Рішення № 103256250, 01.02.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/3935/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Собчук Є.В.,

за участю

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Яцемирського С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),

встановив:

I. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ), у якому просить :

- визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф 16939-51 У, видану 13.11.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу (недоїмки) на користь ГУДПС України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі у розмірі 26539,26 грн.

- визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф 16939-51 У, видану 18.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу (недоїмки) на користь ГУ ДПС України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі у розмірі 9 049,48 грн.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 26.02.2004 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, але професійну діяльність не здійснює, про що зазначав у щорічних податкових деклараціях про майновий стан і доходи. З липня 2020 р. він є інвалідом другої групи загального захворювання "ДН" онкологія. Позивач вказує, що ч. 4 ст. 4 Закону України № 2464 фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, які набули статус пенсіонера, або особи з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Закон № 1058) та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняються від сплати за себе єдиного внеску з наступного місяця після набрання такого статусу, а відтак сплата єдиного соціального внеску є правом, а не обов`язком особи. Однак відповідачем прийнято вимогу № Ф 16939-51 "У" від 13.11.2019 р. про стягнення недоїмки (борг) в сумі 26 539, 26 грн., а також вимогу № Ф 16939-51 "У" від 18.11.2020 р. про стягнення недоїмки (борг) в сумі 9 049,48 грн., які за позицією позивача є протиправними, оскільки вказані вимоги не були вручені належним чином, що позбавило його можливості їх узгодити. При цьому, вимога № Ф 16939-51 "У" від 18.11.2020 р. вступила в законну силу (набрала чинності) 17.02.2021 на час коли позивач, як особа інвалід другої групи був звільнений від сплати єдиного внеску. Пенсія по інвалідності другої групи є єдиним джерелом доходів позивача, а нарахована протиправна сума недоїмки перевищує його річну пенсію.

09.11.2021 року відповідачем надано до суду відзив на позов, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що за даними відкритих відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_1 обліковується у Раді адвокатів Херсонської області з 26.02.2004 року № свідоцтва 316, адреса робочого місця АДРЕСА_1 . Згідно реєстраційних та облікових даних платників податків ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Херсонській ДПІ, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі з 06.02.2012 як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. Відповідно до даних про реєстрацію платника ЄСВ ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з 27.07.2020 року по 01.08.2022 року. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів, ОСОБА_1 отримував дохід, виплачений самозайнятій особі за період 2-4 квартал 2017 року, за 2018 рік, за період 2-4 квартал 2019 року та за 2020 рік, за період 1 кв. 2017 року та за 1 квартал 2019 р. відсутня інформація про доходи позивача (відомості з ДРФО додаються). Зазначеними доказами підтверджується факт здійснення позивачем у період з 2017 по 2020 роки незалежної професійної діяльності, а також факт отримання доходів від її здійснення. Разом з тим, жодних належних та допустимих доказів сплати з 2017 року страхового внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску позивач не надав. Згідно інтегрованої картки по єдиному соціальному внеску по позивачу станом на 31.10.2020 рахувався борг у розмірі 35 588,74 гривень, який включає нарахування за 2017 -2019 роки, за 4 квартал 2019 р., за 1 -3 квартал 2020 р. Податковим органом було сформовано вимогу від 13.11.2019 № Ф-16939-51 на суму 26 539,26 гривень, вимога від 18.11.2020 № Ф-16939-51 на суму 35 588,74 гривень та надіслано на податкову адресу Позивача: АДРЕСА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (штриховий ідентифікатор 7300305894973, 7300309775065). Зазначені вимоги 28.02.2020 та 03.01.2021 було повернуто за зворотною адресою з відміткою повернення за закінченням встановлено терміну зберігання, що відповідно до п. 4 розділу VI Інструкції № 449 вважаються врученими позивачу. Таким чином, посилання позивача на неодержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-16939-51 не звільняє його від сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Після закінчення процедури узгодження податковим органом сформовані вимоги від 13.11.2019 № Ф-16939-51 на суму 26 539,26 гривень та від 18.11.2020 № Ф-16939-51 на суму 9 049,48 гривень із позначкою "У", тобто узгодженою сумою недоїмки та направлені вказані вимоги до органу державної виконавчої служби для примусового стягнення. Враховуючи вищевикладене, єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивачу нараховувався як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність.?

