Ухвала суду № 103470662, 10.02.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/7759/20

Номер провадження 1-кп/201/220/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18 а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Ополинської І.Г.,

суддів Наумової О.С., Батуєва О.В.,

при секретарі судового засідання Ковалі В.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Онішка Я.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - Авраменка О.Ю., Завгороднього О.С., Гаєвського О.В., Ганжи М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі питання доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника Авраменка О.Ю. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 , застосованого в рамках кримінального провадження, відомості про яке 21 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000095 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпродзержинськ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 21 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000095 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України.

В судовому засіданні відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України колегією суддів поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під вартою до спливу двомісячного терміну.

Відповідно доухвал Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від16липня 2020року застосованийпід часдосудового розслідуваннязапобіжний західвідносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою продовжено до 18 серпня 2020 року, який в подальшому був неодноразово продовжений судом. Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраний та в подальшому продовжений обвинуваченим, закінчується 10.02.2022 року.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У судовому засіданні, призначеному на 09.02.2022 року, суд мав вирішити у тому числі і питання доцільності продовження тримання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під вартою до спливу двомісячного терміну.

Втім, 18 січня 2022 року на підставі ч. 1 ст. 330 КПК України колегію суддів постановлено ухвалу про тимчасове видалення обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до початку судового розгляду з зали судового засідання у зв`язку із повторним порушенням порядку судового засідання.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокати Туманов С.Г., Хусаїнов Р.О., захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат Стасенко А.А., були належним чином повідомлені про дату та час проведення судового засідання, призначеного на 09.02.2022 року, в якому повинно розглядатися в тому числі і питання доцільності продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, захисник Туманов С.Г. з`явився в судове засіданні 09.02.2022 року об 11 годині 00 хвилин, однак під час проголошеної перерви покинув залу судових засідань та о 13 годині 32 хвилини у судове засідання не повернувся, і про причини неявки не повідомив.

Захисник Хусаїнов Р.О. взагалі не з`явився в судове засідання і про причини своєї неявки суд не повідомив.

З метою забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_3 на захист під час вирішення питання доцільності продовження тримання останнього під вартою, ОСОБА_3 представлений захисником Гаєвським О.В., призначеним в порядку ст. 53 КПК України для проведення окремої процесуальної дії.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - Стасенко А.А. з`явився в судове засідання 09.02.2022 року об 11 годині 00 хвилин, однак під час проголошеної перерви покинув залу судових засідань, подавши письмову заяву, в якій зазначив, що робочій час закінчився і він має право на відпочинок, та просив перенести судове засідання.

З метою забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_5 на захист під час вирішення питання доцільності продовження тримання останнього під вартою, ОСОБА_5 представлений захисником Ганжею М.Г., призначеним в порядку ст. 53 КПК України для проведення окремої процесуальної дії.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - Горб Ю.В. з`явилася у судове засідання 09 лютого 2022 року, однак в подальшому після закінчення проголошеної перерви, у судове засідання не повернулася, і про причини неявки суд не повідомила.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - Більцан К.М., будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, не з`явився в судове засідання, призначене на 09.02.2022 року, причини своєї неявки суду не повідомив.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Андрієвська Л.О., будучи належним чином повідомленою про дату та час судового засідання, не з`явилася та про причини своєї неявки суду не повідомила. При цьому, обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні висловив думку про можливість його проведення за відсутністю захисника Андрієвської Л.О., посилаючись на достатність участі його другого захисника Авраменка О.Ю.

Отже, з огляду на вимоги ч. 3 ст. 331 КПК України колегія суддів приходить до висновку про можливість вирішення питання доцільності продовження тримання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під вартою, за відсутності належним чином повідомлених учасників судового провадження, та за відсутності обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які в порядку ч. 1 ст. 330 КПК України тимчасово видалені до початку судового розгляду з зали судового засідання за повторне порушення порядку судового засідання.

