Рішення № 103275293, 14.02.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2022р. Справа № 904/8296/21За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестт Буд», м. Одеса

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальна група Юкран», м. Дніпро

Про: стягнення 278 883, 41 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Вестт Буд» (позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ «Індустріальна група Юкран» (відповідач) про стягнення 278 883, 41 грн. (в т.ч.: 251 250,00 грн. - основна заборгованість; 5 303,14 грн. - інфляційні втрати; 3 613,87 грн. - 3% річних та 18 716,40 грн. - пеня) заборгованості за неналежне виконання умов договору оренди №О-21/01-21 від 21.01.21р. (укладеного між сторонами).

Ухвалою від 01.11.21р. було відкрите провадження у справі №904/8296/21 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ТОВ «Індустріальна група Юкран» (відповідач) відзив на позов не надав, а звернувся до суду із заявою про відкладення судового засідання на січень 2022р. у зв`язку з продовженням в Україні карантину з приводу COVID-19. Суд відхиляє зазначене клопотання відповідача, оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тобто судові засідання не проводяться; відповідачу було надано достатньо часу для надання відзиву на позов, з дня надходження до суду його заяви про відкладення слухання справи ; рішення по справі у грудні 2021 р.- січні 2022 р. не приймалося.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Також , суд враховує , що відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк ( встановлений законом ). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021р. №104 продовжено період карантину до 30.04.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021р. №405 продовжено період карантину до 30.06.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021р. №611 продовжено період карантину до 31.08.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.21р. №855 продовжено період карантину до 01.10.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.21р. №981 продовжено період карантину до 31.12.2021р. ; постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.21р. №1336 продовжено період карантину до 31.03.2022р.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до п.4 ст. 11 ГПК України , суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004)

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, в зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, в зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно з приписами ст.114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.21р. між ТОВ «Вестт Буд» (орендодавець) та ТОВ «Індустріальна група Юкран» (орендар) укладено договір оренди обладнання №О-21/01-21, відповідно до умов якого орендодавець за замовленням орендаря передав в строкове платне користування обладнання для забивання та витягування паль (гідравлічний занурювач металевих паль) марка SPEC SHEET, модель ICE 28RF (640), №640RF0101, 2006 р.в. разом з супутніми та складовими частинами, перелік яких визначено в специфікації (додаток №1) для використання його у власній господарській діяльності на об`єкті орендаря ( що підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 21.01.21р. (а.с.17-18), а орендар зобов`язався оплати вартість оренди. (п.1.1. договору).

Згідно п.4.1. договору загальна вартість договору становить суму вартостей послуг з надання оренди протягом дії цього договору та прийняті орендарем відповідно до підписаних сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). Вартість оренди обладнання за цим договором визначається сторонами з урахуванням 2 500, 00 грн. з ПДВ за одну відпрацьовану машино/годину за фактично відпрацьований час, але не менше 2 (двох) машинно/годин за 1 робочий день (п.4.2. договору). Оплата за орендну здійснюється на підставі рахунків орендодавця; підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) є підставою для оплати послуг (п.4.3. договору).

В п.4.4. договору сторони погодили, що орендар здійснює авансовий платіж за договором у розмірі 100 000, 00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.4.9. договору оплата за надання послуг вноситься орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця в українських гривнях, шляхом прямого безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок орендодавця на підставі рахунку-фактури останнього протягом трьох днів після підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Згідно п.7.2. договору за прострочення оплати орендар на вимогу орендодавця сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми несвоєчасно здійсненої плати за кожен день прострочення платежу. (а.с. 10-14 , 15-16).

21.01.21 р. позивач передав ,а відповідач прийняв в строкове платне користування об`єкт оренди за вищенаведеним договором ( а.с.17-18)

Судом встановлено, що 28.01.21р. відповідачем на користь позивача здійснено відповідно до п/д №31 від 27.01.21 р. авансовий платіж на суму 100 000,00 грн. на підставі рахунку №1 від 22.01.21р. (а.с.20-21).

На виконання умов договору позивачем у період лютий – березень 2021р. були надані відповідачу послуги з оренди обладнання на загальну суму 470 675, 00 грн. ( що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними відповідачем без зауважень, а.с.26, 32,36).

Однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань надані позивачем послуги з оренди обладнання у повному обсязі не оплатив (сплачено лише ( з урахуванням авансового платежу та платіжних доручень №128 від 06.04.21р. та №131 від 07.04.21р. , а.с.40-42) - 219 425, 00 грн.). У зв`язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку) за відповідачем на рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 251 250, 00 грн. ( 470 675, 00 – 219 425, 00 = 251 250, 00 грн.).

03.08.2р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих.№3 від 02.08.21р. з вимогою погасити вищезазначену заборгованість. (а.с.44-47). Відповідач у своєму листі вих.№31-03 від 01.09.21р. повідомив позивача ( поміж-іншим), що прострочення по платежах виникли через те, що замовник підрядних робіт на цьому об`єкті розрахувався з відповідачем не своєчасно, частинами і з великими проміжками в часі; тому залишкова суму заборгованості в розмірі 251 250, 00 грн. не була сплачена своєчасно. Окрім того , пропонував сплатити заборгованість згідно з графіком по 83 750,00 грн. в період з 20 по 30 число вересня, жовтня та листопада 2021 р. (а.с.50-51). Також відповідач без заперечень підписав відповідний акт звірки взаєморозрахунків станом на 03.08.21р. , визнавши наявність у нього заборгованості перед позивачем за цим договором в розмірі 251 250,00 грн. (а.с.52).

Сторонами не надано доказів погодження вищенаведеного графіку погашення відповідачем заборгованості , а відтак – відповідач повинен виконувати свої зобов`язання відповідно до умов вищезазначеного договору . У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості з орендної плати позивач звернувся з цим позовом до суду. Окрім того – позивач керуючись приписами ст. 625 ЦК України та пунктом 7.2 договору нарахував відповідачу: 5 303,14 грн. - інфляційних втрат; 3 613,87 грн. - 3% річних та 18 716,40 грн. – пені. Судом здійснено перевірку розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних, порушень не виявлено.

На час винесення рішення у справі відповідачем доказів погашення заборгованості ( з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних) не надано. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 278 883, 41 грн.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.(ст.759 ЦК України). За користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлений договором найму ( ст. 762 ЦК України).

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, ніж доводи відповідача в їх спростування, в підтвердження яких останній не подав суду жодного доказу.

За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальна група Юкран» ( 49000, м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 80, приміщення 312; код ЄДРПОУ 40917833) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестт Буд» (65062, м. Одеса, вул. Посмітного, 9а; код ЄДРПОУ 39968649): 251 250,00 грн. – основної заборгованості; 18 716,40 грн. – пені; 5 303,14 грн. - інфляційних втрат; 3 613,87 грн. - 3% річних та 4 183, 25 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 14.02.22р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.