Рішення № 103455267, 28.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2022 року м. Київ № 640/1292/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Екометал»доДержавної податкової служби України Головного управління ДПС у Хмельницькій областіпро визнання протиправними та скасування рішення, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Екометал» (далі також - позивач, ТОВ СП «Екометал», Товариство) з позовом до Державної податкової служби України (далі також - відповідач 1, ДПС України), Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі також відповідач 2, ГУ ДПс у Хмельницькій області), в якому просило: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Держаної податкової служби України від 24.12.2020 вих. №36246/6/99-00-06-03-01-06; 2) визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11.11.2020 №Ю-72281-54 про сплату боргу (недоїмки), штрафу та пені на суму 136 691,42 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2020 №Ю-72281-54 була надіслана на адресу платника єдиного внеску (позивача) з порушенням строку, встановленого ч. 3 п. 3 розд. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449. Крім того, на переконання позивача зазначена вимога про сплату боргу (недоїмки) була підписана неуповноваженою на то особою, оскільки відповідне поштове відправлення надійшло з іншого районного центру Хмельницької області (а саме з міста Летичів), ніж де така вимога мала бути підписана (місто Хмельницький). Всупереч вимог чинного законодавства ДПС України під час розгляду скарги Товариства на оспорювану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2020 не надала наведеним обставинам належної оцінки та відповідно прийняла невмотивоване рішення від 24.12.2020 №36246/6/99-00-06-03-01-06.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/1292/21 за вказаним позовом та дану справу призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі представники ГУ ДПС у Хмельницькій області та ДПС України подали до канцелярії суду відзиви на позовну заяву, де останні просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, свої заперечення проти позову Головне управління мотивувало тим, що станом на кінець жовтня 2020 року позивач за даними інтегрованої картки мав заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, що сформувалася у зв`язку з несплатою товариством у повному обсязі задекларованих попередньо сум єдиного внеску з нарахованих сум заробітної плати. У зв`язку з цим була сформована оспорювана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2020 №Ю-72281-54, яка була направлена боржнику поштою 20.11.202 (тобто, на 15 робочий день, що відповідає вимогам п. 3 і 4 розд. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Станом на 01.07.2021 сума боргу по сплаті єдиного соціального внеску не була погашена товариством, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2020 №Ю-72281-54 досі чинна. Додатково представник відповідача 2 зазначив, що оспорювана вимога складена та підписана уповноваженими на то працівниками органу ДПС.

Представник відповідача 1 посилався на те, що рішення ДПС України про результати розгляду скарги (вих. №36246/6/99-00-06-03-01-06 від 24.12.2020) не є тим рішенням, яке несе будь-які правові наслідки для позивача, оскільки не містить обов`язкових для позивача приписів.

Крім того, представники відповідачів у текстах прохальної частини своїх відзивів просили суд розглядати цю справу за правилами загального позовного провадження. Проаналізувавши зміст доводів відповідачів з наведеного питання суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, та як наслідок про відсутність достатніх правових підстав для зміни порядку розгляду справи.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать подані сторонами документи до матеріалів справи, ТОВ СП «Екометал» є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування.

Упродовж березня-жовтня 2020 року ТОВ СП «Екометал» подало до контролюючого органу за місцем обліку звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за місяці лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень і вересень 2020 року. У перелічених Звітах позивач задекларував показники загальної суми нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами, та показники нарахованого з цієї заробітної плати єдиного внеску, що підлягає сплаті страхувальником (Товариством), у розмірах 35 985,09 грн., 33 586,03 грн., 20 547,32 грн., 20 239,09 грн., 27 993,48 грн., 32 489,31 грн., 27 188,73 грн., 28 611,93 грн.

За змістом долученого представником відповідача 2 до свого відзиву витягу з інтегрованої картки платника єдиного внеску-роботодавця (ТОВ СП «Екометал») за 2020 рік вбачається, що 20.03.2020, 21.04.2020, 20.05.2020, 22.06.2020, 20.07.2020, 20.08.2020, 21.09.2020 та 20.10.2020 відповідно працівником контролюючого органу були внесені записи до інтегрованої картки позивача щодо нарахування зазначених суми єдиного до сплати. Проте оскільки нараховані до сплати суми єдиного внеску не були погашені Товариством у повному обсязі, то станом на 31.10.2020 в інтегрованій картці сформувалася недоїмка в сумі 136 691,42 грн.

11.11.2020 ГУ ДПС у Хмельницькій області сформувало на адресу ТОВ СП «Екометал» вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ю-72281-54, відповідно якої станом на 31.10.2020 за Товариством обліковується борг (недоїмка) по сплаті єдиного внеску у сумі 136 691,42 грн. Як вбачається з поданої представником відповідача 2 до суду копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3150000783680 зазначена Вимога була 20.11.2020 відправлена на поштову адресу ТОВ «СП «Екометал» (м. Красилів, вул. Центральна, 16) та отримана уповноваженим представником товариства 25.11.2020.

Не погоджуючись із правомірністю вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2020 №Ю-72281-54 Товариство оскаржило її в досудовому порядку, шляхом подання скарги (вих. №176 від 03.12.2020) до ДПС України. В тексті своєї скарги Товариство зазначило про порушення ГУ ДПС у Хмельницькій області вимог ч. 3 п. 3 розд. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. А саме, про те, що Вимога від 11.11.2020 була надіслана платнику лише 23.11.2020 (тобто, через 12 днів з дня її винесення). У зв`язку з цим у платника виникли сумніви щодо оформлення вимоги дійсно 11.11.2020, а не пізніше.

