Рішення № 10352861, 13.07.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-4417/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 липня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Новака А.В.

при секретарі Чорнобай Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини до досягнення нею повноліття у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, мотивує його тим, що вона перебувала із відповідачем у шлюбі з 14 грудня 1991 року. Від шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка постійно проживає з позивачем та повністю перебуває на її утриманні. Сімейне життя позивача з відповідачем не склалося, сторони тривалий час не проживають разом. Відповідачем матеріальна допомога на утримання дочки не надається взагалі, а тому позивач просить стягнути з нього аліменти на утримання дитини в примусовому порядку.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, оскільки матеріальна допомога відповідачем не проводиться, у звязку з чим виникають труднощі в утриманні дочки.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

На основі повно і всебічно зясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, досліджених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний звязок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню в дохід держави судові витрати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст. 180-184 СК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 58, 60, 88, 208-209, 212-215, 217, 223, 294-296, 367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити повністю .

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 18.05.2010 року до повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито у розмірі 51 (пятидесяти однієї) гривні .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (01, Голосіївський районний суд міста Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077879, р/р 31211259700002, код платежу 22050001, отримувач УДК у Голосіївському районі м. Києва, банк ГУДК України у м. Києві).

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя А.Новак