Ухвала суду № 103349593, 16.02.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/916/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження заяву Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про заміну сторони (стягувача) у виконавчому документі його правонаступником, -

В С Т А Н О В И В:

03.02.2022 до суду від представника АТ "Альфа-Банк" - адвоката Стеценка М.В., в порядку ст. 379 КАС України, надійшла заява про заміну сторони (стягувача) у виконавчому документі (виконавчому написі №24394, виданому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 31.10.2017).

Ухвалою від 08.02.2022 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.02.202 (а.с.25).

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, що у відповідності до ч.2 ст.379 КАС України не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши питання про заміну сторони у виконавчому документі, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Так, 31.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис №24394 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитом- 36270 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 46759,16 доларів США, а всього 83029,16 доларів США (копію такого виконавчого напису заявником до суду не надано).

В подальшому, такий виконавчий напис було передано на виконання до Фортечного відділу ДВС м. Кропивницького ГТУЮ у Кіровоградській області, у зв`язку з чим 16.02.2018 державним виконавцем цього відділу було відкрито виконавче провадження №55751321 (Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не надав суду належним чином завірену копію такого виконавчого провадження).

21.11.2019 рішенням спільних загальних зборів акціонерів AT "Альфа-Банк" та AT "Укрсоцбанк", оформленим протоколом №1/2019, затверджено нову редакцію статуту "Альфа-Банк".

Відповідно до підпункту 2 пункту 1.2 статуту AT "Альфа-Банк" є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань AT "Укрсоцбанк", на підставі передавального акту та рішенням загальних зборів акціонерів AT "Альфа-Банк", відповідно до якого до AT "Альфа-Банк" було передано все майно, права і зобов`язання AT "Укрсоцбанк", яке було створене, згідно з договором про створення Республіканського акціонерно-комерційного банку соціального розвитку від 14.09.1990 в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства на базі установ Житлосоцбанку СРСР 31.10.1990 з найменуванням Республіканський акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", який у подальшому змінював назву: на Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" (на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 20.06.1991 про виключення з найменування банку слова "Республіканський"); на Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 09.03.2010 про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та про зміну найменування), яке стало правонаступником усіх прав і зобов`язань АКБСР "Укрсоцбанк"; та на Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 26.04.2018 про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну найменування товариства), яке стало правонаступником усіх прав і зобов`язань ПАТ "Укрсоцбанк" (а.с.5-10).

26.11.2019 Національний Банк України погодив статут AT "Альфа-Банк".

28.11.2019 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С. здійснив реєстраційну дію №10681050156055612-державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, змін статутного або складеного капіталу та змін складу або інформації про засновників, якою зокрема провів державну реєстрацію статуту AT "Альфа-Банк".

Заявник вважає, що оскільки йому натепер належить право вимоги за кредитом, а тому він повинен бути стягувачем у виконавчому провадженні №55751321.

Ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вказує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 826/7941/17, переглядаючи у касаційному порядку з підстав порушення правил предметної юрисдикції судові рішення у подібних правовідносинах (щодо заміни сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса про стягнення заборгованості, що виникла за кредитним договором), зробила правовий висновок про те, що нормами ЦПК України та ГПК України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні та повинно вирішуватися саме в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду та здійснюючи за заявою заінтересованої особи превентивний судовий контроль у виконавчому провадженні, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Так, статті 39 Закону України "Про нотаріат" 02.09.1993 № 3425-XII (надалі - Закон № 3425-XII) вказує, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону № 3425-XII, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 87 Закону № 3425-ХІІ Кабмін прийняв постанову від 29.06.1999 №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" (далі - Перелік).

Відповідно до пункту 1 цієї постанови (в редакції, чинній до 26.11.2014) документами, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, є нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. При цьому для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 до Переліку внесено зміни, відповідно до яких, зокрема Перелік доповнено розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" і пунктом 2 такого змісту: "Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме: доповнення Переліку новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Відтак, з 22.02.2017 законодавчо закріплена можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса лише про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

Оскільки до матеріалів справи відповідний кредитний договір не надано, а тому встановити був він нотаріально посвідчений чи ні не є можливим.

Враховуючи викладене, суд не знайшов підстав для задоволення заяви АТ "Альфа-Банк".

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 379 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви АТ "Альфа-Банк" про заміну сторони у виконавчому документі - виконавчому написі №24394 від 31.10.2017 року, вчиненому приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А..

2. Копію цієї ухвали направити всім сторонам по справі.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена в строк і порядок, передбачені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько