Ухвала суду № 103455980, 16.02.2022, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/132/22

Провадження № 2/499/114/22

У Х В А Л А

Іменем України

"16" лютого 2022 р. смт.Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Тимчук Р.М. вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Іванівського районного суду Одеської області передана цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Позивач при поданні позову керувалася ч. 12 ст. 28 ЦПК України, згідно якої позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

За змістом ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Водночас визначення місця проживання та місця перебування наведено у Законі України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», відповідно до якого місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Виходячи з приписів статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання підлягає обов`язковій реєстрації, тобто Закон пов`язує місце проживання особи насамперед із зареєстрованим місцем проживання. Таким чином, факт реєстрації особою свого місця проживання безумовно свідчить про те, що особа обрала певну адресу місцем свого проживання. Законом не заборонено особі мати декілька місць проживання, але у будь-якому випадку адреса, зареєстрована особою у встановленому порядку, виходячи з положень частини десятої статті 6 Закону, є офіційною адресою, а отже, особа правомірно очікує, що за цією адресою з нею буде вестися офіційне листування, а також вчинятимуться й інші юридичні дії, що пов`язані з місцем її проживання.

Частина друга статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» пов`язує місце виконання рішення приватним виконавцем з фактичним місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходженням боржника - юридичної особи, а не з адресою, зазначеною у виконавчому документі, як це, наприклад, закріплено у частині першій статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Що стосується місця проживання боржника, яке незареєстроване у встановленому законом порядку, Верховний Суд виходив з того, що таке місце проживання боржника, в силу відсутності в нього офіційного характеру, має бути повідомлено самим боржником (що відповідає принципу вільного вибору місця проживання, встановленому Законом) або підтверджено належним чином з урахуванням принципу офіційного з`ясування обставин, оскільки просте зазначення будь-якої адреси без перевірки відповідних обставин не робить цю адресу саме адресою місця проживання особи у розумінні Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Отже, законодавець, оперуючи поняттям «місце проживання особи», передбачає, що таке місце проживання має бути особою зареєстровано і суб`єкти владних повноважень зобов`язані враховувати таку інформацію при здійсненні ними владно-управлінських функцій.

Зазначену позицію висловив ВСУ в Постанові від 21.10.2021 справа № 300/2557/20.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця, а з місцем вчинення виконавчих дій.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачка проживає в АДРЕСА_1 , але населений пункт район та область не зазначено в позові.

Проте позов до Іванівського районного суду Одеської області нею поданий з тих підстав, що останнє зареєстроване місце проживання позивача було АДРЕСА_2 , тобто на території Іванівського району Одеської області.

Але погодитись з даним посиланням суд не вбачає законних підстав виходячи з такого.

Згідно копії паспорту долученої до позовної заяви вбачається, що позивачка ОСОБА_1 знята з реєстрації за місцем проживання за адресою АДРЕСА_2 10.08.2016 року.

Доказів іншого зареєстрованого місця проживання або місця знаходження майна позивачка не надала та про таке не зазначила.

Як зазначалося вище такі позови можуть пред`являтись до суду за місцем виконання виконавчого напису або за місцем знаходження майна.

На час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом не встановлено та позивачкою не підтверджено ту обставину, що даний виконавчий напис виконується на території Березівського (колишня назва Іванівського ) району Одеської області та підсудність даної справи Іванівському районному суду Одеської області.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що на території Іванівського району Одеської області здійснюються будь-які виконавчі дії задля застосування положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України.

Суд відмічає, що встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати провадження щодо конкретної справи. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, тому суд вважає, що підсудність даної справи необхідно визначити згідно ч.2 ст.27 ЦПК України.

Ураховуючи, ту обставину, що позивачкою не надано суду доказів підсудності даної справи Іванівському районному суду Одеської області, а заявником визначено особу, яка набула статус відповідача - акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк», за загальними правилами підсудності, з відповідною позовною заявою позивач має право звернутись до Подільського районного суду м. Києва, оскільки місцезнаходження акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (м. Київ, вул. Андріївська, 4, 04070) територіально відноситься до Подільського району м. Києва, на який розповсюджується територіальна юрисдикція Подільського районного суду м. Києва.

Враховуючи вищезазначене справа підлягає направленню на розгляд Подільського районного суду м. Києва (вулиця Хорива, 21, Київ, 04071) за загальними правилами підсудності згідно вимог ст. 27 ЦПК України, за місцем знаходження особи, яка є відповідачем у справі.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Зважаючи на вищевикладене, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню необхідно передати на розгляд до Подільського районного суду м. Києва (вулиця Хорива, 21, Київ, 04071) відповідно до вимог п.1. ч.1 ст. 31 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно ч.2 ст. 32 ЦПК України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 28, 31, 32, 187, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передати на розгляд до Подільського районного суду м. Києва (вулиця Хорива, 21, Київ, 04071).

Роз`яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання через Іванівський районний суд Одеської області апеляційної скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення її копії.

СуддяР. М. Тимчук