Рішення № 103263098, 24.01.2022, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

24.01.2022 227/2238/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.,

при секретарі Савіній І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 17.11.2007 року, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим підписав Заяву б/н від 17.11.2007 року. При підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами, Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, складає договір про надання банківських послуг між нею та банком, що підтверджується підписом відповідача у заяві. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України і заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Позивач зазначає, що він свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, шляхом внесення коштів щомісячними платежами в розмірі мінімального платежу від суми заборгованості. В зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 11.05.2021 року має заборгованість в розмірі 13716,56 грн., яка складається з: 3787,13 грн. - заборгованості за тілом кредиту; в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 3787,13 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 6006,44 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 3922,99 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії. В той же час, представник позивача зазначає, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину заборгованості за кредитом, таким чином, заборгованість до стягнення становить 10193,44 грн., яка складається з наступного: 3787,13 грн. – заборгованість за кредитом; 6006,44 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 399,87 грн. – заборгованість за пенею, які позивач просить суд стягнути з відповідача, а також понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.

24.11.2021 року представник відповідача надав до суду заяву про застосування строків позовної давності, в обґрунтування якої зазначила, що з виписки по рахунку вбачається, що 30.06.2014 року заборгованість по кредиту набула статусу сталої. Право позивача вимагати повернення кредиту за останнім простроченим самостійним зобов`язанням було наявне до 18.11.2017 року, оскільки 17.11.2014 року було здійснено останню операцію по відповідному рахунку, проте позивач звернувся до суду лише у травні 2021 року, тобто з пропуском строку позовної давності по кожному окремому платежу. У зв`язку з чим, просила застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк».

09.12.2021 року представник позивача надав до суду відзив на заяву про застосування строків позовної давності, в якому зазначив, що підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов`язання триває, відсутня можливість встановити початок перебігу позовної давності, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. У зв`язку з чим, просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлявся належним чином, в прохальній частині позовної заяви зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, банк не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника позивача. Від відповідача в матеріалах справи міститься заява з проханням розглядати справу без його участі за участі його представника адвоката Оніпко Н.О., також просив відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» у зв`язку зі спливом строків позовної давності. Представник відповідача надала до суду заяву з прохання розглядати справу без її участі.Суд, за вказаних обставин, вважає можливим розглянути справу без участі сторін, на підставі доказів, що є в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків :

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1ст. 1055 ЦК України).Стаття 633 ЦК України передбачає, що договори, які укладаються банком з фізичними особами є публічними.

Відповідно до ст. 629ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.Статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання.)

Відповідно до кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності, відповідно до ст. 257 ЦК України, щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки, згідно ст. 261 ЦК України, а не закінченням строку дії договору, такого правового висновку дійшов ВС України у справі 6-14цс14 від 18.06.2014 р.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2007 року ОСОБА_1 дійсно підписав заяву позичальника № KTXRFO13230351 (а.с. 38 зв.). Зі змісту вказаної заяви вбачається, що при її підписанні відповідач був поінформований про те, що базова процентна ставка за кредитом становить 3 % на місяць на залишок заборгованості. Таким чином, сторонами було узгоджено процентну ставку за користування кредитними коштами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було видано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 строком дії до 06/09, № НОМЕР_2 строком дії до 06/12, № НОМЕР_3 строком дії до 11/15, № НОМЕР_4 строком дії до 03/16, про що свідчить відповідна довідка, надана позивачем (а.с. 37).

Також з матеріалів справи вбачається, що старт карткового рахунку № НОМЕР_1 , по якому проводилося кредитування відповідача, відбувся 17.11.2007 року (а.с. 36) та 19.11.2007 року відповідачу встановлено кредитний ліміт в розмірі 0,00 гривень, після цього кредитний ліміт змінювався: 05.12.2007 року – збільшено до 500,00 грн., 06.12.2007 року. 07.12.2007 року – зменшено до 500,00 грн, 27.11.2008 року – збільшено до 1000,00 грн., 21.05.2010 року – збільшено до 2000,00 грн., 25.05.2011 року – збільшено до 2400,00 грн., 26.05.2021 року – зменшено до 2400,00 грн., 23.06.2011 року – збільшено до 2800,00 грн., 23.07.2011 року – збільшено до 3200,00 грн., 24.08.2011 року – збільшено до 3800,00 грн., 18.08.2015 року – зменшено до 3790,00 грн., 16.01.2020 року – зменшено до 0,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с. 36).

Як зазначає позивач, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконував, кредит в порядку та сумах, зазначених вище, в повному обсязі не погашав, проценти за користування кредитом не сплачував, внаслідок чого станом на 11.05.2021 року має заборгованість в розмірі 10193,44 грн., яка складається з наступного: 3787,13 грн. – заборгованість за кредитом; 6006,44 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 399,87 грн. – заборгованість за пенею. Зазначена сума заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості за договором б/н від 17.11.2007 року, укладеного між Приватбанком та клієнтом – ОСОБА_1 (а.с. 6-23).

Позивач зазначає, що ним було подано позовну заяву в межах строку позовної давності, при цьому посилається на Умови та Правила надання банківських послуг в Приватбанку є невід`ємною частиною спірного кредитного договору, укладеного на підставі анкети-заяви ОСОБА_1 від 17.11.2007 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, розміщених на сайті: https://privatbank.ua.

З наданої позивачем виписки за договором № б/н від 17.11.2007 року вбачається, що 03.12.2020 року на суму 1520,37 грн. та 10.01.2021 року на суму 1520,37 грн було погашено заборгованість за кредитним договором (а.с. 24). В листі представник АТ КБ «Приватбанк» від 14.12.2021 року зазначає, що вищезазначені суми були перераховані Державною виконавчою службою.

Як вбачається з копії рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18.02.2021 року вбачається, що позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оніпко Н.О., до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 07 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, зареєстрований в реєстрі №12710, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 17.11.2007 року у розмірі 58345,54 грн. та витрат пов`язаних із вчиненням виконавчого напису у розмірі 1800,00 грн.

Відповідно до наданої банком виписки по картковому рахунку і відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 17.11.2007 року, 03.12.2020 року на суму 1520,37 грн. та 10.01.2021 року на суму 1520,37 грн. було погашено заборгованість за кредитним договором, але суд не бере до уваги вищезазначені сплати за кредитним договором, оскільки вони були стягнуті в примусовому порядку органом державної виконавчої служби на підставі виконавчого напису нотаріуса, який рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18.02.2021 року було скасовано. Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що відповідачем останні виплати по даному кредитному договору були проведені 17.11.2014 року.

Як встановлено з виписки з карткового рахунку, наданих Банком, момент, коли банк дізнався про порушення свого права щодо несвоєчасного повернення наданих кредитних коштів відповідачем, настав 17.11.2014 року, коли відповідач останній раз здійснив сплату за кредитним договором № б/н від 17.11.2007 року.

Анкета-заява позичальника не містить встановленого графіку погашення кредиту, а також не встановлено кінцевого терміну погашення кредиту, за таких обставин перебіг позовної давності почався з моменту останнього платежу по кредиту, тобто 17.11.2014 р., що узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові КЦС ВС від 15.01.2021 № 494/366/19 (61-2084св20).

Таким чином, визначений ст. 257 ЦК України, трирічний строк позовної давності за вимогами, що випливають з умов договору б/н від 17.11.2007 року, закінчився.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.Відповідно до ч. 3ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідно до ч. 4ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, за період з 2014 року по 2021 рік Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» не зверталося до суду з вимогою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно ст.266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Згідно з ч. 1ст. 259 ЦК України, позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.Згідно ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У анкеті позичальника від 17.11.2007 року домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

Позивачем не надано суду доказів, що між позивачем та відповідачем було укладено письмовий договір про збільшення позовної давності, а тому підлягає застосування загальний строк позовної давності у три роки, передбачений ст.257 ЦК України щодо заборгованості та спеціальний, передбачений частиною другою статті 258 ЦК України до вимог про стягнення відсотків та пені.

На підставі викладеного, в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 17.11.2007 р. необхідно відмовити повністю, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем щодо сплати судового збору під час звернення до суду, компенсуються за рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 258,259,263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити в зв"язку зі спливом строку позовної давності.

Судові витрати, понесені позивачемщодо сплати судового збору під час звернення до суду,- залишити за позивачем.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до Донецького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ; представник відповідача – ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя В.В. Корнєєва

24.01.2022