Рішення № 103256252, 03.02.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/6685/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Абрамовій К.В.,

за участі:

представника позивача - Мурашкіна А.В.,

представника відповідача - 3 - Зуба О.Г.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби, Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач-1, Чорноморська митниця), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2, ДФС), Державної митної служби України (далі - відповідач-3, ДМС), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Голови Комісії з реорганізації Чорноморської митниці Держмитслужби №876-о від 21.09.2021 про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста "Херсон" Чорноморської митниці Держмитслужби;

- стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 - заступнику начальника митного поста "Херсон" Чорноморської митниці Держмитслужби середній заробіток за період з 29.09.2021 по дату прийняття рішення судом про поновлення на роботі;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України та Державну митну службу України вчинити дії щодо вжиття заходів щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до органів Державної фіскальної служби України та Державної митної служби України;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста "Херсон" Чорноморської митниці Держмитслужби та в частині стягнення з Чорноморської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Позов обґрунтований тим, що позивач з серпня 2008 року по вересень 2021 року проходив державну службу в митних органах України. Наказом від 20.08.2014 №201-о переведений на посаду заступника начальника митного поста "Херсон" Херсонської митниці Міндоходів. Наказом Голови комісії з реорганізації Чорноморської митниці Держмитслужби від 21.09.2021 №876-о ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника митного поста "Херсон" Чорноморської митниці Держмитслужби відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" з 28.09.2021 у зв`язку з реорганізацією Чорноморської митниці Держмитслужби шляхом її приєднання до Державної митної служби України від 17.08.2021 та відмовою від запропонованої посади.

Позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним та прийнятим з порушенням вимог Конституції України, Закону України "Про державну службу", КЗпП України, у зв`язку з чим просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 08.11.2021 позов залишений без руху, надано час на усунення недоліків.

Ухвалою від 24.11.2021 після усунення недоліків провадження відкрито, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.12.2021 о 10:30 год.

10.12.2021 від ДФС надійшов відзив на позов, згідно якого останній позов не визнає, зазначає, що для переведення до органів, які визначені правонаступниками ДФС, ОСОБА_1 необхідно було звернутись до Держмитслужби для отримання згоди суб`єкта призначення органу, до якого буде здійснено переведення. Однак, до ДФС не надходило рішення про переведення позивача до ДМС на рівнозначну або нижчу вакантну посаду. Просили суд розглядати справу без їх участі.

15.12.2021 до суду від ДМС надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач-3 позов не визнає. Зазначає, що у зв`язку з початком процедури реорганізації Чорноморської митниці 17.08.2021 позивача попереджено про можливе наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією, зміною структури та штатного розпису митного органу. Одночасно з попередженням ОСОБА_1 запропоновано посаду головного державного інспектора митного поста "Херсон" Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, як відокремленого підрозділу Держмитслужби з укладанням контракту. У зв`язку з тим, що позивач відмовився від запропонованої посади, наказом від 21.09.2021 №876-о його було звільнено та припинено державну службу. Крім того зазначає, що ДМС, як стороною по справі, не вживались жодні заходи щодо державного службовця ОСОБА_1 в частині припинення державної служби та звільнення. На підставі зазначеного, просить суд позов не задовольняти.

В підготовче засідання 16.12.2021 з`явився представник відповідача-3, інші представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Підготовче засідання відкладено на 18.01.2022 о 10:00 год.

28.12.2021 до суду від Чорноморської митниці надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач-1 позов не визнає. Вказує на те, що 17.08.2021 ОСОБА_1 попереджено про можливе наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією, зміною структури та штатного розпису митного органу та запропоновано позивачу посаду головного державного інспектора митного поста "Херсон" Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, як відокремленого підрозділу Держмитслужби з укладанням контракту. У зв`язку з тим, що позивач відмовився від запропонованої посади, наказом від 21.09.2021 №876-о його було звільнено та припинено державну службу. Вважає, що Чорноморською митницею виконано всі юридичні формальності, які повинні бути застосовані при реорганізації юридичною особи. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання 18.01.2022 представники сторін з`явились. Протокольною ухвалою підготовче засідання закрито, розгляд справи по суті призначено на 03.02.2022 о 10:00 год.

