Рішення № 103287926, 04.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2022 р. Справа№200/11826/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

13 вересня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (далі – відповідач 1, ГУ ПФУ в Донецькій області), в якому позивач просила:

1. визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області, які полягали у відмові ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку від 12 серпня 2021 року;

2. зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 11 червня 2006 року по 29 вересня 2014 року у кількості відпрацьованого часу – 06 років 05 місяців 25 днів відповідно до довідки від 26 червня 2021 року № 49, яка видана Донецьким казенним заводом хімічних виробів Державного концерну «Укроборонпром»;

3. зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з врахуванням включеного пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 11 червня 2006 року по 29 вересня 2014 року у кількості відпрацьованого часу – 06 років 05 місяців 25 днів відповідно до довідки від 26 червня 2021 року № 49, яка видана Донецьким казенним заводом хімічних виробів Державного концерну «Укроборонпром», з часу звернення за призначенням пенсії (12 серпня 2021 року № 531).

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

20 вересня 2021 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені належним чином в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС).

09 листопада 2021 року суд постановив ухвалу, якою залучив до участі у справі другого відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі – відповідач 2, ГУ ПФУ в м. Києві), встановив другому відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Після залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.

09 листопада 2021 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч. 4 ст. 173 КАС; призначив підготовче засідання на 30 листопада 2021 року.

01 грудня 2021 року за наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28 грудня 2021 року.

Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені з дотриманням вимог КАС.

Учасники справи/їх представники у судове засідання не з`явилися.

Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС, а також відсутність встановлених ст. ст. 205, 223 КАС підстав для відкладення розгляду справи, справа розглянута за відсутності учасників справи в письмовому провадженні.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи на підставі ч. 4 ст. 229 КАС повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 12 серпня 2021 року звернулася з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Однак пенсійний орган прийняв рішення, яким відмовило їй в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивач стверджувала, що наявність пільгового стажу, що дає їй право на пенсію відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, підтверджена записами в трудовій книжці, яка є основним документом про стаж.

Зокрема позивач зазначила, що вона має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 періодів її роботи на Донецькому казенному заводі хімічних виробів державного концерну «Укроборонпром» з 27 жовтня 2005 року по 10 січня 2011 року – оператором теплового пункту, з 11 січня 2006 року по 31 березня 2010 року – складальником боєприпасів, з 01 квітня 2010 року по 29 вересня 2014 року – пресувальником.

Вважаючи дії ГУ ПФУ в Донецькій області протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Відповідач 1 – ГУ ПФУ в Донецькій області позов не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що прав та інтересів позивача не порушував, оскільки рішення від 19 серпня 2021 року № 056950000933, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії, прийнято ГУ ПФУ в м. Києві.

Відповідач 2 – ГУ ПФУ в м. Києві позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Вказував на те, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 ГУ ПФУ в м. Києві прийняло рішення від 19 серпня 2021 року № 056950000933.

Правомірність свого рішення відповідач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 претендувала на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, однак у неї відсутній необхідний пільговий стаж.

Відповідач 2 зазначав, що після 21 серпня 1992 року стаж пільгової роботи підтверджується результатами атестації робочих місць за умовами праці. Період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство шляхом надання уточнюючої довідки на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві.

Відповідач 2 вказував на те, що обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, можливо здійснити на підставі уточнюючих довідок, виданих підприємствами, що розташовані на тимчасово непідконтрольній українській владі території і перереєструвались (не перереєструвались) на території, підконтрольній українській владі, у випадку, коли уточнююча довідка та зазначена в ній інформація відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджуються первинними документами чи даними в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому документи, видані підприємствами, які знаходяться в районах проведення антитерористичної операції, є недійними та не створюють правових наслідків, і, відповідно, не можуть бути враховані при призначенні пенсії.

За розрахунком пенсійного органу пільговий стаж ОСОБА_1 становить 04 роки 06 місяців, чого недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 114, у зв`язку з чим ГУ ПФУ в м. Києві прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії від 19 серпня 2021 року № 056950000933.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 11 лютого 2004 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено штампом про реєстрацію місця проживання, проставленим в паспорті.

