Ухвала суду № 10327722, 27.05.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 року № 9522/09/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

Пліша М.А.,

Довгополова О.М., Стародуба О.П.,

Вітер І.П.

головуючого судді

суддів

при секретарі судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» на постанову господарського суду Волинської області від 16 лютого 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

відкрите акціонерне товариство «Волиньобленерго» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача 16.06.2007 року №0000792301/0, №0000802301/0, від 20.08.2007р. №0000792301/1, №0000802301/1 та від 18.09.2007 р. №0000792301/2, №0000802301/2.

Постановою господарського суду Волинської області від 16 лютого 2009 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відкрите акціонерне товариство «Волиньобленерго» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає постанову такою, що прийнята за неповного з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи, також такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом не вірно встановлено підстави проведення перевірки 29.05.2007 року; правильності та повноти складання Акта перевірки; законності, підставності, правильності винесення податкових повідомлень рішень.

Так, підставами для визнання акта (рішення) недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта(рішення) недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

При винесенні постанови по справі № 5/82-2А судом не враховано вищевказані положення та вимоги ч.3 ст. 2 КАС України - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підстав, і у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд залишив поза увагою доводи представників товариства викладені в поясненні від 03.02.2009 року вих. № 19/23-356 щодо підставності та правильності проведення перевірки 29.05.2007 року. Відповідно до повідомлення № 10287/10/23-1 від 11.05.2007 року службові особи товариства запрошувались для підписання Акту перевірки на 24.05.2007 року. На вказану дату представники ВАТ «Волиньобленерго» прибули до Луцької ОДПІ для підписання Акту перевірки. Проте перевірка 24.05.2007 року не проводилась.

5 червня 2007 року Товариство отримало Акт № 02262 від 29.05.2007 року, в якому п.1.1 зазначено перевірка проведена та завершена 29.05.2007р. Причини та підстави проведення даної перевірки Луцька ОДПІ суду не надала, однак вказану обставину суд залишив поза увагою.

Також згідно пп. 1.5, 1.6, 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 N 327 (далі-Порядок), акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Керівником Луцької ОДПІ 16 червня 2007 року прийнято рішення про зобов'язання ВАТ «Волиньобленерго» сплатити штраф за порушення граничних термінів сплати податків безпідставно, з порушенням законодавчо встановленого порядку прийняття такого рішення.

Податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються, прийняті на підставі неіснуючого акту перевірки № 121/02262/2301/00131512 від 16.06.2007 року. В пункті 1.3 Порядку зазначено, що акт - службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Наслідки проведеної перевірки, у разі виявлення порушень, породжують для платника, якого перевіряють, рішення прийняте на підставі акту перевірки. Однак, як зазначалось вище, перевірка 16 червня 2007 року не проводилась. Акт №121/02262/2301/00131512 відповідачем до суду наданий не був. Судом не враховано вимоги Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, який затверджено Наказом ДПА України від 21 червня 2001 р. за N 253 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 р. за № 467/7788, згідно з яким складаються та направляються платникам податків податкові повідомлення-рішення.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 зазначеного Порядку, його розроблено відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, та Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Відповідно до цього Порядку, органи державної податкової служби України направляють платникам податків податкові повідомлення - рішення. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення складені згідно з Додатком до зазначеного Порядку, зміст їх в обов'язковому порядку повинен містити посилання на норму законодавчого акта щодо термінів сплати податкового зобов'язання, порушення якої встановлено, у відповідності до якого і був зроблений розрахунок, або перерахунок податкових зобов'язань. В оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях відсутня норма, яку порушено товариством. Таким чином, податкові повідомлення-рішення складені без зазначення правових підстав щодо нарахування податкових зобов'язань по значених платежах, що є порушенням п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В постанові суду по справі №5/82-2А від 16.02.2009 року судом зазначено, що помилка в даті акта перевірки, який вказано в податкових повідомленнях-рішеннях не є правовою підставою для визнання їх нечинними. З даним твердженням апелянт не згідний з наступних причин. Податкові повідомлення-рішення неодноразово оскаржувались товариством в адміністративному порядку. В кожній скарзі позивачем вказувалось, що Акт від 16.06.2007 року не є підставою для винесення податкових повідомлень-рішень. Проте на підставі розглянутих скарг, Луцькою ОДПІ видавались нові повідомлення-рішення від 20.08.2007р. №№0000792301/1, 0000802301/1 та від 18.09.2007 р. №№0000792301/2, 0000802301/2, в усіх, як підстава прийняття податкових повідомлень-рішень, значиться Акт від 16.06.2007 року №121/02262/2301/00131512. Таким чином неодноразово відповідачем підтверджувалось, що саме вищевказаний акт є підставою для прийняття рішення і це не може бути помилкою.