За результатами розгляду цієї скарги ДПС України прийняла рішення від 27.12.2020 №36246/6/99-00-06-03- 01-06, яким залишила скаргу Товариства без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.1.2020 №Ю-72281-54 - без змін.

Вважаючи ці рішення про результати розгляду скарги та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2020 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, ТОВ СП «Екометал» звернулося із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464),

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом першим ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абз. 1 і 2 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачою зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Частиною сьомою ст. 9 зазначеного Закону визначено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 і 10 ст. 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з ч. 11 ст. 9 Закону України №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За змістом норм ч. 2 - 4 ст. 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, - а саме відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953).

Так, за змістом п. 2 розд. VI зазначеної Інструкції (у редакції чинній на момент формування спірної вимоги) у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Поряд з цим, положеннями п. 3 розд. VI Інструкції (у редакції чинній на момент формування спірної вимоги) передбачено, що органи доходів і зборів також надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), в т.ч. якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

У зазначеному випадку вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 1 - 7 пункту 1 розділу II цієї Інструкції (тобто, в т.ч. роботодавцями-юридичними особами), протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Така вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується в т.ч. на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи).

Форма вимоги про сплату боргу (недоїмки), яка надсилається (вручається) на адресу платників-юридичних осіб затверджена в додатку 6 до Інструкції. Зокрема, за змістом вказаної форми вимоги про сплату боргу (недоїмки) право на її підписання має керівник органу ДПС, його заступник або уповноважена особа органу ДПС.

Дослідивши та проаналізувавши наявні матеріали справи (зокрема, звітність Товариства по сплаті єдиного внеску, витяг з інтегрованої картки платника єдиного внеску (Товариства) за 2020 рік) суд встановив, що сума боргу (недоїмки), що зафіксована в оспорюваній Вимозі від 11.11.2020 утворилася у зв`язку із неповною сплатою (не сплатою) ТОВ СП «Екометал» задекларованих ним до сплати згідно поданих звітів за періоди 2020 року сум єдиного внеску. Як наслідок контролюючий орган у відповідності до вимог ст. 25 Закону №2464-VI та з дотриманням положень п. 3 розд. VI Інструкції сформував на адресу платника (позивача) вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.1.2020 №Ю-72281-54, та надіслав її на адресу такого платника у межах встановленого абз. 8 п. 3 розд. VI Інструкції.

Суд також встановив, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.1.2020 №Ю-72281-54 була складена старшим державним ревізором-інспектором Старокостянтинівського відділу по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Хмельницькій області Жук Н.О. та підписана уповноваженою особою Головного управління ДПС у Хмельницькій області - заступником начальника управління - начальником відділу моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення, організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном Шкарпетою В.І. , - у межах та відповідно до наданих названим особам (працівникам органу ДПС) повноважень. А саме наявність у Шкарпети В.І. повноважень на підписання оспорюваної вимоги, а у Жук Н.О. - на складання такої вимоги підтверджуєються наданими представником відповідача 2 до матеріалів справи копіями наказу начальника ГУ ДПС у Хмельницькій області від 15.09.2020 №1802 «Про делегування повноважень» і посадовою інструкцією державного службовця Жук Н.О., затвердженою начальником ГУ ДПС у Хмельницькій області 29.09.2020.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) прийнято ГУ ДПС у м. Києві у відповідності до норм законодавства, а відтак, вимоги позивача про визнання протиправною та скасування цього рішення контролюючого органу з мотивів, що наведені у позові, не підлягають задоволенню.

Що стосується правомірності та обгрунтованості вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення ДПС України за результатами розгляду скарги платника на вимогу про сплату боргу (недоїмки), то суд зазначає наступне.

Як свідчать наявні у справи матеріали справи, не погоджуючись із вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 11.1.2020 №Ю-72281-54 ТОВ СП «Екометал» оскаржило її до ДПС України в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI та п. 5 розд. VI Інструкції.

За результатами розгляду такої скарги Товариства від 03.12.2020 (вх. №46895/6 від 08.12.2020) ДПС України в межах 20-ленного строку з дня отримання такої скарги прийняло рішення про залишення скарги без задоволення, - а вимоги про сплату боргу - без змін.

Проаналізувавши зміст рішення ДПС України від 24.12.2020 вих. №36246/6/99-00-06-03-01-06 суд дійшов висновку, що саме по собі таке рішення відповідача 1 є достатньо вмотивованим.

Водночас, з огляду на сформований судом в ході розгляду цієї справи висновок про правомірність оспорюваної Вимоги від 11.11.2020 та дій посадових осіб органу ДПС щодо її оформлення та підписання, суд вважає, що в даному випадку рішення ДПС України про результати розгляду скарги не є рішенням (індивідуальним актом) суб`єкта владних повноважень, яке порушує права позивача у розумінні положень ст.ст. 4, 5, 19 Кодексу адміністративного судочинства України. А тому позовні вимоги Товариства про визнання протиправним і скасування рішення ДПС України від 24.12.2020 вих. №36246/6/99-00-06-03-01-06 також не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 12, 72 - 77, 90, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Екометал» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок