Рішення № 10356769, 06.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

06.05.2010Справа №2-32/2000-2010 Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» (98312, АР Крим, вул.. Кірова, 28 ідентифікаційний код 01125554)

До відповідача Керченського державного морського технологічного університету (98300, АР Крим, м. Керч, вул.. Орджонікідзе, 82 ідентифікаційний код 3451906)

Про стягнення 32586, 73 грн.

За участю представників:

Від позивача - Климачова Л.С., довіреність б/н від 19.11.2008р. у справі.

Від відповідача – не з’явився.

Представнику роз'яснено права і обов'язки передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Керченського державного морського технологічного університету про стягнення 32 586, 73 грн., у тому числі 27777,46 грн. суми основного боргу, 2769,90 грн. – пені, 405,32 грн. -3% річних, 2000,80 грн. – інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду від 12.04.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 27.04.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 27.04.2010р., розгляд справи відкладено на 15.04.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, мотивуючи їх порушенням відповідачем зобов’язань за договором надання агентських послуг суднам № 101/08 від 12.06.2008р. в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 27777, 46 грн., що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної суми в примусовому порядку.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2008р. між Державним підприємством «Керченський морський торговельний порт» (Агент) (позивач) та Керченським державним морським технологічним університетом (Судовласник) (відповідач) було укладено агентську угоду № 101/08 (а.с. 12-13).

Згідно з пунктом 4.1 Угоди Агент зобов’язується перевіряти та врегульовувати місцеві рахунки на надані судам Судовласника послуги в портах, що відносяться до дійсної угоди, з розпорядження капітанів суден Судовласника або згідно з інструкціями Судовласника або його представників.

Пунктом 4.6 Угоди передбачено, що Власник сплачує за кожен судозахід за послуги, що надані Агентом, по рахунках. Факт виконання робіт підтверджується підписом капітана та судовою печаткою.

Відповідно до пункту 4.7 Угоди Агент складає дисбурсментський рахунок по кожному судну за свої послуги та виставляє Судовласнику.

Судовласник, у відповідності до пункту 4.8 Угоди, зобов’язується перевіряти рахунки та переводити суми Агенту на розрахункові рахунки протягом 10 банківських днів після отримання рахунку.

Тим же пунктом Угоди передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

На виконання умов угоди позивачем були надані послуги у вигляді забезпечення судна «Херсонес» електричною енергією, вивозу сміття, що підтверджується виставленими рахунками:

№ 8/R від 28.05.2009р. на суму 6848, 45 грн. (а.с.16)

№ 9/R від 13.07.2009р. на суму 5999,28 грн. (а.с. 21)

№ 10/R від 14.08.2009р. на суму 6138, 23 грн. (а.с. 25)

№ 11/R від 05.10.2009р. на суму 7648,49 грн. (а.с. 32)

№ 12/R від 05.10.2009р. на суму 6095, 39 грн. (а.с. 29)

Вказані рахунки були отримані відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи в поштових повідомленнях, доданим позивачем до матеріалів справи.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Згідно статті 301 Господарського кодексу України відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 3 статті 303 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення агентського договору суб'єктом, якого представляє комерційний агент, останній має право на одержання винагороди у розмірах, передбачених агентським договором, а також на відшкодування збитків, понесених ним внаслідок невиконання або неналежного виконання договору другою стороною.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Таким чином матеріалами справи підтверджена заборгованість в сумі 27777,46 грн., визнана відповідачем у відзиві на позов та в акті звірки на вказану суму, підписаному сторонами, копія якого додана до матеріалів справи ( а.с. 86), тому ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 2000,80 грн., 3% річних у розмірі 405,32 грн.

Так, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Отже, сума інфляційних втрат за період червня 2009 року по квітень 2010 року становить 2000,80 грн., підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Так, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, матеріалами справи підтверджується сума 3% річних у розмірі 405,32 грн. за період з 15.06.2009р. по 06.04.2010 року, та визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2769,90 грн.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Сума пені, яка підтверджується матеріалами справи, а отже підлягає стягненню з відповідача, становить 2769,90 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Керченського державного морського технологічного університету (98309, АР Крим, м. Керч, вул.. Орджонікідзе, 82 ідентифікаційний код 3451906) на користь Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» (98312, АР Крим, вул.. Кірова, 28 ідентифікаційний код 01125554) 27777,46 грн. боргу, 405,32 грн. 3% річних, 2000,80 грн. інфляційних втрат, 2769,90 грн. пені, 325,87 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку статті 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника у судовому засіданні 06.05.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського кодексу України та підписана 06.05.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.