Рішення № 103256249, 14.02.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7835/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Новотроїцьке автотранспортне підприємство 16541 " до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.11.2021 року №301434,

встановив:

Товариство з додатковою відповідальністю "Новотроїцьке автотранспортне підприємство 16541" (далі-позивач), через свого представника звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі-відповідач), у якому просить скасувати постанову №301434 від 23.11.2021 про застосування адміністративного-господарського штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.10.2021 року посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено перевірку транспортного засобу Івеко, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався за маршрутом Новотроїцьке-Херсон. За результатами перевірки складено акт №311619, яким зафіксовано порушення ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки відсутній розклад руху. На думку представника позивача державний контроль на автомобільному транспорті повинен здійснюватись у відповідності до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Оскільки такий контроль здійснено без присутності позивача або уповноваженої ним особи, то проведення рейдової перевірки є незаконним. Позивач стверджує, що під час перевірки транспортного засобу в ньому знаходився розклад руху. Представник позивача вважає, що начальник Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки не мав права виносити постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу, оскільки управління не є юридичною особою, а проставлена печатка належить Укртрансбезпеці. Штраф за зазначеною постановою повинен становити саме «одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», а не конкретну суму 17000 грн.

Ухвалою від 08.12.2021 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

27.01.2022 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнаються з таких підстав. Згідно з направленням на перевірку №012523 від 04.10.2021 року посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 08.10.2021 року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт №311619 від 08.10.2021 року. В ході перевірки встановлено порушення ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки в транспортному засобі відсутній розклад руху. У відповідності до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Позивач запрошувався на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 23.11.2021 року, а запрошення отримано 19.11.2021. З наведеного відповідач робить висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

На підставі направлення на рейдову перевірку №012523 від 04.10.2021, на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок у період з 04.10.2021 по 11.10.2021 посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку на автостанції в м. Нова Каховка.

08.10.2021 було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом регулярного перевізника пасажирів рейсом Новотроїцьке-Херсон.

Перевірено транспортний засіб марки Івеко, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить ТДВ "Новотроїцьке автотранспортне підприємство 16541", під керуванням водія ОСОБА_1 .

До акту перевірки додано копії ліцензійної картки №674835 до ліцензії серії АГ №592195, схему маршруту Новотроїцька АС - Херсон АС, квитково-обліковий лист №325670 по 01.12.2021 року, контрольний лист №325670 за 08.10.2021 року, документи водія, документи на транспортний засіб.

За результатами перевірки складено акт №311619 від 08.10.2021 року, який підписано водієм без заперечень.

В ході перевірки встановлено порушення ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки в транспортному засобі відсутній розклад руху.

16.11.2021 року на адресу ТДВ «Новотроїцьке АТП-16541» направлено повідомлення-запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт №96393/20.3/24-21, відповідно до якого розгляд справи відбудеться 23.11.2021 року.

Повідомлення отримано позивачем 19.11.2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7530003005555.

Позивач не надав на адресу відповідача жодних матеріалів та не забезпечив участь уповноваженого представника під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

23.11.2021 року заступником начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №301434, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільного перевізника застосовано адміністративно-господарський штраф за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто, 17000 грн.

24.11.2021 року постанова направлена на адресу позивача листом №99291/4.3/24-21.

Позивач не погодився з правомірністю зазначеної постанови та звернувся до суду з даним позовом.

Щодо твердження представника позивача про розповсюдження дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів … державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що проводяться з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт" … .

В свою чергу преамбула Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає, що цей Закон визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

З наведеного вбачається, що дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом не поширюється, що виключає необхідність дослідження судом всіх доводів позивача, пов`язаних з невідповідністю проведеної рейдової перевірки приписам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Стосовно наявності доказів порушення позивачем приписів ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», то суд вважає за доцільне приділити увагу також і порядку проведення самої рейдової перевірки, при дослідженні даного питання, та зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до пункту 3 розпорядження Кабінету Міністрів України № 196-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті" від 03.03.2020 встановлено, що територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, що утворюються.

Таким чином, Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування та має право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001, відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

На виконання вимог статті 6 Закону № 2344-III,постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку № 1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно із п. 12 14 Порядку №1567, рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку № 1567.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 1567 у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Аналіз положень чинного законодавства дає підстави стверджувати, що у направленні па рейдову перевірку обов`язково повинно бути зазначено: акти законодавства, додержання яких перевіряється, ділянка дороги, маршрут, автовокзал, автостанція, місце посадки і висікти пасажирів, стоянка таксі, стоянка інших транспортних засобів, місце вантаження і розвантаження вантажних автомобілів, під час виїзду з підприємства.

Акт перевірки №311619 від 08.20.2021 року містить всі необхідні реквізити.

Суд зазначає, що перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, визначений статтею 39 Закону № 2344-III.

Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно із частиною другою 39 Закону №2344-III визначено документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Відсутність у перевізника або незабезпечення водія автобуса переліченими документами, є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абзацу 3 частини 1статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Матеріалами справи встановлено, що підставою для складання акту стало відсутність у позивача розкладу руху відповідного транспортного засобу, зазначеного в акті перевірки.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.05.2010 № 278, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за № 408/17703, затверджений Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту (далі - Порядок № 278).

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 278 автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку №278 схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України (далі - Державтоінспекція).

У паспорті маршруту зазначають назву маршруту, яка складається з назв початкового та кінцевого пунктів маршруту (зупинок), а для приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування - з назв автостанцій, у разі їх відсутності - з назв зупинок, передбачених розкладом руху.

Згідно з підпунктом 2.4.1 пункту 2.4 Порядку №278 розклад руху автобусів включає для міських та приміських маршрутів регулярних перевезень, що працюють у режимі маршрутного таксі:

номер рейсу (маршруту);

час відправлення автобуса з початкової зупинки, год. хв.;

час прибуття на кінцеву зупинку, год. хв.

Згідно з пунктом 4.1 Порядку № 278 паспорт автобусного маршруту регулярних спеціальних перевезень оформлюється на строк дії договору про перевезення пасажирів між замовником послуг та перевізником.

Пунктом 4.2 Порядку № 278 передбачено, що у разі продовження строку дії договору про перевезення паспорт маршруту регулярних спеціальних перевезень переглядається комісією, зазначеною в пункті 2.9 розділу II цього Порядку, на відповідність умовам перевезень. За результатами перегляду комісія складає акт про можливість подальшого застосування паспорта, який підшивається до паспорта маршруту.

Суд зазначає, що розклад руху є складовою частиною паспорту маршруту, який містить інформацію щодо графіку руху автобусів за маршрутом визначеному у схемі маршруту та характеристики маршруту, при цьому, розклад повинен відповідати вимогам законодавства.

В свою чергу в позовній заяві, представник позивача не зазначає, що представниками відповідача при проведенні рейдової перевірки не було відібрано копії розкладу руху або цей документ було проігноровано.

Не містить такої інформації і запис водія в акті перевірки, який викладено текстом – «осознал».

Суд звертає увагу сторін, що вони вільні у наданні доказів на підтвердження власних позицій.

Але, у відповідності до приписів ч.2 ст.74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Такі твердження повинні бути підтверджені відповідними письмовими доказами – копією розкладу руху на перевіряємому транспортному засобі та первинними документами з яких можливо встановити, що дана копія розкладу руху направлялась відповідачу для уникнення відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Втім, позивач таких доказів не надав. Таким чином розклад руху не був наявний у позивача на момент проведення рейдової перевірки, доказів протилежного сторони суду не надали.

Окремо суд звертає увагу, що зазначених документів не було надано і під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, як не надано їх і під час судового розгляду справи.

З наведеного суд доходить висновку, що порушення викладені в акті перевірки підтверджено належним чином.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільного перевізника застосовується адміністративно-господарський штраф за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян або НМДГ - це грошова сума, яка регламентується Податковим кодексом України, а саме пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX, якщо норми іншиx законів містять посилання нa неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тo для цілей їх застосування використовуєтьcя сума в розмірі 17 гpивень, крім норм адміністративного тa кримінального законодавства в чaстині кваліфікації злочинів абo правопорушень, для якиx сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється нa рівні податкової соціальної пільги, визнaченої підпунктом 169.1.1 пyнкту 169.1 статті 169 рoзділу ІV цьогo Кодексу для відповідного року.

Це означає, що НМДГ (Неоподатковуваний мінімум доходів громадян) завжди дорівнює 17 гривням, крім окремих випадків адміністративних і кримінальних правопорушень і злочинів.

Тобто, відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 17000 грн. (17 грн. (1НМДГ)*1000 (санкція)).

Таким чином твердження представника позивача про неправомірність зазначення в постанові грошового виразу адміністративно-господарських санкцій замість дослівного зазначення «однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» є надуманим та не відповідає п.5 підрозділу 1 розділу XX ПК України, який є спеціальним в даному випадку.

Стосовно права заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки виносити постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу суд зазначає наступне.

Згідно з п.8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

В свою чергу відповідно до п.27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті №1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Поєднуючи ці дві норми, суд робить висновок, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження через свої територіальні органи, зокрема Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, а керівник або заступник керівника цього територіального органу від імені Укртрансбезпеки мають право виносити постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Тобто, заступник начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки має право на винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, а позиція представника позивача про протилежне є помилковою.

Відповідно до частини 2 статті Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

За правилами статті 139 КАС України, у разі відмови позивачу у задоволенні позову, судові витрати на його користь стягненню не підлягають.

Згідно з наказом голови суду від 01.02.2022 №05-04/06 у період з 07.02.2022 по 11.02.2022 включно головуюча суддя Морська Г.М. брала участь у підготовки суддів окружних адміністративних судів в Одеському регіональному відділенні Національної школи суддів України, у зв`язку з чим рішення по справі № 540/7835/21 прийнято - 14.02.2022.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 113070200