Рішення № 103253909, 11.01.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3679/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,

представника відповідача І Шимкуте Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (далі відповідач І), Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі відповідач ІІ), в якій позивач, з урахуванням уточненого позову від 13.12.2021, просить суд:

- визнати протиправним/незаконим наказ 3566-сг від 31.08.2020 Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, яким відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту, орієнтовною площею 2 га, яка обліковується за третьою особою Білогорівської селищної ради Попаснянського району Луганської області (КОАТУУ: 4423855300; зона: 08; квартал 1), для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати відповідача ІІ в порядку, передбаченому п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту, орієнтовною площею 2 га, яка обліковується за третьою особою Білогорівської селищної ради Попаснянського району Луганської області (КОАТУУ: 4423855300; зона: 08; квартал 1), для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.12.2019 на адресу відповідача було направлено заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

14.01.2020 відповідач, на подану позивачем заяву відповів відмовою, видавши наказ 172-сг «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою». Не погодившись із наказом, позивач звернувся до суду. 20.05.2020 суд прийняв рішення яким визнав наказ 172-сг незаконним та зобов`язав відповідача переглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

На виконання рішення суду відповідач переглянув заяву позивача та 31.08.2020 видав наказ 3566-сг про повторну відмову позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, розташованої за межами населених пунктів, яка обліковується Білогорівською селищною радою Попаснянського району Луганської області (КОАТУУ: 4423855300; зона: 08; квартал 1).

Підставою для відмови відповідач зазначив невідповідність вимогам ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, право оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами та не можуть відчужуватись, передаватися в заставу, надаватись в користування до завершення торгів.

Позивач зазначає, що спірну земельну ділянку було включено до такого переліку наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 01.09.2020 22-Т «Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 20.10.2014 (із змінами)», а оскаржений наказ про відмову в наданні дозвілу позивачу прийнято днем раніше, коли таких обставин ще не існувало.

Позивач вважає зазначений наказ незаконним, та таким що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 12.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк. спр. 34-35).

09.11.2020 та 19.11.2020 судове засідання відкладено (а.с. 65,71).

Ухвалою суду від 09.12.2020 зупинено провадження у справі (а.с. 77).

Ухвалою суду від 18.11.2021 поновлено провадження у справі (а.с.95а).

Ухвалою суду від 18.11.2021 прийнято рішення розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; залучено до участі у справі як другого відповідача Лисичанську міську раду Луганської області (а.с. 96-97).

02.12.2021 підготовче засідання відкладено (а.с. 113).

Ухвалою суду від 13.12.2021 відкладено підготовче засідання; замінено другого відповідача Лисичанську міську раду Луганської області на Лисичанську міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області (а.с. 125-126).

Ухвалою суду від 20.12.2021 закрито підготовче провадження за уточненим адміністративним позовом та призначено справу до судового розгляду по суті (арк. спр. 141).

06.01.2022 судове засідання відкладено (а.с. 147).

Головне управління Держгеокадастру у Луганській області позовних вимог не визнало, 30.10.2021 через канцелярію суду надало відзив на позовну заяву (арк. спр. 40-43).

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає такі обставини. На виконання рішення суду від 20.05.2020 у справі 360/1022/20 Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області було повторно розглянуто клопотання позивача від 14.12.2019 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується за Попаснянським районом Луганської області, із земель, що перебувають у запасі (згідно ІКК: район Попаснянський, КОАТУУ 4423855300; зона: 08; квартал І), для ведення особистого селянського господарства та передачу відповідної земельної ділянки у власність, за результатом розгляду прийнято наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 31.08.2020 3566-сг «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Підставою відмови у наданні дозволу на розробку документації з землеустрою відповідно до вказаного наказу є те, що обрана позивачем земельна ділянка належить до земель державної форми власності сільськогосподарського призначення, права оренди на які виставляються на змельні торги окремими лотами та відповідно до вимог ч.3 ст. 136 Земельного Кодексу, отже не може відчужуватися, передаватись в заставу, надаватись у користування до завершення земельних торгів.