Відповідач 1 – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений відповідний запис.

Відповідач 2 – Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368) зареєстроване як юридична особа, про що до ЄДР внесений відповідний запис.

Матеріали пенсійної справи ОСОБА_2 свідчать, що 12 серпня 2021 року позивач звернулася до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, правонаступником якого є ГУ ПФУ в Донецькій області, з заявою про призначення пенсії за віком за на пільгових умовах за Списком № 1.

При цьому позивач зазначила, що просить зарахувати пільговий стаж за даними персоніфікованого обліку, оскільки підприємство знаходиться на непідконтрольній території.

Як свідчить розписка-повідомлення від 12 серпня 2021 року № 531, разом з заявою про призначення пенсії позивач надала: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, диплом про навчання, накази №№ 370, 343, 242, особову картку, уточнюючу довідку № 49, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, трудову книжку.

На підставі п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2015 року за № 1566/11846, (далі – Порядок № 22-1), відповідно до якого після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу, розгляд заяви позивача здійснювало ГУ ПФУ в м. Києві.

19 серпня 2021 року за наслідками розгляду заяви позивача та поданих нею документів ГУ ПФУ в м. Києві припиняло рішення № 056950000933 «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_2 » (при цьому в рішенні вказана дата його прийняття «19 серпня 2020 року»).

Цим рішенням ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (7 років 6 місяців).

Пенсійний орган виходив з того, що відповідно до наданих заявницею документів (ідентифікаційний код, трудова книжка, диплом) та даних, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб, її страховий стаж складає 33 роки 07 місяців 25 днів, пільговий стаж – 04 роки 06 місяців, який враховано по даним персоніфікованого обліку з урахуванням наказу про атестацію робочого місця від 22 серпня 2006 року № 343.

Листом від 01 вересня 2021 року № 0500-1514-8/61931 Відділ обслуговування громадян № 11 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Донецькій області повідомив ОСОБА_2 про те, що за її заявою від 12 серпня 2021 року прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, та роз`яснив підстави відмови.

Позивачу також роз`яснено, що у разі незгоди з діями (бездіяльністю) пенсійного органу, вони можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З приводу періодів роботи, на зарахування яких до пільгового стажу претендує позивач, суд встановив такі обставини.

Записи в трудовій книжці серії НОМЕР_3 свідчать:

запис 17 – 27 жовтня 2005 року на підставі наказу від 27 жовтня 2005 року № 291 ОСОБА_2 була прийнята на роботу до Донецького казенного заводу хімічних виробів в цех № 14 оператором теплового пункту, 2 розряду;

запис 18 – 11 січня 2006 року на підставі наказу від 11 січня 2006 року № 2 переведена в цех № 5 збиральником боєприпасів;

запис 19 – 01 квітня 2010 року на підставі наказу від 01 квітня 2010 року № 71 переведена в цеху № 5 пресувальником, 4 розряду;

запис 20 – 29 вересня 2014 року на підставі наказу від 29 вересня 2014 року № 9-1к звільнена за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

Відомості ЄДР свідчать, що Донецький казенний завод хімічних виробів (ідентифікаційний код: 14311844, місцезнаходження 83077, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Софійська, буд. 1) зареєстрований як юридична особа за законодавством України 30 листопада 1998 року, про що 09 червня 2005 року до ЄДР внесений відповідний запис. В стані припинення не перебуває.

Основним видом економічної діяльності цього підприємства є код КВЕД 20.51 Виробництво вибухових речовин.

Підприємство входить в сферу управління державного концерну «Укроборонпром».

