Постанова № 103549741, 23.02.2022, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1716/21

Провадження № 2-а/396/6/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2022 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання Пасічник І.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.НовоукраїнкаКіровоградської областів залі суду справу №396/1716/21 за адміністративнимпозовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: інспектор СРПП Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенант поліції Деркач Олександр Олександрович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник звернувся в інтересах позивача ОСОБА_1 до суду з вищезазначеною позовною заявою до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.12.2021 року інспектором СРПП Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Деркач О.О. винесено постанову серії БАБ №049654, якою визнано його винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126,ч.1ст.126,ч.5ст.121,ч.6ст.121КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень. В постанові про адміністративне правопорушення зазначено що позивач 02.12.2021 року о 07.49 год. в м.Новоукраїнка, по вул.Павлівська, керуючи транспорним засобом ALLEGATOR-F19/1-25, не мав при собі п.в. відповідної категорії «А», тобто не мав права керувати таким ТЗ, не був зареєстрований протягом 10 діб з моменту придбання, не одягненому мотошоломі, не мав полісу обов`язкового страхування наземних ТЗ, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121, ч.6 ст.121 КУпАП.

Позивач просить скасувати постанову серії БАБ №049654 від 02.12.2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.2 ст.126, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121, ч.6 ст.121 КУпАП у виді штрафу, вважає постанову незаконною, так як при розгляді та прийнятті рішення було порушенно процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, не роз`яснено права, поліцейський не відреагував на клопотання про залучення захисника, розглянуто постанову на місці перебування транспортного засобу, в постанові відсутні відомості про об`єднання провадження на підставі ст.36 КУпАП, не вказано які пункти ПДР були порушені та не зазначено, що до постанови додаються докази, в тому числі доказ відеофіксації.

Ухвалою від 16.12.2021 року відкрито провадження по справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.01.2022 року від Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшов відеозапис з нагрудної бодікамери від 02.12.2021 року разом з рапортом для долучення до матеріалів справи.

20.01.2022 року від відповідача Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області надійшов відзив, відповідно до якого відповідач просив відмовити в позові, посилаючись, що оскаржувана постанова відповідає всім вимогам закону, а її суть обставинам правопорушення, в діях поліцейського щодо винесення постанови, порушень не було.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду подано заяву відповідно до якої, просять задовольнити позов.

Відповідач Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, його представник в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, 20.01.2022 року подано відзив.

Відповідач інспектор СРПП Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенант поліції Деркач О.О. в судовезасідання нез`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка знаходится в матеріалах справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.12.2021 року інспектором СРПП Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенант поліції Деркач О.О. винесено постанову серії БАБ №049654, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126,ч.1ст.126,ч.5ст.121,ч.6ст.121КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень (а.с.7).

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 02.12.2021 року о 07.49 год. ОСОБА_1 в м.Новоукраїнка, по вул.Павлівська, керуючи транспорним засобом ALLEGATOR-F19/1-25, не мав при собі п.в. відповідної категорії «А», тобто не мав права керувати таким ТЗ, не був зареєстрований протягом 10 діб з моменту придбання, не одягнутому мотошоломі, не мав полісу обов`язкового страхування наземних ТЗ, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121, ч.6 ст.121 КУпАП.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно із п. 8 ч. 1 ст.23Закону України«Про Національнуполіцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст.23Закону України«Про Національнуполіцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно до приписів ч.5 ст.14Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1ст.126КУпАП установлено,що керуваннятранспортним засобомособою,яка немає присобі абоне пред`явилау спосіб,який даєможливість поліцейськомупрочитати тазафіксувати дані,що містятьсяв посвідченніводія відповідноїкатегорії,реєстраційному документіна транспортнийзасіб,а такожполісі (договорі)обов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів (страховогосертифіката "Зеленакартка"),або непред`явила електроннепосвідчення водіята електроннесвідоцтво прореєстрацію транспортногозасобу,чинний внутрішнійелектронний договірзазначеного видуобов`язкового страхуванняу візуальнійформі страховогополіса,а такожінших документів,передбачених законодавством,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приписами ч.2 ст.126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 5ст.121КУпАП передбаченавідповідальність запорушення правилкористування ременямибезпеки абомотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями частини 6 статті 121КУпАП керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, які перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 36КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Судом з`ясовано, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121, ч.6 ст.121 КУпАП, однак в постанові не вказано, які ж пункти Правил дорожнього руху ОСОБА_1 були порушені та не зазначено, що стягнення накладено у відповідності до ч.2 ст.36 КУпАП.

Окрім цього, інспектором СРПП Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенант поліції Деркачем О.О. не було проведено розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі не було роз`яснено позивачу його права, не надано можливості заявити клопотання та надати пояснення, що також є порушенням прав особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, відповідно, й порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке є підставою для скасування оскаржуваної постанови, що підтверджується відеозаписом наданого відповідачем.

Крім того, під час розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 клопотав скористатись своїм правом на правову допомогу, про що написав в постанові. І таке клопотання було проігноровано відповідачем, що є грубим порушенням його прав, що узгоджується із позицією Верховного Суду та фактично є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Так, у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а, вказана наступна правова позиція:

«Згідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ст.268КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.271КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

В рамках справи було установлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення водій виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що заявив посадовій особі відповідача усне клопотання

Однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

Вказаними діями інспектор патрульної поліції порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, а тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередньої інстанції, що такими діями відповідач порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.»

Таким чином судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що зазначив і в самій постанові. Однак, інспектором проігноровано надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

Такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що й узгоджується з правовою позицією зазначеній в постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а.

У свою чергу, досліджуючи питання правомірності дій відповідача щодо притягнення позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення, склад якого установлено ч.2 ст.126, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121, ч.6 ст.121 КУпАП, суд зазначає наступне.

З відеозапису дійсно вбачається, що на вимогу інспектора патрульної поліції позивач вказав, що в нього відсутнє посвідчення водія відповідної категорії «А», тобто не мав права керувати таким ТЗ, його транспортний засіб не зареєстрований протягом 10 діб з моменту придбання, позивач був в не одягненому мотошоломі та не мав полісу обов`язкового страхування наземних ТЗ, про що він не заперечував. Однак на відеозаписі відсутній факт керування позивачем транспорним засобом ALLEGATOR-F19/1-25. Так як відеозапис починається з того, як поліцейський виходить зі свого службового автомобілю, а ОСОБА_1 вже перебував поряд з транспортним засобом ALLEGATOR-F19/1-25. Таким чином, на відео не зафіксований факт, коли позивач рухався на своєму транспорному засобі.

Крім того, суд зазначає, що в постанові про адміністративне правопорушення серії БАБ №049654 від 02.12.2021року не вказано, що до постанови додається як доказ відеозапис відеофіксації порушення.

За змістом викладеного, частина третя статті 283КУпАП містить імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17, від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а, приписами частини третьої статті 283КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, пунктом 9 статті 31Закону України«Про Національнуполіцію» передбачено, що поліція може застосовувати такий превентивний захід, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Порядок застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів регулює Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999 (далі - Інструкція № 1026).

Порядок застосування відеореєстраторів, встановлених на службових транспортних засобах визначений розділом ІІІ Інструкції № 1026, відповідно до пунктів 1, 2 якого відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Як вбачається зі змісту постанови інспектора серії БАБ №049654 від 02.12.2021року, така не містить посилання на марку та номер відеореєстратора чи нагрудної бодікамери, хоча такий відеозапис суду наданий, у зв`язку з чим такий відеозапис не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача в тій частині, що поліцейський не мав права складати постанову на місці вчинення правопорушення враховуючи наступне.

Пунктом 5 розділу IV Інструкції №1395 передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

У ст.276КУпАП визначено місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція № 1395.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (пункт 4 розділ 1 Інструкції № 1395).

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції №1395 передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (пункт 2 розділу ІІІ Інструкції № 1395).

У ст.245КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.251КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суд, враховуючи вищезазначене, вважає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не дотримано приписів ст.268 КУпАП, оскільки інспектором не було роз`яснено позивачу його права та обов`язки, не надано можливості заявляти клопотання, порушено право на захист. У постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не зазначені які саме пункти ПДР позивачем були порушені та не зазначено посилання на технічний засіб, яким здійснено відеозапис та те, що до постанови додається такий доказ як відеозапис, у зв`язку з чим суд не може вважати його як належний доказ та у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно частини третьої статті 286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно ч.2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, оскільки відповідачем не доведено правомірності його дій, як посадової особи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, постанова має бути скасована, а провадження підлягає закриттю.

Враховуючи вищенаведене та Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Адміністративнийпозов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №049654 від 02.12.2021 року, винесену інспектором СРПП Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Деркачем Олександром Олександровичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.126,ч.1ст.126,ч.5ст.121,ч.6ст.121КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126,ч.1ст.126,ч.5ст.121,ч.6ст.121КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Повний текст судового рішення складено 23.02.2022 року.

Суддя: А. А. Русіна