Рішення № 10356752, 27.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2010Справа №2-17/3337-2009 За позовом ВАТ «Крименерго»

До відповідача Управління з’єднувального каналу

про стягнення заборгованості в сумі 10640,88 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Степанов В.А., представник

Від відповідача – не з’явився

Сутність спору: Позивач згідно з позовом та уточненням просить стягнути з відповідача 10 640,88 грн. заборгованості у зв’язку з неоплатою виконаних робіт за підключення відповідача до мережі позивача при виконанні Договору поставки електричної енергії № 29 від 07.07.2004 року.

Згідно ст.22 ГПК України уточнення позовних вимог є правом позивача.

Таким чином, позовні вимоги вважаються заявленими згідно уточнення, що також відповідає практики розгляду вказаних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (Постанова від 06.04.04р. по справі №2-17/896-2002).

При цьому необхідно відмітити, що зменшення позовних вимог права відповідача не порушує.

Відповідач у доповненні до відзиву проти позову заперечує у частині інфляційних, річних та пені. Однак, у зв’язку зі зменшенням позовних вимог ці вимоги вважаються не заявленими.

По справі проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 1.1 Договору поставки електричної енергії № 29 від 07.07.2004 року Постачальник (ВАТ «Крименерго») поставляє електричну енергію Споживачу (Управлінню з’єднувального каналу), а Споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини елестроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ППЄЄ) згідно умов цього договору та додатків до Договору, які є його невід’ємними частинами.

Згідно п. 2.1.2 договору Постачальник зобов’язується постачати Споживачу електроенергію як різновид товару: в обсягах, визначених у відповідності з розділом 5, та з врахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток № 1 «Обсяги поставки електричної енергії споживачу та субспоживачу»); відповідно з категорією надійності токоприйомників Споживачу у відповідності з Правилами устрою електроустановок (ПУЄ) та гарантованого рівня надійності електропостачання згідно фактичної категорії, визначеної додатком № 6 «Акт розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; з дотриманням встановлених показників якості електричної енергії в межах відхилень, обумовлених у договорі між Постачальником та ДП «Єнергоринок».

Згідно п. 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також рішення усіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися діючим законодавством України, а саме: Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Згідно п. 2.2.3 договору Споживач зобов’язується сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно умов Додатку № 4.1, або № 4.2 «Порядок розрахунків».

Суд вважає що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних підстав:

Сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором і нормами, що відносяться до договорів.

У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підставам недійсним не визнаний та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договору на предмет його невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.

При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тім матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов’язання мають виконуватись згідно умов договору та діючого законодавства.

Виконання робіт з підключення підтверджуються заявкою відповідача, отриманням відповідачем розрахунків за виконані роботи, та відповідачем не оспорюється.

Проведення робіт по підключенню передбачено також Правилами користування електричної енергії № 28 від 31.07.96 в редакції від 22.11.2006 року (п. 7.11).

При цьому необхідно відмітити, що договір на виконання робіт може бути не тільки у формі єдиного документа, але і обміну документами.

Окрім цього, ч. 3 ст. 631 ЦК України передбачено, що сторони можуть врегулювати відношення за час, що минув.

Так, відповідач звернувся до позивача з заявою про підключення, позивач роботи виконав, і виставив відповідачу рахунок на оплату, який відповідачем прийнятий.

Окрім цього, роботи виконані по заявці відповідача, і виходячи із закріплених в ст. 3 ЦК України основних принципів цивільного права – принципів розумності, добросовісності і справедливості, роботи повинні бути оплачені.

Згідно рахунків та розрахунку, основаного на Методиці визначення вартості монопольних послуг, пов’язаних з ліцензійною діяльністю по передачі та постачанню електроенергії по ВАТ Крименерго, вартість робіт складає 10640,88 грн.

Також необхідно відмітити, що згідно ч.5 ст. 78 ГПК України суд зобов’язаний прийняти рішення про задоволення позову, якщо відповідач позов визнає.

Згідно доповнення до відзиву відповідач заперечує лише щодо стягнення інфляційних, річних та пені.

Якщо відповідач вважає, що позивач порушив будь-які зобов’язання, він вправі у встановленому законом порядку заявити свої вимоги.

Також необхідно відмітити, що згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

З врахуванням викладеного, стягненню підлягає заборгованість в сумі 10 640,88 грн.

Судові витрати позивача підтверджуються платіжними дорученнями № 1200005675 від 26 лютого 2009 року на суму 134,15 грн. (по оплаті державного мита), № 4101 від 26 лютого 2009 року на суму 118,00 грн. та № 13150 від 14.05.2009 року на суму 194,50 грн., (по оплаті судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Судові витрати згідно ч. 5 статті 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.

З урахуванням зменшення розміру позовних вимог, суд вважає необхідним повернути позивачу надмірно сплачене ним державне мито в частині зменшення позовних вимог, що дорівнює 27,74 грн. (1% від 10 640,88 грн. = 106,41 грн.), (134,15 грн. – 106,41 грн. = 27,74 грн.).

Згідно статті 84 ГПК України в рішенні суду вказується про повернення мита. Згідно ч. 2 статті 47 ГПК України про повернення мита видається довідка.

Позивачем також надмірно сплачені судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 194,50 грн., який також підлягає поверненню позивачу.

Про це також вказується в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року № 01-08/530.

Згідно постанови Кабінету міністрів України від 08 липня 2009 року № 693 з 14.07.2009 року розмір судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складав 118 грн.

Згідно поштового конверту позов відправлений до суду 22 липня 2009 року, тобто, на вказану дату судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повинні сплачувати ся в сумі 118 грн.

Таким чином, на дату подачі позову, позивач повинен був сплатити судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн., а сплатив 312,50 грн. Відповідно, 194,50 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню позивачу.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85, ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління з’єднувального каналу (96300, АР Крим, смт. Первомайське, вул. Октябрьська 120; р/р 35213003000120 в УДК в АРК, МФО 824026, ЗКПО 25870819) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 74/6, р/р 260323051142, філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400) 10640,88 грн. заборгованості.

Стягнути з Управління з’єднувального каналу (96300, АР Крим, смт. Первомайське, вул. Октябрьська 120; р/р 35213003000120 в УДК в АРК, МФО 824026, ЗКПО 25870819) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 74/6, Отримувач: ВАТ «Крименерго», р/р 260073013142 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) судові витрати з державного мита в сумі 106,41 грн.

Стягнути з Управління з’єднувального каналу (96300, АР Крим, смт. Первомайське, вул. Октябрьська 120; р/р 35213003000120 в УДК в АРК, МФО 824026, ЗКПО 25870819) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 74/6, Отримувач: ВАТ «Крименерго», р/р 260073013142 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Видати накази.

Повернути Відкритому акціонерному товариству «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 74/6, р/р 260323051142, філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400) із Державного бюджету 27,74 грн. зайво сплаченого державного мита, сплаченого платіжним дорученням № 1200005675 від 26 лютого 2009 року.

Видати довідку.

Повернути Відкритому акціонерному товариству «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 74/6, р/р 260323051142, філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400) із Державного бюджету 194,50 грн. зайво сплачених судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених платіжним дорученням № 13150 від 14.05.2009 року.

Видати довідку.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.