В судове засідання 03.02.2022 з`явився представник позивача та представник ДМС, представник Чорноморської митниці до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, клопотань про розгляд справи без його участі або відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник позивача на задоволенні позову наполягав, представник ДМС проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзиви відповідачів, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з серпня 2008 року по вересень 2021 року проходив державну службу в митних органах України. Наказом від 20.08.2014 №201-о переведений на посаду заступника начальника митного поста "Херсон" Херсонської митниці Міндоходів. Наказом Голови комісії з реорганізації Чорноморської митниці Держмитслужби від 21.09.2021 №876-о ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника митного поста "Херсон" Чорноморської митниці Держмитслужби відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" з 28.09.2021 у зв`язку з реорганізацією Чорноморської митниці Держмитслужби шляхом її приєднання до Державної митної служби України від 17.08.2021 та відмовою від запропонованої посади.

Не погодившись зі звільненням, позивач звернувся до суду.

Згідно спірного наказу припинено державну службу та звільнено позивача у зв`язку з реорганізацією Чорноморської митниці Держмитслужби відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 1 ст. 87 ЗУ "Про державну службу".

Підстава: попередження з відмовою від запропонованої посади ОСОБА_1 про можливе наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією Чорноморської митниці Держмитслужби шляхом її приєднання до Державної митної служби України від 17.08.2021.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895 "Деякі питання територіальних органів Державної митної служби" Чорноморську митницю Держмитслужби включено до переліку територіальних органів Держмитслужби, що реорганізуються шляхом приєднання до Державної митної служби.

Наказом Державної митної служби України від 19.10.2020 №460 утворено територіальні органи Державної митної служби України як відокремлені підрозділи Держмитслужби.

Відповідно до наказу ДМС від 30.06.2021 №472 "Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи", розпочали роботу Митниці, в тому числі Митниця в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі.

Наказом Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі від 17.12.2020 №3 введений в дію затверджений в.о. Голови Державної митної служби України П. Рябікіним штатний розпис на 2020 рік Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі зі штатною кількістю 287 штатних посад (а.с.34-46).

Наказом Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі від 18.06.2021 №27 введений в дію перелік №1 змін до штатного розпису Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі на 2021 рік, затверджений Головою Державної митної служби України П. Рябікіним 15.06.2021 зі штатною кількістю 287 штатних посад (а.с.47-52).

Як вбачається досліджених судом наказів та згідно відповіді Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі від 02.11.2021 № 7.28-1/12/8.19/2121 (а.с.31-33), кількість вакантних посад становила - 287 посад, з них: 286 посад державних службовців, у тому числі 57 посад категорії державної служби "Б" та 229 посад категорії державної служби "В". Кількість вакантних посад у Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі станом на 21.09.2021 становило: 80 посад державних службовців, 29 посад категорії державної служби "Б" та 51 посада категорії державної служби "В".

Крім того, станом на 21.09.2021 (дата звільнення позивача) в Митниці були вакантні посади: заступника начальника митного поста "Херсон" та заступника начальника митного поста "Херсон - аеропорт".

Тобто посада заступника начальника митного посту "Херсон" була збережена під час зміни назви митного поста і була наявна на час звільнення позивача.

Як зазначалось вище за текстом рішення, 17.08.2021 позивача попереджено про можливе наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією, зміною структури та штатного розпису митного органу та запропоновано ОСОБА_1 посаду головного державного інспектора митного поста "Херсон" Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, як відокремленого підрозділу Держмитслужби з укладанням контракту. Пропозиція посади позивачу, як зазначають відповідачі, здійснювалась з урахування професійної підготовки та професійних компетентностей державного службовця ОСОБА_1 . При цьому суд звертає увагу, що будь-яких належних доказів на підтвердження негативної професійної підготовки та професійних компетентностей позивача, відповідачами надано не було. В судовому засіданні представник відповідача - 3 також не зміг пояснити на підставі чого були зроблені такі висновки.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.569 Митного кодексу України (далі - МКУ) правове становище посадових осіб органів доходів і зборів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

МКУ не містить положень щодо припинення державної служби з підстав реорганізації, зміною структури та штатного розпису митного органу, у зв`язку з чим застосуванню підлягають норми Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ від 10.12.2015 року (далі Закон № 889-VІІІ) та КЗпПУ.

Згідно п.1 ч.1 ст.87 Закону № 889-VІІІ підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Частиною 3 ст. 87 Закону № 889-VІІІ встановлено, що процедура вивільнення державних службовців на підставі п. 1 ч.1 цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі п.1 ч. цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпПУ трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з ч.2 ст.40 КЗпП України звільнення з підстави, зазначеної зокрема у п.1 ч.1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 49-2 КЗпПУ встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Положення ст.49-2 КЗпПУ кореспондуються зі ст. 43 Конституції України, ст.51 КЗпПУ щодо гарантій забезпечення права громадян на працю, однією з яких є правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Таким чином, відповідно до ст.49-2 КЗпПУ, ст.87 Закону № 889-VІІІ власник або уповноважений ним орган зобов`язані повідомити працівника про наступне вивільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці не пізніше ніж за два місяці та одночасно роботодавець повинен надати працівнику пропозицію іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - пропозицію іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

При цьому роботодавець повинен при вирішенні питання щодо звільнення державного службовця при скороченні чисельності чи штату працівників дотримуватися вимог ст.42 КЗпПУ, яка регламентує питання переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема надання цього переважного права працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, а при рівних цих умовах врахувати інші обставини встановлені в цієї статті.

Необхідність дотримання вимог трудового законодавства щодо запропонування працівнику всіх наявних вакансій зазначено у постанові Верховного Суду України і від 10.03.2015 по справі №21-52а15. Верховний суд України зазначив, що у п.19 постанови Пленуму верховного суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду трудових спорів" містяться роз`яснення, згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за п.1 ч.1 ст.40 КЗпПУ суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення п.1 ч.1ст.40, ч.1 та 3 ст.49-2 КЗпПУ колегія суддів дійшла висновку, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто вживає заходи до переведення працівника за його згодою на іншу роботу.

Судом встановлено, що відповідач-1 запропонував ОСОБА_1 лише одну вакантну посаду, яку він може обіймати в Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, при тому, що з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами про наявність інших вакантних посад, що могли бути йому запропоновані, в тому числі заступника начальника митного поста "Херсон" та заступника начальника митного поста "Херсон-аеропорт".

Суд відмічає, що відповідач-1, всупереч вимогам ч. 2 ст.77 КАС України не довів суду, та не підтвердив жодними належними та допустимими доказами твердження щодо неналежної професійної підготовки та професійних компетентностей позивача, а також чому при наявності вакантних посад, які відповідали посаді ОСОБА_1 до звільнення, йому була запропонована нижча посада головного державного інспектора.

Таким чином, роботодавцем позивача не виконано покладений на нього законом обов`язок запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, як передумови для законного звільнення особи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що наказ Голови Комісії з реорганізації Чорноморської митниці Держмитслужби №876-о від 21.09.2021 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За приписами ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Чорноморської митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Відповідно до абз.3 п.2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Абзацом 3 пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Згідно довідки №7.16-08/1-22/10/4279 від 09.12.2021 року позивачу за останні два повністю відпрацьованих місяці перед звільненням нараховано заробітну плату в розмірі 34841,44 грн.

Таким чином середньоденний заробіток позивача складає 941,66 грн (34841,44 грн/37).

Час вимушеного прогулу з дня звільнення до оголошення рішення суду (з 29.09.2021 року по 03.02.2022 року) складає 88 робочі дні.

Таким чином, стягненню з Чорноморської митниці Держмитслужби підлягає середня заробітна плата позивача за весь час вимушеного прогулу у сумі 82866,08 грн (88 х941,66 грн).

Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.

Суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника митного поста "Херсон" Чорноморської митниці Держмитслужби з 29.09.2021 та в частині стягнення з Чорноморської митниці Держмитслужби на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 17420,71 грн (941,66 грн*18,5 дн).

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Державної фіскальної служби України та Державної митної служби України вчинити дії щодо вжиття заходів щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до органів Державної фіскальної служби України та Державної митної служби України суд зазначає наступне.

Так, суд, як і будь-який інший орган державної влади, має діяти відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України, тобто лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Єдиним законодавчо встановленим способом поновлення порушених незаконним звільненням прав особи є поновлення особи на попередній роботі згідно приписів ч.1 ст. 235 КЗпП України.

