Рішення № 103206318, 07.02.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

07 лютого 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2193/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Смішливої Т.В.,

за участю

секретаря судового засідання Чепурової К.В.,

представників сторін:

від позивача Водолазський Д.В., дов. № 05/85 від 04.01.2022,

свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серії ЛГ № 000223 від 01.03.2019

від відповідача Свердловська І.В., самопредставництво

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання “Азот” (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі- відповідач) в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Д” № 0001031315 від 28.03.2019 Головного управління ДФС у Луганській області в частині нарахування грошових зобов`язань за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5126303,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі акта перевірки від 26.03.2018 № 254/12-32-13-15-06/33270581 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми “Д” № 0021701315 від 10.04.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО у розмірі 20505213,77 грн, нараховано штрафні санкції у розмірі 13743408,00 грн та нараховано пеню у розмірі 49132,38 грн.

Відповідно до розрахунку штрафної санкції, який додано до податкового повідомлення-рішення форми “Д” № 0021701315 від 10.04.2018 контролюючим органом застосовано наступні штрафні санкції: - до нарахованого ПДФО за липень 2017 року застосовано штрафну санкцію 25%; - до нарахованого ПДФО за серпень 2017 року застосовано штрафну санкцію в розмірі 50%; - до нарахованого ПДФО за вересень - листопад 2017 року застосовано штрафну санкцію в розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Позивач не погодився із застосуванням до нього підвищених штрафних санкцій та оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до Луганського окружного адміністративного суду в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 8617106,56 грн.

Решту суми штрафних санкцій, а саме 5126301,44 грн, позивач не оскаржував.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі № 1240/2425/18 позовні вимоги ПрАТ “Сєвєродонецьке об`єднання “Азот” задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми “Д” № 0021701315 від 10.04.2018 повністю.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 апеляційну скаргу відповідача задоволено частково. Позовні вимоги позивача в частині грошових зобов`язань за штрафними санкціями в розмірі 8617104,56 грн задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми “Д” № 0021701315 від 10.04.2018 в частині нарахування грошових зобов`язань за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 8617104,56 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Луганській області від 10.04.2018 № 0021701315 в частині нарахування позивачу штрафних санкцій на суму 13743408,00 грн скасоване апеляційним судом в частині нарахування штрафних санкцій на суму 8617104,56 грн. Решта штрафних санкцій у розмірі 5126303,44 грн. залишилась в силі.

Однак, позивач не погоджується із податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2019 № 0001031315 в частині застосування штрафної санкції у розмірі 5126303,44 грн, вважає, що для визначення відповідальності у вигляді штрафних санкцій відповідно до норми статті 127 ПК України, насамперед підлягає з`ясуванню яка з дій сталася першою - виплата доходу чи сплата податку, хоча і з порушенням строку. Податковий агент має нести відповідальність на підставі статті 127 ПК України, лише якщо виплата доходу передувала сплаті податку.

Зазначає, що за несвоєчасну сплату ПДФО позивачу на підставі акта перевірки від 26.03.2018 № 254/12-32-13-15-06/33270581 нараховано штрафні санкції за ст. 126 ПК України, а тому просить скасувати оскаржеване податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача позов не визнав, 02.07.2019 подав до суду відзив на позовну заяву (арк. спр. 83-87), у якому зазначив, що перевіркою бухгалтерського рахунку № 6411 «Розрахунки по податку на доходи фізичних осіб» з питання повноти та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету утриманих (нарахованих) сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 встановлено факти не перераховання до бюджету за період з липня (залишок) по грудень 2017 року податку на доходи фізичних осіб на суму 20505213,84 гри. За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми “Д” № 0021701315 від 10.04.2018, яким визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 20505213,77 грн, нараховано штрафні санкції у сумі 13743408.00 грн та пеню у сумі 49132,38 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення частково скасовано постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі № 1240/2425/18.

