Постанова № 10326743, 22.06.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року № 24220 /09/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,

при секретарі судового засідання Крот О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства “Гюрсой” на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року у справі за його позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправною перевірки, визнання протиправним та скасування акту та рішення,

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2008 року приватне підприємство “Гюрсой” (далі ПП “Гюрсой”) звернулося до суду з адміністративним позов, у якому просило визнати протиправною позапланову перевірку підприємства, а також визнати протиправними та скасувати акт перевірки № 3104/17-5/31359568 від 03.04.2008 року та податкове повідомлення-рішення № 1298211703/0 від 15.05.2008 року державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі ДПІ у м. Хмельницькому), яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 894722,34 грн. за основним платежем та 1789444,68 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями у звязку із порушення вимог п. 1.2, 1.5 ст. 1, пп. 4.2.6 п.4.2 ст. 4, пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8, п.12.3 ст. 12 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі Закон) .

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року у справі № 2-а-3291/08/2270 у задоволенні такого позову було відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач ПП “Гюрсой” просить вказане судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що висновки суду є необґрунтованими і суперечать дійсним обставинам справи. Відповідно до приписів ст.ст. 632, 638, 1012, 1014 ЦК України ціна у договорі комісії встановлюється за згодою сторін і комісіонер повинен діяти відповідно до вказівок комітента, а отже позивач, як комісіонер, не вправі був ні завищувати, ні занижувати ціну, яка була визначена комітентом у договорі комісії. Окрім того, податок з доходів фізичних осіб сплачується комісіонером за рахунок комітента, а тому висновок суду першої інстанції про заниження позивачем ціни товару з метою зниження податку, на думку апелянта, суперечить дійсним обставинам справи.

Одночасно звертає увагу апеляційного суду на те, що відповідно до приписів п. 1.2 ст. 1 Закону доходом вважається сума будь-яких коштів, одержаних платником у власність або нарахованих на його користь, однак судом не було встановлено отримання фізичними особами, які є платниками такого податку, доходів, які були донараховані відповідачем.

Окрім того, апелянт наполягає на тому, що судом не було встановленого причинового звязку між тим, як ціна на транспортні засоби, визначена експертним шляхом, впливає на ціну, за якою фактично здійснювався його продаж. При цьому зазначає про відсутність законодавчо встановленої заборони комітенту встановлювати ціну на свій транспортний засіб нижче, ніж визначено експертним шляхом.

Представник ДПІ у м. Хмельницькому у судовому засіданні апеляційного суду вимоги апелянта заперечив, просить залишити подану апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Представник апелянта ПП “Гюрсой” на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову ПП “Гюрсой”, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем всупереч вимогам пп. 3.10 п. 3 Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31.07.2002 року № 228 ( далі Правила), при приймання транспортних засобів на комісію не виписувалися акти технічного стану та оцінки транспортного засобу, а експертні оцінки, проведені перед реєстрацією автомобілів в органах МРЕВ, визначили ціни на реалізовані транспортні засоби, які були значно вищими від цін, зазначених у договорах комісії. За таких обставин суд прийшов до висновку про те, що позивачем було занижено вартість транспортних засобів у договорах комісії, що призвело до заниження нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб.

Відтак суд прийшов до переконання про порушення позивачем вимог п. 1.2, 1.5 ст. 1, пп. 4.2.6 п.4.2 ст. 4, пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8, п.12.3 ст. 12 Закону. При цьому, на переконання суду першої інстанції, відповідачем перевірка позивача була проведена у відповідності та з дотриманням вимог Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, а оспорюване податкове повідомлення-рішення № 1298211703/0 від 15.05.2008 року прийняте ДПІ у м. Хмельницькому у межах компетенції відповідача.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, частково відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.

Як вбачається із матеріалів справи, ДПІ у м. Хмельницькому було проведено позапланову документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, повноти та правильності подання податкового розрахунку за формою № 1 ДФ ПП “Гюрсой” за період з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року, результати якої було оформлено актом № 3104/17-5/31359568 від 03.04.2008 року. У ході вказаної перевірки контролюючим органом було зроблено висновок про порушення позивачем пп. 1.2, 1.15 ст. 1, пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 12.3 ст. 12 Закону. Такий висновок зроблено з огляду на те, що у ході перевірки було встановлено 723 випадки комісійної торгівлі автомобілями між фізичними особами з видачею відповідних довідок-рахунків. При цьому позивачем у порушення пп. 3.10 п. 3 Правил при прийнятті транспортних засобів на комісію не виписувався акт технічного стану та оцінки транспортного засобу. При здійсненні купівлі-продажу автомобілів між громадянами ПП “Гюрсой” не проводило експертну оцінку транспортних засобів, де зазначається звичайна вартість автомобіля на момент продажу, а експертні оцінки, проведені перед реєстрацією автомобілів у органах МРЕВ, визначили ціни на реалізовані транспортні засоби, що були значно вищими за ціни, зазначені у договорах комісії, що на думку контролюючого органу призвело до заниження нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб та недоутримання податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна на суму 1970071,26 грн.

На підставі вказаного акту перевірки № 3104/17-5/31359568 від 03.04.2008 року ДПІ у м. Хмельницькому було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення № 1298211703/0 від 15.05.2008 року, яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 894722,34 грн. за основним платежем та 1789444,68 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями

Даючи правову оцінку висновкам контролюючого органу, зробленим у ході проведеної перевірки позивача, а також оспорюваному податковому повідомленню-рішенню, колегія суддів виходить із таких міркувань.

Положеннями п. 12.3. ст. 12 Закону встановлено, що якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Як встановлено судом, позивачу контролюючим органом було визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб та застосовано відповідні штрафні (фінансові) санкцій виходячи із того, що вказане підприємство при здійсненні своєї господарської діяльності, яка підлягала перевірці, набуло статусу податкового агента з відповідними обовязками, які належним чином виконані не були.

Положеннями п. 1.15. Закону встановлено, що податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Разом із тим, на переконання колегії суддів, у матеріалах справи відсутні докази того, що у ході проведеної перевірки ДПІ у м. Хмельницькому було виявлено порушення ПП “Гюрсой” передбачених Законом обовязків, як податкового агента, а саме нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку. При цьому, виходячи із наведеного у Законі визначення поняття податкового агента у нього не виникає обовязку щодо визначення дійсного розміру доходу особи при нарахуванні, утримуванні та сплаті цього податку щодо операцій з продажу об'єктів рухомого майна.

Приписами п. 1.2. Закону встановлено, що у цьому Законі термін дохід слід розуміти як суму будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Разом із тим, будь-яких доказів того, що фізичні особи продавці транспортних засобів, які є платниками податку з доходів фізичних осіб, отримали у власність доходи, на які були донараховані спірні податкові зобовязання із вказаного податку, контролюючим органом у ході проведеної перевірки позивача здобуто не було.

Відповідно до положень п. 4.2.6 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону.

При цьому положення ст. 12 Закону, що регламентують оподаткування операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна, не містять приписів щодо обовязкового проведення субєктами оціночної діяльності оцінки рухомого майна з метою визначення доходу фізичної особи, на відміну від положень п. 11.2.3 ст. 11 цього Закону, який регламентує оподаткування операції з продажу нерухомого майна.

Тому використання контролюючим органом експертних оцінок, проведених перед реєстрацією автомобілів у органах МРЕВ, для встановлення вартості транспортних засобів, що відчужувалися за договорами комісії, з метою визначення доходу фізичних осіб на підставі приписів ст. 7 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, на думку колегії суддів, не відповідає чинному законодавству.

При цьому встановлене у ході перевірки ДПІ у м. Хмельницькому порушення ПП “Гюрсой” пп. 3.10 п. 3 Правил, яке проявилося у тому, що при приймання транспортних засобів на комісію не виписувалися акти технічного стану та оцінки транспортного засобу, на думку колегії суддів, не може служити правовою підставою для визначення позивачу податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, оскільки вказаний нормативний акт не врегульовує правовідносини, повязані із нарахуванням та сплатою податків, що не виключає можливості настання для позивача інших негативних наслідків чи притягнення його до передбаченої діючим законодавством відповідальності за таке порушення Правил.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання про відсутність правових підстав для прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення № 1298211703/0 від 15.05.2008 року, а відтак про його протиправність і необхідність скасування.

Позовні вимоги ПП “Гюрсой” про визнання протиправним та скасування акту перевірки ДПІ у м. Хмельницькому № 3104/17-5/31359568 від 03.04.2008 року, на переконання колегії суддів, не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки акт перевірки не є ні нормативно-правовим актом, ні актом індивідуальної дії, не створює сам по собі будь-яких обовязків чи негативних наслідків для позивача, а є лише носієм доказової інформації та службовим документом, на підставі якого контролюючим органом приймається рішення, що підлягає оскарженню у судовому порядку за правилами КАС України, а відтак провадження у цій частині позовних вимог слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною позапланової перевірки ПП “Гюрсой”, то з урахуванням наявних у матеріалах справи копій наказу № 298 від 24.03.2008 року “Про проведення позапланової перевірки ПП “Гюрсой” начальника ДПІ у м. Хмельницькому та направлення на перевірку від 24.03.2008 року, а також встановленої у ході судового розгляду наявності кримінальної справи щодо посадових осіб позивача, провадження у якій було закрито постановою слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області від 24.10.2008 року, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на приписи ч. 13 ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” підстав для задоволення таких позовних вимог немає.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 202 п. 3, 4, 203, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу приватного підприємства “Гюрсой” задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року у справі № 2-а-3291/08/2270 у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 1298211703/0 від 15 травня 2008 року скасувати та прийняти нову постанову, якою такі позовні вимог задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року у справі № 2-а-3291/08/2270 у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 3104/17-5/31359568 від 03 квітня 2008 року скасувати та закрити провадження у справі.

У решті постанову суду від 23 лютого 2009 року залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства “Гюрсой” 2 (дві) грн. 55 коп. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена 25 червня 2010 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.П.Сапіга