Поновлення особи на рівнозначній посаді або зобов`язання відповідача перевести особу на рівнозначну посаду як спосіб судового захисту законом не передбачено.

Окрім наведеного, положеннями ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи практику Верховного Суду, єдність та стабільність якої забезпечує існування принципу правової визначеності як одного з обов`язкових елементів верховенства права, суд дійшов висновку, що суд касаційної інстанції у справах, обставини яких є найбільш релевантними обставинам даної справи, визнає належним та достатнім способом судового захисту осіб, звільнених без законних на те підстав - шляхом їх поновлення на посадах, які вони займали до звільнення.

Так, до прикладу, у справі №817/3431/14 Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду постановою від 03.06.2020 року поновив позивача на посаді заступника начальника управління - начальника відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління Головного управління Міндоходів у Рівненській області з 30 жовтня 2014 року, тобто на посаді, з якої особу було звільнено у 2014 році.

Застосування аналогічного способу судового захисту визнано обґрунтованим Верховним судом до особи, яка займала посаду заступника начальника Миколаївської митниці Міндоходів (постанова від 27.01.2021 року по справі №826/6555/15), до особи, яка займала посаду першого заступника начальника ГУ ДФС України у Рівненській області (постанова від 06.08.2020 року по справі №817/3278/15), до особи, яка займала посаду заступника начальника ГУ Міндоходів у Луганській області (постанова від 03.06.2020 року по справі №812/1727/15).

Керуючись наведеними приписами КЗпП України та забезпечуючи єдність судової практики, суд вважає єдино можливим способом захисту прав позивача – поновлення його на посаді, яку він займав до звільнення.

Крім наведеного, аналіз вимоги про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до органу - правонаступника свідчить, що фактично позивач просить суд прийняти рішення про вчинення відповідачами вчинення дій в майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Аналіз даної норми свідчить, що судовому захисту підлягають лише порушене право, свобода або інтерес особи, при чому такі порушення мають полягати у відповідних правових наслідках у вигляді зміну стану прав та обов`язків позивача або створення об`єктивних перешкод у реалізації законного інтересу відповідної особи, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи.

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 10.3 Пленуму Вищого адміністративного суд України від 20.05.2013 № 7 “Про судове рішення в адміністративній справі” резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє. (Правова позиція Верховного Суду України, постанова у справі № 6-951 цс 16 від 24.05.2017).

Зокрема Верховний Суд України дійшов висновку, що суд не має права забороняти щось на майбутнє з двох причин, оскільки: для захисту права суду необхідний факт його порушення, а чи відбудеться це у майбутньому - невідомо; способи захисту порушеного права не абстрактні і формулюються позивачем не як завгодно, а визначені виключно законом. Тому, якщо законом не передбачено такого способу захисту права “як зобов`язати посадову особу органу державної влади вчиняти певні дії в майбутньому”, то у задоволенні такої позовної вимоги суду слід відмовити.

В даному конкретному випадку, станом на дату розгляду справи, позивач не є працівником Чорноморської митниці Держмитслужби, а тому суд не може зобов`язати відповідача вчиняти дії щодо подальшого працевлаштування в новоствореному органі особи, яка наразі (до виконання рішення в частині поновлення на посаді) не є співробітником установи, яка реорганізується.

Отже, вимога позивача про зобов`язання відповідачів вчинити дії щодо вжиття заходів щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до органів Державної фіскальної служби України та Державної митної служби України не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Голови Комісії з реорганізації Чорноморської митниці Держмитслужби №876-о від 21.09.2021 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на посаді заступника начальника митного поста "Херсон" Чорноморської митниці Держмитслужби з 29.09.2021.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (73003, Херсонська область, м. Херсон, вул. Гоголя, буд.13, код ЄДРПОУ: 43335608) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 вересня 2021 року по 03 лютого 2022 року включно у сумі 82866 (вісімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят шість) грн 08 коп. з відрахуванням податків та зборів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на посаді заступника начальника митного поста "Херсон" Чорноморської митниці Держмитслужби.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Чорноморської митниці Держмитслужби (73003, Херсонська область, м. Херсон, вул. Гоголя, буд.13, код ЄДРПОУ: 43335608) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 17 420 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять) грн 71 коп. з відрахуванням податків та зборів.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14 лютого 2022 р.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 106030000