Рішення № 103441233, 21.02.2022, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/44/22

Провадження № 2-о/417/24/22

РІШЕННЯ

Іменем україни

"21" лютого 2022 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Шкирі В. М.

за участі секретаря Дорошенко Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Марківка Луганської області цивільну справу за заявою заступника керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Марківської селищної ради Луганської області, заінтересована особа: Виконавчий комітет Марківської селищної ради Луганської області про визнання спадщини на земельну ділянку відумерлою,-

В С Т А Н О В И В:

18.01.2022 заступник керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Марківської селищної ради Луганської області звернувся до суду з заявою про визнання спадщини на земельну ділянку відумерлою.

На обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації Марківської селищної ради Луганської області №950 від 26.05.2020 та №2548 від 30.12.2021 ОСОБА_1 отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЛГ № 013504 від 31.01.2002 реєстраційний номер 557, згідно якого він на праві власності володів земельною ділянкою площею 8,32 га пай №8 (КСП «Дружба») кадастровий номер 4422585500:06:004:0008, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана земельна ділянка враховується в Кризькій сільській раді Луганської області. На момент смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємці до сільської ради не зверталися з заявою про прийняття спадщини.

Заявник та заінтересована особа в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі. Заперечень з приводу визнання спадщини відумерлою не має.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК.

Суд, дослідивши заяву, письмові докази, що маються у справі, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 8,32 га пай №8 (КСП «Дружба») кадастровий номер 4422585500:06:004:0008, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ЛГ № 013504 від 31.01.2002 реєстраційний номер 557.

Із повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть встановлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру Марківської державної нотаріальної контори від 23.11.2021 відносно ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що інформація відсутня.

Таким чином виникли цивільно правові відносини, що регулюються нормами Глави 87 «Здійснення права на спадщину" Книги 6 Цивільного кодексу України, «Спадкове право» та Земельного кодексу України.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення заяви судом застосовані норми матеріального та процесуального права виходячи при цьому з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються спори з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Згідно ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а у відповідності до ч. 1ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч. 1ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а у відповідності дост. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Із повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть встановлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто спадкоємці повинні були звернутися з заявою про прийняття спадщини до 17.05.2015р. включно.

Згідно зі ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до ст. 1283 цього Кодексу.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 на момент смерті проживав сам, спадкоємці з заявою про прийняття спадщини не зверталися.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктами 30, 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади та вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 1 Земельного Кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

Згідно з ч. 1ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає справи про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження.

Згідно ст. 334 ЦПК України заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

У заяві про визнання спадщини відумерлою, відповідно до вимогст. 335 ЦПК України, повинно бути наведено відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Статтею 338 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Прокурор на підставіст. 23 Закону України «Про прокуратуру`звернувся до суду на захист інтересів держави в особі Марківської селищної ради, яка відповідно дост. 83 Земельного кодексу України,ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» набуває і реалізує право власності на землю територіальної громади .

Аналогічна правова позиція щодо звернення прокурора до суду з позовом у разі бездіяльності уповноваженого органу викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 903/129/18 від 15.10.2019 р.

Відповідно до ст. ст.81, 89 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи, що спадкоємців після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 не встановлено, до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини спадкоємці не зверталися і спадкова справа не заведена, після смерті ОСОБА_2 минуло вже більше 20 років, спадкоємців не має, суд приходить до переконання про обґрунтованість заяви про визнання спадщини відумерлою та задоволення позову.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 15-1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір`від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою.

Частиною першою статті 57 ЦПК України передбачено, що органи та інші особи, які відповідно достатті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

З матеріалів справи вбачається, що Старобільська окружна прокуратура Луганської області звернулася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою саме в інтересах органу місцевого самоврядування, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, яка відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання вказаної заяви.

Оскільки прокуратура здійснює представництво органу місцевого самоврядування в суді згідно із таттею 23 Закону України «Про прокуратуру», то за подання заяви про визнання спадщини відумерлою вона звільняється від сплати судового збору. Таким чином судовий збір необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.1220, 1269, 1270, 1277 ЦК України, ст.12, 13, 76-80, 89, 89, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву заступника керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області (місцезнаходження: 92700, Луганська область, м.Старобільськ, вул. Монастирська,15) в інтересах держави в особі Марківської селищної ради Марківського району Луганської області (адреса реєстрації: 92400, вул. Центральна, 18, с. Марківка Марківського району Луганської області код ЄДРПОУ 04335559), заінтересована особа: Виконавчий комітет Марківської селищної ради Марківського району Луганської області (адреса знаходження: 92400, Луганська область, Марківський район, смт Марківка, вул. Центральна, 18, код ЄДРПОУ 43244469) про визнання спадщини на земельну ділянку відумерлою - задовільнити повністю.

Визнати відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті громадянина ОСОБА_1 , у вигляді земельної ділянки площею 8,32 га, кадастровий номер 4422585500:06:004:0008, яка знаходиться на території Марківської селищної ради Луганської області та належала померлому згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-ЛГ №013504, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 557.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складання цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. М. Шкиря