Рішення № 10356783, 06.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

06.05.2010Справа №2-16/1845-2010 За позовом Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» (98312, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 28, ідентифікаційний код 01125554)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймонд К» (98312, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова 11, кім. № 411, ідентифікаційний код 36101262)

Про стягнення 8864,52 доларів США

Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус

представники:

Від позивача – Климачева Л.С. – довіреність б/н від 19.11.2008 року

Від відповідача – Рєпка Л.В. директор

Обставини справи: Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймонд К», в якій просить суд стягнути с відповідача заборгованість з податку на додану вартість відповідно до договору № 03-02-118 у розмірі 8864,52 доларів США.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх обов’язків по повній та своєчасній оплаті послуг, наданих позивачем за договором №03-02-118 від 19.09.2008 р., та пов’язаних з транзитним проходженням Керч – Єнікальського каналу іноземними суднами, через що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймонд К» з податку на додану вартість перед Державним підприємством «Керченський морський торговельний порт» складає 8864,52 доларів США, яка в добровільному порядку не погашена.

До дня слухання справи позивач надав затребувані судом документи, які були залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 06.05.2010 р. позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8864,52 доларів США за період з 01.08.2009 р. по 31.08.2009 р.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивача не визнав та надав відзив на позовну заяву, в якому звертав увагу суду на те, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, міжнародних відправлень, міжнародного лізингу та міжнародного ремонту товарів» від 04.06.09 р., на який посилається позивач та здійснює розрахунок заборгованості, набув чинності з 01.09.2009 р., а не з 01.08.2009 р., як вважає позивач.

Таким чином, вказаний Закон не може регулювати спірні відносини сторін, оскільки він набув чинності після дати проходу суден, що підтверджується наданими рахунками за період – серпень 2009 р., а послуги, які надані позивачем за вказаний період, ТОВ «Даймонд К» сплачені у повному обсязі, а відтак у позові ДП «Керченський морський торговельний порт» слід відмовити.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

19.09.2008 р. між Державним підприємством «Керченський морський торговельний порт» (Порт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймонд К» (Агент) був укладений договір № 03-02-118, згідно п. 1.1 якого Портом здійснюються послуги суднам під українським та іноземними прапорами, які заходять до портів та судоремонтних підприємств м. Керчі, що проходять транзитом Керч - Єнікальського каналу в/з Азовського моря та знаходяться під агентським обслуговуванням «Агента» (а.с.10-12)

Здійснення розрахунків Агентом за послуги, які надаються силами та засобами Порта та порядок оплати портових зборів. (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору Агент попередньо проводить перерахунок зборів та плат, що належать Порту за послуги за кожне судно під агентуванням Агента у розмірі 100% передплати до відходу судна, при транзитному проходженні – до підходу судна до КЕК Агент забезпечує перерахування платежів Порту за кожне судно на поточний рахунок Порту у відповідності до діючого законодавства України. Вартість послуг Порту та портових зборів визначається на підставі Постанови Кабінету Мінтрансу України від 12.10.2000 р. № 1544, наказу Мінтрансу України від 27.06.1996р. № 214 з врахуванням Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що вартість послуг порту визначається наступним чином:

Для суден під українським прапором: тарифи, встановлені постановою КМУ від 12.10.200р. № 1544, наказом Мінтрансу України від 27.06.1996р. № 214, помножаються на курс долару до гривні на дату надання послуг із додаванням ПДВ у розмірі 20% від суми добутку.

Для суден під іноземним прапором: до тарифів, встановлених наказом Мінтрансу України від 27.06.1996р. № 214 додається ПДВ у розмірі 20% тарифу.

У відповідності з п.5.16. ст. Закону України «Про податок на додану вартість» портові збори встановлені постановою КМУ від 12.10.2000р. № 1544 звільняються від оподаткування. При зміні законодавства з питань оподаткування умови дійсного договору в части оподаткування підлягають зміні у відповідності з законами України.

П. 8.5 Договору передбачено, що цей договір вступає в силу з 19.09.2008 р. та діє по 31.12.2008р.

Листом від 16.12.2008р. директор ТОВ «Даймонд К» звернувся до ДП «Керченський морський торговельний порт» з проханням продовжити дію договору № 03-02-118 до 31.12.2009р.

У відповіді від 17.12.2009р., начальник ДП «Керченський морський торговельний порт» підтвердив пролонгації договору № 03-02-118 до 31.12.2009р.

Сторони не представили суду доказів припинення дії вказаного договору або зміни його умов, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України доведення такого роду фактів. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

Пунктом 5.5. Договору визначено, що у разі виявлення фактів зазначення у замовленні Агента розмірень та спеціалізації судна, що не відповідає вимірювальному та класифікаційному свідоцтвам, Порт здійснює перерахунок сум, які підлягають до сплати Агентом з виставленням виправленого рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до умов договору виставив та направив відповідачу рахунки на загальну суму 44322,84 доларів США (а.с.18-28) Датою складання виправлених рахунків є листопад 2009р.

На думку позивача вартість послуг була сплачена відповідачем лише частково в сумі 35458,32 доларів США, а тому сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймонд К» перед Державним підприємством «Керченський морський торговельний порт» складає 8864,52 доларів США та включає в себе суму податку на додану вартість.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як свідчать матеріали справи заявки Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймонд К» на лоцманську проводку були подані протягом серпня місяця 2009р. та відповідно до норм дійсного договору, позивач надав послуги відповідачу саме у серпні 2009р.