Так, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 10.05.2017 104 «Про внесення змін до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які виставляється на торги», на виконання доручення Держгеокадастру від 06.04.2017 22-28-0,13-5096/2-17, з урахуванням пропозицій Відділу Держгеокадастру у Попаснянському районі, було внесено зміни до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, право оренди на які виставляються на торги, а саме: до зазначеного переліку включено 5 земельних ділянок. Спірна земельна ділянка була включена до вказаного переліку у складі кадастрового кварталу (згідно IKK: район Попаснянський; КОАТУУ 4423855300; зона: 08; квартал 1).

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 26.08.2020 94-13 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель» здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, що вказується позивачем у клопотанні, якій присвоєно кадастровий номер - 4423855300:08:001:0184. Тобто на момент повторного розгляду звернення позивача на виконання рішення суду земельна ділянка вже була сформована та мала власний кадастровий номер, оскільки була затверджена технічна документація з інвентарізації земель щодо неї.

Тому наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 01.09.2020 22-Т «Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 20.10.2014 (із змінами)» було внесено зміни до переліку земельних ділянок державної форми власності сільськогосподарського призначення, право на які виставляються на торги окремими лотами, зокрема, додано кадастровий номер (4423855300:08:001:0184) у графі «4; Білогорівська селищна рада;58,6600; 17.00; 4423855300:08:001:0184). Тобто лише внесено певний кадастровий номер раніше включеної до вказаного переліку спірної земельної ділянки. Отже відмова в наданні позивачу дозвілу на розроблення проекту землеустрою щодо спірної ділянки є правомірною.

Відповідач наголошує, що предметом позову є оскарження наказу Головного управління Депжгеокадастру у Луганській області від 31.08.2020 року 3566-ег «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», а не наказів Головного управління Депжгеокадастру у Луганській області, якими було включено спірну земельну ділянку до переліку земельних ділянок, право на які виставляється на земельних торгах. Також, не є предметом позову, накази, на підставі яких проводилась державна інвентарізація та реєстрація земельної ділянки. На підставі викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Лисичанська міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, вважаючи уточнену позовну заяву безпідставною та необґрунтованою, 17.12.2021 електронною поштою надали відзив на уточнену заяву (арк. спр. 130-132), в якому зазначено, що позивач до них не звертався з приводу надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тому підстави для розгляду цього питання Лисичанською ВЦА відсутні.

Суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк. спр. 5-7).

14.12.2019 позивач звернувся до відповідача І з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2 га, розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується за Попаснянським районом Луганської області із земель що перебувають у запасі (згідно ІКК: район Попаснянський; КОАТУУ: 4423855300; зона: 08; квартал 1) для ведення особистого селянського господарства та передати вищезазначену земельну ділянку у власність позивачу (а.с. 9).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 14.01.2020 172-сг "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" відмовлено позивачу у наданні дозволу (а.с. 10).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі 360/1022/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 14.01.2020 172-сг «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою». Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 грудня 2019 року (вх. Г-5568/0/36-19 від 17.12.2019) про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується за Попаснянським районом Луганської області, із земель, які перебувають у запасі (згідно ІКК: район Попаснянський, КОАТУУ 4423855300; зона: 08; квартал 1) для ведення особистого селянського господарства, та про передачу земельної ділянки у власність, з прийняттям обґрунтованого рішення за наслідками розгляду цієї заяви (а.с. 12-22).

На виконання зазначеного рішення суду від 20.05.2020 у справі № 360/1022/20 ГУ Держгеокадастру у Луганській області за результатом повторного розгляду заяви позивача прийнято наказ 3566-сг від 31.08.2020 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Білогорівської сільської ради Попаснянського району Луганської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з підстав невідповідності вимогам ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, а саме земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами та відповідно до вимог ч.3 ст.136 Земельного кодексу України не може відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів (а.с. 11).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у справі 360/4718/20 уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Луганської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Білогорівської селищної ради про визнання незаконними наказів та дій задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 1.2 наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області 22-Т від 01.09.2020 про внесення змін до наказу Головного управління Держземагенства у Луганській області від 20.10.2014 19 (а.с. 90-95).

