Рішення № 103545524, 24.01.2022, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8225/20

2/296/141/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2022 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

представника позивача адвоката Ващук Ю.С.,

представника відповідача адвоката Тараненка Я.Ю.

представника третьої особи Грижука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Державного підприємства «Сетам», третя особа: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акту про проведені електронні торги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та з урахуванням заяви про уточнених позовних вимог від 25.01.2021р. просить: визнати недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством «Сетам» 07.09.2020 з продажу предмета іпотеки - 1/2 частини житлового будинку загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (лот №437652), за результатами яких це майно придбано ОСОБА_2 за ціною 59 268,24 грн; визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №500986 від 07.09.2020 з продажу предмета іпотеки - 1/2 частини житлового будинку загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним Акт про реалізацію предмета іпотеки від 29 вересня 2020 року у виконавчому провадженні №61816643, складений державним виконавцем про придбання ОСОБА_2 1/2 частини житлового будинку загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконанні у Корольовському відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебувало виконавче провадження №61816643 щодо примусового виконання виконавчого листа №296/5743/14-ц, виданого Корольовським районним судом м.Житомира 13.05.2015 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь AT «Райффайзен Банк Аваль» суми заборгованості за кредитним договором №014/1102/82/92287. В межах виконавчого провадження постановою державного виконавця накладено арешт на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки - 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , та подано заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна до ДП «СЕТАМ» для проведення електронних торгів. 07.09.2009 року відбулись електронні торги по лоту №437652 з реалізації предмета іпотеки, які оформлені протоколом №500986, на підставі яких 29.09.2020 року державним виконавцем видано акт про проведенні електронні торги.

Звертаючись до суду з позовом позивач посилався на те, що житловий будинок використовується ним та членами його сім`ї як місце постійного проживання, будь-якого іншого нерухомого житлового майна на праві власності у нього немає. Тобто, на час проведення електронних торгів з продажу предмета іпотеки - 1/2 частини житлового будинку, вказане майно було його єдиним та постійним місцем проживання та інших членів сім`ї і згоди на звернення стягнення на нього він не надавав, а тому реалізація майна з прилюдних торгів відбулася з порушенням встановленого мораторію, передбаченого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Також зазначив, що дізнавшись про проведення електронних торгів ним було подано скаргу на дії державного виконавця щодо примусової реалізації житлового будинку та ухвалою Корольовського районного суду м. Житомир від 04.09.2020 було зобов`язано Корольовський ВДВС у м. Житомирі Центрально Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відкликати з ДП «Сетам» заяви про виставлення на прилюдні торги спірного житлового будинку та зобов`язано ДП «Сетам» зняти (відкликати) з електронних торгів, що призначені на 07.09.2020 лоти №437650 та №437652. Проте, зазначене судове рішення було залишено без уваги Відповідачем - 2 та Відповідачем - 3, що призвело до відчуження на електронних торгах майна, яке не могло бути примусово відчужене, у зв`язку з чим вимушений був звернутися до суду.

На підставі заяви позивача про забезпечення позовних вимог ухвалою суду від 19.10.2020 року накладено арешт на 1/2 частини житлового будинку загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2186455918101. Заборонено ОСОБА_2 та третім особам виселяти та знімати з реєстрації мешканців 1/2 частини житлового будинку загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 03.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

24.11.2020 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Татаренка Я.Ю., надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що відчуження майна з електронних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статями 203, 215 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства. Стосовно безпосередньо результатів електронних торгів, то підставами для визнання їх недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна. Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5. Крім того, пунктом 4.1.4 Договору іпотеки від 05.09.2006, що укладений між позивачем та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» на позивача покладено обов`язок не прописувати (не реєструвати) право проживання будь-яких третіх осіб без попередньо отриманої письмової згоди Іпотекодержателя. Однак, всупереч умов вказаного пункту договору та у порушення вимог п. 1 ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» після укладання договору в будинку без згоди іпотекодержателя було зареєстровано третіх осіб і позивачем не підтверджено факту їх постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 . Наголосив, що згідно п. 6 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» дія цього Закону не поширюється на осіб, які є суб`єктами Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а так як позивачем не вказано в позові своє місце роботи, то не можна дійти висновку, що на позивача не поширюється дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті (т.1 а.с. 53-80).

Ухвалою від 07.12.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про об`єднання справ.

09.12.2020 представником відповідача Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Журавель О.В. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому представник просила відмовити в задоволенні позову, оскільки електроні торги з реалізації 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 відбулись з дотриманням норм чинного законодавства, а позивачем не надано суду доказів, того, що нерухоме майно, на яке було звернуто стягнення державним виконавцем виступало як забезпечення зобов`язань за споживчим кредитом, вказане житло використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно. (т.1 а.с.99-129).

Також у відзиві вказано, що посилання позивача на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира по справі №296/5743/14-ц від 04.09.2020, якою зобов`язано відповідача відкликати з ДП «СЕТАМ» заяви про виставлення на прилюдні торги зазначеного житлового будинку, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , то на момент проведення електронних торгів дана ухвала не набрала законної сили та до відділу державної виконавчої служби від Корольовського районного суду м. Житомира не надходила. Крім того, дана ухвала, на дату написання відзиву, в реєстрі судових рішень не містила мотивувальної частини, що унеможливлює її оскарження в апеляційному порядку.

15.12.2020 до суду надійшли пояснення від представника третьої особи - АТ «Райффайзен Банк Аваль», в яких представник зазначила, що порядок реалізації арештованого майна, на яке звернено стягнення унормовано Порядком реалізації арештованого майна №2831/5, затвердженим наказом МЮУ від 29.09.2016 року №2831/5, а також низкою інших нормативно-правових актів, а саме: Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації 'примусового виконання рішень, затвердженою наказом МЮУ від 02.04.2012 року №512/5, вимоги яких було дотримано приватним виконавцем та ДП «Сетам» під час реалізації предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження. Крім того, відповідно до п. 1.1 договору іпотеки від 05.09.2006 - «цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору №014/1102/82/92287 від 05.09. 2006». Зазначений договір не містить посилань на те, що він забезпечує зобов`язання за споживчим кредитом. Також відсутнє таке посилання і в рішенні Корольовського районного суду м. Житомира від 22 жовтня 2014 року у справі за позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/1102/82/92287 від 05.09.2006, який надано до суду. Таким чином, у задоволенні вимог позивача необхідно відмовити в повному обсязі (т.1 а.с.135-149).

24.12.2020 представником відповідача ДП «Сетам» Кучевською З.Т. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому представник просила відмовити в задоволенні позову. Зазначила, що електронні торги відбулися з дотриманням норм чинного на момент проведення електронних торгів законодавства. ДП «Сетам» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби чи приватного виконавця. При цьому жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язку організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна. У ДП СЕТАМ, як організатора електронних торгів, відсутні повноваження надавати правову оцінку діям державних виконавців, в тому числі перевіряти відомості, наведені у заявці, на відповідність дійсності та законодавству, а дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Крім того, зазначила, що п. 1.1 договору іпотеки від 05.09.2006, який забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору №014/1102/82/92287 від 05.09. 2006, не містить посилань на те, що він забезпечує зобов`язання за споживчим кредитом. Просила врахувати, що до відповідних вимог, пов`язаних із оскарженням прилюдних торгів, підлягає застосуванню тримісячний строк оскарження, передбачений статтею 48 Закону України "Про іпотеку". Оскільки оскаржувані торги відбулися 07.09.2020, а з позовом позивач звернувся лише 29.09.2020, тобто із пропуском передбаченого статтею 48 Закону україни "Про іпотеку" строку, просила відмовити позивачу у позові, з підстав спливу строків позовної давності (т. а.с. 167-203).

25 січня 2021 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (т.1 а.с. 221-223).

Ухвалою від 05 квітня 2021 року повернуто заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою від 14 квітня 2021 року в задоволенні клопотання про об`єднання справ відмовлено.

Представник позивача - адвокат Ващук Ю.С. в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням їх уточнень, підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідач ОСОБА_2 - адвокат Тараненко Я.Ю. в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи АТ «Райффайзен Банк Аваль» Грижук В.В заперечував проти задоволення позовних вимог повністю з підстав зазначених у письмових поясненнях.

Представник відповідача Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), представник відповідача ДП «Сетам» та третя особа ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 05 вересня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійний банк «Аваль» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №014/1102/82/92287 за умовами якого кредитор надає позичальнику споживчий кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 19 000,00 доларів США, відповідно до п.2.1 якого кредитні кошти призначені для використання на споживчі цілі (а.с.6 т. 1).

В якості забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором 05.09.2006 між Акціонерним поштово-пенсійний банк «Аваль» та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, за умовами якого, предметом іпотеки є житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,1 кв.м., житловою 39,2 кв.м., який належить іпотекодавцям ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Катюхою О.В. 03.06.2005 за р.№3249. Земельна ділянка, на якій знаходиться предмет іпотеки, у приватну власність не передана. На строк дії договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) іпотекодавців (а.с.7-8 т.1).

У зв`язку з неналежним виконанням кредитно-договірних зобов`язань, рішення Корольовського районного суду м. Житомир від 22.10.2014 у справі №296/5743/14-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/1102/82/92287 від 05.09.2006 року у розмірі 166 950,38 грн, заборгованість по процентам у розмірі 74 949,26 грн, пеню у розмірі 1 000,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 3 654,00 грн., а всього 246 553, 64 грн (а.с.139-141 т. 1).

Постановою старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Петровської Я.В. від 14.04.2020 відкрито виконавче провадження №61816643 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу солідарно заборгованості за кредитним договором в сумі 242899,64 грн на підставі виконавчого листа №1 від 13 травня 2015 року № 296/5743/14, виданого Корольовським районним судом м.Житомира (а.с. 9 т. 1).

13.05.2020 року постановою старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Журавель О.В. (ВП №61816643) накладено арешт на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 (а.с.9 т. 1).

Слід зазначити, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 27.12.2019 року за позивачем ОСОБА_1 на праві приватної власності було зареєстровано лише 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 . Іншого нерухомого майна за позивачем не значиться (а.с. 20-22 т. 1).

В подальшому, в межах виконавчого провадження 07.09.2020 року ТОВ "СЕТАМ" були проведені торги з реалізації предмета іпотеки - 1/2 частини житлового будинку загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (лот №437652), переможцем яких згідно протоколу №500986 від 07.09.2020 року став ОСОБА_2 з ціновою пропозицією 59 268,24 грн (а.с.13 т. 1).

Згідно довідки ТОВ «Керуюча компанія «КомЕнерго-Житомир»» №666 від 11.09.2020 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають, зокрема, ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 , 1989 року народження та неповнолітній син ОСОБА_5 , 2004 року народження, який є дитиною з інвалідністю, що підтверджується довідкою КП "Дитяча лікарня ім. В.Й. Башека" від 14.01.2020р. (а.с.18, 19 т. 1).

Вбачається, що дізнавшись про проведення електронних торгів з продажу житлового будинку загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 392 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 26.08.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Корольовського районного суду м. Житомира подано скаргу на дії та рішення державного виконавця щодо примусової реалізації житлового будинку та ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 04.09.2020 зобов`язано Корольовський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відкликати з Державного підприємства «Сетам» заяви про виставлення на прилюдні торги житлового будинку загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язано ДП «Сетам» зняти (відкликати) з електронних торгів, що призначені на 07 вересня 2020 року лоти №437650 та №437652 - житлового будинку загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17 т. 1).

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Cтаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог із врахуванням встановлених обставин справи, надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам та наявним в справі доказам, суд виходить із наступного.

Частиною 1 статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Крім того, відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обв`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути як правочини (пункт 1), так і інші юридичні факти (пункт 4).

Частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання зі сторони продавця - акт про проведені прилюдні торги.

Стаття 650 ЦК України закріплює такий спосіб реалізації майна як укладення договорів на біржах, аукціонах (торгах), конкурсах, та відсилає до інших нормативних актів, які мають встановлювати особливості укладення цих договорів. До цього зводиться і зміст припису частини четвертої статті 656 ЦК України, згідно з яким до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

За змістом частини другої статті 638 та частини першої статті 640 ЦК України моментом укладення договору купівлі-продажу на прилюдних торгах є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту пропозиції останнього щодо ціни. Підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу та дії, спрямовані на передання такого майна у володіння покупця, що підтверджують відповідний протокол, акт про проведені прилюдні торги та державна реєстрація права власності за покупцем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) викладено правовий висновок про те, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

За загальним правилом (частина перша статті 61 Закону) реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Правова природа процедури реалізації майна на торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника торгів.

Згідно з Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок), електронні торги - це продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (у редакції, чинній на момент проведення електронних торгів) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами-резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Мораторій є відстроченням виконання зобов`язання, а не звільненням від його виконання. Відтак мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, установлений Законом, не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) цей предмет іпотеки (застави).

Крім того, згідно з пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом його дії інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Вказаний Закон не дозволяв органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.

Зазначений висновок зроблений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 жовтня 2021 року у справі № 161/21094/19, який суд враховує при вирішенні даного позову.

Враховуючи, що позивачем вчинялися дії щодо оскарження рішень та дій державного виконавця щодо примусової реалізації зазначеного житлового будинку, такий будинок, загальною площею 62,1 кв. м, житловою площею 39,2 кв. м, докази реєстрації іншого нерухомого майна за позивачем в матеріалах справи відсутні, а також те, що дана квартира є постійним та єдиним місцем проживання позивача, оскільки він там зареєстрований, що підтверджується відповідною довідкою, а тому дана нерухомість підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Отже, реалізація відбулась з порушенням встановленого мораторію і укладені за результатами торгів угоди не відповідають вимогам закону. У зв`язку з цим квартира не могла бути примусово відчужена.

Крім того, установлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки, проводити стягнення на майно окремої категорії боржників, які підпадають під дію цього Закону на період його чинності. Вищевказане узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 липня 2016 року у справі № 6-969цс16.

Відтак, з урахуванням вищенаведених правових норм, суд дійшов висновку про необхідність визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки, оскільки вбачається порушення Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку» та Закону України ««Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Суд не бере до уваги доводи відповідача ДП «Сетам» про відмови у позові ОСОБА_1 з підстав пропуску ним строку звернення до суду, встановленого ст.48 Закону України «Про іпотеку», оскільки електронні торги з реалізації спірного нерухомого майна проведені 07 вересня 2020 року, з позовом позивач звернулася 29 вересня 2020 року, тобто в межах строку позовної давності, передбаченого статтею 48 Закону України «Про іпотеку», а саме в межах трьох місяців з дня проведення торгів. Отже, підстав для застосування строку позовної давності не вбачається.

Також не знайшли свого підтвердження доводи відповідача, що позивач є особою, яка є суб`єктом Закону України "Про запобігання корупції", а тому на нього не поширюється дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Суд не бере до уваги доводи відповідачів про відсутність в договорі іпотеки від 05.09.2006 посилань на забезпечення саме зобов`язання за споживчим кредитом, оскільки безпосередньо предметом кредитного договору №014/1102/82/92287 від 05.09.2006 є надання позивачу споживчого кредиту.

Інші твердження відповідачів висновки суду не спростовують і підстав для відмови в задоволенні позову у повному обсязі чи частково не дають.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає що доводи позивача знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі по 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. з кожного.

Керуючись статтями 76 - 80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 27, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством «Сетам» 07.09.2020 з продажу предмета іпотеки - 1/2 частини житлового будинку загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (лот №437652), за результатами яких це майно придбано ОСОБА_2 за ціною 59 268,24 грн.

Визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №500986 від 07.09.2020 з продажу предмета іпотеки - 1/2 частини житлового будинку загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним Акт про реалізацію предмета іпотеки від 29 вересня 2020 року у виконавчому провадженні №61816643, складений державним виконавцем про придбання ОСОБА_2 1/2 частини житлового будинку загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Державного підприємства «Сетам» на користь ОСОБА_1 по 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. судового збору з кожного.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 19.10.2020 у цивільній справі №296/8225/20, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), місцезнаходження за адресою: 10014, м. Житомир, вул. Леха Качинського, 12-А, код ЄДРОПУ 35021396.

Відповідач: Державне підприємство «Сетам», місцезнаходження за адресою: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька,4-6, код ЄДРПОУ 39958500.

Третя особа: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», місцезнаходження за адресою: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909.

Третя особа: ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення: 03.02.2022.