Ухвала суду № 103302588, 14.02.2022, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1245/21

2/368/222/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2022 р. Кагарлицький районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Лєвшин Н.О.

з участю відповідача ОСОБА_1

та представника відповідача адвоката Матюшенкова Д.В.,

під час судового засідання в залі суду в м. Кагарлику Київської області цивільної заяви спрощеного позовного провадження за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди, -

встановив:

До початку судового розгляду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Матюшенкова Д.В. надійшло клопотання, згідно якого він просить позовну заяву Управління пенсійного фонду у Київській області залити без руху, обґрунтовуючи клопотання наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Згідно п.п..3, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

?п. 3 зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

?п. 10 підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак в порушення п.п. 3, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем в позовній заяві не зазначено ціни позову та не надано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Однак в порушення вказаної норми позивачем до не надано примірник позовної заяви з додатками для відповідача.

Направлення окремо позовної заяви позивачем відповідачу, не передбачено ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване посиланням на відсутність коштів для сплати судового збору, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2)позивачами є:

а)військовослужбовці;

б)батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в)одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г)члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

г)особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що фактично таким правом може скористатися саме фізична особа, натомість відповідач є юридичною особою -

суб`єктом владних повноважень.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001року у справі «Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними-засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші - поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Матюшенков Д.В. підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши до суду клопотання про розгляд позову без участі представника позивача та позовну заяву задовольнити.

Суд, вислухавши відповідача та її представника, дослідивши позовну заяву та додані матеріали, приходить до наступного висновку.

До Кагарлицького районного суду Київської області звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди.

Проте, суд вбачає, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 175, 176, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків:

1.Відсутня ціна позову. Згідно п.1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України - ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку, тому необхідно вказати ціну позову.

2.Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Так, позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до ОСОБА_2 про стягнення заподіяної шкоди підписана представником в особі головного спеціаліста–юрисконсульта відділу представництва інтересів в судах та інших органах № 2 юридичного управління Антоном Марчуком, яким додано доручення, але з якого не вбачається, що вказана особа має право підписувати, тому необхідно надати належним чином підтвердження поставленого підпису на позовній заяві.

3.Позивачем до позовної заяви не надано копію позовної заяви із доданими до неї документами. Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

4.Крім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області посилається на Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зазначило, що кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків та використовуються на виплату пенсій, надання соціальних послуг, фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду та забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Розглянувши клопотання, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Приймаючи вищенаведене до уваги суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області як сторона у справі має виконувати встановлений законодавством обов`язок сплати судового збору.

За таких обставин, клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, тому необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп., та оригінал квитанції надати до суду.

4Відсутнє підтвердження позивача, відповідно до п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Отже, позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області підлягає залишенню без руху із наданням останньому строку для усунення недоліків зазначених судом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175-177, 185, 193, 339-341 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди залишити без руху і надати позивачу Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали для усунення недоліків позовної заяви, які зазначені в мотивувальній частині ухвали та попередити позивача, якщо він не усуне недоліки позовної заяви в зазначений вище термін, то позовна заява буде визнана не поданою і буде йому повернута.

Судове засідання відкласти до 03.03.2022 р. до 12 год. 00 хв.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст узвали складено 16.02.2022 р.

Суддя І.І. Шевченко