Рішення № 103290443, 27.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 року Справа№200/10903/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області (ЄДРПОУ: 39767332, адреса: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 16), Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області (ЄДРПОУ: 44048570, адреса: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Центральна, буд. 88) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області, в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 348-СГ від 08.02.2021 року про відмову у затвердженні документації з землеустрою та наданні у власність земельної ділянки;

- зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність позивача для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Новоандріївської сільської ради Волноваського району Донецької області, і передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 1421584800:04:000:0972 площею 2,0000 га.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що звертаючись до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою, позивач подав погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером у власність. Єдиною підставою для відмови в затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект не погоджено у встановленому законом порядку, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Наказом відповідача відмовлено в затверджені проекту землеустрою оскільки в ньому відсутнє погодження меж земельної ділянки з усіма суміжними власниками та землекористувачами. Позивач вважає, що непогодження меж земельної ділянки не може слугувати підставою для відмови в затвердженні технічної документації. Також відповідачем не зазначено, яких саме уточнень потребує опис меж в проекті землеустрою.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 19.10.2021 повернуто без розгляду клопотання представника відповідача про залучення співвідповідача.

Ухвалою від 18.11.2021 до участі в справі в якості другого відповідача залучено Волноваську міську військово-цивільну адміністрацію.

На підставі ухвали від 10.12.2021 суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання у справі на 23.12.2021 та витребував у відповідача додаткові докази.

23.12.2021 відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 10.01.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду на 27.01.2022.

ГУ Держгеокадастру в Донецькій області відзив на позовну заяву не подало. В клопотанні про залучення співвідповідача Управління зазначило, що 27.05.2021 набув чинності Закон України від 28.04.2021 № 1423-ІХ, згідно з яким землі державної власності за межами населених пунктів передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад. Отже з цього дня Головне управління – орган, який здійснював розпорядження такими землями сільськогосподарського призначення державної власності, втратило таке право. Тому, у разі зобов`язання його надати дозвіл на розробку проекту землеустрою/ затвердити таку документацію, за відсутності відповідних повноважень не матиме можливості виконати судове рішення. Обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права.

Другий відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову в частині вимог до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації. Відповідач зазначив, що з 15.03.2021 орган місцевого самоврядування – Новоандріївська сільська рада, на території якої розташована спірна земельна ділянка, не здійснював свої повноваження, а з 08.11.2021 його припинено як юридичну особу. Волноваська міська військово-цивільна адміністрація є правонаступником усього майна, прав та обов`язків Новоандріївської сільської ради. Проте повноваження міської ВЦА, як тимчасового органу місцевого самоврядування, визначені спеціальним законом – Законом України «Про військово-цивільні адміністрації». Даним законом визначено вичерпний перелік повноважень ВЦА, при цьому повноваження щодо регулювання земельних відносин ним обмежено. Відтак ВЦА не є органом, який в розумінні статті 122 Земельного кодексу України здійснює передачу у власність земельних ділянок.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.03) на території Новоандріївської сільської ради Волноваського району Донецької області за межами населених пунктів.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 08.02.2021 року № 348-СГ позивачу відмовлено у затверджені документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки з таких підстав: в поданому на розгляд проекті землеустрою відсутнє погодження меж земельної ділянки з усіма суміжними власниками та землекористувачами; кадастровий план складається у паперовій та електронній формі. Разом з тим, відповідно до ст. 11 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а саме відомості про об`єкти під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідачти існуючим характеристикам об`єктів в натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм, правил, технічних регламентів. Тобто витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та завдання на виконання робіт привести у відповідність (в частині коду КВЦПЗ).

Не погодившись з даним наказом, позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (частина друга статті 4 ЗК України).

За змістом пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з приписами ч. 4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Як визначено пунктом «а» частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Приписами частини 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Приписами абзаців 1-3 частини 7 цієї статті ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно ч. 9 статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною 10 цієї статті встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру як передбачено Положенням, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15.

Відповідно до статті 25 Закону №858-IV, документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ст. 30 цього Закону, погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Поряд з цим, частиною 1 статті 186-1 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Частиною 3 цієї статті ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.

Приписами ч. 6 статті 186-1 ЗК України встановлено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи

Комплексно проаналізувавши вищевикладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Такий висновок суду кореспондує правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №316/979/18, від 27.01.2021 у справі №560/1334/19, від 01.02.2021 у справі №560/1282/19, від 10.06.2021 у справі №240/4964/18.

