Вирок № 103548196, 22.02.2022, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/4543/21

Провадження № 1-кп/452/115/2022

ВИРОК

Іменем України

22 лютого 2022 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі головуючої судді Карнасевич Г.І.,

секретаря Страхоцької Т.А.,

прокурора Денис Н.Я.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі Львівської області кримінальне провадження № 12021142290000505 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Забайкальськ Читинської області, Російської Федерації, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, з вищою освітою, вдови, маючої на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючої, раніше несудимої,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених

ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 , 05.12.2021 року, близько 08 год 10 хвилин, перебуваючи у м. Самборі Львівської області по вул. Володимира Великого, а саме біля під`їзду № 4 будинку № 38, знайшла гаманець коричневого кольору з банківською карткою «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що є офіційним документом, оскільки перебуває у офіційному обігу, має необхідні реквізити банку «ПриватБанку», та посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане на ім`я ОСОБА_3 , не вжила заходів щодо повернення зазначених документів потерпілому та, маючи корисливий мотив, який полягав у подальшому зняттю з банківської картки грошових коштів, привласнила їх собі.

Таким чином, ОСОБА_1 обгрунтовано обвинувачується у привласненні офіційних документів, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 , 05 грудня 2021 року, близько 08 год. 49 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, розуміючи протиправний характер свого діяння та його наслідки, підійшла до банкомату «Приват Банк», що за адресою: м. Самбір Львівської області, вул. Завокзальна, 3Ж/1, де зняла грошові кошти в сумі 2000 грн. з пластикової банківської картки «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належала ОСОБА_3 , та, продовжуючи свій злочинний намір, о 08 год. 50 хвилин, перебуваючи за вищевказаною адресою, у банкоматі ще зняла грошові кошти у сумі 800 грн, чим спричинила ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 2800 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 обгрунтовано обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1

ст. 185 КК України.

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних проступків визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному та підтвердила факт заволодіння нею 05.12.2021 року, близько 08 год 10 хвилин, у м. Самборі Львівської області по вул. Володимира Великого, біля під`їзду № 4 будинку № 38, гаманця з банківською карткою «Приватбанк» та посвідченням водія серії НОМЕР_2 , виданим на ім`я ОСОБА_3 . Показала, що вподальшому з банкомату «Приват Банк», що за адресою: м. Самбір Львівської області, вул. Завокзальна, 3Ж/1, зняла грошові кошти в сумі 2000 грн. з пластикової банківської картки «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належала ОСОБА_3 . За деякий час у цьому ж банкоматі ще зняла грошові кошти у сумі 800 гривень. На даний час відшкодувала потерпілому завдану шкоду.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив слухати справу у його відсутності. Претензій до обвинуваченої ОСОБА_1 не має. Майнова шкода йому відшкодована повністю. Просить її суворо не карати.

Учасники судовогопровадження неоспорювали обставинивинуватості ОСОБА_1 у привласненніофіційних документів,вчиненому зкорисливих мотивівта таємному викраденні чужого майна (крадіжці), а тому на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, урахувавши те, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у привласненні неюофіційних документів,вчиненому зкорисливих мотивів,а саме:05.12.2021 року, близько 08 год 10 хвилин, у м. Самборі Львівської області по вул. Володимира Великого, біля під`їзду № 4 будинку № 38 гаманця коричневого кольору з банківською карткою «Приватбанк» № НОМЕР_1 та посвідченням водія серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_3 , а тому кваліфікація її дій за ч. 1 ст. 357 КК України є вірною.

Також суд вважає доведеною винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у таємномувикраденні чужогомайна (крадіжці),а саме:05 грудня 2021 року, близько 08 год 49 хвилин, з «Приват Банку», що за адресою: м. Самбір Львівської області, вул. Завокзальна, 3Ж/1, грошових коштів в сумі 2000 грн, з пластикової банківської картки «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належала ОСОБА_3 , та 08 год 50 хвилин грошових коштів в сумі 800 грн, а тому кваліфікація її дій за ч. 1 ст. 185 КК України є вірною.

При призначенні покарання обвинуваченим суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що у відповідності ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня

2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами від 12 червня 2009 року, суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення.

При виборі обвинуваченим заходу примусу і порядку його відбування у відповідності до даної норми разом зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, суд враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, в тому числі, ст. ст. 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір такого заходу примусу та порядок його відбування, а також форму вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості та наслідків, що настали.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 за ч. 1 ст.357, ч. 1 ст.185 КК України, суд, керуючисьст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, яка позитивно характеризується по місцю проживання, непрацююча, раніше несудима, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , відповідно дост. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , відповідно дост. 67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також ураховуючи, що обвинувачена ОСОБА_1 скоїла кримінальні правопорушення, які відповідно до положеньст.12КК України хоча і відносяться до категорії кримінальних проступків, однакє умисними, при цьому один з кримінальних проступківє корисливим,суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покаранняу виді обмеження волі в межах, передбачених санкціями ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357КК України, з урахуванням положеньст. 61 КК України, беручи при цьому до уваги дані про особу обвинуваченої ОСОБА_1 , якане працює, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання та у побуті, вперше притягається до кримінальної відповідальності, вдова, має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в повному обсязі визнала свою провину, щиро розкаялася за скоєне, активно сприяла розкриттю інкримінованих кримінальних правопорушень, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також суму спричиненої кримінальним правопорушенням, передбаченимч. 1 ст. 185 КК України, майнової шкоди, повне відшкодування останньої,суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності,вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливе без відбування покарання,із застосуванням вимогст. 75 КК України,зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених п.п. 1 ч. 1 ст. 76КК України, що, на переконання суду, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, відповідно до положеньст. 50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Оскільки обвинувачена ОСОБА_1 скоїла більше одного кримінального правопорушення, при призначені остаточного покарання суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст.70 КК України, призначивши остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень,шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов у справі не пред`явлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів у справі суд вирішує у відповідності до положеньст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст. 357, ч.1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання:

-зач. 1 ст. 357 КК Україниу виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

-зач. 1 ст. 185 КК Україниу виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 1ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК Українизвільнити ОСОБА_1 від відбування покарання,з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

У відповідності до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази, які згідно постанови дізнавача сектору дізнання Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області від 06.12.2021 року визнані речовим доказом, а саме:

-картка для виплат «ПриватБанк» з вибитими цифрами НОМЕР_1 ;

-посвідчення водія НОМЕР_2 видане на ім`я ОСОБА_1 ;

-грошові кошти в сумі 1047 грн 5 (п`ять) куп`юр номіналом 200 грн; 2 (дві) куп`юри номіналом 20 грн; 1 (одна) куп`юра номіналом - 5 грн; 2 (дві) куп`юри номіналом 1 грн, які згідно розписки передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 , залишити останньому.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для ОСОБА_1 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії вироку.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя