Рішення № 10356862, 12.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2010Справа №2-24/930.1-2010 За позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, ул. Лермонтова, 17, ідентифікаційний код 05480523)

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1 )

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1. - Київської районної ради м. Сімферополя ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, бул. Франко, 25).

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2. Виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, бул. Франко, 25).

про розірвання договору оренди, стягнення 22847,53 грн. та зобовязання звільнити приміщення.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача Комар В.В. представник, довіреність № 01 від 11.01.2010р.

Від відповідача не зявився.

Від третьої особи 1. не зявився.

Від третьої особи 2. - Апостолов Л.В. представник, довіреність № 864/021-18 від 25.08.2009р.

Обставини справи: Позивач - КП “ЖЕО Київського району м. Сімферополя” звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, у якій просить суд розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 25/4 від 25 грудня 2003 року, розташованого по вул. Набережна, 51, м. Сімферополь, укладений між КП “ЖЕО Київського району м. Сімферополя” та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2; стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати та експлуатаційним платежам у розмірі 22847,53 грн.; виселити Фізичну особу підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення площею 234,0 кв.м., розташованого за адресою: вул. Набережна, 51, м. Сімферополь.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 30 квітня 2009 року позов Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" задоволено : розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 25/4 від 25 грудня 2003 року, розташованого по вул. Набережна, 51, м. Сімферополь, укладений між КП “ЖЕО Київського району м. Сімферополя, зобовязано Фізичну особу підприємця ОСОБА_2 звільнити нежитлове приміщення площею 234,0 кв.м., розташоване за адресою: вул. Набережна, 51, м. Сімферополь, стягнуто з Фізичної особипідприємця ОСОБА_2 на користь КП “ЖЕО Київського району м. Сімферополя 313,48 грн. державного мита, стягнуто з Фізичної особипідприємця ОСОБА_2 118,00 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процессу. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати орендної плати та інших платежів за договором оренди нежитлових приміщень № 25/4 від 25 грудня 2003 року у розмірі 22847,53 грн. припинено.

15 травня 2009 року Господарським судом АР Крим після набрання рішенням законної сили було видано наказ на його примусове виконання.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 серпня 2009 року апеляційна скарга Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 залишена без задоволення, рішення Господарського суду АР Крим від 30 квітня 2009 року залишено без змін.

Не погодившись з постановою апеляційної інстанції Фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 24 грудня 2009 року касаційна скарга Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 задоволена частково, рішення Господарського суду АР Крим від 30 квітня 2009 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 серпня 2009 року скасовані, справа № 2-22/1274-2009 направлена на новий розгляд до Господарського суду АР Крим - суду першої інстанції.

Резолюцією Голови Господарського суду АР Крим Луцяка М.І. справу № 2-22/1274-2009 передано судді Господарського суду АР Крим Колосовій Г.Г. з привласненням їй номеру № 2-24/930.1-2010.

Ухвалою Господарського суду АР Крим 08 лютого 2010 р. справа № 2-24/930.1-2010 прийнята до провадження суддею Господарського суду АР Крим Колосовою Г.Г.

Вказаною ухвалою до участі у справі у якості третіх осіб залучено Київську районну раду м. Сімферополя та Виконавчий комітет Київської районної ради м. Сімферополя та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені в уточненнях позовних вимог щодо відмови від позову в частині стягнення з відповідача заборгованості, просить суд розірвати договір оренди та зобовязати відповідача звільнити займане приміщення.

Третя особа Виконком Київської районної ради м. Сімферополя у судовому засіданні та у письмових поясненнях повідомив суд про продовження строку дії договору оренди до 01.12.2009 р. та відсутність наміру продовжувати його у подальшому.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, вимоги суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи, проте поштова кореспонденція була повернута із відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання».

Суд зазначає, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місце проживання фізичної особи - підприємця - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцю проживання відповідно до реєстрації, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.

Враховуючи викладене, сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ :

25.12.2003 р. на підставі рішення виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя № 02.1-8/518 від 17.12.2003 р. між Комунальним підприємством "ЖЕО Київського району м. Сімферополя" (Орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2. (Орендар) був укладений договір оренди комунального майна приміщення площею 234,0 кв.м., розташованого по вул. Набережна, 58 у м. Сімферополі під розміщення магазину та офісу (а.с. 10-11, 13, том 1).