Суд при вирішенні справи №360/4718/20 встановив, що наказом ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 01.09.2020 № 22-Т “Про внесення змін до наказу Головного управління Держземагенства у Луганській області від 20.10.2014 №49 (із змінами)” прийнято рішення про внесення до переліку земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами, визначеного наказом Головного управління Держземагенства у Луганській області від 20.10.2014 №49 такі зміни:

1.2 у графі “Попаснянський район” рядок “ 4; Білогорівська селищна рада, 13,0000; 17.00; 4423855300:08:001” замінити рядком “4; Білогорівська селищна рада, 58,6600; 17.00; 4423855300:08:001:0184”;

1.3 у графі “Попаснянський район” рядки “ 5; Білогорівська селищна рада, 12,0000; 17.00; 4423855300:08:001”, “ 6; Білогорівська селищна рада, 12,0000; 17.00; 4423855300:08:001”, “ 7; Білогорівська селищна рада, 12,0000; 17.00; 4423855300:08:001”, “ 8; Білогорівська селищна рада, 10,0000; 17.00; 4423855300:08:001” виключити.

Суд встановив, що зі змісту наказів ГУ Держгеокадастру у Луганській області: від 31.08.2020 № 3566-сг “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою” та від 01.09.2020 № 22-Т “Про внесення змін до наказу Головного управління Держземагенства у Луганській області від 20.10.2014 №49 (із змінами)” - дійсно вбачається, що відповідач спочатку відмовив позивачу в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки спірна земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, а потім лише вніс відповідні зміни в перелік земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами, включивши до нього і землі, на яких розташована спірна земельна ділянка в складі іншої земельної ділянки, якій вже було присвоєно кадастровий номер за результатом інвентаризації земель.

Також судом встановлено, що позивач не оскаржував рішення ГУ Держгеокадастру у Луганській області щодо передачі на інвентаризацію земельної ділянки, на території якої розташована спірна земельна ділянка площею 2 га, і якій в подальшому було присвоєно кадастровий номер за результатом інвентаризації земель, як зазначає відповідач, це земельна ділянка: 4423855300:08:001:0184 (площа 58,6600 га, цільове призначення - 17.00 Землі резервного фонду). Крім того, при вирішенні справи №360/4718/20 суд встановив, що інвентаризація земельних ділянок не є перешкодою для реалізації права позивача, передбаченого пунктом “б” частини першої статті 121 Земельного кодексу України як громадянина України на безоплатну передачу йому земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з вимогами ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, рішенням суду Луганського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у справі №360/4718/20 підтверджено факт відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою позивачу щодо спірної земельної ділянки за його заявою від 14.12.2019 станом на день прийняття наказу ГУ Держгеокадастру у Луганській області: від 31.08.2020 № 3566-сг “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою”, тому зазначений наказ є протиправним та має бути скасований судом.

Актом приймання-передачі від 11.12.2020 ГУ Держгеокадастру у Луганській області відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 11.12.2020 26-ОТГ передав із державної власності сільськогосподарського призначення, а Білогорівська селищна рада прийняла у комунальну власність земельні ділянки у кількості 69 земельних ділянок загальною площею 904,8151 га згідно з додатками (арк.спр. 63-68).

На виконання Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» Указом Президента України від 27.07.2020 № 293/2020 в місті Лисичанськ утворено військово-цивільну адміністрацію міста Лисичанськ Луганської області - правонаступника

Лисичанської міської ради.

Указом Президента України від 19.02.2021 № 62/2021 утворено Лисичанську міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області шляхом реорганізації військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області.

Згідно абзацу 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад та голів та інші повноваження, визначені цим Законом.

Відповідно до приписів частини 1 етапі 3 цього Закону у разі утворення військовоцивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації.

Отже, при розгляді справи № 360/3679/20 судом встановлено, що повноваження органу місцевого самоврядування в адміністративно-територіальній одиниці, до якої належить Білогорівська селищна громада, здійснює саме Лисичанська міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області.

