Рішення № 10356734, 27.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2010Справа №2-24/558-2010

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТО" (49124, м. Дніпропетровськ, вул. Липова, 6, ідентифікаційний код 32653295)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль ЛТД" (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 20676633)

про стягнення 113 445,71 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – Скуба В.В. – представник, довіреність № 195 від 01.03.2010р., паспорт ЕС 922118 від 19.01.1999р.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕТО" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль ЛТД" про стягнення суми заборгованості у розмірі 113 445,71 грн., у тому числі : основний борг у розмірі 77307,00 грн., індекс інфляції у розмірі 9047,15 грн., пеня у розмірі 24036,89 грн., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 3054,67 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 1134,46 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору про надання охоронних послуг № 159-05-07 (1484/186-2038) від 07.05.2007р., відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТО" послуг, на підставі чого у Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль ЛТД" виникла заборгованість у розмірі 77307,00 грн., несплата якої і стала підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду АР Крим.

Крім того, посилаючись на норми чинного законодавства та на умови договору про надання охоронних послуг, позивач відповідно до прохальної частини позовної заяви просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль ЛТД" пеню, три відсотки річних, інфляційні втрати.

Відповідач у запереченнях на позов проти позову заперечує з тих підстав, що відповідно до бухгалтерського обліку позивача сума заборгованості за охоронні послуги становить 56427,00 грн., відповідач також пояснив, що різниця у сумах наявної заборгованості, яку просить стягнути позивач та яка відображена у документах бухгалтерського обліку відповідача, виникла через відсутність у позивача підписаного акту виконаних робіт за лютий 2008 року. Крім того, відповідач заперечує щодо стягнення з нього пені, оскільки остання не передбачена умовами договору.

12.04.2010 р. позивачем була надана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 9047,15 грн., пені у розмірі 24036,89 грн., три відсотки річних у розмірі 3054,67 грн., у зв’язку з чим просить суд стягнути з відповідача 77307,00 заборгованості.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо).

Враховуючи викладене суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог щодо стягнення з відповідача тільки суму заборгованості у розмірі 77307,00 грн. та подальший розгляд справи суд вважає за можливим здійснювати в межах зменшених позовних вимог.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справ був продовжений в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ :

07.05.2007 р. між ТОВ «Вето» (Охорона) та ТОВ Фірмою «Консоль ЛТД» (Замовник) був укладений договір про надання охоронних послуг № 159-05-07 із протоколом розбіжностей (а.с. 13-15).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що замовник доручає, а охорона бере зобов’язання по охороні майна замовника (огородження), та охороні громадського порядку на території будівельного майданчика, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Поля, 2 та Ливарна, 10, надалі «Об’єкт», шляхом патрулювання двома охоронниками та нагляду з метою недопущення протиправних дій осіб.

Сума договору визначається на підставі протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 1), що є невід’ємною частиною договору, та становить 15 грн. за 1 годину (за одного охоронника), у т.ч. ПДВ 20 % - 2,50 грн. (п. 2.1 Договору).

Оплата договору здійснюється на умовах попередньої оплати до 05 числа поточного місяця згідно поданого охороною рахунку (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 2.3 договору охорона має право не здійснювати свої обов’язки за договором, якщо замовник не виконав п. 2.2 цього договору, протягом 3-х днів після узгодженої дати платежу. Акти виконаних робіт надаються охороною до останнього числа поточного місяця та підписуються уповноваженими особами сторін.

Договір вступає в силу з 07.05.2007 р., та діє до 01.08.2007 р. Якщо за 15 днів до закінчення терміну дії договору, жодна зі сторін не повідомила про його розірвання, договір вважається продовженим на кожен наступний місяць.

На виконання п. 2.1 договору та протягом дії договору сторонами була погоджена сума договору відповідними протоколами узгодження договірної ціни (а.с.16-19).

Крім того, додатковою угодою № 1 від 29.09.2008 р. до договору про надання охоронних послуг сторони змінили суму договору, яка також визначається на підставі протоколу узгодження ціни та становить 18,00 грн. за 1 годину (за одного охоронника), у т.ч. ПДВ 20 % -3,00 грн. Також зазначеною угодою сторони продовжили договір до 30.04.2009 р. (а.с.20).

На виконання умов Договору позивачем були надані послуги з охорони об’єкту позивача на загальну суму 140544,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт № 894 від 30.06.2008 р., № 1086 від 31.07.2008 р., № 1273 від 31.08.2008 р., № 1499 від 30.09.2008 р., № 1916 від 30.11.2008 р., № 2153 від 31.12.2008 р., які підписані уповноваженим представниками сторін та скріплені печатками підприємств, а також відповідними рахунками за період з червня 2008 р. по грудень 2008 р. (а.с.21-32).

Проте відповідачем згідно з виписки з банківського рахунку позивача було сплачено лише частку вартості наданих послуг у розмірі 63237,00 грн. (а.с.92-100).

У зв’язку з чим за позивачем виникла заборгованість зі сплати наданих охоронних послуг у розмірі 77307,00 грн., що стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості у примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Суд не приймає заперечення відповідача стосовно різниці суми заборгованості, вказаній у позові, із даними бухгалтерського обліку відповідача, оскільки відповідно до вимог статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарської операції. Так, судом були досліджені первинні документи, що підтверджують факт надання позивачем охоронних послуг на загальну суму 140544,00 грн. та прийняття зазначених послуг відповідачем, а також підтверджено факт часткової сплати заборгованості на суму 63237,00 грн. Крім того, зазначену різницю відповідач пояснює відсутністю у нього акту виконаних робіт за лютий 2008 р. Суд зазначає, що вимоги щодо стягнення заборгованості пред’явлені позивачем не на підставі акту за лютий 2008 р., крім того, у подальшому позивачем надані докази відправлення на адресу відповідача завірену копію акт за лютий 2008 р., погодженого з боку відповідача та скріпленого його печаткою.

Отже, відповідач, в порушення норм чинного законодавства не представив суду доказів сплати заборгованості за надані охоронні послуги за період з червня 2008 р. по вересень 2008 р. та з листопада 2008 р. по грудень 2008 р. у повному обсязі та у строк, погоджений сторонами у договорі, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Враховуючи викладене, зменшені вимоги позивача про стягнення з ТОВ Фірми "Консоль ЛТД" 77307,00 грн. заборгованості зі сплати наданих охоронних послуг підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 05.05.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль ЛТД" (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 20676633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТО" (49124, м. Дніпропетровськ, вул. Липова, 6, ідентифікаційний код 32653295; р/р 2600730320201 в АБ «Кредит – Дніпро», МФО 305749) 77307,00 грн. заборгованості, 773,07 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002; Одержувач – Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу – 22090200 ; ЄДРПОУ – 34740405; Банк – ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТО" ( 49124, м. Дніпропетровськ, вул. Липова, 6, ідентифікаційний код 32653295) 361,38 грн. зайве сплаченого державного мита платіжним дорученням № 1410 від 17.12.2009 р.

Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.