Згідно з довідкою про підтвердження фактичного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана Донецьким казенним заводом хімічних виробів державного концерну «Укроборонпром» (місцезнаходження: Донецька обл., м. Донецьк, вул. Софійська, буд. 1) 23 червня 2021 року за № 49, ОСОБА_2 працювала повний робочий день на Донецькому казенному заводі хімічних виробів:

за період з 27 жовтня 2005 року по 10 січня 2011 року – за професією (посадою) оператор теплового пункту цеху № 14 (наказ від 27 жовтня 2005 року № 291);

за період з 11 січня 2006 року по 31 березня 2010 року – за професією (посадою) збиральник боєприпасів цеху № 5 (наказ від 11 січня 2006 року № 2), виконувала роботи в технологічному процесі виробництва вибухових речовин, снарядження, розснарядження боєприпасів з повним робочим днем, що передбачено Списком № 1, розділ ІХ, позиції 9.2-1, 9.3-1, 9.7-3а, 9.7-3б, постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36;

за період з 01 квітня 2010 року по 29 вересня 2014 року – за професією (посадою) пресувальник цеху № 5 (накази від 01 квітня 2010 року № 71, від 29 вересня 2014 року № 9-1к), виконувала роботи в технологічному процесі виробництва вибухових речовин, снарядження, розснарядження боєприпасів з повним робочим днем, що передбачено Списком № 1, розділ ІХ, позиції 9.3-1, 9.7-3а, 9.7-3б, постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

За обліком відпрацьованого пільгового стажу за період з 11 червня 2006 року по 29 вересня 2014 року позивач відпрацювала 06 років 05 місяців 25 днів, в тому числі в 2006 році відпрацьовано 11 місяців 04 дні, в 2007 року – 11 місяців 25 днів, в 2008 року – 11 місяців 19 днів, в 2009 році – 05 місяців 07 днів, в 2010 році – 10 місяців 05 днів, в 2011 році – 10 місяців 24 дні, в 2012 році – 09 місяців 06 днів, в 2013 році – 06 місяців 13 днів, в 2014 році – 01 місяць 12 днів.

Робочі місця атестовані за умовами праці згідно з наказами від 04 вересня 2001 року № 370, від 22 серпня 2006 року № 343 та від 27 липня 2011 року № 242.

При цьому ОСОБА_2 перебувала у відпустках без збереження заробітної плати: 24 грудня 2010 року – 1 день, наказ від 23 грудня 2010 року № 1971; з 15 грудня 2011 року по 29 грудня 2011 року – 5 днів, наказ від 14 грудня 2011 року № 3051; 04 вересня 2013 року – 1 день, наказ від 04 вересня 2013 року № 1561.

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про стаж роботи ОСОБА_2 за період роботи на Донецькому казенному заводі хімічних виробів (ідентифікаційний код: 14311844) з жовтня 2005 року по травень 2014 року (страхові внески сплачені за період роботи з жовтня 2005 року по квітень 2014 року включно).

Також Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_2 за період роботи на Донецькому казенному заводі хімічних виробів за кодом підстави обліку спеціального стажу «ЗПЗ013А1», а саме: за 2006 рік (11 місяців 04 дні), за 2007 рік (11 місяців 19 днів), за 2008 рік (11 місяців 25 днів), за 2009 рік (за 05 місяців 07 днів), за січень-грудень 2010 року, січень – грудень 2011 року, за березень – грудень 2012 року, за лютий – грудень 2013 року, за лютий – травень 2011 року.

Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) також містять інформацію про атестацію робочих місць (наказ від 22 серпня 2006 року № 343), починаючи з січня 2011 року.

Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2, код підстави «ЗПЗ013А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам.

Як свідчить форма РС-право, пенсійний орган зарахував ОСОБА_2 такі періоди роботи на Донецькому казенному заводі хімічних виробів:

з 27 жовтня 2005 року по 21 серпня 2006 року – лише до страхового стажу;

з 22 серпня 2006 року по 04 грудня 2006 року – до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 05 грудня 2006 року по 31 грудня 2006 року – лише до страхового стажу;

з 01 січня 2007 року по 19 грудня 2007 року – до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 20 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року – лише до страхового стажу;

з 01 січня 2008 року по 25 грудня 2008 року – до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 26 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року – лише до страхового стажу;

з 01 січня 2009 року по 07 червня 2009 року – до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 08 червня 2009 року по 30 червня 2009 року – лише до страхового стажу;

