Рішення № 10356910, 11.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

11.05.2010Справа №2-18/9479-2008 За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №32 «Кримелектроводмонтаж», м. Сімферополь (вул. Монтажна,29, м. Сімферополь, 95493)

До відповідача - Закритого акціонерного товариства «Кримводбуд», м. Сімферополь (вул. Плотинна, 9 м. Сімферополь, 95000)

Про стягнення 13369,92 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Герасимовська Н.Н. – представник за довіреністю від 09.09.2009р.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: ТОВ «Спеціалізована пересувна механізована колона №32 «Кримелектроводмонтаж», м. Сімферополь - позивач, звернулося до господарського суду АР Крим із позовом до ЗАТ «Кримводбуд», м. Сімферополь – відповідача, про стягнення 13327,20 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 42,72 грн. та судові витрати.

Позивач позовні вимоги мотивує тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір субпідряду №19/06. Вартість робіт за даним договором склала 531473,00 грн. До цієї суми увійшла, згідно акту №1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007р, вартість роботи по перевезенню ґрунту до 5 км. у розмірі 13327,20 грн. В ході перевірки Контрольно-ревізійним відділом у м. Сімферополі та Сімферопольському районі, комісією було встановлено відсутність проведення робіт по перевантаженню ґрунту до 5 км. в кількості 1538 тн. і вартість робіт склала 13327,20 грн. у зв’язку з чим склалася заборгованість.

04.11.2008р. у судовому засіданні представником відповідача по справі надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 04.11.2008 року у судове засідання у порядку статті 30 ГПК України був викликаний генеральний директор ТОВ «Спеціалізована пересувна механізована колона №32 «Кримелектроводмонтаж» Прискока С.Г.

01.12.2008 року у судовому засіданні Прискока С.Г. надав письмові пояснення по суті спору.

Ухвалою господарського суду від 01.12.2008р. провадження у справі було зупинено, у зв’язку з призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.

17.06.2009 року на адресу суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 133/08 від 06.05.2009 року.

Ухвалою господарського суду від 22.06.2009р. провадження у справі було поновлено.

02.07.2009р. у судовому засіданні від учасників судового процесу було заявлено клопотання відповідно до ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив клопотання учасників судового процесу та продовжив строк розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 20.07.2009р. суд, за клопотанням позивача, відповідно до ст. 41 ГПК України, призначив по справі комплексну судову будівельно-технічну та почвознавчу експертизу, проведення якої доручив Кримському науково–дослідному інституту судових експертиз, у зв’язку з чим провадження у справі було зупинено.

05.03.2010р. на адресу суду надійшов висновок експерта від 26.11.2009р. за № 1854 по почвознавчої експертизі, а також висновок експерта від 31.12.2009р. за № 1851 по будівельно-технічної експертизі у даній справі.

09.03.2010р. провадження у справі було поновлено.

У цілях всебічного, повного і об’єктивного розгляду справи суд, у порядку статті 31 Господарського процесуального кодексу України, викликав у судове засідання судового експерта Костур С.В. для надання пояснень суду.

Судовий експерт у судове засідання 11.05.2010 року не з’явився, причини нез’явлення суд не відомі.

Представник позивача у судовому засіданні 11.05.2010 року надав суду заяву, в якій просить також стягнути з відповідача 4000,00 грн. за адвокатські послуги.

Суд приймає вказану заяву до свого розгляду.

11.05.2010р. представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

18.09.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №32 «Кримелектроводмонтаж» (генпідрядник) та Закритим акціонерним товариством «Кримводбуд» (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 19/06 на будівництво ІV черги Пресноводненської ВЕС потужністю 2,36 МВт з 3 ВЕУ типа USW 56-100 в Ленінському районі АР Крим.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору субпідряду, генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує на свій ризик виконання будівельних, монтажних робіт : «Будівництво ІV черги Пресноводненської ВЕС потужністю 2,36 МВт з 3 ВЕУ типа USW 56-100 в Ленінському районі АР Крим».

