Рішення № 10356760, 29.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

29.04.2010Справа №2-7/622-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда Агро» (98452, Бахчисарайський район, с. Тінисте, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 32989285)

До відповідача Бахчисарайської районної ради (98400, м. Бахчисарай, вул. Совєтська, 5)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 77/4); 2) Бахчисарайське міжрайонне управління водного господарства (98404, м. Бахчисарай, вул.. Ломоносова,9/17)

Про визнання незаконним та скасування рішення.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – Курбацький В. І., предст., дов. №45 від 01.02.2010 р.

Від відповідача – Баликов Д.М. – представ., дов. № 02-7/22 від 15.01.2010 р.

Треті особи – 1) не з’явився.; 2) Рольський М. І., начальник управління.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тавріда Агро» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Бахчисарайської районної ради, в якій просить визнати неправомірними дії Бахчисарайської районної ради щодо прийняття рішення №539 від 24.12.2009 р. про розірвання договору №15 оренди поверхневого водного об’єкту від 04.10.2007 р. в односторонньому порядку та просить скасувати спірне рішення.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що спірним рішенням Бахчисарайської районної ради був розірваний в односторонньому порядку укладений між сторонами 04.10.2007 р. договір №15 оренди поверхневого водного об’єкта, незважаючи на те, що будь-які правові підстави для цього відсутні.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, при цьому, зокрема, посилаючись на те, що факти порушень позивачем вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору були зафіксовані Бахчисарайським міжрайонним управлінням водного господарства та комісією з аграрних питань районної ради.

Ухвалою ГС АР Крим від 09.02.2010 р. були вжиті заходи до забезпечення позову у вигляді заборони Бахчисарайській районній раді вчиняти дії, направлені на передачу в оренду поверхневого водного об’єкту (ставок інв. №55-р, який розташований в 1 км. північно-західніше с. Айвове на території Тінистівської селищної ради, Бахчисарайський район), до розгляду справи по суті.

Ухвалою ГС АР Крим від 04 березня 2010 року до участі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, були залучені Республіканський комітет АР Крим з водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства і Бахчисарайське міжрайонне управління водного господарства.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

04.10.2007 р. між Бахчисарайською районною радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тавріда Агро» (Орендар) був укладений договір №15 оренди поверхневого водного об’єкта, пунктом 1.1 якого передбачено, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в користування на умовах оренди поверхневий водний об’єкт місцевого значення – ставок інв. №55-р (без назви, тип – русловий, назва зрегульованого водотоку – безіменна балка, збудований в 1976 році, введений в експлуатацію в 1976 році, збудований за проектом Укргіпроект), який розташований 1 км північно-західніше с. Айвове Бахчисарайського району.

В оренду передається водний об’єкт площею 5,21 га та об’ємом 2133,0 тис. куб. м. (п. 1.2 Договору).

В пункті 2.2 Договору сторони передбачили, що договір укладається строком на десять років та діє протягом десяти років з моменту його підписання.

24.12.2009 р. Бахчисарайською районною радою було прийнято рішення №539, яким вищевказаний договір №15 оренди поверхневого водного об’єкта від 04.10.2007 р. був розірваний в односторонньому порядку.

Вважаючи вказане рішення таким, що суперечить положенням чинного законодавства України та порушує права позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тавріда Агро» звернулось до суду з позовом про визнання його незаконним та скасування.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Так, відповідно до частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Матеріали справи свідчать, що обґрунтовуючи правомірність своїх дій, Бахчисарайською районною радою посилається саме на право односторонньої відмови від договору.

Проте, умови розірвання договору в односторонньому порядку визначені сторонами в пункті 5.2 договору та ними є:

-          порушення чинного законодавства України;

-          порушення умов цього договору.

При цьому, спірне рішення №539 від 24.12.2009 р. мотивоване наявністю інформації постійної комісії з аграрних питань, екології та раціональному природокористуванню про перевірку використання поверхневого водного об’єкта інв. №55-р, розташованого на території Теністівської сільської ради; інформації Бахчисарайського міжрайонного управління водного господарства від 21.12.2009 р. №04-29/596 про порушення вимог водного законодавства орендарем ТОВ «Тавріда Агро».

