Ухвала суду № 10331159, 24.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2010 року справа №2а-24860/09/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ляшенка Д.В.

суддів: Ястребової Л. В., Юрко І.В.

при секретарі судового засідання: Агейченковій К.О.

за участю представників:

від позивача: Калашніков Є.М. за дов. № 3/18 від 03.01.2008 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року по адміністративній справі № 2а-24860/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготопсервіс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську «про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень», -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготопсервіс» звернулось до суду із позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську «про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.08.2009 року ТОВ «Енерготопсервіс» отримало податкові повідомлення-рішення №0001032310/0 та №0001022310/0 Ленінської МДПІ м. Луганська про накладення штрафних санкцій від 31.07.2009 р. на суму 2380,00 грн. та 38889,00 грн. відповідно. Вказані штрафні санкції Ленінська МДПІ мотивує тим, що на підставі Акту перевірки №649/23/33765874 від 20.07.2009 р. встановлені порушення п.п.7.3.1, п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5, ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та пп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». А саме Ленінська МДПІ м. Луганська вважає, що ТОВ «Енерготопсервіс» не подало декларацій з податку на додану вартість (ПДВ), за грудень 2006 року в сумі 1912 грн., лютий 2007 року в сумі 1 989 грн., березень 2007 року в сумі -793 грн., квітень 2007 року в сумі 2 489 грн., травень 2007 року в сумі 1 700 грн., червень 2007 року в сумі 1 049 грн., липень 2007 року в сумі 1 238 грн., серпень 2007 року в сумі 2 027 грн., жовтень 2007 року в сумі 2 002 грн., листопад 2007 року в сумі 2 478 грн., лютий 2008 року в сумі 1 492 грн., березень 2008 року в сумі 2 478 грн., квітень 2008 року в сумі 1919 грн., травень 2008 року в сумі 3 154 грн. Позивач вважає такі посилання відповідача необґрунтованими, а вищевказані податкові повідомлення-рішення неправомірним з наступних підстав. ТОВ «Енерготопсервіс» своєчасно подало (на паперових носіях) вищевказані декларації з податку на додану вартість. Зазначені декларації надіслано поштою, цінним листом з вкладеним описом та рекомендованим повідомленням на юридичну адресу відповідача, що не суперечить чинному законодавству. Відправлення зазначених листів підтверджується описами що були вкладені до поштових відправлень, а також чеками «Укрпошта» (копії додаються). Згідно повідомлень «Укрпошта» про вручення поштового відправлення, всі зазначені вище листи були отримані представниками відповідача по справі.

Постановою від 16 грудня 2009 року Луганського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального і матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Представник відповідача про час, місце та дату судового розгляду був повідомлений належним чином, проте правом бути присутнім на судовому розгляді не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість». Відповідно до п 1.3 даного Закону платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Статтею 2 Закону визначено, що платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку, підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку, імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Судами першої та апеляційною інстанціями встановлено та з матеріалів справи вбачається, що працівниками Ленінської МДПІ у м. Луганську проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Енерготопсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами перевірки складено акт № 649/23/33765874 від 20.07.2009 року, яким встановлено порушення п.п.7.3.1, п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У звязку зі вказаними порушеннями, Ленінською МДПІ у м. Луганську було винесено податкове повідомлення рішення від 31.07.2009 року №0001032310/0, яким ТОВ «Енерготопсервіс» визначено податкове зобовязання у розмірі 2380, 00 грн. та податкове повідомлення рішення від 31.07.2009 року №0001022310/0, яким ТОВ «Енерготопсервіс» визначено податкове зобовязання у розмірі 38889,00 грн.

З такими рішеннями Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську не можна погодитись, у звязку з наступним.

Відповідно до п. п. 4.1.2 ст. 4 Закону № 2181, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою , що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Аналогічні вимоги до обов'язкового прийняття податкової звітності встановлені п. 4.2 Методичних рекомендацій.

Крім того, пунктом 4.3 Методичних рекомендацій встановлено, що податкова звітність має бути: надана адресату звітності за формами встановленого зразка, що діють на момент подання документа, з обов'язковими додатками; повністю заповненою, а саме: наявні обов'язкові реквізити та відмітка про подані додатки, значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені; документи податкової звітності, що подаються на паперових носіях, мають бути заповнені чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації або інших засобів, які забезпечують збереження записів протягом установленого терміну зберігання звітності; без підчисток, помарок, малопомітних виправлень; підписана відповідними посадовими особами, скріплена печаткою платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що всі вказані вимоги у зазначеному вище пункті Методичних рекомендацій були додержані ТОВ «Енерготопсервіс», та всі податкові декларації були отримані представником відповідача, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Відповідно до ст.71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про той факт, що позивач інформувався про недоліки наданих ним податкових декларацій та не надано оригіналів документів з такими недоліками, для їх огляду у судовому засіданні.

Крім того, Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» дає визначення такого поняття як «конфлікт інтересів», яке трактується наступним чином: у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відповідно до ст.105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Приймаючи викладене до уваги апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у справі № 2а- 24860/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготопсервіс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську «про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень» залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 24 червня 2010 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 29 червня 2010 року.

Колегія суддів: