Рішення № 103287927, 04.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2022 р. Справа№200/12909/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

30 вересня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (далі – відповідач 1, ГУ ПФУ в Донецькій області), надісланий на адресу суду 27 вересня 2021 року, в якому позивач просив:

1. визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 30 серпня 2021 року № 050650005330 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2. зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи:

- з 19 березня 1990 року по 24 березня 1990 року учнем гірничого підземного 1 розряду з повним робочим днем у шахті в державному підприємстві «Шахта «Лідіївка» виробничого об`єднання «Донецьквугілля»;

- з 24 березня 1990 року по 27 квітня 1990 року навчання в Петровській філії за професією гірничий підземний;

- з 27 квітня 1990 року по 26 травня 1990 року гірничим підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею в державному підприємстві «Шахта «Лідіївка» виробничого об`єднання «Донецьквугілля»;

- з 05 червня 1990 року по 20 квітня 1992 року проходження служби в Радянській армії;

- з 21 липня 1992 року по 15 вересня 1996 року гірничим 3 розряду підземним з повним робочим днем під землею в державному підприємстві «Шахта «Лідіївка» виробничого об`єднання «Донецьквугілля»;

- з 26 вересня 1996 року по 10 грудня 1996 року гірничим підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті у відокремленому підрозділі «Шахта імені О.О. Скочинського» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»;

- з 11 грудня 1996 року по 23 січня 1997 року учнем гірничого з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем у шахті;

- з 24 січня 1997 року по 11 жовтня 1998 року гірничим з ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем;

- з 12 жовтня 1998 року по 28 листопада 2014 року майстром підземним з повним днем в шахті;

3. зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 25 серпня 2021 року з урахуванням пільгового стажу роботи відповідно трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

05 жовтня 2021 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача 1 докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені належним чином в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС).

09 листопада 2021 року суд постановив ухвалу, якою залучив до участі у справі другого відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – відповідач 2, ГУ ПФУ в Рівненській області), встановив другому відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Після залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.

09 листопада 2021 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч. 4 ст. 173 КАС; призначив підготовче засідання на 30 листопада 2021 року.

01 грудня 2021 року за наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28 грудня 2021 року.

Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені з дотриманням вимог КАС.

Учасники справи/їх представники у судове засідання не з`явилися.

Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС, а також відсутність встановлених ст. ст. 205, 223 КАС підстав для відкладення розгляду справи, справа розглянута за відсутності учасників справи в письмовому провадженні.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи на підставі ч. 4 ст. 229 КАС повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 30 серпня 2021 року ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення № 050650005330, яким відмовило йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивач доводить, що має необхідний страховий і пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, що підтверджено наданими пенсійному органу документами, в тому числі трудова книжка та уточнюючі довідки.

Стверджує, що неможливість пенсійного органу перевірити достовірність відомостей про стаж через знаходження підприємства на тимчасово окупованій території не може слугувати підставою для позбавлення його права на пенсію.

Вважаючи рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач 1 – ГУ ПФУ в Донецькій області позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Відповідач 1 доводив, що періоди роботи позивача у відокремленому підрозділі «Шахта Лідіївка» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» та у відокремленому підрозділі «Шахта ім. О.О. Скочинського» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» правомірно не враховані до пільгового стажу, оскільки ці підприємства знаходяться в м. Донецьк, тобто на тимчасово окупованій території.

Як наслідок, пенсійний орган не має можливості перевірити обґрунтованість видачі та достовірність відомостей, наведених в уточнюючих довідках.

Крім того ГУ ПФУ в Донецькій області вказує на те, що система персоніфікованого обліку не містить інформації про результати атестації робочих місць за умовами праці, а відповідні накази (витяги з них) заявником не надані.

Відповідач 2 – ГУ ПФУ в Рівненській області позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Вказував на те, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Рівненській області прийняло рішення від 30 серпня 2021 року № 050650005330, яким відмовило в призначенні пенсії.

Правомірність свого рішення відповідач 2 обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 претендував на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, однак у нього відсутній необхідний пільговий стаж.

Відповідач 2 зазначав, що рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято на підставі документів, наявних в електронній пенсійній справі. При цьому довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 22 липня 2021 року №№ 149, 150 та від 23 липня 2021 року № 656, довідки про заробітну плату від 20 липня 2021 року № 422 та від 30 липня 2021 року № 710, а також копії наказів про атестацію робочих місць, які позивач додав до позовної заяви, в матеріалах електронної пенсійної справи відсутні і не були предметом розгляду ГУ ПФУ в Рівненській області.

Крім того відповідач 2 зауважив, що вказані довідки видані так званим «ГУ ДНР «Донбассуглереструктуризация» ВОК ДШ им. Горького», що розташоване на тимчасово окупованій території, тобто ці документи є недійними та не створюють правових наслідків.

Згідно з документами, доданими до заяви про призначення пенсії, та даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку, загальний страховий стаж позивача становить 24 роки 01 місяць 26 днів, пільговий стаж за Списком № 1 – 01 рік 05 місяців.

Відповідач 2 вказував на те, що періоди роботи позивача з 01 січня 1999 року по 31 грудня 1999 року, з 01 червня 2014 року по 31 серпня 2014 року, з 01 жовтня 2014 року по 30 листопада 2014 року зараховані до пільгового стажу за Списком № 1, що підтверджено розрахунком стажу. Як наслідок, позовні вимоги про зобов`язання пенсійного органу зарахувати ці періоди до пільгового стажу є безпідставними.

Стосовно зарахування до пільгового стажу періоду навчання позивача в Петровській філії за професією підземний гірничий з 24 березня 1990 року по 27 квітня 1990 року відповідач 2 зауважив, що згідно з роз`ясненням Мінсоцзахисту України від 05 листопада 1993 року № 02-81орг періоди навчання робітників підземним професіям зараховуються до пільгового стажу з додержанням наступних умов:

- в кожному випадку при наявності запису в трудовій книжці про навчання підземним професіям адміністрація повинна на підставі первинних документів підтверджувати тривалість роботи на підземних роботах (довідки про фактичну кількість відпрацьованого в підземних умовах);

- навчання підземним професіям повинно проходити на протязі повного робочого дня;

- оплата праці зазначених працівників під час навчання професіям в підземних умовах повинна здійснюватися за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються.

Оскільки позивач не надав документи про тривалість роботи в підземних умовах під час навчання підземним професіям та про оплату праці за час такого навчання, за висновком відповідача 2, підстави для зарахування періоду навчання до пільгового стажу відсутні.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

З 28 грудня 2006 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено штампом про реєстрацію місця проживання, проставленим в паспорті.

Позивач набув статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено відповідною довідкою від 25 серпня 2021 року № 1438-5000388234.

Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1 – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений відповідний запис.

Відповідач 2 – Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ідентифікаційний код 21084076) зареєстроване як юридична особа, про що до ЄДР внесений відповідний запис.

Матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 свідчать, що 25 серпня 2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

На підставі п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2015 року за № 1566/11846, (далі – Порядок № 22-1), відповідно до якого після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу, розгляд заяви позивача здійснювало ГУ ПФУ в Рівненській області.

30 серпня 2021 року за наслідками розгляду заяви позивача та поданих ним документів ГУ ПФУ в Рівненській області прийняло рішення № 050650005330 «Про відмову у призначенні пенсії» (вихідний від 31 серпня 2021 року № 5535/03-16).

Цим рішенням ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (7 років 6 місяців).

Відмовляючи в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, ГУ ПФУ в Рівненській області виходило з такого:

«Вік заявника 50 років 2 місяці 14 днів.

Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 1), становить 23 роки 6 місяців.

Страховий стаж особи становить 24 роки 1 місяць 26 днів.

Пільговий стаж становить 1 рік 5 місяців (зараховано відповідно до даних, які містяться в системі персоніфікованого обліку – уточнюючі довідки не надано, оскільки підприємство знаходиться на непідконтрольній території).

Результат розгляду документів, доданих до заяви:

- за доданими документами до страхового стажу враховані всі періоди.

Додатковий коментар: відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній необхідний пільговий стаж 10 років».

З приводу періодів роботи, на зарахування яких до пільгового стажу претендує позивач, суд встановив такі обставини.

Записи в трудовій книжці серії НОМЕР_1 свідчать про таке:

запис 1 – 19 березня 1990 року на підставі наказу від 23 березня 1990 року № 301/к позивач був прийнятий на роботу на шахту «Лідіївка» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» учнем гірничого робочого підземного з повним робочим днем в шахті;

запис 2 – 24 березня 1990 року позивач проходив навчання в Петровській філії УКК за професією гірничий робочий підземний, свідоцтво від 26 квітня 1990 року № 030368;

запис 3 – 27 квітня 1990 року на підставі наказу від 26 квітня 1990 року № 435/к переведений гірничим робочим підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті;

запис 4 – 26 травня 1990 року на підставі наказу від 28 травня 1990 року № 544к звільнений за ч. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю Української РСР у зв`язку з призовом на військову службу;

запис 5 – в період з 05 червня 1990 року по 20 квітня 1992 року ОСОБА_1 проходив військову службу в Радянській Армії; військовий квиток серії НОМЕР_4 ;

запис 6 – 21 липня 1992 року на підставі наказу від 22 липня 1992 року № 735/к позивач був прийнятий на роботу на шахту «Лідіївка» комбінату «Донецьквугілля» гірничим робочим 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

запис 7 – 15 вересня 1996 року на підставі наказу від 17 вересня 1996 року № 776/л звільнений за переведенням на шахту «ім. О.О. Скочинського» відповідно до п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України;

запис 8 – 26 вересня 1996 року на підставі наказу від 26 вересня 1996 року № 149к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на шахту «ім. О.О. Скочинського» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» гірничим робочим 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

запис 9 – 11 грудня 1996 року на підставі наказу від 12 грудня 1996 року № 191к переведений учнем гірничого робочого по ремонту гірничих виробок підземного з повним робочим днем в шахті;

запис 10 – 24 січня 1997 року на підставі наказу від 24 січня 1997 року № 12к переведений гірничим робочим по ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

запис 11 – 28 липня 1997 року на підставі наказу від 28 липня 1997 року № 766к переведений гірничим робочим по ремонту гірничих виробок 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

запис 12 – 12 жовтня 1998 року на підставі наказу від 12 жовтня 1998 року № 1140к переведений гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті.

Згідно з довідками так званого «Филиала ВОК им. М. Горького ГУП ДНР «Донбассуглереструктуризация» від 22 липня 2021 року № 149 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день в державному підприємстві «Шахта Лідіївка» виробничого об`єднання «Донецьквугілля»:

за період з 19 березня 1990 року по 24 березня 1990 року виконував повний робочий день під землею роботи на ділянці ДКТ (ділянка конвеєрного транспорту) за професією (посадою) учень гірничого робочого підземного, 1 розряду, що передбачена Списком № 1, розділ І, підрозділ 1, постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173;

за період з 24 березня 1990 року по 27 квітня 1990 року навчався на курсах з відривом від виробництва за професією гірничий робочий підземний, а саме:

19 березня 1990 року – 23 березня 1990 року – учбовий пункт;

24 березня 1990 року – 12 квітня 1990 року – курси;

13 квітня 1990 року – 13 квітня 1990 року – учбовий пункт;

14 квітня 1990 року – 24 квітня 1990 року – практика;

25 квітня 1990 року – 26 квітня 1990 року – курси;

за період з 27 квітня 1990 року по 26 травня 1990 року виконував повний робочий день під землею роботи на ділянці ДКТ за професією (посадою) гірничий робочий підземний, 3 розряду, що передбачена Списком № 1, розділ І, підрозділ 1, постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173;

за період з 21 липня 1992 року по 15 вересня 1996 року виконував повний робочий день під землею (21 липня 1992 року по 22 липня 1992 року – учбовий пункт) роботи на ділянці ДКТ за професією (посадою) гірничий робочий підземний, 3 розряду, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1010100а, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

В період з 01 серпня 1996 року по 31 серпня 1996 року на підставі наказу від 01 серпня 1996 року № 630к перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

За період роботи під землею та проходження виробничої практики займав робоче місце, отримував тарифну ставку та відпустку підземного робочого; за час навчання на курсах оплата проводилась як новоприбулому працівнику.

Атестація робочих місць проводилась згідно з наказами від 10 серпня 1995 року № 484, від 25 грудня 1998 року № 1437-к, від 09 березня 2004 року № 319-к, від 18 лютого 2009 року № 81-к, від 14 лютого 2014 року № 38-к.

Згідно з довідкою так званого «Филиала «Шахта имени Александра Александровича Скочинского» государственного унитарного предприятия ДНР «Донецкая угольная энергетическая компания» від 23 липня 2021 року № 656 про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день у відокремленому підрозділі «Шахта імені О.О. Скочинського» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»:

за період з 26 вересня 1996 року по 10 грудня 1996 року виконував повний робочий день підземні роботи на дільниці енергомеханічна служба за професією (посадою) гірничий робочий підземний, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1010100а, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162;

за період з 11 грудня 1992 року по 23 січня 1997 року виконував повний робочий день підземні роботи на дільниці енергомеханічна служба за професією (посадою) учень гірничого робочого по ремонту гірничих виробок підземного, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1010100а, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162;

за період з 24 січня 1997 року по 11 жовтня 1998 року виконував повний робочий день підземні роботи на дільниці енергомеханічна служба, ремонт гірничих виробок за професією (посадою) гірничий робочий по ремонту гірничих виробок підземний, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1010100а, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162;

за період з 12 жовтня 1998 року по теперішній час (липень 2021 року) виконував повний робочий день підземні роботи на дільниці енергомеханічна служба, монтаж, демонтаж і ремонт обладнання, підземних установок за професією (посадою) майстер гірничий, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1.1б, постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461.

Атестація робочих місць за умовами праці за Списком № 1 проводилась згідно з наказами від 09 липня 1997 року № 514, від 01 липня 2002 року № 621к, від 27 червня 2007 року № 657к, від 25 червня 2012 року № 745к.

Суд зауважує, що в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 відсутні довідки № 149, № 150, № 656, довідки про заробітну плату, а також копії наказів про атестацію робочих місць за умовами праці, які були долучені до позовної заяви.

Належні та допустимі докази, які б свідчили, що позивач надав ці документи разом з заявою про призначення пенсії, суду не надані.

Водночас у позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що подавав ці документи разом з заявою про призначення пенсії, однак посадові особи пенсійного органу їх не прийняли, покликаючись на те, що документи видані на тимчасово окупованій території.

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 за кодом підстави обліку спеціального стажу «ЗПЗ014А1» за період роботи у державному відкритому товаристві «Шахта імені О.О. Скочинського» (ідентифікаційний код 00178778) в 1999 році (12 місяців) та у відокремленому підрозділі «Шахта імені Олександра Олександровича Скочинського» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (ідентифікаційний код 33577414) за червень, липень, серпень, жовтень та листопад 2014 року.

Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2, код підстави «ЗПЗ014А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Як свідчить форма РС-право, пенсійний орган зарахував ОСОБА_1 :

період роботи з 19 березня 1990 року по 26 травня 1990 року – до страхового стажу;

період військової служби з 05 червня 1990 року по 31 грудня 1991 року – до страхового стажу;

період військової служби з 01 січня 1992 року по 20 квітня 1992 року – до страхового стажу;

період роботи з 21 липня 1992 року по 15 вересня 1996 року – до страхового стажу;

період роботи з 26 вересня 1996 року по 11 грудня 1996 року – до страхового стажу;

період роботи з 12 квітня 1996 року по 24 січня 1997 року – до страхового стажу;

період роботи з 25 січня 1997 року по 28 липня 1997 року – до страхового стажу;

період роботи з 29 липня 1997 року по 12 жовтня 1998 року – до страхового стажу;

період роботи з 13 жовтня 1998 року по 31 грудня 1998 року – до страхового стажу;

період роботи з 01 січня 1999 року по 31 грудня 1999 року – до страхового стажу та до пільгового стажу за ст. 14, постанова № 202, підземні, Список 1, р. 1, п-р 1, п. а-в;

період роботи з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2003 року – до страхового стажу;

період роботи з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року – до страхового стажу;

період роботи з 01 січня 2005 року по 31 травня 2005 року – до страхового стажу;

період роботи з 01 червня 2005 року по 31 травня 2014 року – до страхового стажу;

період роботи з 01 червня 2014 року по 31 серпня 2014 року – до страхового стажу та до пільгового стажу за ст. 14, постанова № 202, підземні, Список 1, р. 1, п-р 1, п. а-в;

період роботи з 01 жовтня 2014 року по 30 листопада 2014 року – до страхового стажу та до пільгового стажу за ст. 14, постанова № 202, підземні, Список 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначає ст. 114 Закону № 1058.