Проте, у вказаному листі Бахчисарайського міжрайонного управління водного господарства від 21.12.2009 р. №04-29/596 (т. І, а. с. 38) зазначено, що за результатом проведеної перевірки було встановлено, що водойма знаходиться в задовільному стані, звалення господарсько-побутового сміття в прибережній захисній смузі не виявлено. Аварійний водоскид розчищений та скошений, стан задовільний, водна гладь чиста, заростання смітною рослинністю не виявлено. Отже, стан ставку на момент перевірки відповідав первісному стану об’єкта, який був визначений в водогосподарському паспорті ставку (т. І, а. с. 66-73) та в акті обстеження ставку, зокрема, в пунктах 16-17 (додаток до паспорта, т. І, а. с. 74-75). З урахуванням цього, суд вважає хибними твердження відповідача, викладені в претензії №02-7/239 від 22.10.2009 р. (т. І, а. с. 24) про те, що позивачем не виконуються дії по підтриманню ставка в належному стані. При цьому, суд зазначає, що з акта перевірки, складеного Кримським басейновим управлінням водних ресурсів 23 05.2008 р. (т. І, а. с. 20) вбачається, що ставок є джерелом води для поливу зрошувальних земель водокористувачів ТОВ «Таврида Агро», ТОВ «Фермер Лтд», ТОВ «Сади Тавриди», землі яких розташовані безпосередньо поблизу ставка №55-р. В цьому акті зазначено, що в прибережній захисній смузі ТОВ «Сади Тавриди» встановлені тимчасові споруди: залізний гараж з розташованим на ньому насосним агрегатом для забору води зі ставка, споруди з черепашнику, вагончик для сторожа та робочих, в 15 м. від ставку встановлений неізольований туалет. Отже, навіть на умови припущення наявності факту забруднення прибережної смуги ставку, Бахчисарайській районній раді необхідно довести, що такі порушення допущені саме позивачем у справі, а не якоюсь іншою особою, зокрема, ТОВ «Фермер Лтд», ТОВ «Сади Тавриди» тощо. Однак, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Фактично, в листі Бахчисарайського міжрайонного управління водного господарства від 21.12.2009 р. №04-29/596 в якості допущених позивачем порушень вказано на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Тавріда Агро» впродовж 2008-2009 років не здійснювалося закачування води в ставок та зрошування сільгоспкультур, а закачування і зрошування здійснювалося виключно ТОВ «Сади Таврида», а не позивачем у справі. При цьому, в зазначеному листі, з посиланням на пункт 5 статті 44, статтю 51 Водного кодексу України, вказано на обов’язок позивача укласти договір оренди з ТОВ «Сади Тавриди» про спільну господарську діяльність.

Суд вважає вказані посилання непереконливими.

Так, вищевказаним пунктом 5 статті 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища.

Отже, вказана стаття фактично встановлює заборону на вчинення перешкод в користуванні іншими водокористувачами належними їм правами, тобто вказані права повинні бути документально підтвердженими. Однак, як на момент винесення Бахчисарайським міжрайонним управлінням водного господарства листа від 21.12.2009 р. №04-29/596, так і на момент прийняття відповідачем спірного рішення, будь-які права на ставок №55-р у ТОВ «Сади Тавриди» були відсутні, а дійсність договору №51 від 13.01.2010 р. оскаржується в рамках господарської справи №2-7/981-2010.

При цьому, твердження про те, що відповідно до статті 51 Водного кодексу України позивач зобов’язаний укласти з ТОВ «Сади Тавриди» договір оренди водного об’єкта суд визнає хибними, оскільки відповідні приписи в ст. 51 ВК України відсутні. В свою чергу, частина 2 цієї статті, навпаки, встановлює, що передача орендарем права на оренду водного об'єкта (чи його частини) іншим суб'єктам господарювання забороняється. Частина 9 статті 51 Водного кодексу України визначає, що водокористувачі, яким водний об'єкт (його частина) надано в оренду, можуть дозволити іншим водокористувачам здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому цим Кодексом. Отже, вказана норма є диспозитивною та встановлює лише можливість надання водокористувачем дозволу іншим суб’єктам на здійснення забору води, але виключно за їх згодою.