Прокурор Онішко Я.А. у судовому засіданні висловив думку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою,посилаючись нате,що вказаніособи обґрунтованопідозрюється увчиненні,у період з09жовтня 2019року по18лютого 2020 року у співучасті із ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , організованою групою, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393 КК України, а саме готування до злочину втечі з-під варти, особи, яка перебуває в попередньому ув`язненні, а саме підозрюваного ОСОБА_6 , що утримувався у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4», вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчиненому організованою групою, а на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні 18 лютого 2020 року біля будинку № 35 по вул. Чернишевського, 35, у м. Дніпрі, організованою групою, спільно із ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187 та ч. 3 ст. 146 КК України, а саме нападу на громадянку ОСОБА_8 , з метою заволодіння її майном, поєднаному із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому організованою групою та незаконному позбавленні волі та викраденні людини потерпілої ОСОБА_8 , вчиненому з корисливих мотивів, організованою групою, та вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у незакінченому замаху на вимагання вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілою ОСОБА_8 , обмеження свобод цієї особи, з погрозою вбивства, що завдало б майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою, за вчинення яких законом передбачене покарання до п`ятнадцяти років позбавлення волі.

Так, за наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів, на переконання прокурора Онішка Я.А., продовжують існувати враховані при застосуванні та подальшому продовженні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може вчинити спроби переховуватися від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованих злочинів, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_8 , адже обізнаний про анкетні данні, адреси роботи і місця проживання останньої, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, про що свідчить наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у готуванні втечі з-під варти підозрюваного ОСОБА_6 , який утримувався у ДУ «Державна установа виконання покарання № 4», тобто у вчиненні злочину метою якого було перешкоджання кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу.

Разом із цим, прокурор посилався на відсутність будь-яких даних, які б свідчили про зменшення ризиків, які продовжують існувати дотепер, а тому застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_1 є недоцільним і не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив продовжити раніше застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого на 60 днів.

При цьому, обґрунтовуючи необхідність утримання обвинуваченого ОСОБА_1 в умовах ізолятору тимчасового тримання ГУНП в Дніпропетровській області, або інших передбачених ст. 19 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», за виключенням ДУ «ДУВП № 4», посилався на те, що під час досудового розслідування постановою слідчого відносно ОСОБА_1 застосовані заходи безпеки у зв`язку із тим, що останній співпрацював з органом досудового розслідування, які до теперішнього часу не скасовані.

Поряд із цим, прокурор Онішко Я.А. заперечував проти клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 на цілодобовий домашній арешт, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наведених ним мотивів.

За наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів, на переконання прокурора Онішка Я.А., продовжують існувати враховані при застосування та подальшому продовженні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може вчинити спроби переховуватися від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованих злочинів, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_8 адже обізнаний про анкетні данні, адреси роботи і місця проживання останньої та може впливати на інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом навмисного затягування судового розгляду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу.

Поряд із цим, прокурор вказав, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих тяжких злочинів, у тому числі, і за розбійний напад, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що є тими обставинами, які можуть характеризувати особу ОСОБА_3 , як схильну до вчинення злочинів. На підтвердження таких доводів надав копію довідки про судимості відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .

За наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів, на переконання прокурора Онішка Я.А., продовжують існувати враховані при застосуванні та подальшому продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може вчинити спроби переховуватися від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованих злочинів, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_8 адже обізнаний про анкетні данні, адреси роботи і місця проживання останньої та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом навмисного затягування судового розгляду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу.

Разом із цим, прокурор вказав, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів середньої тяжкості та тяжкого умисного злочину, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що є тими обставинами, які можуть характеризувати особу ОСОБА_4 , як схильну до вчинення злочинів. На підтвердження таких доводів надав копію довідки про судимості відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Також, за наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів, на переконання прокурора Онішка Я.А., продовжують існувати враховані при застосуванні та подальшому продовженні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може вчинити спроби переховуватися від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованих злочинів, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_8 адже обізнаний про анкетні данні, адреси роботи і місця проживання останньої та може впливати на інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом навмисного затягування судового розгляду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу.

Окрім цього, прокурор вказав, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих тяжких злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що є тими обставинами, які можуть характеризувати особу ОСОБА_5 , як схильну до вчинення злочинів. На підтвердження таких доводів надав копію довідки про судимості відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .

При цьому, прокурор Онішко Я.А. посилався на те, що раніше зазначені ризики, не зменшилися та продовжують існувати дотепер, а тому застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є недоцільним и не зможе забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а тому просив продовжити раніше застосований запобіжний захід відносно останніх на 60 днів.

Поряд із цим, прокурор Онішко Я.А. додатково зазначив, що на підтвердження існування передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику можливих спроб обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом навмисного затягування судового розгляду, свідчить протиправна поведінка останніх у судовому засіданні 18.01.2022 року, яка полягала у порушенні ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 порядку судового засідання, які нецензурно виловлювалися на адресу колегії суддів, не підкорялися розпорядженням головуючого, розбили захисне скло у місці тримання обвинувачених, у зв`язку із чим, на підставі ухвали суду були видалені з зали судового засідання. На підтвердження цих доводів надав суду копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про розпочате кримінальне провадження за цим фактом.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Авраменко О.Ю. у судовому засіданні заперечував проти продовження його підзахисному строку дії запобіжного заходу, посилаючись на те, що заявлені прокурором ризики на теперішній час втратили свою актуальність та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

У свою чергу, подане ним письмове клопотання про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт підтримав у повному обсязі.

Подане клопотання мотивував тим, що ОСОБА_1 досить тривалий час утримується в ізоляторі тимчасового тримання № 1 ГУНП в Дніпропетровській області. Однак таке утримання його підзахисного в умовах зазначеної установи є незаконним з огляду на ст. 4 ЗУ «Про попереднє ув`язнення» та п. 2.1 Правил внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ України. Перебування ОСОБА_1 у зазначеній установі унеможливлює надання йому належного медичного обстеження, внаслідок чого у останнього погіршився стан здоров`я.

Разом з тим, захисник Авраменко О.Ю. у своєму клопотанні посилається на те, що органами досудового розслідування не доведено ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, мешкає разом з батьками, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, у нього відсутні родичі, які проживають за кордоном, відсутні факти поведінки, що свідчать про можливий намір втечі терміновий продаж майна, одержання документів для виїзду за кордон. Крім того, його підзахисний раніше не судимий, під час проведення досудового розслідування активно сприяв участі у розслідуванні.

За наведених обставин захисник Авраменко М.Р. просив змінити його підзахисному ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. При цьому, у разі прийняття судом рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив перевести його до Державної установи «ДУВП № 4», оскільки ніхто йому не погрожує, заходів безпеки він не потребує, заяву про застосування таких заходів написав під психологічним тиском, досудовому розслідуванню сприяв під тиском слідчого Роше М. та інших оперативних працівників поліції. Покази, які викривають інших обвинувачених давав також під тиском працівників поліції. Вирішив про це заявити лише тепер, оскільки у нього з`явився новий захисник Авраменко О.Ю., якому він довіряє.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат Гаєвський О.В. у судовому засіданні повідомив про те, що в ході конфіденційної бесіди з обвинуваченим ОСОБА_3 , останній відмовився від нього, як від захисника, призначеного для проведення окремої процесуальної дії. Втім, заперечував проти продовження його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що прокурором недоведена неможливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з електронним засобом контролю.

Подане захисником Авраменко О.Ю. клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 підтримав.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат Завгородній О.С. у судовому засіданні заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно його підзахисного ОСОБА_4 , при цьому зазначив, що ризики на які посилається прокурор з часом зменшились, у зв`язку з чим, просив змінити застосований до ОСОБА_4 запобіжний заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Подане захисником Авраменко О.Ю. клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 підтримав.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат Ганжа М.Г. у судовому засіданні повідомив про те, що в ході конфіденційної бесіди з обвинуваченим ОСОБА_5 , останній відмовився від нього, як від захисника, призначеного для проведення окремої процесуальної дії. При цьому, заперечував проти продовження його підзахисному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Подане захисником Авраменко О.Ю. клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника Авраменка О.Ю.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, під час досудового розслідування на підставі ухвал Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2020 року (справа №202/4222/20, провадження №1-кс/202/5201/2020, №1-кс/202/5203/2020, №1-кс/202/5198/2020, №1-кс/202/5200/2020) застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою продовжено до 18 серпня 2020 року, який в подальшому ухвалами Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська був неодноразово продовжений, строк дії попереднього судового рішення щодо тримання обвинувачених під вартою закінчується 10.02.2022 року.

