Рішення № 103256246, 14.02.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7545/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути з платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 2345,16 грн (отримувач: ГУК у Херсон обл/Херсон МТГ/18050400, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UА918999980314080699000021447), по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 9437,94 грн. (отримувач: ГУК у Херсон обл/Херсон МТГ/11010500, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UА828999980333199341000021447) та по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 888,38 грн (отримувач: ГУК у Херсон обл/Херсон МТГ/11011001, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UА188999980313080137000021447).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами фінансово-господарської діяльності за платником податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 9437,94 грн., по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 888,38 грн. та з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 2345,16 грн., який виник за рахунок несплати податкових зобов`язань самостійно визначених в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2018-2020 роки, а також визначений податковими повідомленнями-рішеннями. Зазначає, що вчинені ним дії не призвели до погашення податкового боргу, податковий борг не сплачений в строки, визначені податковим законодавством, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути кошти з відповідача, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 16.12.2021 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Зазначену ухвалу суду було направлено на адресу відповідача, зазначену позивачем в позовній заяві та за якою остання самостійно зазначила в податковій звітності, наданій в 2021 році. Ухвала отримана відповідачкою особисто.

Проте відповідачка не скористалася своїм правом подання пояснень, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

З 19.12.2013 року відповідачка перебуває в статусі фізичної особи-підприємця, зареєстрована Херсонською міською радою Херсонської області за №24990000000044312 та здійснює діяльність за КВЕД 73.20 – дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дані про припинення підприємницької діяльності відсутні.

Податковий борг з єдиного податку в сумі 2345,16 грн. виник за таких обставин.

02.11.2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі проведено камеральну перевірку повноти та своєчасності сплати до бюджету єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 09.03.2017 по 20.03.2018, за результатами якої складено акт №001444/21-22-51-13/ НОМЕР_1 від 02.11.2018 року.

На підставі висновків акту перевірки №001444/21-22-51-13/ НОМЕР_1 від 02.11.2018 року податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- форми «Ш» №0044095113 від 04.12.2018 року, яким відповідачу визначено штрафну санкцію в розмірі 1116,90 грн.;

- форми «Ш» №0044115113 від 04.12.2018 року, яким відповідачу визначено штрафну санкцію в розмірі 928,26 грн.;

- форми «Ш» №0044105113 від 04.12.2018 року, яким відповідачу визначено штрафну санкцію в розмірі 300 грн.

Податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 16.11.2018 року та в подальшому не оскаржувались ні в судовому ні в адміністративному порядку.

Податковий борг з військового податку в розмірі 888,38 грн. виник за таких обставин.

19.11.2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі проведено камеральну перевірку повноти та своєчасності сплати до бюджету військового збору ФОП ОСОБА_1 за 31.07.2017, за результатами якої складено акт №002449/21-22-51-13/ НОМЕР_1 від 19.11.2018 року.

На підставі висновків акту перевірки №002449/21-22-51-13/ НОМЕР_1 від 19.11.2018 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0044123113 від 04.12.2018 року, яким відповідачу визначено штрафну санкцію в розмірі 101,88 грн.

15.08.2019 року відповідач подала до податкового органу уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік, в якій самостійно визначила податкові зобов`язання з військового збору в розмірі 310,93 грн.

13.01.2020 року відповідач подала до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, в якій самостійно визначила податкові зобов`язання з військового збору в розмірі 155,20 грн.

12.01.2021 року відповідач подала до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, в якій самостійно визначила податкові зобов`язання з військового збору в розмірі 140,90 грн.

Податковий орган помилково вважає, що податкові зобов`язання з військового збору, визначені у звітній декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік в розмірі 157,02 грн. також підлягають сплаті, але уточнюючою декларацією про майновий стан і доходи за 2018 рік ОСОБА_1 уточнила показники в графі 26 податкової декларації - визначила суми податкових зобов`язань з військового збору 310,93 грн. замість попередніх 157,02 грн., визначила самостійно суму штрафу у зв`язку з самостійним виправленням помилки в розмірі 9,33 грн. та самостійно нарахувала пеню в розмірі 13,12 грн.

Таким чином податковий борг відповідача з військового збору становить 731,36 грн. (310,93 грн. + 155,20 грн. + 140,90 грн. + 101,88 грн. штраф + 9,33 грн. штраф + 13,12 грн. пеня), а не 888,38 грн.

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9437,94 грн. виник за таких обставин.

15.08.2019 року відповідач подала до податкового органу уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік, в якій самостійно визначила податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3731,16 грн.

13.01.2020 року відповідач подала до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, в якій самостійно визначила податкові зобов`язання з з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1862,42 грн.

12.01.2021 року відповідач подала до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, в якій самостійно визначила податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1690,83 грн.

Податковий орган помилково вважає, що податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, визначені у звітній декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік в розмірі 1884,18 грн. також підлягають сплаті, але уточнюючою декларацією про майновий стан і доходи за 2018 рік ОСОБА_1 уточнила показники в графі 26 податкової декларації - визначила суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб 3731,36 грн. замість попередніх 1884,18 грн., визначила самостійно суму штрафу у зв`язку з самостійним виправленням помилки в розмірі 111,93 грн. та самостійно нарахувала пеню в розмірі 157,42 грн.

Таким чином податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб становить 7553,96 грн. (3731,36 грн. + 1862,42 грн. + 1690,83 грн. + 111,93 грн. штраф + 157,42 грн. пеня), а не 9437,94 грн.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкова вимога форми “Ф” №5213-17 від 22.09.2017 року на загальну суму податкового боргу в розмірі 4341,25 грн.

Зазначені суми грошових зобов`язань не сплачені відповідачем у встановленні законом строком, що і стало підставою для звернення податкового органу до суду.

Вирішуючи дані правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).

Пунктами 36.1, 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Крім того, пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).

Наявними у справі доказами підтверджено, що позивачка подавала до податкового органу податкові декларації про майновий стан і доходи за 2018 (суд бере до уваги уточнюючу декларацію), 2019, 2020 роки з відображенням податкових зобов`язань з військового збору та з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.58.3 ст.58 ПК України).

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2 ст.42 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином отримав всі податкові повідомлення-рішення, на підставі яких сформовано заявлений до стягнення податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, з єдиного податку з фізичних осіб та з військового збору.

Оскільки вказані грошові зобов`язання не були сплачені у встановлений Законом строк, у відповідача виник податковий борг у розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що 22.09.2017 р. контролюючим органом виставлена та направлена відповідачу вимога форми "Ю" №5213-17 на суму податкового боргу 4341,25 грн.

Податкова направлена на адресу відповідача та отримана нею 29.09.2017 року.

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується копіями особових рахунків відповідача. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Разом із тим, застосовані контролюючим органом заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу в добровільному порядку.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач частину своєї позиції обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи.

Втім, позивач помилково зарахував до складу податкового боргу суми, які було уточено в подальшому, а також не урахував наявність штрафних санкцій самостійно нарахованих відповідачем за виявлення помилок в заповненні звітної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням зазначеного суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) податковий борг:

- по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 2345,16 грн (отримувач: ГУК у Херсон обл/Херсон МТГ/18050400, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UА918999980314080699000021447);

- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 7553,96 грн. (отримувач: ГУК у Херсон обл/Херсон МТГ/11010500, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UА828999980333199341000021447);

- по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 731,36 грн (отримувач: ГУК у Херсон обл/Херсон МТГ/11011001, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UА188999980313080137000021447).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 111020300