Склад і об’єм робіт, які доручається виконати підряднику, визначені у проектній документації, яка є невід’ємною частиною договору.

Згідно зі статтею 319 Господарського кодексу України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

На догові субпідряду розповсюджуються положення Цивільного кодексу України про договір підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 875 Цивільного Кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 627 Цивільного Кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

А статтею 628 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміст договору становлять його умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно п.5 ст. 318 Господарського Кодексу України договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об’єкту, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов’язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об’єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об’єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Пунктом 2 ст.318 Господарського Кодексу України передбачено, що договір підряду відповідно до цієї статті укладається на виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт.

Відповідно до п.п.3.3.1.-3.3.3. Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08..2000 року № 174 «Про затвердження Правил призначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000): «Договірна ціна – це вартість підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об’єкт замовлення. Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Договірна ціна формується претендентом на виконання робіт (генпідрядником)_ із залучення субпідрядних організацій і погоджується із замовником. У результаті спільного рішення оформляється протокол погодження договірної ціни на будівельну продукцію, який є невід ємною частиною контракту.

Частиною 1 ст. 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Пунктом 2.1 договору субпідряду сторони погодили договірну ціну робіт динамічну у сумі 531473,00 грн.

Судом встановлено, що за результатами виконання сторонами договору субпідряду, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №32 «Кримелектроводмонтаж» та Закритим акціонерним товариством «Кримводбуд» підписано Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року на суму 226212,20 грн., у якому, зокрема, вказане таке виконання робіт відповідачем, як перевезення ґрунту до 5 км у кількості 1538, тон.

Проте 25.07.2008 року Контрольно-ревізійним відділом в м. Сімферополі і Сімферопольському районі була проведена зустрічна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №32 «Кримелектроводмонтаж» за період з 01.01.2007 року по 01.07.2008 року у ході якої встановлено відсутність виконання Закритим акціонерним товариством «Кримводбуд» робіт по перевезенню ґрунту до 5 км у кількості 1538 тон на суму 13327,20 грн.

За результатами такої перевірки Контрольно-ревізійним відділом в м. Сімферополі і Сімферопольському районі складено Акт № 2 від 23.07.2008 року, у якому зафіксоване вищевказане порушення виконання Закритим акціонерним товариством «Кримводбуд» договору субпідряду від 18.09.2006 року № 19/06.

У зв’язку із чим 29.07.2008 року позивач направив на адресу відповідача лист № 1/354 з проханням перерахувати на рахунок позивача суму завищеної вартості виконаних робіт у розмірі 13327,20 грн.

У подальшому позивач направив на адресу відповідача вимоги про перерахування на рахунок позивача суму завищеної вартості виконаних робіт у розмірі 13327,20 грн.

Оскільки такі лист і вимога залишені відповідачем без реагування, позивач звернувся до суд з позовом про стягнення з відповідача у примусовому порядку суми передплати у розмірі 13327,20 грн. та 3% річних у сумі 42,72 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача коштів у сумі 13327,20 грн. підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Проте частини 3 та 4 статті 853 Цивільного кодексу України передбачають, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Ухвалою господарського суду від 01.12.2008р. по справі призначена судова будівельно-технічна експертиза.

На розгляд експерта поставлене наступне питання:

Чи підтверджується фактичне виконання об’єму робіт по зняттю і перевезенню ґрунту до 5 км. у кількості 1538 тон на суму 13327,20 грн., об’єму, вказаному у Акті № 1 прийому виконаних робіт (формі КБ-2в) за жовтень 2007 року, підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №32 «Кримелектроводмонтаж» та Закритим акціонерним товариством «Кримводбуд»?

17.06.2009 року на адресу суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 133/08 від 06.05.2009 року.

Відповідно до описової частини такого висновку, при проведенні дослідження були присутні як представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №32 «Кримелектроводмонтаж» так і представники Закритого акціонерного товариства «Кримводбуд».

Проте у результаті проведеного дослідження експерту не вдалося підтвердити виконання відповідачем робіт по зняттю і перевезенню ґрунту до 5 км. у кількості 1538 тон на суму 13327,20 грн. У цьому ж висновку вказано на необхідність проведення почвознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду від 20.07.2009р. суд, за клопотанням позивача, відповідно до ст. 41 ГПК України, призначив по справі комплексну судову будівельно-технічну та почвознавчу експертизу.

На розгляд експерта були поставлені наступні питання:

1) Чи підтверджується фактичне виконання об’єму робіт по перевезенню ґрунту до 5 км. у кількості 1538 тон на суму 13327,20 грн., об’єму, вказаному у Акті № 1 прийому виконаних робіт (формі КБ-2в) за жовтень 2007 року, підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №32 «Кримелектроводмонтаж» та Закритим акціонерним товариством «Кримводбуд»?

2) Чи була в ЗАТ «Кримводбуд» документація (дозвіл), необхідна для розробки ґрунту в кар’єрі для будівництва дороги, довжиною 435кв.м.?

3) Визначити можливість розробки ґрунту (суглинку) в об’ємі 1538 тон в кар’єрі, зазначеним ЗАТ «Кримводбуд».

4) Чи проводились роботи по вивозу ґрунту в об’ємі 1538 тон для будівництва дороги в кар’єрі взагалі, влітку 2007р.?

5) Чи використовувався даний ґрунт при будівництві дороги на ділянці від трансформаторної підстанції до метеовежі на відстані 435 м.?

6) Який склад ґрунту під побудованою дорогою в глибину від 0,70 до 1 м.? Чи пошкоджено родючий шар почви при будівництві дороги на ділянці від трансформаторної підстанції до метеовежі на відстані 435 м.?

7) Чи додержано технологію будівництва доріг у відповідності до Сніп «Внутрихозяйственные автомобильные дороги в колхозах, совхозах и других сельскохозяйственных предприятиях» та іншої нормативної документації, яка використовується при будівництві доріг?

Відповідно до висновку експерта № 1854 від 26.11.2009 року, експертом встановлено, що у котловані № 1, якій розташований у 4-х кілометрах від дороги Пресноводненської ВЕС проводилися масштабні роботи по вийманню ґрунту, проте таке виймання здійснювалося не пізніше 4 років потому. Ознаки порушення почви, такі як відвал ґрунту або його виймання 1,5-2 річної давності, а точніше: з 2007 року, відсутні.

Також висновком експерта встановлено, що почвенний субстрат у котловині № 1, яка розташована в 5-ти кілометрах від дороги Пресноводненської ВЕС, не використовувався при будівництві вказаної дороги від трансформаторної підстанції до метеовишкі на відстані 435 м.

Таким чином, експертним висновком № 1854 від 26.11.2009 року, якій суд приймає як належний та допустимий доказ у дійсній справі, встановлено що при насипанні ґрунту відповідачем на ділянки дороги, такий ґрунт не було привезено з відстані ані 5, ані 4 км, як було вказано у Акті № 1 приймання виконаних робіт за жовтень 2007 року.

Відповідно до частини 1 статті 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Суд ще раз звертає увагу, що 29.07.2008 року позивач направив на адресу відповідача лист № 1/354 з проханням перерахувати на рахунок позивача суму завищеної вартості виконаних робіт у розмірі 13327,20 грн.

У подальшому позивач направив на адресу відповідача вимогу про перерахування на рахунок позивача суму завищеної вартості виконаних робіт у розмірі 13327,20 грн. Проте такі лист і вимога залишені відповідачем без відповіді.