Оцінюючи продовження існування наведених прокурором ризиків, колегія суддів приходить до висновку, що враховані при застосуванні та подальшому продовженні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися на час вирішення питання доцільності продовження тримання останнього під вартою, і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п`ятнадцяти років.

Поряд із цим, колегією суддів враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи і джерела доходу.

Втім, під час оцінки ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» (W. v Switzerland),14379/88,26січня1993року), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на продовження існування ризиків можливих спроб ОСОБА_1 переховуватися від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованих злочинів, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_8 , адже він обізнаний про анкетні данні, адреси роботи і місця проживання останньої, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, про що свідчить наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у готуванні втечі з-під варти підозрюваного ОСОБА_6 , який утримувався у ДУ «Державна установа виконання покарання № 4», тобто у вчиненні злочину метою якого було перешкоджання кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу, ступень яких є досить високою.

Таким чином, колегія суддів погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Колегія суддів також вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, та не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також, в даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілої по даній справі, тому звільнення з-під варти ОСОБА_1 суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством.

Крім того, судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, також зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

При цьому,продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний західу виглядітримання підвартою,колегія суддіввраховує,що підчас досудовогорозслідування відносно ОСОБА_1 застосовані заходибезпеки узв`язку зтим,що останнійспівпрацював зорганом досудовогорозслідування,а томузважаючи навимоги ст.19Закону України«Про забезпеченнябезпеки осіб,які берутьучасть укримінальному судочинстві»,за виключеннямДУ «ДУВП№ 4»,вважає задоцільне визначититримання останньогопід вартоюв умовахізолятору тимчасовоготримання ГУНП в Дніпропетровській області.

У той же час, колегія суддів не приймає до уваги доводи сторони захисту щодо необхідності переведення обвинуваченого ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань «№4» з тих підстав, що останній не потребує застосування до нього відповідних заходів безпеки, оскільки, по-перше, винесена під час досудового розслідування у межах цього кримінального провадження постанова про застосування до ОСОБА_1 заходів безпеки у встановленому законом порядку не скасована, по-друге, відповідної заяви від обвинуваченого про скасування цих заходів до суду не надходило.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування ризиків, колегія суддів приходить до висновку, що враховані при застосуванні та подальшому продовженні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися на час вирішення питання доцільності продовження тримання останніх під вартою, і продовжують існувати, оскільки обвинувачені обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п`ятнадцяти років.

При цьому, колегією суддів враховуються дані про особи обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які не мають міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи і джерела доходу, а також раніше неодноразово судимі у тому числі і за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності, а також злочинів проти життя та здоров`я, судимість за вчинення яких у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що є тими обставинами, які можуть характеризувати їх особи, як схильні до вчинення злочинів, що підтверджується наданими прокурором копіями довідок про судимості вказаних осіб.

Також колегією судів приймається до уваги рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic» № 31315/96 від 25.04.2000) та «В. проти Швейцарії» (W. v Switzerland),14379/88,26січня1993року), а отже, наведені дані про особи обвинувачених в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_8 , адже вони обізнані про анкетні данні та адреси роботи і місця проживання останньої, а також можуть впливати на інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі, шляхом навмисного затягування судового розгляду, вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинувачених постійного місця роботи та джерела доходу та наявність непогашених судимостей за вчинення умисних корисливих тяжких злочинів, ступень яких є досить високою.

Окремо, колегія суддів при вирішенні цього питання не може залишити поза увагою і процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як у судовому засіданні 18.01.2022 року, так і у попередніх судових засіданнях, під час яких останні неодноразово висловлювалися нецензурною лайкою, як на адресу колегії суддів, так і у бік прокурора, голосно кричали, погрожували фізичною розправою, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ногами розбили захисне скло у місці тримання обвинувачених, за що вказані особи підставі ухвали суду у порядку ч. 1 ст. 330 КПК України були видалені з зали судового засідання за повторне порушення порядку судового засідання.

