Ухвала суду № 103449883, 18.02.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1617/21

Провадження № 1-кп/219/449/2022

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2022 року м. Бахмут

Артемівський міськрайоннийсуд Донецької області у складі:

головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю: секретаря судового засідання Орищиної І.А.,

прокурора Булгакова О.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

захисників Масименка В.І.,

Моцика С.М.,

Берзінь С.Л.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 1202005000000489 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4 ст.190, ч.1,3 ст.358, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.1 ст.366, ч.1 ст.364, ч.2,4 ст.190 Кримінального кодексуУкраїни, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.364-1 Кримінального кодексу України,

встановив:

У провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області перебувають матеріали кримінального провадження № 1202005000000489 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі - ОСОБА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4 ст.190, ч.1,3 ст.358, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України (далі КК України), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (далі ОСОБА_3 ) за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366, ч.1 ст.364, ч.2,4 ст.190 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (далі - ОСОБА_2 ) за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364-1, ч.4 ст.190 КК України.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 лютого 2021 року у вказаному кримінальному провадженні було призначене підготовче судове засідання на 24 березн6я 2021 року.

Призначені підготовчі судові засідання 24 березня 2021 року, 16 квітня 2021 року, 23 червня 2021 року, 07 липня 2021 року, 23 липня 2021 року, 04 серпня 2021 року, 30 вересня 2021 року, 25 жовтня 2021 року, 25 листопада 2021 року, 20 січня 2022 року відкладались за клопотаннями сторін у зв`язку з неможливістю прийняття участі у підготовчому судовому засіданні.

14 лютого 2022 року прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, вважаючи, що у справі під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги, передбаченні ст. 32, 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), підстави для прийняття судом рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_1 , якого підтримали захисник Берзінь С.Л., обвинувачена ОСОБА_2 , обвинувачена ОСОБА_3 та захисник Максименко В.І., в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, як такого, що не відповідає вимогам закону, оскільки містить істотні порушення кримінального процесуального закону, які усувають підстави для призначення судового розгляду. Адвокат Берзінь С.Л. та обвинувачена ОСОБА_2 зауважили, що обвинувальний акт мітить суттєві недоліки у кваліфікації, зокрема визначення статусу ОСОБА_2 як службової особи юридичної особи приватного права, у той час як остання є приватним нотаріусом і самозайнятою особою. Також звернули увагу на інші недоліки обвинувального акту, що у сукупності є суттєвим порушенням права на захист.

Адвокат Моцик С.М. проти повернення обвинувального акта прокурору заперечував, зазначивши, що вказане буде суперечити інтересам його підзахисного ОСОБА_1 .

Прокурор проти клопотання про повернення обвинувального акта заперечував і зазначив, що вказаний процесуальний документ повністю відповідає вимогам процесуального законодавства, а підстави, зазначені заявником, не свідчать про протилежне. Зауважив також, що формулюванні обвинувачення міститься щодо кожного обвинуваченого і є однаковим для всіх, оскільки кваліфікується як співучасть.

Представники потерпілих сторін у підготовче судове засідання не з`явились, надали заяви, в яких просили підготовче засідання проводити за їх відсутності. Прокурор та захисник Берзінь С.Л. у судовому засіданні зазначили, що на разі відбувається реорганізація юридичних осіб потерпілих сторін і такі обставини є суттєвими, проте докази щодо такої реорганізації суду учасниками провадження не представлені, що позбавляє можливості перевірити вказані факти. Інші учасники заперечень щодо проведення підготовчого судового засідання без участі потерпілих сторін не висловили. Заслухавши думку учасників провадження, суд вважає за можливе провести підготовче засідання без участі представників потерпілої сторони.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, приходить до висновків про таке.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу, зокрема, обвинувальний акт повинен містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зокрема й ті, що стосуються самої події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого (п.5 ч. 2 ст. 291, п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 91 КПК України), правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Виходячи з вищезазначеного вбачається, що обвинувальний акт повинен складатися з описової та резолютивної частин. В описовій частині зазначаються дані, які стали приводом та підставами початку досудового розслідування, обставини кримінальної події та під ознаки якого кримінального закону підпадають дії особи. В резолютивній частині підводяться підсумки кримінального розслідування, тобто особі висувається обвинувачення, яке відповідно до ст. 369, 374 КПК України має бути вирішено у вироку суду.

При цьому, формулювання обвинувачення має бути конкретним, тобто в ньому повинно бути детально описано місце вчинення злочину, час, спосіб вчинення, зокрема конкретні дії (бездіяльність), які були скоєні обвинуваченим, ознаки суб`єктивної сторони злочину (форма вини, мотив, мета) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, так як зазначені обставини, відповідно до положеньст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Зазначені вимоги національного закону узгоджуються з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними у рішеннях.