Вважає, що станом на 31.12.2017 на підприємстві існувала заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб на суму 20 505 213,77 грн, що підтверджується самим підприємством, а тому штрафні санкції у розмірі 25% несплаченої суми податку застосовано правильно.

У подальшому, 21.12.2021, представником відповідача подано до суду додаткові пояснення до відзиву (арк. спр. 132-136), у яких вказав, що в акті перевірки від 26.03.2018 № 254/12-32-13-15-06/33270581 зафіксовано різні порушення податкового законодавства. Так, встановлено факти несвоєчасного перерахування ПДФО за період з січня по частину липня 2017 року у загальній сумі 24701144,41 грн, за що позивачу нараховано штраф на підставі ст. 126 ПК України за податковим повідомленням-рішенням від 10.04.2018 № 0021681315, яке позивач не оскаржував.

Також встановлено несплату ПДФО за період з липня (частково) по грудень 2017 року у сумі 20505213,77 грн. На час перевірки податок не було сплачено, хоча у другому півріччі 2017 року позивачем сплачувалась заробітна плата, проте податок на доходи взагалі не сплачено. За вказане порушення позивачу нараховано штраф за ст. 127 ПК України.

Отже, за результатами перевірки позивача притягнуто до відповідальності за різні податкові порушення.

Ухвалою суду від 18.06.2019 відкрито провадження в справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 17.07.2019 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовлено.

Ухвалою суду від 17.07.2019 зупинено провадження у справі № 360/2193/19 до перегляду судового рішення Верховним Судом у справі № 1240/2425/18 за позовом приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0021701315 від 10.04.2018.

Ухвалою суду від 13.12.2021 поновлено провадження у справі; замінено відповідача з Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445) на правонаступника - Головне управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44082150).

Ухвалою від 11.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Підкреслив, що податкове повідомлення - рішення від 28.03.2019 № 0001031315 оскаржується виключно в частині застосованих штрафних санкцій.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позов та у додаткових поясненнях, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Приватне акціонерне товариство “Сєверодонецьке об`єднання Азот” (ідентифікаційний код 33270581, місцезнаходження: 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5) є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 24 грудня 2004 року, як платник податків та платник єдиного внеску на час виникнення спірних правовідносин перебував на обліку в Головному управлінні ДФС у Луганській області, на час вирішення справи перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09 жовтня 2017 року за № 1003107465 (арк. спр. 229-231).

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Луганській області на підставі наказу від 06.02.2018 № 116 проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” (далі - ПрАТ “Сєвєродонецьке об`єднання Азот”) з питання своєчасності та повноти сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та стану заборгованості по заробітній платі за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, результати якої оформлено актом від 26.03.2018 № 254/12-32-13-15- 06/33270581 (арк. спр. 16-37), відповідно до якого перевіркою встановлено порушення:

- статті 31, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, абзацу а) пункту 171.2 статті 171, абзацу а) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України в частині дотримання строків сплати податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 24701144,41 грн;

- статті 31, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, абзацу а) пункту 171.2 статті 171, абзацу а) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України щодо неперерахування податку на доходи фізичних осіб у строки та у відповідності до вимог законодавства на загальну суму 20505213,77 грн;

- ст. 24 Закону України “Про оплату праці” від 24.03.1995 № 108/95-ВР в частині виплати заробітної плати робітникам підприємства з порушеннями термінів виплати у період з лютого по грудень 2017 року.

Висновки вказаного акта перевірки стали підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 10.04.2018 № 0021701315, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за основним платежем у сумі 20505213,77 грн, нараховано штрафні санкції у розмірі 13743408,00 грн та нарахована пеня у розмірі 49132,38 грн (арк. спр. 13-15), а також податкового повідомлення-рішення від 10.04.2018 № 0021781315, яким позивачу нараховано штрафні санкції на підставі статті 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату ПДФО у розмірі 4830750,14 грн та нараховано пеню у сумі 218299,77 грн (арк. спр. 93-95).

