Ухвала суду № 103535234, 18.02.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

18 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № ЗВ-3/22

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " Вердикт Капітал" про заміну сторони у виконавчому провадженні,

встановив:

08.02.2022 до суду надійшла заява ТОВ "Вердикт Капітал" про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником, а саме: вибулого стягувача - акціонерного товариства "Альфа-Банк" на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (код ЄДРПОУ 36799749, місце знаходження: вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053), у виконавчому провадженні №58898690, яке перебуває у приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни та відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса від 04.03.2019 за №5012 про стягнення заборгованості по кредитному договору №490965913 в загальній сумі 9 523,14 грн.

Ухвалою суду від 09.02.2022 року дану заяву прийнято до провадження, призначено її до розгляду за правилами статі 379 КАС України в судовому засіданні на 18.02.2022 р. о 09:00 годині.

В судове засідання сторони не прибули, про час, дату та місце засідання повідомлені належним чином.

При цьому, ТОВ "Вердикт Капітал" у заяві від 02.02.2022 р. просив розглянути заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні без його участі.

Частиною ч. 2 ст. 379 КАС України, передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом ( п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України).

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження.

Як вбачається зі змісту вказаної заяви, необхідність заміни стягувача у виконавчому проваджені №58898690 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу нотаріусом Хара Н.С. від 04.03.2019 за №5012 обґрунтована тим, що за умовами договору факторингу №21-12/20 від 21.12.2020 р., укладеного між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Фінансова компанія "ФЛЕКСІС" (другий кредитор) до заявника перейшло право вимоги заборгованості за договором кредиту № 490965913 від 10.02.2017 року, укладеного між АТ "Альфа Банк" та гр. ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим написом приватного нотаріуса, суд враховує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Отже, підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні є її вибуття та підтвердження обставин правонаступництва.

Як встановлено судом, 16.04.2019 приватним виконавцем Юхименко О.Л., на підставі виконавчого напису №5012, вчиненого 04.03.2019 приватним нотаріусом Харою Н.С., відкрито виконавче провадження №58898690 щодо стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь кредитора - АТ "Альфа Банк" заборгованості в розмірі 8 873,14 грн., що підтверджується інформацією про виконавче провадження від 02.02.2021 р.

21.12.2020 р. між АТ "Альфа Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "ФЛЕКСІС" (другий кредитор) укладений договір факторингу № 2, за умовами якого АТ "Альфа Банк" відступило ТОВ "Фінансова компанія "ФЛЕКСІС", а ТОВ "Фінансова компанія "ФЛЕКСІС" набуло право вимоги заборгованості, у т.ч. за договором кредиту № 490965913 від 10.02.2017 року, укладеного між АТ "Альфа Банк" та гр. ОСОБА_1 ( а.с 49-

В подальшому, 21.12.2020 р. між ТОВ "Фінансова компанія "ФЛЕКСІС" (другий кредитор) та ТОВ "Вердикт Капітал" укладений договір факторингу № 21-12/20 про відступлення права вимоги та заміну кредитора, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "ФЛЕКСІС" відступило ТОВ "Вердикт Капітал", та ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги заборгованості, у тому числі за договором кредиту № 490965913 від 10.02.2017 року, укладеного між АТ "Альфа Банк" та гр. ОСОБА_1 .

Отже вказані обставини свідчать про те, що відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, зокрема ТОВ "Вердикт Капітал" є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником, а також новим стягувачем у виконавчому провадженні №58898690.

При цьому, суд зазначає, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

За правилами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що у разі вибуття стягувача у виконавчому провадженні, заміна сторони, що вибула її правонаступником здійснюється саме в судовому порядку.

Перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню визначений у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) .

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 3 вказаного Закону до переліку таких рішень віднесені також виконавчі написи нотаріусів.

Разом з тим Кодекс адміністративного судочинства України, Цивільний процесуальний кодекс України та Господарський процесуальний кодекс України передбачають можливість здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду та прямо не визначають порядку заміни сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішень інших органів, у тому числі виконавчих написів нотаріусів.

Закон України "Про виконавче провадження" також не містить норм, які б визначали суд, до повноважень якого віднесений розгляд питання про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса.

Водночас вказаний Закон розмежовує юрисдикцію судів у разі оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону № 1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною 2 статті 74 Закону № 1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Враховуючи, що судовий контроль за виконанням рішень інших органів Законом України "Про виконавче провадження" покладено саме на адміністративні суди, суд приходить до висновку про те, що питання про заміну сторони виконавчого провадження під час виконання рішень таких органів також належить здійснювати в порядку адміністративного судочинства.

Суд також враховує, що за правилами частини 4 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, що висловлена під час розгляду справи "Беллет проти Франції" ("Bellet v. France"), стаття 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства в межах статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 16 січня 2019 року у справі №826/7941/17, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що викладена в постановах від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18 та від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7981/17.

Згідно з приписами статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З огляду на долучений заявником до заяви про заміну сторони у виконавчому проваджені за виконавчим написом нотаріуса перелік документів, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" є правонаступником Акціонерного товариства " Альфа- Банк" на підставі вищеописаного договору факторингу № 21-12/20 від 21.12.2020 р. та є новим кредитором за договором кредиту №490965913 від 10.02.2017 р., укладеного між АТ "Альфа Банк" та гр. ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ТОВ "Вердикт Капітал" щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні ВП №58898690 з примусового виконання виконавчого напису №5012 від 04.03.2019 року, а саме, шляхом заміни стягувача Акціонерного товариства "Альфа Банк" на правонаступника ТОВ "Вердикт Капітал".

Керуючись ст.ст.241, 243, 248, 379 КАС України, суд -

ухвалив:

Заяву ТОВ "Вердикт Капітал" про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Замінити стягувача - Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (код ЄДРПОУ 23494714) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) у виконавчому провадженні № 58898690, відкритому 16.04.2019 приватним виконавцем Юхименко Ольгою Леонідівною щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 04.03.2019 за №5012 про стягнення з боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості по кредитному договору №490965913 від 10.02.2017 року в загальній сумі8 873,14 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя В.А. Дубровна