Ухвала суду № 103256251, 04.02.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 р. м. ХерсонСправа № 540/6930/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Собчук Є.В.,

за участю представників

позивача - Орловцева Д.О.,

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 року №Ф-19417-51,

встановив:

I. Зміст вимог

ОСОБА_2 (далі - позивачка, ОСОБА_2 ), від імені якої діє адвокат Токаленко Олександр Анатолійович ( далі - представник позивачки) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ), у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі № Ф-19417-51 від 08.11.2019 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 26 525,10 грн.

13.12.2021 р. за вх. №27393/21 судом зареєстровано клопотання ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачкою шестимісячного строку на звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.

II. Позиція сторін у справі

Вказане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що оскаржувала вимога ГУ ДПС України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі № Ф-19417-51 від 08.11.2019 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 26 525,10 грн. була сформована податковим органом за даними інтегрованої картки зі сплати єдиного соціальному внеску по ФОП ОСОБА_2 станом на 31.10.2019 та надіслана на податкову адресу позивачки АДРЕСА_1 ( НОМЕР_1 ), проте 04.12.2020 була повернута за зворотною адресою з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Відповідач вказує, що всупереч приписам п. 42.2., 42.3. ст. 42 Податкового кодексу України, пункту 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790), висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.09.2019 по справі № 825/1109/16 позивачка не забезпечила отримання нею оскаржуваної вимоги, а тому дана вимога вважається врученою позивачці 04.12.2020 р. Враховуючи, що позов подано до суду лише 08.11.2021 року, тобто більше ніж через півроку після отримання податкової вимоги, позивачкою пропущено шестимісячний строк на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки), передбачений ст. 122 КАС України.

У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.

У змісті позову та у заяві від 28.01.2022 року про поновлення пропущеного строку звернення до суду представник позивачки вказує, що оскаржувану вимогу ОСОБА_2 не отримувала, оскільки з серпня 2015 року не проживає на території м. Херсона, що підтверджується зняттям її з місця реєстрації проживання у АДРЕСА_2 з 19.04.2017 р. Натомість, оскаржувану вимогу отримав представник позивачки 21.10.2021 року на адвокатський запит разом з листом, в якому відповідач підтвердив, що лист з вимогою повернувся до відповідача у зв`язку з неотриманням її ОСОБА_2 . За таких підстав, представник позивачки відмічає, що останнім днем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом позову є 31.10.2021 року, а враховуючи, що 31.10.2021 року є вихідним днем, останнім днем цього строку є наступний день - понеділок, 01.11.2021 року. При цьому, звернення до суду з даним позовом 08.11.2021 року представник позивачки пояснює своєю хворобою, а тому просить визнати вказану обставину поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

В підготовчому засіданні представник позивачки просив відмовити у задоволені клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

ІII. Процесуальні дії суду

Ухвалою суду від 15.11.2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 24.11.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 24.12.2021 р. вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, продовжено строк підготовчого провадження на 30 ( тридцять) днів, призначено підготовче засідання 01.02.2022 р. Цією ухвалою позивачці встановлено строк подання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з доказами поважності причин його пропуску - не пізніше дати підготовчого засідання.

01.02.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.02.2022 року.

У підготовчому засіданні 04.02.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_2 зареєстрована суб`єктом підприємницької діяльності з 16.02.2007 р., перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Херсонська ДПІ (Херсонський район) з 15.02.2007 року, що підтверджується випискою з ЄДР.

При цьому, 19.08.2021 року державним реєстратором зареєстровано рішення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про припинення підприємницької діяльності, що також підтверджується випискою з ЄДР (а.с. 12).

Згідно витягу з Інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_2 за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 "Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність" станом на 31.01.2021 рахувався борг у розмірі 37 774,58 гривень.

08.11.2019 ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі сформовано вимогу № Ф-19417-51 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 31.10.2019 року в розмірі 26 525,10 грн.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( трекинг № 73003,9824880, копії конверту до вказаного відправлення, а також довідки Укрпошти про причини повернення від 03.12.2020 зазначена вимога була повернута адресату з відміткою " адресат відсутній за зазначеною адресою" та "за закінченням терміну зберігання".

Вважаючи, що позов подано до суду 08.11.2021 року, а оскаржувана вимога № Ф-19417-51 від 08.11.2019 року про сплату боргу (недоїмки) вважається отриманою позивачкою у грудні 2020 року, відповідач вважаючи пропущеним строк звернення з даним позовом звернувся до суду з вказаним клопотанням.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до положень ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755 (надалі - ПК України), який передбачає, зокрема,

- податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. ( п. 42.1. ст. 42 ПК України)

- документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). ( п. 42.2. ст. 42 ПК України)

- у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. ( абз. 2 п. 42.5. ст. 42 ПК України).

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон України № 2464-VI), в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, передбачає, зокрема,

- податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі. Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику. ( частина 4 статті 25 Закону).

Порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування регламентується Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування /в редакції на момент виникнення спірних правовідносин/ (далі по тексту - Інструкція), затвердженою наказом Мінфіну України за № 449 від 20 квітня 2015 року (далі - Інструкція № 449 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою передбачено, зокрема,

- вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - в органі доходів і зборів. Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. ( пункт 4 розділу VI Інструкції №449);

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

VI. Оцінка суду

Зміст наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку, що законодавець допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. При цьому, приписи статті 123 КАС України передбачають право особи подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин такого пропуску.

Як зазначалось вище, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду обґрунтовано тим, позивачка пропустила 6-ти місячний строк звернення до суду, передбачений ст. 122 КАС України, оскільки оскаржувана вимога ГУ ДПС України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі № Ф-19417-51 від 08.11.2019 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 26 525,10 грн. вважається врученою позивачці 04.12.2020 року, а до суду звернулась 08.11.2021 р.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суддя враховує правову позицію Верховного Суду щодо питання додержання платником строку звернення до суду з позовом про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка висловлена у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 580/3469/19 та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 березня 2021 року, справа № 640/9172/20, адміністративне провадження № К/9901/2723/21, від 19.03.2021 р., справа №826/5925/18, адміністративне провадження № К/9901/4775/19, в яких Верховний Суд дійшов висновку, що строк на оскарження вимоги про сплату боргу з єдиного внеску складає три місяці відповідно до ст. 122 КАС України.

А відтак, суд вважає помилковою позицію відповідача щодо застосування до даних спірних правовідносин 6-ти місячний строк на оскарження вимоги про сплату боргу з єдиного внеску.

У підготовчому засіданні представник позивачки стверджував, що оскаржувану вимогу позивачка не отримувала, оскільки з серпня 2015 року не проживає на території м. Херсона, а з 19.04.2017 року її знято з реєстрації місця проживання у АДРЕСА_2 , тобто за адресою, за якою контролюючим органом було надіслано спірну вимогу.

Відтак, вирішуючи питання щодо направлення позивачці спірної вимоги, суду спочатку необхідно встановити чи за належною податковою адресою була направлена платнику вимога про сплату боргу.

Як вбачається з витягу ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 01.02.2022 року місцезнаходження ОСОБА_2 - АДРЕСА_3 .

При цьому, вимога про сплату боргу направлялася на адресу позивачки, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_3 .

Однак, поштове відправлення із вказаною вимогою повернулось на адресу податкового органу з відміткою " адресат відсутній за зазначеною адресою" та "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.1 розділу І Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 р. за № 1306/31174 (далі - Положення №822), усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням. Облік фізичних осіб - платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення № 822 громадяни України подають документи до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, - до будь-якого контролюючого органу. Документи також можуть бути подані через центри надання адміністративних послуг.

Відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 р. за №1553/26330 (далі - Порядок № 1162) взяття на облік платників єдиного внеску, на яких поширюється дія Закону N 755, здійснюється контролюючим органом за їх місцезнаходженням чи місцем проживання на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755, у день отримання зазначених відомостей контролюючим органом (п. 1 розділу ІІ Порядку № 1162).

Відповідно до абзацу третього пункту 8 розділу IV Порядку № 1162 зняття з обліку платників єдиного внеску фізичних осіб - підприємців здійснюється з урахуванням таких особливостей:

процедури зняття з обліку платника єдиного внеску у контролюючому органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру;

платник єдиного внеску (фізична особа - підприємець) знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток.

Отже, до моменту державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем та зняття з обліку платника єдиного внеску фізичної особи-підприємця, останній перебуває на обліку у контролюючому органі як платник єдиного внеску.

Як встановлено судом, на момент вирішення даної справи державна реєстрація позивачки, як фізичної особи-підприємця, не є припиненою.

З огляду на вказане, суд вважає, що відповідачем дотримано вищеописані норми ПК України та Інструкції № 449 в частині направлення оскаржуваної вимоги № Ф-19417-51 від 08.11.2019 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 26 525,10 грн. за адресою місцезнаходження позивачки, що зазначена в її реєстраційних та облікових даних платників податків, АДРЕСА_1 .

При цьому, суд вказує, що зміна відомостей про місцезнаходження ФОП в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а не шляхом доведення іншими доказами факту не знаходження або не проживання за адресою, вказаною в ЄДР.

Крім того, згідно з п. 42.3 ст. 42 ПК України, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

З урахуванням наведених законодавчих приписів, а також враховуючи встановлені обставини, суд погоджується з позицією відповідача, що позивачка зобов`язана була забезпечити отримання нею кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як зазначалось вище, за приписами Інструкції № 449 у разі, якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна вимога № Ф-19417-51 про сплату боргу (недоїмки) була повернута відповідачу з відміткою поштової служби у повідомленні про причини не вручення 04.12.2020 року, тому саме з наведеної дати вважається, що зазначена вимога є належним чином надісланою (врученою) позивачці, однак не врученою з незалежних від відповідача підстав.

Враховуючи, що позивачка звернулася до суду з даним позовом 08.11.2021 року, а спірна вимога № Ф-19417-51 про сплату боргу (недоїмки) вважається врученою позивачці 04.12.2020 р., тому суд вважає підтвердженим факт пропуску позивачкою 3-місячного строку звернення до суду з даним позовом.

Як зазначалось вище, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду підстави будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як встановлено судом, у заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивачки не навів підстав поважності причин пропуску строку звернення до суду, стверджуючи при цьому, що позивачка не отримувала оскаржуваної вимоги.

Суд додатково звертає увагу, що за приписами пункту 7 розділу VI Інструкції № 449 якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2020 року ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі сформована вимога № Ф-19417-51 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 35 574,58 грн. з позначкою «У» та перебуває на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби, що підтверджується постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 65573345 від 14.06.2021 р. При цьому, матеріали справи не місять доказів її оскарження позивачкою.

VII. Висновок суду

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частиною третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, враховуючи те, що позивачкою пропущений встановлений законом строк звернення до суду із вказаними позовними вимогами, належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачкою не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, а клопотання відповідача про залишення позову без розгляду таким, що підлягає задоволенню.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 183 КАС України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 4, 122, 123, 183, 243, 248, 250 КАС України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_2 ( місце реєстрації відсутнє, адреса для листування АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження: 73026, м. Херсон, проспект Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 року №Ф-19417-51 залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що постановлення ухвали про залишення без розгляду не позбавляє його права звернутись до суду повторно в загальному порядку, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 09 лютого 2022 року.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 111060000