Стосовно посилань на відсутність забору води та нездійснення зрошування сільгоспкультур суд вважає за необхідне зазначити, що, по-перше, наведені обставини не є підставою для розірвання договору оренди ставка, оскільки відповідні обов’язки по закачуванню води ані договором, ані законодавством України на позивача не покладені, та, по-друге, вказані факти не знайшли свого документального підтвердження. При цьому, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявний договір про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур №24 від 25.03.2009 р., який був укладений між позивачем та Бахчисарайським міжрайонним управлінням водного господарства (т. І, а. с. 92-96), та довідка Бахчисарайського МУВГ (т. І, а. с. 97), яка свідчить, що позивачеві за 2009 рік були надані послуги по поставці води в кількості 124,0 тис. куб. м. на суму 4935,75 грн.

Отже, твердження, викладені в листі Бахчисарайського міжрайонного управління водного господарства від 21.12.2009 р. №04-29/596, не відповідають фактичним обставинам справи та не можуть бути розцінені в якості підстави, що надає відповідачеві право на розірвання договору в односторонньому порядку.

Не можуть бути прийняті судом до уваги і посилання відповідача на складений Бахчисарайським управлінням зрошувальних систем акт перевірки стану дотримання вимог водного законодавства від 18.12.2009 р. (т. І, а. с. 39-40), в якому зазначено, що позивачем впродовж 2009 року не здійснювалося закачування води в водойму №55-р, оскільки, як вже було вказано раніше, вказаний обов’язок ані договором, ані законодавством на позивача покладений не був.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Бахчисарайським міжрайонним управлінням водного господарства під час проведення перевірки стану дотримання вимог водного законодавства (акт від 31.07.2009 р., т. І, а. с. 21-22) було встановлено, що господарська діяльність позивача на землях водного фонду здійснюється відповідно до чинного водного законодавства України.

Відповідно до приписів стате1 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

Позивачем були надані суду належні, допустимі та достатні докази того, що його діяльність по використанню ставка інв. №55-р, який розташований 1 км північно-західніше с. Айвове Бахчисарайського району, здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства України та будь-які порушення ним допущені не були. Відповідач, в свою чергу, протилежного суду не довів.

Відповідно п. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень.

Ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Крім того, ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття суб’єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

В свою чергу, матеріали справи свідчать про те, що спірне рішення №539 від 24.12.2009 р. про розірвання договору №15 оренди поверхневого водного об’єкту від 04.10.2007 р. в односторонньому порядку було прийнято Бахчисарайською районною радою безпідставно та необґрунтовано, тобто з перевищенням повноважень.

Відповідно до Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Статтею 43 Водного кодексу України передбачено, що права водокористувачів охороняються законом. Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Серед способів захисту цивільного права та інтересу, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, встановлений, зокрема, й такий, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З урахуванням цього, суд вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда Агро» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити .

2.          Визнати неправомірними дії Бахчисарайської районної ради (98400, м. Бахчисарай, вул. Совєтська, 5) щодо прийняття рішення №539 від 24.12.2009 р. про розірвання договору №15 оренди поверхневого водного об’єкту від 04.10.2007 р. в односторонньому порядку.

3.          Визнати незаконним та скасувати рішення Бахчисарайської районної ради №539 від 24.12.2009 р. про розірвання договору №15 оренди поверхневого водного об’єкту від 04.10.2007 р. в односторонньому порядку.

4.          Стягнути з Бахчисарайської районної ради (98400, м. Бахчисарай, вул. Совєтська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда Агро» (98452, Бахчисарайський район, с. Тінисте, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 32989285) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.