Ухвала суду № 10356751, 27.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

УХВАЛА

27.04.2010Справа №2-30/1976-2010 За заявою кредитора Управління ПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14-А (ЄДРПОУ 20727038).

До боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримреставратор», м. Сімферополь, вул. Узловая, 2 (ЄДРПОУ 32085478).

Про порушення справи про банкротство.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від кредитора – Мілютіна Т.В., представник за дов. від 04.01.2009р. № 2, у справі.

Від відповідача – не з'явився.

Суть справи: кредитор - Управління ПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим, м. Сімферополь (ЄДРПОУ 20727038) звернувся до господарського суду АРК з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримреставратор», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 32085478), згідно ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Застосування ініціюючим кредитором ст.52 Закону мотивоване тим, що боржник не надає до органів пенсійного фонду та податкових органів звітність протягом року, не здійснює господарську (підприємницьку) діяльність, і, відповідно до акту перевірки, не знаходиться за місцезнаходженням. (ч. 1 ст. 52 Закону).

Представник боржника у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, однак вимоги суду не виконав.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 52 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак у сукупності, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з системного аналізу ст. 52 Закону, слід зазначити, що для порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою органи пенсійного фонду повинні надати докази, які б свідчили про: фактичне припинення боржником господарської діяльності; неможливість установити місцезнаходження боржника (місце діяльності його органів); неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

При цьому наявність підстав згідно зі ст. 52 у їх сукупності є беззаперечним доказом обґрунтованості вимог органів пенсійного фонду щодо визнання боржника банкрутом.

Отже, подаючи заяву про визнання боржника банкрутом, органи пенсійного фонду зобов'язані додати до заяви про визнання банкрутом документи, які б підтверджували наявність обставин, що дозволяють вважати боржника відсутнім, а саме, довідку з Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України про державну реєстрацію відсутності за місцезнаходженням юридичної особи.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Управління ПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим, м. Сімферополь надало суду, в якості підтвердження не знаходження боржника за юридичною адресою, акт перевірки місцезнаходження платника податків від 12.02.2010р. № 1, згідно якого боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримреставратор», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 32085478), за вказаною юридичною адресою не знаходиться (а.с. 7).

Проте, акт обстеження місцезнаходження платника податків, складений Управлінням ПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим, м. Сімферополь, не може визнаватися належним доказом відсутності боржника за місцезнаходженням з огляду на такі нормативні приписи.

Відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, згідно з ч. 5 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», мають міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Статтею 18 цього ж Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Така ж правова позиція висловлена Верховним судом України, якій в пункті 105 постанови пленуму від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначив, що відповідно до ст. 34 ГПК України допустимим доказом, якій може підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника – юридичної особи за її місцезнаходженням, є витяг чи довідка з Єдиного державного реєстру.

Згідно наданої довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 5452180, станом на 12.03.2009р. є запис про включення відомостей про юридичну особу (а.с. 6).

Крім того, кредитор зазначає, що боржником не подається до органів державної податкової інспекції встановлена законом звітність протягом року, однак це не є доказом відсутності керівних органів боржника – юридичної особи за її місцезнаходженням, а лише свідчить про те, що в даний час він не здійснює господарської діяльності.

Відповідно до ст. 11 Закону в підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

З викладених обставин, суд дійшов висновку, що представленими кредитором доказами не підтверджується, що боржник – Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримреставратор», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 32085478) є відсутнім боржником в розумінні ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Інших ознак, які б підтверджували обґрунтованість застосування кредитором до боржника ст.52 Закону, пенсійним фондом не приведено, належних доказів не надано.

Таким чином, оскільки господарські суди розглядають заяви про порушення справ про банкрутство у разі наявності передбачених ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підстав, а також з урахуванням особливостей передбачених ст. 52 цього Закону, суд приходить до висновку про недоведеність Управлінням ПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим, м. Сімферополь підстав для визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримреставратор», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 32085478) відсутнім боржником, а відтак, припиняє провадження у справі, оскільки така справа не підлягає розгляду у господарських судах України.

Керуючись п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд–

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримреставратор», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 32085478) припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.