Тобто, ніяких інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України норми статті 118 ЗК України не містять. Крім того, перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

З огляду на зазначені вище норми, суд погоджується з аргументом позивача, що на законодавчому рівні не передбачено підстав для відмови в затвердженні проекту землеустрою, які наведені відповідачем в спірному наказі. Отже наказ відповідача № 348-СГ від 08.02.2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд вважає доцільним звернути увагу, що вказані у оскаржуваному наказі підстави його прийняття є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Так відповідач зазначив про відсутність погодження меж земельної ділянки з усіма суміжними власниками та землекористувачами.

Щодо приведення технічної документації з землеустрою у відповідність до ст. 198 Земельного кодексу України, погодження меж земельної ділянки з усіма суміжними власниками та землекористувачами суд зазначає наступне.

В матеріалах проекту землеустрою мається опис меж, а саме: А-Б – землі державної власності, що перебувають у запасі, на території Новоандріївської сільської ради, Б-В – земельна ділянка приватної власності ОСОБА_2 , В-Г – земельна ділянка приватної власності землі ОСОБА_3 , Г-А - земельна ділянка приватної власності ОСОБА_4 .

Акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки, акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання складені в присутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок – Голови Новоандріївської сільської ради ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ними підписані. Отже вимога ст. 198 Земельного кодексу про погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами виконана.

Стосовно зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Донецькій області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність позивача суд зазначає наступне.

Законом України від 28.04.2021 № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління га дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності 27.05.2021 року розділ Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України доповнено п. 24, згідно якого земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

З 27.05.2021 року відповідач позбавлений повноважень здійснювати розпорядження спірною земельною ділянкою.

Системний аналіз викладеного свідчить про те, що станом на час ухвалення судового рішення у відповідача відсутні повноваження щодо затвердження проекту землеустрою спірної земельної ділянки, вказані повноваження відповідно до приписів п. 24 розділ Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України з 27.05.2021 року перейшли до територіальної громади.

Згідно інформації, розміщеної на сайті Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області: https://donetska.land.gov.ua/peredacha-zemel-hromadam/, відповідачем у власність Новоандріївської сільської ради землі державної власності не передавались.

Разом з цим, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 08.11.2021 Новоандріївська сільська рада (04340879) припинена.

Розпорядженням КМУ від 12 червня 2020 № 710-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області» створено Волноваську міську територіальну громаду, до складу якої, зокрема, Новоандріївська громада. Волноваська міська військово- цивільна є правонаступником усього майна, прав та обов`язків Новоандріївської сільської ради.

Законом України «Про військово-цивільні адміністрації» від 03.02.2015 № 141-VIII визначено створення на територіях територіальних громад, де за рішенням ЦВК перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад та відповідних сільських, селищних, міських голів не проводилися, за рішенням Президента України військово-цивільних адміністрацій.

Військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на територіях відповідних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів та інші повноваження, визначені цим Законом.

Повноваження військово-цивільних адміністрацій визначені вищевказаним законом, і вони не є тотожними повноваженням органів місцевого самоврядування.

Статтею 4 Закону № 141-VIII визначений вичерпний перелік повноважень військово-цивільних адміністрацій. Зокрема, повноваження в сфері земельних правовідносин визначені в пункті 27: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад п`ять років). Обмеження щодо відчуження земельних ділянок комунальної власності, встановлені цим пунктом, не поширюються на випадки надання земельної ділянки комунальної власності у приватну власність замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала.

Отже дана норма прямо обмежує право військово-цивільних адміністрацій розпоряджатися земельними ділянками комунальної власності.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 11.08.2021 у справі № 9901/226/19 вказав, що питання правонаступництва у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) є окремим, особливим видом правонаступництва, під яким розуміється перехід в установлених законом випадках повноважень та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права.

Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13.03.2019 (справа № 524/4478/17), від 20.02.2019 (справа № 826/16659/15).

Тобто, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

За таких обставин суд зазначає, що в даному випадку відбулось вибуття суб`єкта владних повноважень – ГУ Держгеокадастру у Донецькій області із публічних правовідносин, оскільки він втратив право прийняття рішень стосовно затвердження проекту землеустрою та передання у власність земельних ділянок комунальної власності.

Орган місцевого самоврядування, який за загальним правилом мав набути функцію розпорядника землями комунальної власності, - Новоандріївська сільська рада була припинена. А орган, створений для виконання функцій даного органу місцевого самоврядування, Волноваська міська військово-цивільна адміністрація, має обмежені повноваження в сфері земельних відносин, і не є органом, уповноваженим прийняти рішення про затвердження документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що зобов`язати будь-кого з відповідачів затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність позивача для ведення особистого селянського господарства відсутні правові підстави.

У відповідності до ч.ч. 3, 8 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн., суд вважає необхідним стягнути цю суму на користь позивача з ГУ Держгеокадастру в Донецькій області.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області, Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області № 348-СГ від 08.02.2021 року про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області (ЄДРПОУ: 39767332, 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш