Ухвала суду № 103449882, 18.02.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/11948/21

Провадження № 1-кп/219/667/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого суддіФролової Н.М., за участі секретаря судового засідання Захарчук М.В., прокурора Гогенко В.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Косинському В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмуті кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Анна Анінського району Воронезької області РФ, росіянина, без громадянства, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше судимого: 11.03.2014 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст.. 185 ч.1, ч. 3, ст. 15 ч. 3, ст.. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 01.09.2015 року по відбуттю строку покарання; 11.10.2017 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 15 ч. 3, ст.185 ч. 2 КК України до 5 місяців арешту, 29.06.2018 року звільненого з установи по відбуттю строку покарання з урахуванням ст. 153 КВК України; 09.06.2020 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст.. 185 ч. 3 до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки 6 місяців, без реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

У судовомузасіданні прокурорзаявив клопотанняпро продовженнястроку триманняпід вартоюобвинуваченого,в якомузазначив,що застосованийстосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний західкореспондується зхарактером суспільногоінтересу,тобто визначенимиКПК Україниконкретними підставамиі метоюзапобіжного заходу,оскільки ОСОБА_1 обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення,яке відповіднодо ст.12КК Українивідноситься докатегорії тяжкихта заяке можебути призначенопокарання увигляді позбавленняволі настрок 8років.Стан здоров`яобвинуваченого ОСОБА_1 не перешкоджаєперебуванню умісці позбавленняволі. Окрімнаявного обґрунтованогообвинувачення,застосований запобіжнийзахід відповідаєхарактеру татяжкості вчиненого,а встановленіухвалою суддіАртемівського міськрайонногосуду Донецькоїобласті ризики,а самеможливість переховуваннявід суду,незаконний впливна потерпілогоі свідківу цьомуж кримінальномупровадженні,в томучислі тих,яких натеперішній часще недопитано усудовому засіданні,вчинення іншогозлочину,є дійснимита триваючимиі вонивиключають,на данийчас,можливість змінизапобіжного заходущодо обвинуваченогона більшм`який.Неможливість застосуваннязапобіжного заходувідносно обвинуваченого ОСОБА_1 у виглядіособистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання обвинуваченим його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки сам ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, а саме осіб на утриманні, офіційно не працевлаштований, є підстави вважати, що обвинувачений зможе знову переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути покарання, а крім того зможе здійснювати вплив на потерпілого та свідків з метою зміни показів, даних під час досудового розслідування, оскільки вони є його знайомими. Згідно п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те що обвинувачений зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду. У зв`язку викладеними обставинами, це унеможливлює виконання ним особистого зобов`язання. Неможливість застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що він схильний до надмірного вживання спиртними напоями, прояву агресії, особисто не має власного життя, у зв`язку з чим це не дає впевненості щодо належної поведінки ОСОБА_1 в побуті та дотримування вимог зазначеного запобіжного заходу, офіційно не працевлаштований, перебуваючи на волі, може вчинити інший злочин, не виключаєтьсяможливість щообвинувачений ОСОБА_1 можепереховуватися віншій області,в іншихмістах,перейти натимчасово окупованітериторії Донецькоїобласті НЗФтак названої«ДНР таЛНР»,тим самимпереховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду.Не можливістьзастосування запобіжногозаходу дообвинуваченого ОСОБА_1 у виглядізастави, відповідно доч.4ст.183КПК України, обумовлена тим, що зазначений злочин пов`язаний із застосуванням насильства щодо особи, тому підстав для визначення розміру застави не має. Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 , у вигляді особистої поруки пов`язана з відсутністю надходження до органу досудового розслідування, прокуратури та суду не надходили звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу. Таким чином застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 одного з будь-яких більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливе, у зв`язку з чим не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою, оскільки минуло більше шести місяців з часу затримання та розгляд справи триває, тяжкість злочину не є підставою для автоматичного продовження строку дії запобіжного заходу, відсутні докази впливу на свідків та потерпілого, зазначає, що обвинувачений має місце проживання. Знайомий обвинуваченого надав згоду на проживання ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_2 , який є керівником центру для допомоги особам, які мають алкогольну, наркотичну залежність та які звільнилися із місць позбавлення волі. Враховуючи викладене просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за вказаною адресою.

Обвинувачений погодився з думкою захисника, заперечував проти клопотання, оскільки впливати на потерпілого він не буде і в цьому не має сенсу, потерпілий претензій до нього не має, потерпілий сам просив суд не позбавляти волі обвинуваченого. Він ніколи не переховувався і виконував усі обов`язки. Просить змінити запобіжний захід на домашній арешт або інший більш м`який запобіжний захід. Крім того йому необхідно дооформити документи на посвідку на проживання.

Прокурор заперечував проти зміни запобіжного заходу.

Встановлено, що ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29.12.2021 року відносно, обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів тобто до 26 лютого 2022 року включно.

Згідно до п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення, а згідно ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

У відповідності до ч.1 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу,крім випадків,передбачених частиноюп`ятою статті176цього Кодексу. Згідно з п.5 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Суд враховує стадію судового провадження, а також те, що ОСОБА_1 не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий, а також те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримынальне правопорушення.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні; неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що відсутні докази щодо звернення осіб, які поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків; запобіжний захід у вигляді домашнього арешту також не може бути застосований у відношенні останнього, зважаючи на те, що обвинувачений не має реєстрації, відсутнє на праві власності нерухоме майно, крім того відсутні документи на підтвердження права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 та повнолітні особи, які проживають в цьому будинку висловили на це згоду. Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді застави підтверджується тим, що не доведено, що обвинувачений має таку матеріальну можливість та відсутні належні докази щодо можливості та згоди будь-якої особи може внести відповідні кошти.

Вказане свідчить про наявність ризиків,передбаченихст.177 Кримінального процесуального кодексу України,у такому їх ступені, який є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії судового провадження та неможливості застосувати більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою необхідно задовольнити та в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 18 квітня 2022 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, -відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» для виконання в частині продовження строків тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Головуючий суддя Н.М. Фролова