Ухвала суду № 103507130, 18.02.2022, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №627/1052/21

провадження №1-кп/619/142/22

УХВАЛА

18 лютого 2022 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Нечипоренко І.М.

суддів - Калиновської Л.В., Кононихіної Н.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання - Носачової І.В.

розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021220000000881 від 16.06.2021 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Місцево Орєхово-Зуєвського району Московської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 347, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України,

Сторони кримінального провадження:

прокурори - Омельченко І.І., Щебликін Д.А.

захисники: - Шевченко Д.С., Пироженко О.С.

обвинувачений - ОСОБА_1

представник потерпілого - Чухраєва Н.С.

Суть питання, що вирішується ухвалою.

У підготовчому судовому засіданні захисником Пироженко О.С. заявлено клопотання про повернення обвинувального акту з тих підстав, що кримінальне провадження складається з декількох окремих епізодів, які мають бути внесені до ЄРДР. При цьому з викладу фактичних обставин убачається, що з матеріалів даного кримінального провадження виділялись в окреме провадження матеріали щодо невстановлених осіб 01.03.2021. Досудове розслідування розпочинається тільки після внесення відомостей до ЄРДР, об`єднані в одному провадженні або виділені в окреме провадження можуть бути тільки матеріали досудових розслідувань, тобто епізоди, які попередньо були зареєстровані в ЄРДР у встановленому порядку. Згідно реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12021220000000881 від 16.06.2021 проводились слідчі дії, починаючи з 30.11.2015, що може свідчити про те, що це кримінальне провадження було виділено з іншого кримінального провадження, про що відсутні відомості в обвинувальному акті. Крім того з реєстру убачається, що проводились слідчі дії з потерпілими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відомості про яких відсутні в обвинувальному акті. Всупереч вимогам п. 1 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті не вказано ким, коли та на підставі чого було розпочато досудове розслідування по кожному епізоду, ким та коли здійснювалось об`єднання досудових розслідувань, в обвинувальному акті не вказано з якого кримінального провадження було виділено дане кримінальне провадження, не вказані анкетні відомості зазначених вище потерпілих. Крім того старшим групи прокурорів є Щебликін Д.А., який уповноважений приймати рішення та керувати діями групи прокурорів, при цьому, органом, який здійснював досудове розслідування було СУ ГУНП в Харківській області, однак обвинувальний акт затверджено начальником Зачепилівського відділу Красноградської окружної прокуратури. Отже, затвердження обвинувального акту здійснювалося з порушенням вимог законодавства, оскільки саме процесуальний керівник уповноважений звертатися до суду з обвинувальним актом, в т.ч. шляхом підписання супровідного листа, який було підписано начальником відділу Пієвим С. Формулювання обвинувачення не конкретизоване, містить набір заготовлених фраз та юридичних термінів та не містить жодного факту, який би можна було охарактеризувати як злочин, не висвітлено об`єктивну сторону кримінальних правопорушень, які покладаються у вину ОСОБА_1 . Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що порушує право особи на захист. Реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомостей про кількість томів та аркушів провадження, відсутні відомості про місцезнаходження матеріалів фотофіксації та відеофіксації та місце їх знаходження.

Захисник Шевченко Д.С. та обвинувачений клопотання підтримали.

Прокурори та представник потерпілого у підготовчому судовому засіданні проти клопотання заперечували, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим.

Вислухавши клопотання та думку присутніх осіб, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Частиною 2 ст. 291 КПК України визначено відомості, які повинен містити обвинувальний акт, де у п. 5 зазначено, що обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: 1) фактичних обставин кримінального правопорушення; 2) правової кваліфікації; 3) формулювання обвинувачення. При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченим.

Із наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акту прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим вимог ст. 291 КПК України.

Як убачається зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021220000000881 від 16.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 347, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 206-2, він фактично відповідає вимогам ст. 291 КПК України та містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону.

За таких обставин твердження захисника про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, із посиланням на неконкретність обвинувачення, відсутність формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій, є безпідставними. Відповідно до змісту обвинувального акту в ньому з достатньою повнотою зазначені час, місце, спосіб вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 347, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 206-2 КК України, які прокурор вважає встановленими.

Колегія суддів зазначає, що зміст формулювання обвинувачення є виключно суб`єктивним баченням прокурора та слідчого обставин кримінального провадження, та суд не вправі зобов`язати орган досудового розслідування викласти обвинувачення в тій чи іншій редакції та в тому чи іншому об`ємі та лише за результатами судового розгляду кримінального провадження по суті, суд, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, дає оцінку висунутому прокурором обвинуваченню і у разі визнання особи винуватою, повинен у мотивувальній частині вироку викласти, формулювання обвинувачення, яке було визнано судом доведеним на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження доказів зібраних під час здійснення досудового розслідування.

Інші указані захисником обставини, в т.ч. щодо не зазначення в обвинувальному акті про процесуальні рішення виділення та об`єднання матеріалів досудового розслідування, затвердження обвинувального акту та його направлення до суду, відсутність у реєстрі зазначення кількості томів та аркушів кримінального провадження не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, а може стати підставою для надання судом відповідної оцінки доказам у кримінальному провадженні, оскільки повернення обвинувального акту прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим вимог ст. 291 КПК України.

До того ж, ч. 5 ст. 28 КПК України передбачено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Керуючись ст. 110, 291, 314 КПК України,

постановив:

У задоволенні клопотання захисника Пироженка Олександра Сергійовича про повернення прокурору обвинувального акту - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Головуючий І. М. Нечипоренко

Судді Л.В. Калиновська

Н.Ю. Кононихіна