Ухвала суду № 103284586, 15.02.2022, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8064/20

Номер провадження 2/404/2390/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді – Іванової Н.Ю.

при секретарі - Тригубенко І.С.

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1 про визнання частки померлого у праві спільної сумісної власності (спільне майно подружжя) та визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1 про визнання частки померлого у праві спільної сумісної власності (спільне майно подружжя) та визнання права власності в порядку спадкування, просив: визнати договір дарування серії та номер 1/761, виданий 25 червня 2018 року Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою №1 ОСОБА_3 на 1/6 частину житлового будинку з відповідною часиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 недійсним; визначити, що частка ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на будинок з господарсько-побутовими будівлями за АДРЕСА_1 , складала 28/30 його частини; визнати за ним право власності на 29/30 частки будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 лютого 2021 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

12 березня 2021 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

10 серпня 2021 року відповідач ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання права власності на будівельні матеріали, використані при будівництві житлового будинку, просила визнати за нею право власності на будівельні матеріали та обладнання, використані при реконструкції у житловий будинок літньої кухні літ. «М» та зведення прибудов до неї: приміщення літ. 2м» та сарай літ. «Л», що знаходяться на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

15 лютого 2022 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, відповідно якої він просив суд відмовити у прийнятті до спільного розгляду по справі №404/8064/20 зустрічної позовної заяви.

15 лютого 2022 року від представника ОСОБА_3 надійшла заява, відповідно якої вона просила суд прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином.

Пунктом 3 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Відповідно до частин першої-третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

У поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1 предметом спору є вимоги про визнання договору дарування недійсним, визначення частки у праві спільної сумісної власності на будинок та визнання права власності за позивачем на 29/30 частки будинку.

В той же час, предметом позовних вимог за зустрічним позовом є визнання за відповідачем права власності на будівельні матеріали та обладнання, використані при реконструкції у житловий будинок літньої кухні та зведення прибудов до неї.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як роз`яснено у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК України.

Порядок прийняття зустрічного позову визначений статтею 193 ЦПК України, за вказаної норми підставами прийняття зустрічного позову до спільного розгляду є взаємопов`язаність, доцільність розгляду в одному провадженні, а також, можливість виключення повністю або частково задоволення первісного позову, у разі задоволення зустрічного позову.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.

Виходячи зі змісту статті 193 ЦПК України законодавством не передбачено прийняття зустрічного позову в частині заявлених вимог. Наслідком прийняття зустрічного позову є його об`єднання в одне провадження з первісним позовом.

З аналізу наведених норм процесуального закону та відповідних роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вбачається, що процесуальний закон вказує на певні умови прийняття судом зустрічного позову: 1) взаємний зв`язок первісного позову та зустрічного позову; 2) однорідність вимог та нерозривна пов`язаність вимог між собою; 3) від вирішення однієї вимоги залежить вирішення інших; 4) доцільність спільного розгляду цих позовів.

Виходячи з предмету позову та суб`єктивного складу сторін за первісним та зустрічним позовом, ці позови є різними за своєї правової природою, обраним способом захисту, заявлені вимоги не є однорідними, як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін спору, що зумовлює самостійний предмет їх доказування, відсутня можливість виключення повністю або частково задоволення первісного позову, у разі задоволення зустрічного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 193, 197, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити в прийняті зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на будівельні матеріали, використані при будівництві житлового будинку.

Зустрічну позовну заяву повернути ОСОБА_3 та роз`яснити право звернутися до суду з позовними вимогами в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, та окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 15.02.2022 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Н. Ю. Іванова