В порушення вимог п.3 ст. 70 КАС України судом взято, як доказ, Акт від 29.05.2007 року № 02262 який є неналежним доказом по даній справи Так в Акті від 29.05.2007 року п.1.10 зазначено, що при перевірці використано статутні документи, історія сплати узгодженого податкового зобов'язання ( додаток 1,2,3), акт комплексної перевірки від 24.05.2005 року, рішення суду № 2/82-2А від 19.04.2006 року. Відповідно до п. З.2 Порядку оформлення, усі додатки які містять інформацію про діяльність платника, та відомості або таблиці, в яких згруповані факти порушень, підписуються посадовими особами ОДПІ, які здійснили перевірку та посадовими особами суб'єкта господарювання. В акті відсутній запис про наявність будь - яких додатків до акту. Таким чином Акт складено та направлено в Товариство без додатків, і всі розрахунки штрафних санкцій до акту, які додані Луцькою ОДПІ до заперечення на позовну заяву №252/10/10-011 від 27.01.2009 року не можуть бути належним доказом по даній справі, у зв'язку з тим, що невідомо коли вони складались, ким та в який спосіб. В даних розрахунках відсутній підпис особи, яка провела даний розрахунок. Відсутні дані, чому зараховано саме такі суми, а не ті, що сплачені Товариством.

В акті перевірки від 29.05.2007 року не зазначено, на підставі яких первинних документів бухгалтерського та податкового обліку були встановлені порушені граничні терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання, що також суперечить Порядку оформлення. Відповідно до діючого законодавства історія сплати узгодженого податкового законодавства не є первинним документом бухгалтерського та податкового обліку.

На основі вищезазначеного, ВАТ «Волиньобленерго» вважає, що Акт перевірки № 02262 від 29.05.2007 року, що складений ДПІ у м. Луцьку не міг бути покладений судом в основу прийняття рішення в користь відповідача, оскільки Акт є таким, що не відповідає Порядку оформлення результатів документальної перевірки щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки).

Судом не враховано, що Луцькою ОДПІ не вірно вівся облік податкових зобов'язань в особових картках платника податків, а дії відповідача щодо розподілу отриманих грошових коштів від позивача в погашення вказаних податкових зобов'язань є протиправними. Відповідачем безпідставно вчасно не виконано постанову Господарського суду Волинської області від 18.08.2006 року по справі №5/66-2. Вказаною Постановою задоволено позовні вимоги Товариства та визнано протиправними дії Луцької ОДПІ по включенню в податковий борг штрафу в сумі 4 099 181,00 грн., зобов'язано Луцьку ОДПІ виключити суми штрафних санкцій в розмірі 4 099 181,00 грн. зі складу податкового боргу Товариства та зарахувати отримані грошові кошти в розмірі 4 099 181,00 грн. в рахунок узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Зазначена постанова Господарського суду Волинської області від 18.08.2006р. у справі № 5/66-2 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2006 року по справі № 5/66-2 залишена без змін, та відповідно до ч.3 ст. 254 КАС України набрала законної сили 12 грудня 2006 року. Відповідно до ч.5 п.5.4. Наказу ДПА України від 21.06.2001 року №253 «Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платниками податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», у разі надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума податкового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунку платника податків підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного провадження). А тому, керуючись ст. 19 Конституції України, ч.5 ст. 254, ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 257 КАС України, абз. б) та в) пп. 6.4.1. п. 6.4. ст. 6 Закону про погашення зобов'язань, Луцька ОДПІ зобов'язана була здійснити перерозподіл раніше віднесених сум на погашення незаконно нарахованих податкових зобов'язань в рахунок узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток з врахуванням укладених договорів № 28 та № 29, в т.ч. в рахунок оплати податку на прибуток в сумі 1798881,78 грн. згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Р») від 26.05.2005р. та податку на додану вартість в сумі 1364721,50 грн. згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Р») від 26.05.2005р. № 0001722301, прийнятих на підставі акта комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства від 24.05.2005р. № 00710/150/231/00131512 та рішення суду № 2/82-2А від 19.04.2006р.

Проте, ігноруючи зазначені вище обставини та порушуючи вищевказані норми процесуального та податкового законодавства України, Луцька ОДПІ не тільки вчасно не здійснила вищевказаний перерахунок оплачених ВАТ «Волиньобленерго» податкових зобов'язань, а і продовжувала перерозподіляти перераховані позивачем кошти в рахунок вже скасованих судом податкових зобов'язань до 18 грудня 2006 року, внаслідок чого безпідставно дійшла до висновків про не забезпечення ВАТ «Волиньобленерго» своєчасної оплати узгодженого податкового зобов'язання.