з 01 липня 2009 року по 07 грудня 2009 року – до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 08 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року – лише до страхового стажу;

з 01 січня 2010 року по 22 січня 2010 року – до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 23 січня 2010 року по 31 січня 2010 року – лише до страхового стажу;

з 01 лютого 2010 року по 19 березня 2010 року – до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1

з 20 березня 2010 року по 31 березня 2010 року – лише до страхового стажу;

з 01 квітня 2010 року по 23 квітня 2010 року – до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 24 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року – лише до страхового стажу;

з 01 травня 2010 року по 18 травня 2010 року – до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 19 травня 2010 року по 31 травня 2010 року – лише до страхового стажу;

з 01 червня 2010 року по 29 вересня 2010 року – до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 30 вересня 2010 року по 30 вересня 2010 року – лише до страхового стажу;

з 01 жовтня 2010 року по 28 грудня 2010 року – до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 29 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року – лише до страхового стажу;

з 01 січня 2011 року по 20 січня 2011 року – до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 21 січня 2011 року по 31 січня 2011 року – лише до страхового стажу;

з 01 лютого 2011 року по 23 березня 2011 року – до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 24 березня 2011 року по 31 березня 2011 року – лише до страхового стажу;

з 01 квітня 2011 року по 04 квітня 2011 року – до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 05 квітня 2011 року по 30 квітня 2011 року – лише до страхового стажу;

з 01 травня 2011 року по 22 травня 2011 року – до страхового та до пільгового стажу з Списком № 1;

з 23 травня 2011 року по 31 травня 2011 року – лише до страхового стажу;

з 01 червня 2011 року по 21 серпня 2011 року – до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 22 серпня 2011 року по 30 квітня 2014 року – лише до страхового стажу;

з 01 травня 2014 року по 30 вересня 2014 року – ні до страхового, ні до пільгового стажу не зарахований.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.

Щодо права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

П. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі – Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

До розділу ХІ. Виробництво вибухових речовин Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включені:

[…]

2. Відпрацювання і виготовлення вибухових речовин, включаючи промислові вибухові речовини

9.2-1 працівники, зайняті у технологічному процесі, а також ремонтом під час відпрацювання нових вибухових речовин і виробництва всіх видів вибухових речовин.

[…]

3. Відпрацювання нових і виробництво усіх видів пороху, зарядів твердого палива, піротехнічних, безгазових і малогазових сполук, вогнесумішей, вогнепровідного та детонуючого шнура, зарядів, згоряючих гільз, окислювачів різних видів рідкого ракетного палива на основі міцної азотної кислоти, а також напівфабрикатів і композицій на їх основі

9.3-1 працівники, зайняті у технологічному процесі, а також ремонтом під час відпрацювання та виробництва зазначених продуктів (за винятком працівників, зайнятих виготовленням металевих оболонок для запальників).

[…]

7. Складання, розбирання, спорядження, ремонт усіх видів боєприпасів, бойових частин, споряджених твердопаливних ракетних двигунів, піротехнічних виробів, засобів ініціювання, інших комплектуючих виробів, що містять продукти, зазначені у пунктах 2-3. Утилізація знищення ракет, боєприпасів та їх елементів, споряджених різними видами твердого палива, пороху, вибухових речовин і піротехнічних сумішей

9.7-3а працівники, зайняті у технологічному процесі, а також ремонтом у зазначених виробництвах та під час відпрацювання нових технологій цих виробництв.

9.7-3б працівники, зайняті утилізацією і знищенням ракет, боєприпасів та елементів, споряджених різними видами твердого палива, пороху, вибухових речовин і піротехнічних сумішей.

[…].

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788.

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться не правильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1).

Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.

Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до п. 4.1. Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Згідно з п. 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям ГУ ПФУ в м. Києві рішення від 19 серпня 2020 року № 056950000933 «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_2 ». (Фактично рішення прийнято 19 серпня 2021 року, однак пенсійний орган в ньому вказав дату прийняття «19 серпня 2020 року»).