Щодо права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

Пп. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Щодо права на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абз. абз. 1 і 15-23 п. 1 ч. 2 цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абз. 1 ст. 26 цього Закону, зменшується на один рік.

При цьому, згідно з положеннями ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч. ч. 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі – Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

До підрозділу 1. Підземні роботи розділу І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, були включені всі працівники, інженерно-технічні працівники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище робітників і службовців (медперсонал підземних (здравпунктів, робітники підземного телефонного зв`язку і т. д.).

До підрозділу 10101000 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу 10100000 І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, включені 1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

До підрозділу 10101000 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу 10100000 І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені 1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

До підрозділу 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включені 1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (далі – Список № 202).

До розділу І. «Підземні гірничі роботи в шахті і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку № 202 включені такі професії (посади): «усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю)».

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788.

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1).

Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.

Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до п. 4.1. Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Згідно з п. 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям ГУ ПФУ в Рівненській області рішення від 30 серпня 2021 року № 050650005330 «Про відмову у призначенні пенсії».

Цим рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Суд зазначає, що правові наслідки для позивача створює рішення ГУ ПФУ в Рівненській області, а не ГУ ПФУ в Донецькій області, як помилково вважає позивач.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 30 серпня 2021 року № 050650005330 належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Вирішуючи питання щодо можливості врахування відомостей, наведених у довідках, виданих підприємством, що знаходиться на тимчасово окупованій території, суд виходить з такого.

Місто Донецьк включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 79-р).

Постановами Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VІІ та № 254-ІІV це місто визнано тимчасово окупованою територією.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави-члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини 2» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016).

«Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважає Європейський суд з прав людини, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване їй право на пенсійне забезпечення.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17, від 28 лютого 2019 року у справі № 554/3179/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 227/4503/16 тощо.

Виходячи з цих міркувань, пенсійний орган мав прийняти до розгляду та взяти до уваги відомості, наведені в документах, виданих підприємствами, які знаходяться на тимчасово окупованій території, (довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, накази про атестацію робочих місць).

Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві або архівній установі, яке (яка) знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а, від 11 липня 2019 року у справі № 242/1484/17, від 26 березня 2020 року у справі № 414/1864/16-а.

Крім того, позивач не може нести відповідальність і зазнавати негативних наслідків через невиконання (неналежне виконання) роботодавцем – страхувальником своїх обов`язків щодо нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за позивача за вказаний вище період; а також через невиконання (неналежне виконання) роботодавцем – страхувальником свого обов`язку в частині подання до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування необхідних відомостей, в тому числі щодо спеціального стажу роботи або проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Так само позивач не може зазнавати негативних наслідків через невиконання роботодавцем обов`язку щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, (тим більш, що така атестація була проведена).

Щодо наявності підстав для зарахування позивачу до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 періодів його роботи на шахті «Лідіївка» та шахті «ім. О.О. Скочинського» суд зазначає таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах на шахті «Лідіївка» в періоди з 19 березня 1990 року по 23 березня 1990 року – учнем гірничого робочого підземного (записи №№ 1-2 в трудовій книжці), з 27 квітня 1990 року по 26 травня 1990 року – гірничим робочим підземним (записи №№ 3-4), з 21 липня 1992 року по 15 вересня 1996 року – гірничим робочим підземним (записи №№ 6-7); на шахті «ім. О.О. Скочинського» в періоди з 26 вересня 1996 року по 10 грудня 1996 року – гірничим робочим підземним (записи №№ 8-9), з 11 грудня 1996 року по 23 січня 1997 року – учнем гірничого робочого по ремонту гірничих виробок підземним (записи №№ 9-10), з 24 січня 1997 року по 27 липня 1997 року – гірничим робочим по ремонту гірничих виробок підземним (записи №№ 10-11), з 28 липня 1997 року по 11 жовтня 1998 року – гірничим робочим по ремонту гірничих виробок підземним (записи №№ 11-12), з 12 жовтня 1998 року – гірничим майстром підземним (запис № 12).