Строк дії договору встановлений п. 6.2 договору та становить з 01.01.2004 р. по 01.01.2005 р.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення площею 234,0 кв.м., розташоване по вул. Набережна, 58 у м. Сімферополі, про що свідчить відповідний акт приймання передачі від 01.01.2004 р., підписаний з боку обох сторін (а.с.12, том 1).

Додатковою угодою від 24.12.2004 р. до договору № 25/4 від 01.01.2004 р. сторони на підставі розпорядження Київської районної ради м. Сімферополя № 02.1-8/443 від 24.12.2004 р. погодили продовжити строк дії договору до 01.12.2005 р. на тих же умовах (а.с.82-83, том 1).

Проте, 01.05.2005 р. між сторонами у звязку з прийняттям 25 сесією міської ради 4 скликання від 17.02.2005 р. рішення № 369 «Про затвердження типових договорів оренди цілісного майнового комплексу, нежитлових приміщень та індивідуально визначеного майна, яке належить до комунальної власності м. Сімферополя» було укладеного угоду про зміну та доповнення договору оренди нежитлових приміщень № 25/4 від 25.12.2003 р. по вул. Набережній, 51 (а.с.20-21, том 1).

Відповідно до зазначеної угоди сторони домовились привести умови договору від 25.12.2003 р. у відповідності із типовим договором оренди комунального майна, затвердженим рішенням № 369 від 17.02.2005 р. «Про затвердження типових договорів оренди цілісного майнового комплексу, нежитлових приміщень та індивідуально визначеного майна, яке належить до комунальної власності м. Сімферополя» шляхом зміни та доповненням його умов.

Суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Частиною 2 статті 604 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Новація це угода про заміну первісного зобовязання новим зобовязанням між тими ж сторонами. Фактично ж, в даному випадку, між сторонами було досягнуто згоди про зміну умов первісного зобовязання в частині встановлення оцінки майна, мети оренди, розміру орендної плати, строків внесення та т.і. До того ж, статтею 604 Цивільного кодексу України передбачено, що новацією припиняється первісне зобовязання, а зазначене не відповідає обставинам, які мають місце між сторонами у дійсній справі, оскільки відсутня така юридична підстава, як домовленість сторін про припинення первісного зобовязання, крім того п. 12.1 угоди передбачено, що остання набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом строку дії договору оренди. За зазначеною угодою відповідачем отримано у користування приміщення площею 234, кв.м. розташоване по вул. Набережна, 58 у м. Сімферополі на підставі рішення виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя № 02.1-8/518 від 17.12.2003 р.

Відповідно до умов договору оренди у редакції угоди від 01.05.2005 р. відповідачем отримано у оренду приміщення для розміщення магазину автозапчастей.

Згідно з п. 3.1 угоди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 зі всіма змінами та доповненнями, внесеними Постановами КМУ та складає без ПДВ за базовий місяць розрахунку 115,90 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 угоди).

Орендна плата та інші платежі відповідно договору перераховуються на розрахунковий рахунок орендодавця кожного місяця не пізніше 12 числа місяця, якій слідує за звітним (п. 3.3 угоди).

До обовязків орендаря згідно з п.п. 5.2, 5.6 угоди відносяться, зокрема, своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату та у випадку припинення або розірвання договору повернути орендодавцю орендовані нежитлові приміщення у належному стані.

На підставі рішень виконкому Київської міської ради м. Сімферополя додатковими угодами строк дії договору був продовжений.

Так, додатковою угодою від 25.11.2008 р. до договору № 25/4 від 01.01.2004 р. сторони на підставі розпорядження Київської районної ради м. Сімферополя № 255/29 від 25.11.2008 р. погодили продовжити строк дії договору до 01.12.2009 р. (а.с.92,93, том 1).

Додатковою угодою від 06.11.2008 р. сторони також визначили розмір орендної плати без ПДВ за базовий місяць розрахунку 5514,45 грн. (а.с.15, том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем впродовж листопада 2008 р. по лютий 2009 р. взагалі не сплачувалася орендна плата, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 22847,53 грн. з орендної плати відповідно до умов договору оренди № 25/4 від 25.12.2003 р., у звязку з чим за відповідачем існує заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 22847,53 грн., що стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 22847,53 грн. заборгованості з орендної плати за період з листопада 2008 р. по лютий 2009 р. на час звернення позивача із відповідним позовом до суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач платежами 30.03.09 р., 31.03.09 р. та 27.07.2009 р., тобто в період розгляду справи судом з 11.03.2009 р. сплатив суму заборгованості у розмірі 22847,53 грн. у повному обсязі (а.с. 69-80, том 1).

У звязку з чим позивач у уточненнях позовних вимог відмовився від позовної вимоги щодо стягнення 22847,53 грн. заборгованості.

Судом встановлено, що відмова позивача від позову в цій частині не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, надані представнику Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" Комар В.В. відповідно до довіреності № 02 від 09.01.2009 р. чинній на дату підписання заяви, дозволяють у тому числі відмовитися від позову, через що клопотання Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

На підставі викладеного суд припиняє провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 22847,53 грн. заборгованості з орендних платежів.

У звязку з невиконанням відповідачем обовязку щодо сплати орендної палати за договором оренди № 25/4 від 25.12.2003 р. впродовж 2-х місяців, позивачем заявлена вимога про розірвання договору оренди.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ст. 783 ЦК України нймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Суд наголошує, що на вимогу наймодавця, за умов, які визначені ст. 783 ЦК України, договір найму може бути достроково розірвано за рішенням суду за наявності загальних підстав, передбачених ст. 651 ЦК України, а саме в разі істотного порушення договору наймачем.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавчо розкрито за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Суд зазначає, що істотність порушення визначається виключно за обєктивними обставинами, що склались у сторони, яка вимагає зміни або розірвання договору, причому вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи, встановивши факт порушення відповідачем умов договору № 25/4 від 25.12.2003 р. щодо невнесення орендної плати впродовж періоду з листопада 2008 р. по лютий 2009 р., суд вважає, що допущені відповідачем порушення умов договору оренди є істотними, оскільки в значній мірі позбавили позивача того, на що він розраховував при укладенні договорів, зокрема отримання орендної плати кожного місяця.

За таким обставинами вимоги позивача щодо розірвання договору оренди № 25/4 від 25.12.2003 р. суд визначає обґрунтованими.

Проте з матеріалів справи вбачається, що станом на час розгляду справи договір оренди № 25/4 від 25.12.2003 р. припинив свою дію у звязку із закінченням строку, на який він був укладений. Доказів, що підтверджують продовження строку дії договору сторонами не надано.

Крім того, суд вважає, що предявлення позивачем до суду позову з вимогою розірвання договору є повідомленням відповідача про відсутність намірів продовжувати вказаний договір, також відсутні рішення або розпорядження міської ради щодо продовження строку дії договору оренди.

За такими обставинами провадження у справі в частині розірвання договору оренди № 25/4 від 25.12.2003 р. нежитлового приміщення підлягає припиненню з врахуванням приписів п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу, яким передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Позивачем також заявлена вимога про зобовязання відповідача звільнити займане приміщення, передане у оренду відповідно до договору оренди № 25/4 від 25.12.2003 р.

Як зазначалось, до обовязків орендаря згідно з п.п. 5.2, 5.6 угоди відносяться, зокрема, своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату та у випадку припинення або розірвання договору повернути орендодавцю орендовані нежитлові приміщення у належному стані.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві обєкт оренди.

Враховуючи припинення строку дії договору оренди, на час розгляду справи підстав для знаходження у відповідача обєкту оренди не існує.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідачем доказів повернення обєкту оренди не надано.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи, та дійшовши висновку про те, що факт передачі нерухомого орендованого майна за договором позивачу не відбувся, встановивши наявність недотримання відповідачем умов договору оренди № 25/4 від 25.12.2003 р. та норм чинного законодавства, що безумовно порушує право позивача, суд вважає позовні вимоги позивача щодо зобовязання відповідача звільнити приміщення за адресою: вул. Набережна, 51 у м. Сімферополь обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 14.05.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, пунктом 4, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобовязати Фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити нежитлове приміщення площею 234,0 кв.м., розташоване за адресою: вул. Набережна, 51, м. Сімферополь.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, ул. Лермонтова, 17, ідентифікаційний код 05480523) 170,00 грн. державного мита та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В іншій частині провадження у справі припинити.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.