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 18.10.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 17.12.2021 р. вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, призначено підготовче засідання 18.01.2022 р., встановлено позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з доказами поважності причин його пропуску.

18.01.2022 р. судом без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 20.01.2022 р. у зв`язку з не виконанням позивачем ухвали суду від 17.12.2021 р.

20.01.2022 р. судом без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання відмовлено у задоволені клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Ухвалою від 20.01.2022 р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 01.02.2022 р.

В судовому засіданні 01.02.2022 року позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов, представник відповідача просив відмовити у задоволені позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 01.02.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 на підставі рішення Херсонської обласної кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури № 1 від 26.02.2004 р. видано свідоцтво № 316 про право на заняття адвокатською діяльністю.

За даними відкритих відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_1 обліковується у Раді адвокатів Херсонської області з 26.02.2004 року № свідоцтва 316.

Згідно реєстраційних та облікових даних платників податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку в Херсонській ДПІ, Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 06.02.2012 як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до даних про реєстрацію платника ЄСВ ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з 27.07.2020 року. Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ № 240015 від 21.07.2021 ОСОБА_1 продовжено 2 групу інвалідності до 21.07.2022 р.

13.11.2019 р. ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі сформовано вимогу № Ф-16939-51 "У" відповідно до якої у ОСОБА_1 станом на 06.04.2020 року наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску та відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вимагає її сплати в сумі 26 539,26 гривень.

Нарахована сума ЄСВ у вказаній вимозі складається з наступних нарахувань: за 2017 рік - 8 448,00 грн. (мінімальний страховий внесок складав 704,00 гривень (3200 х 22% х 12 місяців = 8448 гривень), за 2018 р. - 9828,72 грн. ( мінімальний страховий внесок складав 819,6 гривень (3723 х 22% х12 = 9828,72 грн.), за 1 квартал 2019 - 3 квартал 2019 - 8262,54 грн. (мінімальний страховий внесок склав 918,6 грн. (4173 х 22% х 9 міс. = 8262,54 гривень).

03.06.2020 р. ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі направило на адресу Дніпровського РВ ДВС м. Херсона Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про примусове виконання вимоги, якою просить стягнути узгоджену суму заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, визначену в вимозі про сплату боргу ( недоїмки) від 18.11.2019 № Ф-16939-51 "У" з ОСОБА_1 , код НОМЕР_1

18.11.2020 ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі сформовано вимогу № Ф-16939-51 "У" відповідно до якої у ОСОБА_1 станом на 17.02.2021 року наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску та відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вимагає її сплати в сумі 9 049,48 гривень.

Нарахована сума ЄСВ у вказаній вимозі складається з наступних нарахувань за 4 кв. 2019 р. - 2 754,18 грн. (мінімальний страховий внесок склав 918,6 грн. (4173 х 22% х 3 міс. = 2754,18 гривень), за 1 кв. 2020 (січень - лютий) - 2 078,12 грн. (мінімальний страховий внесок склав 1039,06 (4 723 х 22% х 2 міс. = 2 078,12 гривень), за 2 квартал 2020 (червень) - 1039,06 гривень (мінімальний страховий внесок склав 1039,06 (4 723 х 22% х 1 міс.), за 3 квартал 2020 р. - 3 178,12 гривень ((мінімальний страховий внесок ( липень-серпень) склав 1039,06 (4 723 х 22% х 2 міс.) + ( мінімальний страховий внесок ( вересень) склав 1100,00 (5000 х 22% х 1 міс.)).

23.03.2021 р. ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі направило на адресу Дніпровського РВ ДВС м. Херсона Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про примусове виконання вимоги, якою просить стягнути узгоджену суму заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, визначену в вимозі про сплату боргу ( недоїмки) від 18.11.2020 № Ф-16939-51 "У" з ОСОБА_1 , код НОМЕР_1

10.06.2021 позивач оскаржив вимогу ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 № Ф-16939-51 "У" до Державною податковою службою України.