Професії, за якими працював ОСОБА_1 , включені до Списку № 1, а в його трудовій книжці містяться записи про те, що на відповідних роботах позивач працював повний робочий день в шахті (під землею).

Робота позивача за професіями, що включені до Списку № 1, з повним робочим днем в шахті підтверджена належним чином оформленими записами у трудовій книжці, що є основним документом про стаж.

Отже, ОСОБА_1 має право на зарахування цих періодів до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058. При цьому необхідність у поданні додаткових документів, в тому числі уточнюючих довідок, відсутня.

Суд зауважує, що рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 30 серпня 2021 року № 050650005330 не відповідає критерію обґрунтованості, оскільки в ньому не конкретизовано, які саме періоди роботи ОСОБА_1 не були зараховані до його спеціального (пільгового) стажу та з яких підстав.

Водночас на підставі даних форми РС-право суд встановив, що пенсійний орган зарахував до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи ОСОБА_1 на шахті «ім. О.О. Скочинського» з 01 січня 1999 року по 31 грудня 1999 року, з 01 червня 2014 року по 31 серпня 2014 року, з 01 жовтня 2014 року по 30 листопада 2014 року (ст. 14, постанова № 202, підземні, Список 1, р. 1, п-р 1, п. а-в).

Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 періоду походження позивачем строкової військової служби суд зазначає таке.

Суд встановив, що в період з 05 червня 1990 року по 20 квітня 1992 року ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в Радянській Армії, що підтверджено записом № 5 в трудовій книжці та військовим квитком серії НОМЕР_4 .

Період проходження військової служби пенсійний орган зарахував до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований.

Призову на військову службу передувала робота позивача на шахті «Лідіївка» гірничим робочим підземним з повним робочим днем в шахті (записи №№ 3-4).

Після демобілізації з 21 липня 1992 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на шахту «Лідіївка» гірничим робочим підземним з повним робочим днем в шахті (запис № 6).

Ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

На підставі постанови Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ «Про введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 січня 1992 року Закон № 1788 введений в дію в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення в дію цього Закону; з 01 квітня 1992 року – в повному обсязі.

За змістом п. «в» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

На час проходження ОСОБА_1 строкової військової служби діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі – Положення № 590).

П. 109 Положення № 590 було встановлено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» і «б» пункту 16), […] періоди, зазначені у підпунктах «к» і «л», прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

В свою чергу пп. «к» п. 109 Положення № 590 передбачав, що, крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР […].

02 червня 2005 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2636-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження військової служби» (далі – Закон № 2636), який набрав чинності з 01 січня 2006 року.

На підставі п. 1 розділу І Закону № 2636 абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011 був доповнений реченнями такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».

На підставі п. 2 розділу І Закону № 2636 ч. 1 ст. 2 Закону № 2232 доповнена абзацом другим такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».

Як свідчить пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», до прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення» при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, час проходження військової служби прирівнювався до роботи, яка передувала службі або слідувала за нею. Після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» питання зарахування часу проходження військової служби було врегульовано в роз`ясненні Міністерства соціального захисту населення України № 2 від 26.03.93, в якому передбачалось, що час перебування на військовій службі підлягає зарахуванню як до загального стажу, так і стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги. Однак, з 01.01.04 це роз`яснення втратило чинність. Таким чином, механізм зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років, втратив законодавче регулювання, а особи, які мали або матимуть право на зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років, втрачають його.

Отже, прийняття цього законопроекту було спрямовано на законодавче закріплення механізму зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років при умові, якщо на момент призову на військову службу особа навчалась в професійно-технічному училищі, працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги.

Вирішуючи питання про те, норми якого нормативно-правового акта мають застосовуватися до спірних правовідносин, а саме п. 109 Положення № 590 або абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011 та ч. 1 ст. 2 Закону № 2232, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В абз. 2 п. 2 мотивувальної частини рішення від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив: «За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце».

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 pоку № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» було передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Отже, під час вирішення питання щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження ним строкової військової служби має застосовуватися законодавство, чинне на час її проходження, а саме п. 109 Положення № 590.

В даному випадку не йдеться про колізію між нормою закону та нормою підзаконного нормативно-правого акта, оскільки зміни, внесені до Законів № 2211 та № 2232 на підставі Закону № 2636, набрали чинності з 01 січня 2006 року і не мають зворотної дії у часі.

Таким чином, в силу положень п. 109 Положення № 590 ОСОБА_1 має право на прирівняння періоду строкової військової служби до роботи, що передувала або слідувала за закінченням цього періоду.

Оскільки як до призову на строкову військову службу, так і після демобілізації позивач працював гірничим робочим підземним з повним робочим днем в шахті і робота за цією професією дає право на пенсію відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, ОСОБА_1 має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, і періоду проходження ним строкової військової служби з 05 червня 1990 року по 20 квітня 1992 року.

Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 періоду проходження позивачем навчання в Петровській філії УКК суд зазначає таке.

Суд встановив, що в період з 24 березня 1990 року по 27 квітня 1990 року позивач проходив навчання в Петровській філії УКК за професією гірничий робочий підземний з відривом від виробництва, а саме: 19 березня 1990 року – 23 березня 1990 року – учбовий пункт; 24 березня 1990 року – 12 квітня 1990 року – курси; 13 квітня 1990 року – 13 квітня 1990 року – учбовий пункт; 14 квітня 1990 року – 24 квітня 1990 року – практика; 25 квітня 1990 року – 26 квітня 1990 року – курси.

За період проходження виробничої практики займав робоче місце, отримував тарифну ставку та відпустку підземного робочого; за час навчання на курсах оплата проводилась як новоприбулому працівнику, про що свідчить довідка так званого «Филиала «ВОК ЛШ им. М. Горького» ГУП ДНР «Донбассуглереконструкция» від 22 липня 2021 року № 149.

Згідно з довідкою так званого «Филиала «ВОК ЛШ им. М. Горького» ГУП ДНР «Донбассуглереконструкция» від 22 липня 2021 року № 150, яка складена на підставі Табелів обліку спусків та виїздів підземних робітників в шахту, ОСОБА_1 під час роботи на шахті «Лідіївка» в 1990 році в березні-квітні мав таку кількість спусків в шахту (березень – 5 (учбовий пункт), 7 (курси); квітень – 12 (курси), 1 (учбовий пункт), 7).

Однак довідки від 22 липня 2021 року № № 149, 150 в матеріалах пенсійної справи відсутні та не були предметом розгляду пенсійного органу.

При цьому в позовній заяві позивач зазначив, що надав ці довідки під час звернення за призначенням пенсії, однак посадові особи пенсійного органу їх не прийняли, оскільки вони видані на тимчасово окупованій території.

Отже, позивач не може зазнавати негативних наслідків у вигляді незарахування періоду навчання в Петровській філії УКК до його спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 через те, що пенсійний орган не прийняв відповідні документи.

Посилання відповідача 2 на роз`яснення Мінсоцзахисту України від 05 листопада 1993 року № 02-82орг щодо необхідності підтвердження стажу навчання підземним роботам уточнюючими довідками підприємства із зазначенням фактичної кількості відпрацьованого часу в підземних умовах та оплати труда за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким такі працівники навчаються, не спростовують висновку суду про наявність у ОСОБА_1 права на зарахування до пільгового стажу періоду навчання, оскільки обов`язок підтвердження первинними документами записів в трудовій книжці відповідно до вказаного роз`яснення покладається саме на адміністрацію підприємства. Відповідач 2 перекладає вказаний обов`язок на позивача. До того ж зазначене роз`яснення підлягає застосуванню в частині, що не суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 62 Закону № 1788 та п. 1 Порядку № 637, оскільки роз`яснення не є нормативно-правовим актом.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 30 серпня 2021 року № 050650005330 «Про відмову у призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи в призначенні пенсії, відповідач 2 не забезпечив всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Наведені відповідачами у відзивах на позовну заяву доводи суд відхиляє з наведених вище міркувань.