Крім того, судом встановлено, що позивач платіжним дорученням № 526 від 30.07.2008 року перерахував ДП ЕТУ «Воденергоремналадка» (замовник за договором підряду) кошти у сумі 25844,30 грн. як незаконно отримані, згідно з Актом КРУ. У вказану суму також увійшли кошти у розмірі 13327,20 грн., по перевезенню відповідачем ґрунту до 5 км у кількості 1538 тон.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання—відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів належного виконання своїх зобов’язань за договором субпідряду № 19/06 на будівництво ІV черги Пресноводненської ВЕС потужністю 2,36 МВт з 3 ВЕУ типа USW 56-100 в Ленінському районі АР Крим, у частині перевезення грунту до 5 км у кількості 5 тон, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв’язку із чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача коштів у сумі 13327,20 грн. підлягають задоволенню.

Позивач у своїй позовній заяві також просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 42,72 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що за договором субпідряду № 19/06 на будівництво ІV черги Пресноводненської ВЕС потужністю 2,36 МВт з 3 ВЕУ типа USW 56-100 в Ленінському районі АР Крим у відповідача перед позивачем відсутнє грошове зобов’язання, у зв’язку із чим позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 42,72 грн. задоволенню не підлягає.

Позивачем також заявлена позовна вимога щодо стягнення оплати послуг адвоката у розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України “Про адвокатуру”, дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльності та прийняв Присягу адвоката України.

Позивач надав суду угоду № 5 від 26.08.2008 року про надання правової допомоги, укладену між позивачем та адвокатом Герасимовською Н.М., копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 760 Герасимовської Н.М.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1.1 вказаної угоди № 5, предметом такої угоди є надання адвокатом послуг клієнту щодо стягнення коштів за завищення вартості робіт у сумі 13327,20 грн. (тобто предмет спору у дійсній справі).

Пунктом 2.1 угоди передбачено, що гонорар адвоката складає 4000,00 грн.

Судом встановлено, що адвокат виставив позивачу рахунок № 3 від 10.10.2008 року на суму 4000,00 грн. за послуги правового характеру.

А позивач платіжним дорученням № 81 від 14.10.2008 року сплатив кошти у сумі 4000,00 грн. за надані адвокатські послуги.

Таким чином, витрати на оплату послуг адвоката у сумі 4000,00 грн. документально підтверджені.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у тому числі витрати на оплату послуг адвоката та витрати за проведення судових експертиз. При цьому суд враховує, що дві судові експертизи були сплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями № 65 від 12.06.2009 року на суму 3000,00 грн. та № 39 від 03.08.2009 року на суму 2868,00 грн.

Також суд зауважує, що оскільки при подачі позову до суду позивач сплатив державне мито у сумі 102,00 грн., у той час, як повинен був сплатити 133,70 грн. та приймаючи до уваги те, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише у сумі 13327,20 грн., то з відповідача в дохід державного бюджету підлягає стягненню державне мито у сумі 31,27 грн., а з позивача – 0,43 грн.

11.05.2010 р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 14.05.2010 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Прийняти до свого розгляду заяву позивача від 11.05.2010 року.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Кримводбуд», м. Сімферополь (вул. Плотинна, 9 м. Сімферополь, 95000; код ЄДПРОУ 01036017, банківські реквізити суду не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №32 «Кримелектроводмонтаж», м. Сімферополь (вул. Монтажна, 29, м. Сімферополь, 95493; код ЄДРПОУ 01036313) кошти у сумі 13327,20 грн., 5849,25 грн. витрат за судові експертизи; 3987,22 грн. витрат на оплату послуг адвоката; 102,00 грн. державного мита та 117,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          У частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 42,72 грн. у позові відмовити.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №32 «Кримелектроводмонтаж», м. Сімферополь (вул. Монтажна, 29, м. Сімферополь, 95493; код ЄДРПОУ 01036313) в дохід Державного бюджету України (р/р 31115095700002; Одержувач – Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу –22090200 ; ЄДРПОУ –34740405; Банк – ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) 0,43 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Кримводбуд», м. Сімферополь (вул. Плотинна, 9 м. Сімферополь, 95000; код ЄДПРОУ 01036017, банківські реквізити суду не відомі) в дохід Державного бюджету України (р/р 31115095700002; Одержувач – Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу –22090200 ; ЄДРПОУ –34740405; Банк – ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) 31,27 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.