Рішення № 103275294, 14.02.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2022р. Справа № 904/8564/21За позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» , м. Дніпро

До: Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград

Про: стягнення 24 020,00 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ :

АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Придніпровська залізниця» (позивач) звернувся з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (відповідач) про стягнення штрафу за невірне зазначення маси вантажу в накладній в розмірі 24 020,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ту обставину, що при перевезенні вантажу у вагоні №66709353 встановлений факт завищення маси вантажу на 850 кг, ніж зазначено відповідачем у документах. Згідно ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за невірно зазначену масу вантажу з відправника стягується штраф у п`ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення; провізна плата становила 4 804,00 грн.

Ухвалою від 27.10.21р. було відкрите провадження у справі №904/8564/21 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України , без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи наступне: відповідач згідно до встановлених законодавством вимог здійснював зважування завантажених вагонів на придатних вагонних вагах, а тому допустити внесення неправдивих даних щодо маси вантажу в залізничній накладній є неможливим; комерційними актами не встановлено факту внесення неправдивих відомостей до залізничних накладних, а встановлено тільки невідповідність між масою вантажу, зазначених у цих накладних та фактичною масою в натурі.

Також зазначає, що з наданих позивачем доказів вбачається, що усунення комерційних несправностей у спірному вагоні №66709353, здійснювалось працівниками залізниці з порушенням вимог чинного законодавства у сфері перевезень залізничним транспортом, а саме: станція Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці виявила, що маса вантажу у вагоні більше документу та вантажопідйомності на 850 кг; в акті загальної форми №51303 від 18.06.21р. зазначено, що комерційна справність буде усуватись після відчеплення вагона; документів , які підтверджують відчеплення спірного вагону, вивантаження надлишку вантажу із вагона №66709353 в іншій вагон, направлення його на станцію призначення, направлення телеграм на адресу відправника про виявлену комерційну несправність , позивачем не надано; за таких обставин (за твердження відповідача) , даний випадок перевантаження вагону є фіктивним , не підтвердженим достатніми доказами.

Окрім того, відповідач клопотав про зменшення розміру штрафу в разі встановлення факту невірного зазначення у накладній №46077715 маси вантажу за спірним перевезенням, посилаючись на те, що штраф значно перевищує розмір збитків, відсутність доказів спричинення позивачеві негативних наслідків, тяжке фінансове становище відповідача, тощо.

АТ «Українська залізниця» (позивач) заперечувала проти обставин ,викладених у письмових поясненнях відповідача, зазначаючи наступне: маса вантажу у спірному вагоні визначена вантажовідправником без участі представників залізниці, завантаження проводилося вантажовідправником; зазначені відмітки є у перевізних документах. У відповідності до вимог ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладних масу вантажу відповідачу нараховано штраф у розмірі п`ятикратної плати за всю відстань перевезення. Така санкція не є договірною, а виникає із положень Статуту, якими чітко визначено розмір штрафу. Дана правова позиція узгоджується із висновками у постановах Верховного Суду у справах №906/434/17 та №914/2339/17. Відповідальність за невірно зазначену масу вантажу встановлена у ст. 122 Статуту залізниць України незалежно від її (маси) заниження чи завищення. Розмір штрафу, встановлений у ст. 118 Статуту залізниць України, залежить від розміру провізної плати за всю відстань перевезення, а тому заперечувала проти зменшення розміру штрафу.

Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк ( встановлений законом ). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021р. №104 продовжено період карантину до 30.04.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021р. №405 продовжено період карантину до 30.06.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021р. №611 продовжено період карантину до 31.08.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.21р. №855 продовжено період карантину до 01.10.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.21р. №981 продовжено період карантину до 31.12.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.21р. №1336 продовжено період карантину до 31.03.2022р.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до п.4 ст. 11 ГПК України , суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004)

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, в зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, в зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно з приписами ст.114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

У червні 2021 року зі станції Ароматна Придніпровської залізниці ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» здійснило відправлення вагону № 66709353 згідно накладної № 46077715 на станцію Зелене поле Придніпровської залізниці. (а.с.9).

При проходженні вагону через станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на підставі ст. 24 Статуту залізниць України залізницею було проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.

Так, по прибутті вагону на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт № 460005/873 від 19.06.2021 р. Перевіркою було виявлено, що в накладній № 46077715 у вагоні № 66709353 вказана маса вантажу складає 69 000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 69 850 кг, що на 850 кг більше, ніж вказано у накладній та на 850 кг більше вантажопідйомності вагону . (а.с.10). Комерційний акт №460005/873 від 19.06.2021 року та акт загальної форми №51303 від 19.06.21р. (а.с.12) не містять відомостей щодо пошкодження/втрати вантажу чи пошкодження маркування. Відповідно до статей 118 та 122 Статуту залізниць України позивачем нарахований та заявлений до стягнення штраф в розмірі п`ятикратної провізної плати (4 804, 00 грн.) за всю відстань перевезення, у сумі 24 020, 00 грн.

Законом України «Про залізничний транспорт», статтею 3, визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», Закону України «Про залізничний транспорт», Статуту залізниць України (надалі - Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування... є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України. '

Предметом спору є стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній №46428777.

Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно статті 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Статтею 23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Правила оформлення перевізних документів затверджені наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084. Відповідно до пунктів 1.2., 2 Правил, накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що у графі «маса вантажу, визначена відправником» вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). У графі «спосіб визначення маси» зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником). У графі «ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)» зазначається відправником або залізницею. У графі «правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (зареєстрований: Мін`юст України за №863/5084 від 24.11.2000р.) передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Зі змісту графи « 55» залізничної накладної №46077715 вбачається, що правильність внесених відомостей підтверджує прийомоздавальник ОСОБА_1 («ЕЦП» 18.06.21р. 03:09). Згідно графи « 24» вказаної накладної маса вантажу визначена відправником у вагоні №66709353 та становить 69 000 кг. Спосіб визначення маси - на вагонних вагах , визначена вантажовідправником. Завантаження вантажу у вагон здійснено вантажовідправником.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення з відправника штрафу у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення за неправильно зазначені властивості вантажу.

Також у пункті 5.5. Правил оформлення перевізних документів зазначено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

Таким чином, факт неправильного зазначення маси вантажу вантажовідправником у вагоні №66709353 засвідчено актом загальної форми №51303 від 19.06.21.р. та комерційним актом №460005/873 від 19.06.2021 р.

Згідно пункту 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Вищенаведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов`язана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, які зазначені у накладній, при прийнятті вантажу до перевезення. А вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 23.03.2018 у справі №916/3615/16.

Враховуючи те, що відомості про масу вантажу у залізничну накладну №46077715 внесено ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», то у залізниці відсутній обов`язок перевірки відповідності вказаних відправником вантажу даних, які зазначені у накладній, при прийнятті вантажу до перевезення.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити, що сам факт справності, повірки вагонних ваг, використаних відповідачем під час завантаження спірних вагонів, не є доказом правильності відображення вантажовідправником фактичної маси вантажу у спірних залізничних накладних, а правовою підставою для матеріальної відповідальності за неправильно зазначену у накладній масу вантажу є комерційний акт, правильність складення якого відповідачем не спростована.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 020 грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу, є правомірними та обґрунтованими. З цих же підстав заперечення відповідача, суд оцінює критично.

Одночасно, суд не вбачає достатньо правових підставі для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, з урахуванням наступного. Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штраф, пеня), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником, причини неналежного виконання або не виконання зобов`язання; незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи не вжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставини, за яких можливе зменшення неустойки.

Зважаючи на те, що нарахована до сплати сума штрафу не є надмірно великою, порушення зобов`язання відповідачем за спірний період має системний характер, господарський суд не вбачає підстав для зменшення розміру підлягаючого до стягнення штрафу.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача – Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, м. Павлоград, вул. Соборна, 76; код ЄДРПОУ 00178353) на користь позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 108; код ЄДРПОУ 40081237): 24 020, 00 грн. - штрафу та 2 270,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 14.02.22р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.