Податкове повідомлення-рішення від 10.04.2018 № 0021701315 оскаржено платником податків в частині нарахування штрафних (фінансових) санкції у розмірі 8617104,56 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі № 1240/2425/18 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Луганській області від 10.04.2018 № 0021701315 в частині нарахування Приватному акціонерному товариству “Сєвєродонецьке об`єднання “Азот” штрафних санкцій на суму 13743408,00 грн (арк. спр. 41-48).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі № 1240/2425/18 скасовано, прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Луганській області від 10.04.2018 № 0021701315 в частині нарахування Приватному акціонерному товариству “Сєвєродонецьке об`єднання “Азот” штрафних санкцій на суму 8617104,56 грн (арк. спр. 49-54).

Постановою Верховного Суду від 15.11.2021 касаційну скаргу ПрАТ “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” залишено без задоволення, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі № 1240/2425/18 залишено без змін (арк. спр. 122-124).

У зв`язку з частковим скасуванням постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі № 1240/2425/18 податкового повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Луганській області від 10.04.2018 № 0021701315 в частині нарахування Приватному акціонерному товариству “Сєвєродонецьке об`єднання “Азот” штрафних санкцій на суму 8617104,56 грн, на виконання п. 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, відповідачем винесенно нове податкове повідомлення - рішення від 28.03.2019 № 0001031315 з узгодженими сумами грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 20505213,77 грн, штрафними санкціями у сумі 5126303,44 грн та пені у сумі 49132,38 грн (арк. спр. 10-12).

Податкове повідомлення - рішення від 28.03.2019 № 0001031315 оскаржено позивачем до ДФС України.

Рішенням ДФС України № 21840/6/99-99-1105-01-15 від 13.05.2019 скаргу ПрАТ “Сєвєродонецьке об`єднання “Азот” на податкове повідомлення-рішення від 28.03.2019 № 0001031315 залишено без розгляду з посиланням на те, що платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання (арк. спр. 38-40).

Спірним у цій справі є правомірність нарахування штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2019 № 0001031315 у сумі 5126303,44 грн на підставі пункту 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

Вирішуючи адміністративний позов в межах заявлених позовних вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Тут та надалі судом наведено норми Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно із пп.14.1.180 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

За правилами пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Пунктом 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно зі статтею 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Відповідно до пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Суд зазначає, що під час перевірки встановлено, що станом на 31.12.2017 по бухгалтерському обліку по рахунку № 6411 «Розрахунки по податку на доходи фізичних осіб» обліковується кредиторська заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 20505213,77 грн.

Зазначене підтверджується, також, оборотно- сальдовими відомостями за період січень - грудень 2017 року, наданими ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» в додаток до листа від 31.01.2018 (арк. спр. 138-139).

Отже, станом на 31.12.2017 у позивача існувала заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб на суму 20505213,77 грн., що підтверджується самим підприємством. Зазначена обставина визнана представником позивача також під час розгляду справи.

Однак, ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» при перерахувані заробітної плати за окремо взятий місяць у призначенні платежу про перерахування ПДФО, зазначав той самий місяць, за який сплачується заробітна плата (арк. спр. 152-178), що і знайшло своє відображення на сторінці 9 акта перевірки і на що посилається позивач у своєму позові.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, відповідно до норм Податкового кодексу України, сплачуючи податок на доходи фізичних осіб у II півріччі 2017 року, позивач погашав податковий борг за зобов`язаннями, що задекларовані ним у І півріччі 2017 року. Станом на момент перевірки, податок на доходи фізичних осіб за зобов`язаннями, визначеними у ІІІ-ІV кварталах 2017 року не було сплачено.

Загальна сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб за ІІІ-ІV квартали 2017 року становить 20515213,77 грн.

Саме на цю суму податковим органо збільшено грошові зобов`язання ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» з ПДФО податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2019 № 0001031315 и в цій частині вказане податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржується.

Згідно з п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків,тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Верховний Суд неодноразово вирішував справи із застосуванням наведених норм права та у постановах від 2 жовтня 2018 року (справа № 820/1824/17), від 28 жовтня 2019 року (справа № 819/1471/13-а), від 23 травня 2019 року (справа № 806/2699/16), від 17 квітня 2020 року (справа № 806/124/17), від 13 лютого 2020 року (справа № 806/129/17), від 13 серпня 2021 року (справи № 806/46/17, № 806/126/17, № 806/43/17) тощо вказав, що пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України визначено обов`язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу. При цьому зміст графи «призначення платежу» у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено приписами наведеної норми.

В свою чергу, штрафні санкції згідно з пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України застосовуються саме за фактичну несплату (неперерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Тобто, відповідальність за порушення, передбачене цією статтею, може мати місце лише у разі, коли платник податків, в тому числі податковий агент, допустив бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто, взагалі не виконав зазначених обов`язків або сплату податку здійснив після виплати доходу платнику податку.

Отже, оскільки перевіркою встановлено наявність несплаченого ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» податку на доходи фізичних осіб за ІІІ-ІV квартали 2017 року у сумі 20515213,77 грн, на яку збільшено податкове зобов`язання позивача в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 28.03.2019 № 0001031315, то і нарахування штрафних фінансових санкцій у розмірі 25% від вказаної суми (5126303,44 грн) здійснено податковим органом правомірно.

Щодо посилання представника позивача на те, що до підприємства вже було застосовано фінансові санкції за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб податковим повідомленням-рішенням від 10.04.2018 № 0021781315 суд зазначає таке.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10.04.2018 № 0021781315 ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» нараховано штрафні санкції на підставі статті 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату ПДФО у розмірі 4830750,14 грн та нараховано пеню у сумі 218299,77 грн (арк. спр. 93-95).

Дослідженням розрахунку штрафних санкцій до вказаного податкового повідомлення-рішення встановлено, що позивачу нараховано штраф саме за несвоєчасну сплату ПДФО у період з січня по липень 2017 року у сумі 24701144,41 грн.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, податковим повідомленням-рішенням від 10.04.2018 № 0021781315 позивача притягнуто до відповідальності за інше правопорушення.

Суд підкреслює, що правопорушенням за статтею 127 Податкового кодексу України є бездіяльність податкового агента, тобто ненарахування, неутримання, несплата, неперерахування податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу. Таким чином, для застосування відповідальності у вигляді штрафних санкцій за статтею 127 Податкового кодексу України слід з`ясувати, яка з подій сталась першою: виплата доходу чи сплата податку, хоча і з порушенням граничного строку сплати.

Якщо до моменту виплати доходу на користь громадян податковий агент, хоча із порушенням передбаченого статтею 168 Податкового кодексу України строку, сплачує суму податку, то застосуванню підлягає стаття 126 Податкового кодексу України. Аналогічні наслідки мають місце у разі їх одночасної сплати.

Якщо ж виплата доходу передувала сплаті податку, податковий агент має нести відповідальність на підставі статті 127 Податкового кодексу України.

Таким чином, висновок контролюючого органу про встановлення перевіркою порушення ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» статті 31, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, абзацу а) пункту 171.2 статті 171, абзацу а) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України щодо неперерахування податку на доходи фізичних осіб у строки та у відповідності до вимог законодавства на загальну суму 20505213,77 грн, а, у зв`язку з цим і нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5126303,44 грн відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України є обґрунтованим.

Отже, податкове повідомлення-рішення форми “Д” № 0001031315 від 28.03.2019 Головного управління ДФС у Луганській області в частині нарахування грошових зобов`язань за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5126303,44 грн є законним та таким, що у повній мірі відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” (ідентифікаційний код 33270581, місцезнаходження: 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5) до Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код ВП 44082150, місцезнаходження: вул. Енергетиків, буд. 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93401) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 11 лютого 2022 року.

Суддя Т.В. Смішлива