Рішення № 10356850, 11.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

11.05.2010Справа №2-22/1451-2010 За позовом ТОВ «Основа Папір», 01010, м. Київ, вул. Московська, 29а; 03118, м. Київ, проспект Червонозоряний, 130, офіс 1

до відповідача ТОВ «Укрюгсварка», м. Сімферополь, вул. Дружби, 64, кв. 39

про стягнення 9666,77 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Черниш М.О., представник, дов від 30.03.2010 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ТОВ «Основа Папір» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Укрюгсварка», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 9666,77 грн., у тому числі: 7000,00 грн. основного боргу, 1913,40 грн. – пені, 484,24 грн. – збитків від інфляції, 269,13 грн. – 3% річних, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № 155/О від 15.01.2008 року, не здійснив у повному обсязі оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 7000,00 грн.

В судовому засіданні позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4966,77 грн., у тому числі: основний борг – 2300,00 грн., пеню – 1913,40 грн., збитки від інфляції – 484,24 грн., 3% річних – 269,13 грн., мотивуючі подану заяву тим, що відповідачем, після звернення позивача з даним позовом до суду було здійснено часткову оплату заборгованості на суму 4700,00 грн.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

15.01.2009 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 155/О, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов’язується відповідно до умов даного договору поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар, визначений специфікаціями та накладними, що є невід’ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію товару відповідно до специфікації до цього договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

Згідно п. 5.3., у випадку прострочення покупцем строків оплати покупець зобов’язується сплатити продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Специфікацію № 1 до договору на поставку у травні – червні 2009 року, а.с. 16, сторонами було встановлено, що оплата товару здійснюється за кожну поставлену партію товару протягом 25 календарних днів з моменту передачі продавцем такої партії товару покупцю, на підставі виставленого продавцем рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, відповідно до видаткової накладної № 01251 від 01.06.2009 року позивач поставив відповідачу товар вартістю 38991,60 грн., а.с. 17.

Так, відповідачем вартість отриманого товару була сплачена частково, на суму 31991,60 грн., у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 7000,00 грн.

Але, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до заяви позивача про уточнення позовних вимог, сума основного боргу на момент вирішення даного спору, склала 2300,00 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 2300,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, з урахуванням уточнень позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 1913,40 грн., збитки від інфляції – 484,24 грн., 3% річних – 269,13 грн.

Як вказувалось раніше, згідно п. 5.3., у випадку прострочення покупцем строків оплати покупець зобов’язується сплатити продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11 травня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ТОВ «Укрюгсварка» (м. Сімферополь, вул. Дружби, 64, кв. 39, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 34897260) на користь ТОВ «Основа Папір» (01010, м. Київ, вул. Московська, 29а; 03118, м. Київ, проспект Червонозоряний, 130, офіс 1, рахунок № 26007050002463 в КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 33939476) заборгованість в сумі 4966,77 грн., у тому числі: основний борг – 2300,00 грн., пеню – 1913,40 грн., збитки від інфляції – 484,24 грн., 3% річних – 269,13 грн.

3.          Стягнути з ТОВ «Укрюгсварка» (м. Сімферополь, вул. Дружби, 64, кв. 39, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 34897260) на користь ТОВ «Основа Папір» (01010, м. Київ, вул. Московська, 29а; 03118, м. Київ, проспект Червонозоряний, 130, офіс 1, рахунок № 26007050002463 в КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 33939476) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «Укрюгсварка» (м. Сімферополь, вул. Дружби, 64, кв. 39, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 34897260) на користь ТОВ «Основа Папір» (01010, м. Київ, вул. Московська, 29а; 03118, м. Київ, проспект Червонозоряний, 130, офіс 1, рахунок № 26007050002463 в КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 33939476) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.