Так, Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» зазначив, що у п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод йдеться про необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (справа «Пелісьє та Сассі проти Франції», «Матточіа проти Італії», «І.Н. та інші проти Австрії»).Крім того, право бути детально поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод

Водночас органом досудового розслідування у кримінальному провадженні вищезазначені вимоги закону не дотримані.

Обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин, які на думку слідчого та прокурора є доведеними, формулювання обвинувачення та кваліфікацію діянь ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4 ст.190, ч.1,3 ст.358, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358 КК України.

Водночас розділ «формулювання обвинувачення» обвинувального акту щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 містить виклад фактичних обставин, які на думку слідчого та прокурора є доведеними, та кваліфікацію діянь, проте викладене формулювання обвинувачення за декількома епізодами за змістом ідентичне тому, яке висунуте щодо ОСОБА_1 . Тобто зазначений розділ обвинувального акту не містить детально описаного місця вчинення злочину (адреси), час, спосіб вчинення, зокрема конкретні дії (бездіяльність), які були скоєні обвинуваченими у сукупності, а особливо - ознаки суб`єктивної сторони злочину (форма вини, мотив, мета). Обвинувачення повинно бути сформульоване щодо кожного співучасника окремо.

Крім того, за змістом обвинувального акту не зазначено на підставі яких фактичних даних сторона обвинувачення дійшла висновку про те, що ОСОБА_2 як приватний нотаріус є службовою особою юридичної особи приватного права. Слід акцентувати увагу, що зазначені фактичні дані покладаються в основу кваліфікації за ч.1 ст.364-1 КК України - зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди державним інтересам.

Також варто акцентувати увагу на тому, що сторона обвинувачення за змістом обвинувального акту у викладі фактичних обставин зазначає, що, зокрема, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діяли у складі організованої групи (кваліфікація згідно ч.3 ст.28 КК України (ч.4 ст.190 КК України), проте кваліфікує дії обвинувачених за окремими епізодами за ч.2 ст.28 КК України та ч.2 ст.190 КК України, тобто як попередня змова групою осіб.

Звертає увагу суд також на те, що за змістом обвинувального акту сторона обвинувачення у складі організованої групи зазначає прізвище, ім`я та по батькові особи, якій загалі не висунуте обвинувачення у даній справі.

Невизначеність прокурора в обвинувальному акті щодо вказаних фактичних обставин позбавляє суд у подальшому можливості прийняти будь-яке процесуальне рішення по суті справи, яке можна було б безспірно визнати законним і справедливим, визначити межі судового розгляду стосовно обвинуваченого з огляду на п. 13 ч. 1 ст. 3 та ч. 1ст. 337 КПК України, відповідно до яких судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Неконкретність обвинувачення заздалегідь перекладає по суті на суд обов`язок по збиранню доказів обвинувачення, зокрема в частині розкриття конкретного змісту вказаних вище обставин, що є неприпустимим з огляду на принцип змагальності сторін у кримінальному процесі (ст. 22 КПК України).

Завданням кримінального провадження є зокрема охорона прав і законних інтересів всіх учасників провадження, а також забезпечення швидкого і повного судового розгляду з тим, щоб, зокрема, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, у тому числі під час формулювання обвинувачення. Пред`явлене особі обвинувачення має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред`явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають і з п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Неконкретність обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, порушує забезпечення права обвинувачених на захист та справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Положеннями п. 2 ч. 4 ст. 291 КПК України передбачено, що до обвинувального акта додається цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що на стадії досудового розслідування було подано 10 цивільних позовів, проте вказаний перелік не відповідає фактичним матеріалам, які додані до обвинувального акту, зокрема у пунктах 5, 9 та 10 переліку. Зокрема, позов Бахмутсько-Лиманського об`єднаного УПФУ Донецької області на суму 151899, 69 грн до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 взагалі не доданий обвинувального акту.

Крім того, до матеріалів цивільних позовів додані копії документів деякі з них, як пояснив прокурор у судовому засіданні, є доказами у кримінальному провадженні, що також не відповідає положенням ч. 4 ст. 291 КПК України, відповідно до якої надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підставою для повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання є встановлення невідповідності вказаного процесуального рішення вимогам ст. 291 КПК України, зокрема такими порушеннями у даній справі суд, визнає невідповідність обвинувального акта та його додатків вимогам закону щодо їх змісту та, вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , підтриманого захисником Берзінь С.Л., обвинуваченою ОСОБА_2 , обвинуваченою ОСОБА_3 та захисником Максименком В.І., підлягає задоволенню, а обвинувальний акт з додатками поверненню прокурору, для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст. ст.28, 334, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4 ст.190, ч.1,3 ст.358, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.1 ст.366, ч.1 ст.364, ч.2,4 ст.190 Кримінального кодексуУкраїни, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.364-1 Кримінального кодексу України повернути заступнику начальника відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть роботу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької обласної прокуратури Боровому О.Г.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошено 17 лютого 2022 року о 15 годині 00 хвилин.

Головуючий суддя (підпис) Т.В. Давидовська