Ухвала суду № 10327732, 25.05.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2010 року № 2226/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Любашевського В.П., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сихівському районі міста Львова на постанову господарського суду Львівської області від 8 лютого 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика «Масложирпродукт» до Державної податкової інспекції в Галицькому районі міста Львова (правонаступником якої є Державна податкова інспекція в Сихівському районі м. Львова) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2007 року ТзОВ «Львівська фабрика «Масложирпродукт» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Галицькому районі міста Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000472351/0/14237 від 26.06.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки відповідачем при його винесенні не враховано, що «Medzynarodowy Тransport Drogowy Zygmund Pranczk» є резидентом республіки Польща, що підтверджується довідкою виданою 10.02.2006 року польськими податковими органами в якій зазначається, що польський перевізник «Medzynarodowy Тransport Drogowy Zygmund Pranczk» є платником податку товарів і послуг в республіці Польща за період з січня 2005 року по 10 лютого 2006 року. Також вказує про те, що якщо відповідач вважав, що позивачем не надані всі належні документи, то відповідно до абзаців 8, 9 пункту 4 «Порядку звільнення від оподаткування доходів з джерелом походження з України відповідно до міжнародних договорів України про усунення подвійного оподаткування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року № 470, він мав право самостійно звернутися до нерезидента або до компетентного органу країни, з якою укладений міжнародний договір, про підтвердження вказаної в довідці інформації. Проте, відповідач будь-яких дій щодо отримання таких відомостей не вчиняв. Відтак, позивач вважає, що не порушив п. 13.1, п. 13.5 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягає в несплаті податку з доходів в сумі 757,00 грн. з доходу нерезидента, який виплачено як оплата вартості фрахту, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою господарського суду Львівської області від 8 лютого 2008 року позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від №0000472351/0/14237 від 26.06.2007 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки відповідачем в установленому законодавством порядку не доведено належними доказами законність своїх дій та обґрунтованість нарахування позивачу податкового зобовязання та штрафних санкцій.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Державна податкова інспекція в Сихівському районі міста Львова (яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова) подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального права при її прийнятті. Зокрема, вказує на те, що ТзОВ «ЛФ „Масложирпродукт» порушило п.13.1., п. 13.5. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягає в несплаті податку з доходів (6 відсотків) в сумі 757,00 грн. з доходу нерезидента «Medzynarodowy Тransport Drogowy Zygmund Pranczk» (Польща), який виплачено як оплата вартості фрахту. Як зазначено в акті перевірки, підставою для стягнення є те, що підприємством не представлено довідки за 2005 рік, яка б підтверджувала, що нерезидент «Medzynarodowy Тransport Drogowy Zygmund Pranczk» (Польща) є резидентом країни з якою укладено міжнародний договір і яка б була підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом походження з України (відповідно до Постанови КМУ № 470 від 06.05.2001 р.)

Представник апелянта в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, покликавшись на обставини, які в ній викладені, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведена виїзна планова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика «Масложирпродукт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ «ЛФ Масложирподукт» здійснило оплату за надані транспортні послуги нерезиденту-фірмі «Medzynarodowy Тransport Drogowy Zygmund Pranczk»" (Польща) за договором від 26.08.2005 року в сумі 2498 доларів США. Підприємством виплачено доходи з джерелом їх походження з України нерезиденту фірмі «Medzynarodowy Тransport Drogowy Zygmund Pranczk» 20.10.2005 року в сумі 2498 доларів США, а податок з доходу нерезидента не утримано.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 1395/23-024/20853807 від 16.06.2007 року.

На підставі даного акту ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.06.2007 року № 0000472351/0/14237, яким визначене податкове зобов'язання з податку на доходи нерезидентів в сумі 2271,00 грн. (за основним платежем в сумі 757,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 1514,00 грн.).

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у справі докази, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон) встановлено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності, у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Відповідно до п.п. 1.35.2. п. 1.35. ст. 1 Закону доходи нерезидентів, отримані як фрахт, оподатковуються за правилами, визначеними пунктом 13.5 статті 13 цього Закону.

Згідно п. 13.5. ст. 13 Закону сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6%.

Статтею 19 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від 12.01.1993 року була ратифікована у встановленому порядку і набула чинності для України 1.03.1993 року.

Згідно зі статтею 1 Конвенції її положення можуть бути застосовані до осіб, які є резидентом однієї або обох Договірних Держав. Відповідно до статті 2 Конвенції ця Конвенція застосовується до податків на доход і на приріст вартості майна, Договірних Держав або їх політичних підрозділів, або місцевої влади, незалежно від стягнення податків. Податками на доход і на приріст вартості майна вважаються всі податки, що сплачуються від загальної суми доходів або елементів доходу від відчуження рухомого майна або нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати і платні, що виплачуються підприємствами. Податками, на які поширюється ця Конвенція, в Україні є: податок на прибуток (доходи) підприємств; прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.

Відповідно до п.1 ст. 7 Конвенції прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Згідно п.1 ст. 8 Конвенції прибутки, одержані резидентом Договірної Держави від експлуатації морських, річкових і повітряних суден, дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях будуть оподатковуватись лише в цій Державі.

З матеріалів справи вбачається, що «Medzynarodowy Тransport Drogowy Zygmund Pranczk» є резидентом республіки Польща, що підтверджується довідкою виданою 10.02.2006 року польськими податковими органами (м. Кочежина) в якій зазначається, що польський перевізник «Medzynarodowy Тransport Drogowy Zygmund Pranczk» є платником податку товарів і послуг в республіці Польща за період з січня 2005 року по 10 лютого 2006 року.

Також сертифікатом від 04.06.2007 року, виданим податковими органами м. Кочержина (Польща), підтверджується, що Зігмунд Пранчк («Medzynarodowy Тransport Drogowy Zygmund Pranczk») був у 2005 році платником податків в республіці Польща.

Відповідно до п. п. 4, 8 «Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійне оподаткування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.01 № 470, підставою для звільнення (зменшення) від оподатковування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 та 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни й повинна містити інформацію, передбачену п. 4 Порядку.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» нерезиденти юридичні особи та субєкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (флії, представництва, тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави. При цьому, на думку колегії, Конвенція та Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають дві умови для визначення факту нерезидентства: 1) місцезнаходження та 2) підпорядкованість іншій державі, тобто факт створення юридичної особи та здійснення нею своєї діяльності згідно законодавства іншої держави.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи постанову про задоволення позову, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що довідка, на яку посилається позивач, є належним доказом нерезидентства польського перевізника «Medzynarodowy Тransport Drogowy Zygmund Pranczk» та факту здійснення ним своєї господарської діяльності відповідно до законів Республіки Польща. Вказана довідка пред'являлась ДПІ у Галицькому районі під час проведення перевірки (це вбачається з Акту перевірки від 16.06.2007 року), проте не була взята відповідачем до уваги.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сихівському районі міста Львова (яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова) залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 8 лютого 2008 року у справі №25/404 А без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: В.П. Любашевський

В.В. Ніколін

Повний текст ухвали виготовлений

та підписаний 28.05.2010 року