Така поведінка ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказує на те, що обвинувачені вдалися до спроб перешкоджати кримінальному провадженню шляхом затягування судового розгляду, у тому числі і перешкоджання розгляду клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, колегія суддів погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Колегія суддівтакож вважає,що застосуваннядо обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, та не забезпечить виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.

Також, в даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілої по даній справі, тому звільнення з-під варти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством.

Крім того, судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, також зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

З урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інкримінованих правопорушень, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченими злочинів, тяжкості покарання, що загрожує останнім, у разі визнання їх винуватими, колегія суддів приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, оцінюючи письмові заяви обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про відмову від призначених для проведення окремої процесуальної дії захисників Гаєвського О.В. та Ганжи М.Г. відповідно, в яких останні не висловили недовіри цим захисникам і не просили залучити інших захисників до участі у розгляді питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів приходить до висновку, що така відмова від захисників не приймається, з огляду на наступне.

Так, виходячи з сукупного аналізу положень ст. ст. 42, 49, 52, 53, 54, 330 КПК України, у разі якщо завчасно повідомлені захисники обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не прибули у судове засідання, в якому має вирішуватися питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 10 лютого 2022 року і не забезпечили участь інших захисників, судом для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому ст. 49 КПК України були залучені адвокати Гаєвський О.В. та Ганжа М.Г., участь яких, з огляду на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів і були тимчасово видалені з зали судового засідання за порушення порядку судового засідання, є обов`язковою.

Втім, у даному випадку судом забезпечено право обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на захист під час вирішення відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке проведено з дотриманням наведених вище вимог кримінального процесуального закону за участю захисників, призначених в порядку ст. ст. 49, 53 КПК України.

Вирішуючи клопотання захисника Авраменка О.Ю. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, аналізуючи обґрунтування захисника Авраменка О.Ю., викладені у клопотанні про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу, вбачається, що всі доводи сторони захисту фактично зводяться до незгоди із місцем утримання обвинуваченого в умовах Ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУНП в Дніпропетровській області та жодним чином не спростовують наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, викладені у клопотанні доводи захисника Авраменка О.Ю. про наявність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, відсутність родичів, які проживають за кордоном, а також погіршення на даний час стану здоров`я його підзахисного, не підтверджені жодними доказами, а надані стороною захисту медичні документи та результати медичних досліджень не можуть бути прийняті до уваги, адже проведені ще у 2016 році і на даний час не є актуальними.

Більш того, в своєму клопотанні захисник Авраменко О.Ю. в обґрунтування зміни запобіжного заходу відносно свого підзахисного посилається, у тому числі і на активне сприяння його підзахисним проведенню досудового розслідування.

Втім, у судовому засіданні ОСОБА_1 стверджував, що під час проведення досудового розслідування на нього здійснювався психологічний тиск з боку слідчого та інших оперативних працівників поліції і тільки тому він надав покази, якими викривав інших обвинувачених, що вказує на неузгодженість правової позиції між адвокатом Авраменко О.Ю. та обвинуваченим ОСОБА_1 .

Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про активне сприяння обвинуваченим ОСОБА_1 проведенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженню, як такі, що спростовані обвинуваченим ОСОБА_1 .

Таким чином, захисником Авраменко О.Ю. не наведено переконливих та достатніх підстав для зміни його підзахисному ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, а тому, з урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання сторони захисту не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 10 лютого 2022 року, вважає за доцільне продовжити тримання обвинувачених під вартою строком на 60 днів до 10 квітня 2022 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 199, 331, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 10 квітня 2022 року включно, визначивши тримання останнього в умовах ізолятору тимчасового тримання ГУНП в Дніпропетровській області.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під вартою, є 10 квітня 2022 року включно.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 10 квітня 2022 року включно.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під вартою, є 10 квітня 2022 року включно.

Застосований підчас досудовогорозслідування запобіжнийзахід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 10 квітня 2022 року включно.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під вартою, є 10 квітня 2022 року включно.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 10 квітня 2022 року включно.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою, є 10 квітня 2022 року включно.

У задоволенні клопотання захисника Авраменка О.Ю. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 17 годині 30 хвилин 15 лютого 2022 року.

Головуючий суддя: І.Г. Ополинська

Суддя: О.С. Наумова

Суддя: О.В. Батуєв