Судом не вірно встановлено, що позивач не подав суду доказів на спростування даних викладених в акті перевірки, які б підтвердили дотримання ним граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань, та не підтвердив фактів неправильного зарахування відповідачем сплачених товариством сум податку на прибуток та ПДВ. Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Луцькою ОДПІ не подано жодного доказу, щодо правильності проведеного розрахунку нарахованих штрафних санкцій. Проте для правильного та повного вирішення спору Товариством подано до суду копію виписки з особової картки платника податків з податку на прибуток, в якій чітко зазначено, що сума 2 222 903,80 грн. яка є неузгодженою, перебуває в податковому обліку з 3.05.2006 року по 18 грудня 2006 року, і в погашення якої, відповідно до п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зараховувались сплачені кошти товариства. Також подано Довідку про стан розрахунків ВАТ «Волиньобленерго» з бюджетом по податку на прибуток та ПДВ за 2006 рік. У відповідності до п.4.2.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків не несе відповідальність за своєчасність, достовірність та повноту нарахованої суми, тобто звільняється від обов'язку щодо доказування та перевірки правильності проведення розрахунків.

Судом не вірно застосовано вимоги ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Тобто Луцька ОДПІ повинна була провести розрахунки штрафних санкцій з 29.05.2007 року, а не з 03.05.2007 року. Так відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Відповідно до п. 1.5 вказаного Закону штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 13 - 15 Закону України «Про систему оподаткування», вони містять вичерпний перелік податкових зобов'язань платника податків. Штрафні санкції, як вид податкового зобов'язання, вказаними статтями не передбачено, таким чином кваліфікацію їх в якості податкового зобов'язання в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є безпідставним, а тому і строки давності визначення податковим органом податкових зобов'язань платника податків, встановлених п.п.15.1.1. п. 15.1 ст. 15 вище вказаного Закону на відносини з нарахування штрафних санкцій за незабезпечення вчасного погашення узгодженого податкового зобов'язання не поширюються.

Оскільки будь-яким іншим нормативним актом чинного законодавства України не визначено строків давності нарахування вказаних штрафних санкцій, передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідач при здійснення нарахувань даних штрафних санкцій повинен був дотриматися строків встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

Враховуючи наведені вище обставини просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційного скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами комплексної документальної перевірки дотримання позивачем податкового законодавства податковим органом складено акт від 24.05.05р. на підставі якого Луцька ОДПІ донарахувала позивачу податок на прибуток в сум 1798881 грн. 78 коп. та ПДВ в сумі 1364721 грн. 50 коп., про що 26.05.05 року були винесені податкові повідомлення рішення. Не погодившись із такими донарахуваннями ВАТ «Волиньобленерго» оскаржило їх до суду. Постановою господарського суду Волинської області від 11.01.06 р. у справі 2/82-1 залишеною без змін Львівським апеляційним господарським судом ухвалою від 12.04.06 р. проведені податковим органом донарахування визнані правомірними, що було підтверджено рішеннями Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України.

- Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції правильно вказав, що згідно п. 5 ст. 254 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення, а отже донараховані позивачу суми податкових зобов'язань: 1798881 грн. 78 коп. по податку на прибуток та 1364721 грн. 50 коп. по ПДВ на підставі ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» стали узгодженими 12.04.2006 р. Крім того згідно п. 4.2.1 ст. 4 вище вказаного Закону платник податків несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого контролюючим органом податкового зобов'язання. Згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено порядок нарахування штрафних санкцій та пені, що застосовується до платників податків контролюючими органами, а саме, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у відсоткових розмірах погашеної суми в залежності від граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Актом перевірки від 29.05.07р. «Про результати невиїзної перевірки дотримання ВАТ «Волиньобленерго» граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання» стверджується, що станом на 03.05.06 р. за товариством рахувалися узгоджені податкові зобов'язання по податку на прибуток та ПДВ, які були сплачені з порушенням граничних термінів із зазначенням кількості днів прострочки. За несвоєчасну сплату податкового боргу Луцька ОДПІ нарахувала штрафні санкції згідно доданого до акту розрахунку, а саме: в сумі 899440 грн. 80 коп. по податку на прибуток та 682360 грн. 75 коп. по ПДВ.

Вказані суми штрафних санкцій значаться в оспорюваних позивачем податкових повідомленнях-рішеннях, а помилка в даті акта перевірки, який вказано в податкових повідомленнях-рішеннях не є підставою для визнання їх нечинними.

Судом встановлено, що згідно актів звірки розрахунків з бюджетом станом на 31.12.06 р. по податку на прибуток та ПДВ вбачається, що позивач в 2006 році сплачував лише поточні зобов'язання та донараховані суми податків по акту комплексної документальної перевірки від 24.05.05 р. по яких нараховані оспорювані штрафні санкції.

З огляду на це суд обгрунтовано відхилив позовні вимоги.

З врахуванням вище викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Волинської області від 16 лютого 2009 року у справі № 5/82-2А без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

М.А. Пліш

О.М. Довгополов

О.П. Стародуб

Головуючий суддя

Судді

Повний текст ухвали виготовлений 01.06.2010 року