Оскільки рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 30 серпня 2021 року № 050650005330 є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

В даному випадку з метою ефективного захисту порушеного права позивача на підставі ч. 2 ст. 9 КАС суд виходить за межі позовних вимог, оскільки, як вже було вказано судом, правові наслідки для позивача створило рішення ГУ ПФУ в Рівненській області, а не ГУ ПФУ в Донецькій області.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС, для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення належить також застосувати такі способи захисту як зобов`язання відповідача 2 – ГУ ПФУ в Рівненській області:

1. зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058,

періоди роботи з 19 березня 1990 року по 23 березня 1990 року учнем гірничого робочого підземного, з 27 квітня 1990 року по 26 травня 1990 року гірничим робочим підземним, з 21 липня 1992 року по 15 вересня 1996 року гірничим робочим підземним, з 26 вересня 1996 року по 10 грудня 1996 року гірничим робочим підземним, з 11 грудня 1996 року по 23 січня 1997 року учнем гірничого робочого по ремонту гірничих виробок підземним, з 24 січня 1997 року по 27 липня 1997 року гірничим робочим по ремонту гірничих виробок підземним, з 28 липня 1997 року по 11 жовтня 1998 року гірничим робочим по ремонту гірничих виробок підземним, з 12 жовтня 1998 року по 31 грудня 1998 року гірничим майстром підземним, з 01 січня 2000 року по 31 травня 2014 року гірничим майстром підземним, з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року гірничим майстром підземним;

період навчання з 23 квітня 1990 року по 26 квітня 1990 року в Петровській філії УКК за професією гірничий робочий підземний;

період строкової військової служби з 05 червня 1990 року по 20 квітня 1992 року;

2. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 серпня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Разом із цим вимога позивача про зобов`язання пенсійного органу зарахувати до його пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи на шахті «ім. О.О. Скочинського» з 01 січня 1999 року по 31 грудня 1999 року, з 01 червня 2014 року по 31 серпня 2014 року, з 01 жовтня 2014 року по 30 листопада 2014 року задоволенню не підлягають, оскільки вони вже враховані пенсійним органом до його спеціального (пільгового стажу) за ст. 14, постанова № 202, підземні, Список 1, р. 1, п-р 1, п. а-в, що підтверджено формою РС-право.

При вирішенні питання на який саме пенсійний орган – відповідач у справі має бути покладений обов`язок зарахувати певні періоди роботи позивача до його пільгового стажу, а також обов`язок повторно розглянути заяву про призначення пенсії, суд виходить з того, що відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1, за принципом екстериторіальності органом, що мав розглянути питання про призначення пенсії, визначено ГУ ПФУ в Рівненській області.

Позовні вимоги до ГУ ПФУ в Донецькій області задоволенню не підлягають, оскільки відповідач 1 не розглядав заяву ОСОБА_1 та рішень, які б порушували права позивача, не приймав.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою від 05 жовтня 2021 року суд відстрочив позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 908,00 грн до ухвалення судового рішення у справі.

Судовий збір позивачем не сплачений.

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Рівненській області підлягає стягненню судовий збір в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ідентифікаційний код: 21084076, місцезнаходження: 33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, буд. 7) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 30 серпня 2021 року № 050650005330 «Про відмову у призначенні пенсії».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи:

з 19 березня 1990 року по 23 березня 1990 року учнем гірничого робочого підземного,

з 27 квітня 1990 року по 26 травня 1990 року гірничим робочим підземним,

з 21 липня 1992 року по 15 вересня 1996 року гірничим робочим підземним,

з 26 вересня 1996 року по 10 грудня 1996 року гірничим робочим підземним

з 11 грудня 1996 року по 23 січня 1997 року учнем гірничого робочого по ремонту гірничих виробок підземним,

з 24 січня 1997 року по 27 липня 1997 року гірничим робочим по ремонту гірничих виробок підземним,

з 28 липня 1997 року по 11 жовтня 1998 року гірничим робочим по ремонту гірничих виробок підземним,

з 12 жовтня 1998 року по 31 грудня 1998 року гірничим майстром підземним,

з 01 січня 2000 року по 31 травня 2014 року гірничим майстром підземним,

з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року гірничим майстром підземним;

період навчання з 23 квітня 1990 року по 26 квітня 1990 року в Петровській філії УКК за професією гірничий робочий підземний;

період строкової військової служби з 05 червня 1990 року по 20 квітня 1992 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 серпня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

5. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

9. Повне судове рішення складено 04 січня 2022 року.

Суддя Т.О. Кравченко