02.07.2021 р. ДПС України листом за № 14888/6/99-00-06-02-01-06 повідомило позивача, що сума боргу, визначена у вимозі ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 18.11.2020 № Ф-16939-51 "У" є узгодженою, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 № Ф-16939-51У ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі сформовано для подання до органу Державної виконавчої служби для примусового стягнення. Таким чином, оскаржувана вимога не може бути предметом оскарження в адміністративному порядку.

Вважаючи вищевказані вимоги про сплату боргу (недоїмки) протиправними, а свої права - порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до положень ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755 (надалі - ПК України), який передбачає, зокрема,

- самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб; (п. 14.1.226 ст. 14 цього Кодексу);

- органи контролю, серед іншого, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів. ( пп.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19 ПК України);

- контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи. ( пункт 41.1 ст. 41 цього Кодексу).

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон України № 2464-VI), в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, передбачає, зокрема,

- єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.( пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI);

- мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. (пункт 5 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI);

- недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом ( пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI);

- платниками єдиного внеску є: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. ( пункт 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI);

- обов`язки платників єдиного внеску виникають: у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності. ( абзац третій частини четвертої статті 5 Закону № 2464-VI)

- платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. ( пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI)

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI);

- єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. (частина четверта статті 8 Закону № 2464-VI).

- обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок ( частина 3 ст. 9 Закону № 2464-VI);

- платники єдиного внеску, зазначені в пунктах 4, 5, 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. ( абзац 3 частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI)

- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника ( частина 12 статті 9 Закону № 2464-VI)

- податкові органи зобов`язані, зокрема, здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону ( пункт 3 частини першої ст. 14 Закону);

- суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів ( частина 3 статті 25 Закону № 2464-VI);

- податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі. Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику. ( частина 4 статті 25 Закону № 2464-VI);

- вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. ( частина п`ята статі 25 Закону № 2464-VI)

Порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування регламентується Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування /в редакції на момент виникнення спірних правовідносин/ (далі по тексту - Інструкція), затвердженою наказом Мінфіну України за № 449 від 20 квітня 2015 року (далі - Інструкція № 449 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою передбачено, зокрема,

- органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми. ( абз. 3 п. 3 розділу VI " Порядок стягнення заборгованості з платників" Інструкції № 449)

- вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога).

В третій частині літера "У" (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:

- платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;

- вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис,- в органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові. ( пункт 4 розділу VI "Порядок стягнення заборгованості з платників" Інструкції № 449);

- у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності). Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства ( п. 5 розділу VI "Порядок стягнення заборгованості з платників" Інструкції № 449).

- якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки) ( пункт 7 розділу VI "Порядок стягнення заборгованості з платників" Інструкції № 449).

VI. Оцінка суду

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що в особи, яка провадить незалежну діяльність, виникає обов`язок зі сплати єдиного внеску незалежно від отриманого нею доходу. У разі невиконання вказаною особою обов`язку щодо своєчасності сплати єдиного внеску контролюючим органом до таких платників застосовуються заходи впливу та стягнення. Зокрема, орган доходів із зборів наділений повноваженнями у відношенні такого платника сформувати та надіслати (вручити) вимогу про сплату боргу з моменту виникнення, зростання або частково зменшення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій), яка є обов`язковою до виконання. При цьому, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи податкового органу платника у випадку, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, згідно із чим облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів є такою ж самостійною підставою для формування вимог, як і акти перевірки чи податкова звітність.

Як встановлено судом спірним питанням у даній справі є правомірність прийнятих контролюючим органом вимог про сплату позивачем боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, за умови, що позивач є особою, яка провадить незалежну діяльність зокрема, у сфері права, та є особою з інвалідністю з 27.07.2020 року по 01.08.2022 року.

Як зазначалось вище, позивачу єдиний внесок за спірною податковою вимогою від 13.11.2019 № Ф-16939-51 " У" на суму 26 539,26 гривень було нараховано за 2017 -2018 роки, за 1 кв.- 3 кв. 2019 р., а єдиний внесок за спірною податковою вимогою від 18.11.2020 № Ф-16939-51 "У" на суму 9 049,48 грн. нараховано за 4 кв. 2019 р., за 1 кв. 2020 (січень- лютий), за 2 квартал 2020 (червень), за 3 квартал 2020 р.

Вказані суми ЄСВ нараховані позивачу як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність у розмірі мінімального страхового внеску на місяць.

Відтак, у даному випадку нарахування вказаних сум заборгованості позивача по сплаті єдиного внеску здійснено на підставі облікових даних інформаційної системи ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі.

При цьому, позивачем не заперечувалось, що у вказані періоди він мав діюче свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, а з 27.07.2020 він є особою з інвалідністю.

Суд зазначає що за приписами п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", із змінами та доповненнями фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

При цьому, частина четверта статті 4 Закону № 2464-УІ в редакції Закону України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників", який набрав чинності з 01.01.2021 року, викладена в наступній редакції " Особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відтак, до 01.01.2021 року особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, та є інвалідом не звільнялась від сплати за себе єдиного внеску.

Враховуючи, що єдиний внесок за спірними податковими вимогами нарахований за періоди ( 2017-2020 р), тому суд відхиляє довід позивача щодо наявності у нього пільги у вигляді звільнення від сплати єдиного внеску при провадженні незалежної професійної діяльності, зокрема у сфері права.

Щодо доводу позивача стосовно того, що він професійну діяльність не здійснює, про що зазначав у щорічних податкових деклараціях про майновий стан і доходи, то вказане спростовується наявними у справі даними з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), згідно яким він отримував дохід, виплачений самозайнятій особі за період 2-4 квартал 2017 року, за 2018 рік, за період 2-4 квартал 2019 року та за 2020 рік.

Стосовно посилання позивача на протиправність оскаржуваних вимог з огляду на їх неотримання, то суд вказує про таке.

Як зазначалось вище, за приписами Інструкції № 449 у разі, якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки) (пункт 7 розділу VI Інструкції).

Судом встановлено, що сформовані ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) були направлені на податкову адресу позивача: АДРЕСА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (штриховий ідентифікатор 7300305894973, 7300309775065), проте дані поштові відправлення разом з зазначеними вимогами 28.02.2020 та 03.01.2021 було повернуто за зворотною адресою з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання". Таким чином вказані вимоги вважаються належним чином врученими позивачу.

З урахуванням наведених законодавчих приписів, а також враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що саме з наведених дат вимоги вважаються належним чином надісланими (врученими) позивачу, однак не врученою з незалежних від відповідача підстав.

Крім того, оскільки протягом десяти календарних днів позивач не сплатив суму недоїмки зазначені у вимогах, не узгодив вимогу з податковим органом, не оскаржив в судовому порядку, відповідачем було сформовано вимоги від 13.11.2019 р. № Ф-16939-51 на суму 26 539,26 гривень та від 18.11.2020 № Ф-16939-51 на суму 9 049,48 гривень із позначкою "У" для подання до органу Державної виконавчої служби для примусового стягнення.

Враховуючи, що в ході розгляду справи позивачем не надано доказів щодо виконання свого обов`язку як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, в частині сплати єдиного соціального внеску у встановлені законом строки, дії контролюючого органу з формування оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) у даній справі відповідають вимогам законодавства, у зв`язку із чим, відсутні підстави для їх скасування.

VІІ. Висновок суду

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі №802/2236/17-а.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятих рішень. Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

VІІІ. Розподіл судових витрат

Згідно з вимогами ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.

При цьому, суд вказує, що позивач відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, оскільки є інвалідом ІІ групи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 161- 163, 167 КАС України, суд

вирішив:

У задоволені позову ОСОБА_1 ( місце проживання АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ( місцезнаходження 73022, м. Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43995495 ) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 лютого 2022 р.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 111060000