Надана позивачем банківська виписка від 04.09.09 р. на суму 50785,24 доларів США з призначенням платежу «payment for canal charges» свідчить про те, що відповідачем була здійснена сплата послуг ДП «Керченський морський торговельний порт» у значно більшій сумі ніж зазначено позивачем – 35458, 32 доларів США.( а.с. 78).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем були сплачені послуги порту у повному обсязі, проте залишилась несплачена сума податку на додану вартість - 8864,52 доларів США, яку позивач виставив та просить стягнути з відповідача станом на серпень 2009р.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Предметом спору у дійсні справі є стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 8864,52 доларів США за період з 01.08.2009р. по 31.08.2009р., у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, міжнародних відправлень, міжнародного лізингу та міжнародного ремонту товарів» № 1451 від 04.06.09 р.

Законом України «Про податок на додану вартість», зокрема, статтею 5.16. встановлено, що звільняються від оподаткування операції з поставки послуг, що надаються іноземними суднами та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

Пунктом 3.1.1. Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; з передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; з поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; з поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України.

Відповідно до п. 5.3. договору, сторони обумовили, що відповідно до п.5.16. Закону України «Про податок на додану вартість» портові збори встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. № 1544 звільняються від оподаткування. При зміні законодавства з питань оподаткування умови договору у частині оподаткування підлягають зміні відповідно до законів України.

Позивач в обґрунтування свої позовних вимог посилається на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, міжнародних відправлень, міжнародного лізингу та міжнародного ремонту товарів» № 1451 від 04.06.2009р.. відповідно до якого були внесені зміни у п.5.16. Закону України « Про податок на додану вартість», а відтак, такі операції звільняються від оподаткування у разі надання їх на користь осіб, що здійснюють міжнародні перевезення багажу від пункту перетину державного кордону України до пункту митного оформлення на території України при їх прибутті на митну територію України, а також від пункту митного оформлення на території України до пункту перетину державного кордону України.

Таким чином позивач стверджує, що відповідно до прийнятих змін, відповідач не звільнений від сплати податку на додану вартість, а тому повинен сплатити Державному підприємству «Керченський морський торговельний порт» суму з податку на додану вартість за період з 01.08.2008р. по 31.08.2008р. у розмірі 8865, 43 доларів США.

Суд не може погодитися з позицією позивача у зв’язку з наступним:

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, міжнародних відправлень, міжнародного лізингу та міжнародного ремонту товарів» № 1451-IV був прийнятий 04.06.2009р. та опублікований у наступних газетах: «Голос України» № 120 від 02.07.2009р., в Офіційному віснику України, № 49 від 10.07.2009, в Урядовому кур'єрі № 124 від 14.07.2009р. та у Відомості Верховної Ради України, № 43 від 23.10.2009.

Відповідно до Розділу II Закону України № 1451-VI передбачено, що цей Закон набирає чинності з 1 числа місяця, наступного за місяцем, на який припадає 30 календарний день з дня його опублікування, крім пункту 2 розділу I цього Закону, який набирає чинності з 1 числа місяця, наступного за місяцем, на який припадає 90 календарний день з дня його опублікування.

Проте, на думку позивача, вказаний закон набрав законної сили з 01.08.2008р., а тому стягнення з відповідача податку на додану вартість є правомірним. В обґрунтування вказаних тверджень ДП «Керченський морський торговельний порт» посилається на лист Комітету Верховної ради України з питань податкової та митної політики № 04-27/801 від 26.08.2009р, відповідно до якого Закон № 1451-VI набирає чинності з 1 серпня 2009р., а п.2 розділу з 1 жовтня 2009р.

Водночас, суд вважає зауважити, що відповідно до статті 21 Закону України «Про комітети Верховної ради України» від 04.04.1995р. № 116/95-ВР комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України та такі роз'яснення не мають статусу офіційного тлумачення.

У той же час, відповідно до Листа Міністерства юстиції України від 19.08.2009р. № 11268-0-33-09-34 «Про набрання чинності Законом України від 04.06.2009р. № 1451-VI» роз’яснено, що вказаний закон набирає чинності з 1 вересня 2009р.

Відповідно до п.16 частини 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 р. N 1577Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань дає роз’яснення законодавства державним органам, підприємствам, установам та організаціям, готує за дорученням Кабінету Міністрів України правові висновки з відповідних питань.

Таким чином, суд може погодиться з висновком Міністерства юстиції України, який викладено у листі від 19.08.2009р. № 11268-0-33-09-34, оскільки чинним законодавством вказаний орган наділений правом надавати такі роз’яснення.

Аналогічна думка стосовно дати набрання законної сили Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, міжнародних відправлень, міжнародного лізингу та міжнародного ремонту товарів» № 1451 від 04.06.2009р. викладена у листі Державної митної служби України від 22.07.2009р. № 11/8-10.15/6988-ЕП.

Таким чином, положення п.3.1.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», змінені законом України № 1451-IV від 04.06.2009р. набрали законної чинності з 01.09.2009р., тому що це є першим числом місяця, наступного за серпнем місяцем, який є наступним місяцем за липнем, на 31 число якого припадає 30 календарний день після першого офіційного оприлюднення вказаного Закону.

Отже, оскільки позивач звернувся з позовом до суду щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймонд К» з податку на додану вартість за період надання послуг з 01.08.2009р. до 31.08.2009р., а Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, міжнародних відправлень, міжнародного лізингу та міжнародного ремонту товарів» № 1451 від 04.06.2009р. набрав законної сили лише 01.09.2009р., через що у позивача відсутнє право на стягнення вказаної суми податку на додану вартість у розмірі 8864,52 доларів США.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймонд К» про стягнення податку на додану вартість у розмірі 8864, 52 доларів США задоволенню не підлягають, а відтак у позові слід відмовити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд залишає за позивачем відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в засіданні суду в присутності представників сторін 06.05.2010 р.

Рішення оформлене згідно зі ст.84 ГПК України та підписане 07.05.2010 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоус М.О.