Сторони визнають ті обставини, що позивач не звертався до Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, доказів на спростування таких обставин суду не надали.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Згідно з частинами першою та другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом «в» частини третьої цієї статті передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом «б» частини першої статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з абзацами першим, другим частини другої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Абзацом першим частини третьої статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З вищевикладеного слідує, що до повноважень Держгеокадастру та його територіальних органів віднесено вирішення питань щодо безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян із земель державної власності.

Також, з вищевикладених норм судом встановлено, що Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, при цьому зобов`язує уповноважений у випадках прийняття рішення про відмову в наданні такого дозволу належним чином мотивувати причини відмови.

Такої підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як включення земельної ділянки до інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності та укладення договору про надання послуг з проведення державної інвентаризації земель частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України не передбачено.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 35 Земельного кодексу України інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 35 Земельного кодексу України за результатами проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення відомості про такий масив та про земельні ділянки, розташовані в ньому (у разі їх формування або за відсутності відомостей про них у Державному земельному кадастрі), вносяться до Державного земельного кадастру, про що замовник документації із землеустрою письмово повідомляє власників та користувачів земельних ділянок.

Таким чином, інвентаризація земельних ділянок не є перешкодою в реалізації права позивача, передбаченого пунктом «б» частини першої статті 121 Земельного кодексу України як громадянина України на безоплатну передачу йому земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з вимогами частин 1-2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідач ГУ Держгеокадастр у Луганській області не довів суду, що оскаржений наказ від 31.08.2020 3566-сг «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації землеустрою» прийнято ним в законний спосіб, з дотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України, а саме: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на наведене, наказ 3566-сг від 31.08.2020 Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про відмову позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на територіі Білогорівської селищної ради Попаснянського району Луганської області (КОАТУУ: 4423855300; зона: 08; квартал 1), орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства є протиправним та підлягає скасуванню.

Однак, як встановлено судом і визнається сторонами, під час розгляду цієї справи статус земельної ділянки, визначеної в заяві позивача від 14.12.2019, вже змінено, з державної власності її було передано до комунальної власності (на підставі акту приймання-передачі від 11.12.2020 ГУ Держгеокадастру у Луганській області відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 11.12.2020 № 26-ОТГ). Таким чином відповідач І не має повноважень на сьогодні щодо вирішення питання про передачу спірної земельної ділянки у власність громадян.

В той же час відповіда 2 не має повноважень щодо вирішення питань відчуження земельних ділянок з комунальної власності, що прямо передбачено спеціальним законом, який визначає повноваження військово-цивільних адміністрацій як органів місцевого самоврядування.

Так згідно з вимогами пункту 27 частини 1 статті 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» від 3 лютого 2015 року № 141-VIII військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад п`ять років). Обмеження щодо відчуження земельних ділянок комунальної власності, встановлені цим пунктом, не поширюються на випадки надання земельної ділянки комунальної власності у приватну власність замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала.

Отже відсутні правові підстави зобов`язати відповідача ІІ в порядку, передбаченому п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту, орієнтовною площею 2 га, яка обліковується за третьою особою Білогорівської селищної ради Попаснянського району Луганської області (КОАТУУ: 4423855300; зона: 08; квартал 1), для ведення особистого селянського господарства. Тому в задоволенні уточнених позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно з вимогами ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, уточнені позовні вимоги суду слід задовольнити частково, а саме лише в частині визнання протиправним та скасування наказу 3566-сг від 31.08.2020 Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про відмову позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на територіі Білогорівської селищної ради Попаснянського району Луганської області (КОАТУУ: 4423855300; зона: 08; квартал 1), орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 пункту 13 Закону України "Про судовий збір", то питання щодо розподілу цих судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (місце знаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Центральний, буд. 17, корп. 2, код ЄДРПОУ 39771244), Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Грушевського М., буд.7, код ЄДРПОУ 44044068) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 3566-сг від 31.08.2020 Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на територіі Білогорівської селищної ради Попаснянського району Луганської області (КОАТУУ: 4423855300; зона: 08; квартал 1), орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 12 січня 2022 року.

Суддя В.С. Шембелян