Цим рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Суд зазначає, що правові наслідки для позивача створює рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 19 серпня 2020 року № 056950000933, а не дії ГУ ПФУ в Донецькій області, які полягали у відмові в призначенні пенсії, як помилково вважає позивач.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 19 серпня 2020 року № 056950000933 належить перевірити на відповідність критеріям наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Щодо наявності підстав для зарахування позивачу до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 періодів її роботи на Донецькому казенному заводі хімічних виробів суд зазначає таке.

Суд встановив, що в період з 27 жовтня 2005 року по 10 січня 2006 року позивач працювала оператором теплового пункту (записи №№ 17-18 в трудовій книжці); з 11 січня 2006 року по 31 березня 2010 року – збиральником боєприпасів (записи №№ 18-19); з 01 квітня 2010 року по 29 вересня 2014 року – пресувальником (записи №№ 19-20).

Згідно з довідкою про підтвердження фактичного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана Донецьким казенним заводом хімічних виробів державного концерну «Укроборонпром» 23 червня 2021 року за № 49, на цих роботах ОСОБА_2 працювала повний робочий день та виконувала роботи в технологічному процесі виробництва вибухових речовин, снарядження, розснарядження боєприпасів.

Професії, за якими працювала ОСОБА_2 , включені до Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (розділ ІХ, позиції 9.2-1, 9.3-1, 9.7-3а, 9.7-3б).

Інформація про страховий та спеціальний стаж за кодом підстави обліку - «ЗПЗ013А1» відображений в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) щодо ОСОБА_2 .

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періодів її роботи на Донецькому казенному хімічному заводі з 27 жовтня 2005 року по 10 січня 2006 року оператором теплового пункту, з 11 січня 2006 року по 31 березня 2010 року – збиральником боєприпасів, з 01 квітня 2010 року по 29 вересня 2014 року – пресувальником.

Суд зауважує, що рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 19 серпня 2020 року № 056950000933 не відповідає критерію обґрунтованості, оскільки в ньому не конкретизовано, які саме періоди роботи ОСОБА_2 не були зараховані до її спеціального (пільгового) стажу та з яких підстав. До того ж в цьому рішенні не вказано, що певні періоди роботи позивача також не були враховані до її страхового стажу, не зазначені причини незарахування таких періодів.

Водночас на підставі даних форми РС-право суд встановив, що пенсійний орган зарахував до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи ОСОБА_2 на Донецькому казенному заводі мімічних виробів з 22 серпня 2006 року по 04 грудня 2006 року, з 01 січня 2007 року по 19 грудня 2007 року, з 01 січня 2008 року по 25 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 07 червня 2009 року, з 01 липня 2009 року по 07 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 22 січня 2010 року, з 01 лютого 2010 року по 19 березня 2010 року, з 01 квітня 2010 року по 23 квітня 2010 року, з 01 травня 2010 року по 18 травня 2010 року, з 01 червня 2010 року по 29 вересня 2010 року, з 01 жовтня 2010 року по 28 грудня 2010 року, з 01 січня 2011 року по 20 січня 2011 року, з 01 лютого 2011 року по 23 березня 2011 року, з 01 квітня 2011 року по 04 квітня 2011 року, з 01 травня 2011 року по 22 травня 2011 року, з 01 червня 2011 року по 21 серпня 2011 року.

Водночас за аналогічних фактичних обставин ГУ ПФУ в м. Києві дійшло протилежного висновку – тобто про відсутність підстав для зарахування ОСОБА_2 до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 періодів роботи на Донецькому казенному хімічному заводі з 27 жовтня 2005 року по 21 серпня 2006 року, з 05 грудня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 20 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 26 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 08 червня 2009 року по 30 червня 2009 року, з 08 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 23 січня 2010 року по 31 січня 2010 року, з 20 березня 2010 року по 31 березня 2010 року, з 24 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року, з 19 травня 2010 року по 31 травня 2010 року, з 30 вересня 2010 року по 30 вересня 2010 року, з 29 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 21 січня 2011 року по 31 січня 2011 року, з 24 березня 2011 року по 31 березня 2011 року, з 05 квітня 2011 року по 30 квітня 2011 року, з 23 травня 2011 року по 31 травня 2011 року, з 22 серпня 2011 року по 30 квітня 2014 року, з 01 травня 2014 року по 29 вересня 2014 року.

При цьому період роботи позивача з 01 травня 2014 року по 29 вересня 2014 року без будь-якого обґрунтування взагалі не зарахований ні до страхового, ні по пільгового стажу.

Вирішуючи питання щодо можливості врахування відомостей, наведених у довідках, виданих підприємством, що знаходиться на тимчасово окупованій території, суд виходить з такого.

Місто Донецьк включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 79-р).

Постановами Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VІІ та № 254-ІІV це місто визнано тимчасово окупованою територією.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави-члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини 2» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016).

«Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважає Європейський суд з прав людини, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване їй право на пенсійне забезпечення.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17, від 28 лютого 2019 року у справі № 554/3179/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 227/4503/16 тощо.

Виходячи з цих міркувань, пенсійний орган мав прийняти до розгляду та взяти до уваги відомості, наведені в документах, виданих підприємствами, які знаходяться на тимчасово окупованій території, (довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, накази про атестацію робочих місць). В даному випадку йдеться про уточнюючу довідку від 23 червня 2021 року № 49 та накази про атестацію робочих місць за умовами праці, які були видані Донецьким казенним заводом хімічних виробів і які позивач надала пенсійному органу разом з заявою про призначення пенсії.

Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві або архівній установі, яке (яка) знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянка України, позивач наділена правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а, від 11 липня 2019 року у справі № 242/1484/17, від 26 березня 2020 року у справі № 414/1864/16-а.

Крім того, позивач не може нести відповідальність і зазнавати негативних наслідків через невиконання (неналежне виконання) роботодавцем – страхувальником своїх обов`язків щодо нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за позивача за вказаний вище період; а також через невиконання (неналежне виконання) роботодавцем – страхувальником свого обов`язку в частині подання до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування необхідних відомостей, в тому числі щодо спеціального стажу роботи або проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Так само позивач не може зазнавати негативних наслідків через невиконання роботодавцем обов`язку щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, (тим більш, що така атестація була проведена, а відповідні накази ОСОБА_2 долучила до заяви про призначення пенсії).

Щодо наявності підставі для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01 травня 2014 року по 29 вересня 2014 року суд зауважує таке.

Суд встановив, що цей період роботи ОСОБА_2 на Донецькому казенному заводі хімічних виробів пенсійний орган не зарахував не лише до пільгового, але й до страхового стажу без будь-якого обґрунтування.

Належними чином оформленими записами в трудовій книжці підтверджено, що в цей період ОСОБА_2 працювала на Донецькому казенному заводі хімічних виробів, однак в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) відсутні дані про сплату страхових внесків за цей період.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 20 березня 2019 у справі № 688/947/17, від 30 липня 2019 у справі № 373/2265/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 414/736/17, і зазначає, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Фактично невиконання страхувальником обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України призводить до позбавлення працівника (застрахованої особи) соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків не є підставою для позбавлення позивача права на пенсії.

Працівник (застрахована особа) не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу працівнику періоду його роботи.

Таким чином, незалежно від виконання Донецьким казенним заводом хімічних виробів обов`язків страхувальника, в тому числі щодо нарахування і сплати страхових внесків (єдиного внеску) та подання відповідної інформації до системи персоніфікованого обліку, ОСОБА_2 не повинна зазнавати негативних наслідків у вигляді неврахування до її страхового стажу періоду роботи з 01 травня 2014 року по 29 вересня 2014 року.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в м. Києві рішення від 19 серпня 2020 року № 056950000933 «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_2 » підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи в призначенні пенсії, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Наведені відповідачем 2 у відзиві на позовну заяву доводи суд відхиляє з наведених вище міркувань.

Оскільки рішення ГУ ПФУ в м. Києві рішення від 19 серпня 2020 року № 056950000933 «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_2 » є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

В даному випадку з метою ефективного захисту порушеного права позивача на підставі ч. 2 ст. 9 КАС суд виходить за межі позовних вимог, оскільки, як вже було вказано судом, правові наслідки для позивача створило рішення ГУ ПФУ в м. Києві, а не дії ГУ ПФУ в Донецькій області.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС, для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення належить також застосувати такі способи захисту як зобов`язання відповідача 2 – ГУ ПФУ в м. Києві:

- зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу період роботи на Донецькому казенному хімічному заводі з 01 травня 2014 року по 29 вересня 2014 року;

- зарахувати ОСОБА_2 до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоди роботи на Донецькому казенному хімічному заводі з 27 жовтня 2005 року по 21 серпня 2006 року, з 05 грудня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 20 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 26 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 08 червня 2009 року по 30 червня 2009 року, з 08 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 23 січня 2010 року по 31 січня 2010 року, з 20 березня 2010 року по 31 березня 2010 року, з 24 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року, з 19 травня 2010 року по 31 травня 2010 року, з 30 вересня 2010 року по 30 вересня 2010 року, з 29 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 21 січня 2011 року по 31 січня 2011 року, з 24 березня 2011 року по 31 березня 2011 року, з 05 квітня 2011 року по 30 квітня 2011 року, з 23 травня 2011 року по 31 травня 2011 року, з 22 серпня 2011 року по 30 квітня 2014 року, з 01 травня 2014 року по 29 вересня 2014 року;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 12 серпня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Разом із цим вимога позивача про зобов`язання пенсійного органу зарахувати до її пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 11 червня 2006 року по 29 вересня 2014 року у кількості відпрацьованого часу – 06 років 05 місяців 25 днів відповідно до довідки від 26 червня 2021 року № 49, яка видана Донецьким казенним заводом хімічних виробів Державного концерну «Укроборонпром», не підлягає задоволенню, оскільки частина періодів роботи позивача на цьому підприємстві вже врахована до її спеціального (пільгового) стажу, що підтверджено формою РС-право.

При вирішенні питання на який саме пенсійний орган – відповідач у справі має бути покладений обов`язок зарахувати певні періоди роботи позивача до її страхового та пільгового стажу, а також обов`язок повторно розглянути заяву про призначення пенсії, суд виходить з того, що відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1, за принципом екстериторіальності органом, що мав розглянути питання про призначення пенсії, визначено ГУ ПФУ в м. Києві області.

Позовні вимоги до ГУ ПФУ в Донецькій області задоволенню не підлягають, оскільки відповідач 1 не розглядав заяву ОСОБА_2 та рішень, які б порушували права позивача, не приймав.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою від 20 вересня 2021 року суд відстрочив позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 908,00 грн до ухвалення судового рішення у справі.

Судовий збір позивачем не сплачений.

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Отже, на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в м. Києві підлягає стягненню судовий збір в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві рішення від «19 серпня 2020 року» № 056950000933 «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_2 ».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи на Донецькому казенному хімічному заводі з 01 травня 2014 року по 29 вересня 2014 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоди роботи на Донецькому казенному хімічному заводі з 27 жовтня 2005 року по 21 серпня 2006 року, з 05 грудня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 20 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 26 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 08 червня 2009 року по 30 червня 2009 року, з 08 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 23 січня 2010 року по 31 січня 2010 року, з 20 березня 2010 року по 31 березня 2010 року, з 24 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року, з 19 травня 2010 року по 31 травня 2010 року, з 30 вересня 2010 року по 30 вересня 2010 року, з 29 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 21 січня 2011 року по 31 січня 2011 року, з 24 березня 2011 року по 31 березня 2011 року, з 05 квітня 2011 року по 30 квітня 2011 року, з 23 травня 2011 року по 31 травня 2011 року, з 22 серпня 2011 року по 30 квітня 2014 року, з 01 травня 2014 року по 29 вересня 2014 року.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 серпня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

6. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

10. Повне судове рішення складено 04 січня 2022 року.

Суддя Т.О. Кравченко