Рішення № 103251216, 11.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2022 року Справа№200/15179/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат Імені Ілліча» до Донецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA700100/2021/00024 від 19.05.2021 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2021/00024 від 19.05.2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат Імені Ілліча» (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Азовської митниці Держмитслужби (далі – відповідач). Просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA700100/2021/000010/1 від 19.05.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2021/00024 від 19.05.2021 року

В обґрунтування позову зазначено, що 14 травня 2021 року на адресу позивача від відповідача надійшло електронне повідомлення у якому було повідомлено про те, що документи що були надані позивачем для митного оформлення містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості, а саме: поставка товару здійснюється за непрямим контрактом, стороною в якому виступає посередник, тобто не виробником товару. Отже, позивач стверджує про відсутність недоліків в документах, поданих до митного оформлення, у зв`язку з чим вважає оскаржуване рішення та картку незаконними. Крім того, зазначає, що відповідачем порушено, зокрема ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України.

10 листопада 2021 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року, замінено первинного відповідача на його правонаступника – Донецьку митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позову заяву, в якому, представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні його вимог, мотивуючи це тим, що під час виконання митних формальностей в рамках реалізації положень статей 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України в напрямку контролю за правильністю визначення митної вартості, за результатами опрацювання поданих для підтвердження митної вартості документів у посадової особи митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності задекларованої митної вартості, що зумовлює необхідність витребування додаткових документів. Підставою для витребування додаткових документів від позивача послугували наступні обставини: спрацювання автоматизованого профілю ризику за напрямком митної вартості; встановлення за результатами аналізу й оцінки ризику факту того, що поставка оцінюваного товару здійснювалася за непрямим (посередницьким) контрактом; встановлення факту того, що покупець і продавець оцінюваного товару є пов`язаними особами; встановлення розбіжностей між заявленою позивачем ціною товару та наявною у митниці інформації щодо рівня цін на подібний (аналогічний) товар; встановлення розбіжностей у поданих декларантом документах, а також неподання окремих документів, які мають значення для перевірки цифрових значень складових митної вартості.

Таким чином, неподання на законну вимогу митного органу документів, передбачених частинами 2-4 статті 53 МК України, а також частиною 18 статті 58 МК України (а отже, не доведення відсутності впливу взаємозв`язку покупця і продавця), аналіз наявної у митному органі цінової інформації на подібний товар з інших джерел послугували обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Таким чином, ані під час декларування товару, ані після випуску його у вільний обіг, ПАТ «ММК ім. Ілліча» не виконано вимоги, передбачені частиною 4 статті 53 МК України, тобто не надано документу про оплату за товар, а також інші документи, подання яких є обов`язковим. Крім того, не виконано вимоги частини 18 статті 58 МК України, тобто не показано, що задекларована митна вартість є близькою до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу недов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Відтак, з урахуванням наявної інформації, митниця не мала законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості, заявленої Позивачем, про що повідомила уповноважену особу Позивача – декларанта ТОВ «МЕТІНВЕСТ- ШІППІНГ» листом від 12.08.2021 року за № 7.1-1/7.1-28/05/13/1203 «Про рішення щодо митної вартості».

Отже, представник відповідача вважає, що митницею дотримано вимоги Митного кодексу України, а також інших нормативно-правових актів з питань митної справи щодо порядку визначення митної вартості товару, а спірні Рішення про коригування та Картка відмови прийняті у відповідності з чинним законодавством України, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що декларант не зобов`язаний доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів. Позивач вказує на те, що ним було подано до митного органу документи на підтвердження визначеної за основним методом митної вартості відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України, які містять повні та достовірні відомості про заявлену вартість товарів, чітко ідентифікують придбаний товар та містять об`єктивні й достовірні дані, а відповідач необґрунтовано та безпідставно поставив під сумнів поданий позивачем перелік документів і необґрунтовано скоригував митну вартість товарів згідно з положеннями статті 60 Митного кодексу України.

Крім того, позивачем зазначено, що обов`язок того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. У разі, якщо орган доходів і зборів не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені в частині дванадцятій статті 58 МК України не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Отже, позивач вважає, що митним органом було здійснено поверхневе та необ`єктивне дослідження документів, поданих позивачем для проходження процедур митних формальностей, без дотримання принципу належного урядування.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року було відмовлено представнику позивача у задоволенні його клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження із викликом сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач – приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», код ЄДРПОУ 00191129, місце реєстрації: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1. Види діяльності за КВЕД: 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів (основний) 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки 24.51 Лиття чавуну 24.52 Лиття сталі 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами 85.32 Професійно-технічна освіта 86.10 Діяльність лікарняних закладів 86.21 Загальна медична практика 86.22 Спеціалізована медична практика 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.30 Роздрібна торгівля пальним 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах 49.20 Вантажний залізничний транспорт 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 52.10 Складське господарство 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту 56.29 Постачання інших готових страв 38.32 Відновлення відсортованих відходів 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель

16.05.2019 року між METINVEST INTERNATIONAL SA (надалі - Продавець) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (надалі – Покупцем) було укладено контракт № MІSA-ILYICH 05-19-AYD (надалі Контракт) на постачання продукції (надалі - Товар).

Згідно п. 2.1 повний опис продукції, що відповідає специфікації, походження продукції, будуть вказані в додатках до цього Контракту.

08 квітня 2021 року було укладено Додаток № 33 до Контракту, згідно якого покупець (позивач) зобов`язувався оплатити та прийняти, а постачальник поставити в квітні 2021 року наступний товар: вапняк флюсовий подрібнений фракція 50-100 мм., в кількості 18100,00 МТ (+/-10% в опціоні). Умови поставки: CIF FO Маріуполь, Україна, Incoterms 2010. Вартість за 1 МТ – 1*,18 доларів США, загальна вартість 329058,00 доларів США. Дата навантаження з 08.04.2021 року по 12.04.2021 року. Умови оплати: не пізніше, ніж через 60 днів від дати коносамента.

14 травня 2021 року для підтвердження митної вартості товару за основним методом – першим (за ціною договору (контракту), у відповідності до ст. 53 Митного кодексу України, при митному оформленні товару, позивачем були надані до Азовської митниці Держмитслужби разом із митною декларацією № UA700100/2021/002758 від 14.05.2021 року всі документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість вказаного товару, а саме: контракт № MІSA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019 року з Додатком (специфікацією) № 33 від 08.04.2021 року, зміна № 1 від 01.07.2019 до контракту № MISA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019; зміна № 2 від 29.04.2020 до контракту № MISA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019; інвойс № 93852592 від 12.04.2021 року; договір з третіми особами РМІ 2020-2 від 12.10.2020 року зі зміною № 1 від 17.11.2020 року; рахунок з третіми особами № IHR2021000000039 від 08.04.2021 року; поліс страхування № ТС 9145 від 12.04.2021 року; калькуляція № б/н від 12.04.2021 року; лист виробника «AUDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.LTD.STI» № 001 від 13.11.2019 року про відсутність каталогу продукції; копія митної декларації країни відправлення № 21160400ЕХ038480 від 08.04.2021 року; сертифікат якості № 210419028Е від 18.04.2021 року, виданий компанією SGS.

14 травня 2021 року на адресу позивача від Азовської митниці Держмитслужби надійшло електронне повідомлення згідно якого, як зазначив Відповідач, документи, що були подані для митного оформлення містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості, а саме: поставка товару здійснюється за непрямим контрактом, стороною в якому виступає посередник, тобто не виробником товару. Отже з метою мінімізації ризиків заниження митної вартості в умовах поставки за «непрямим» контрактом, посадова особа митниці має право дослідити документи, на підставі яких сформовано кінцеву вартість імпортованого товару, аби пересвідчитись, що така вартість не є заниженою. Зовнішньоекономічний договір купівлі – продажу товарів № MІSA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019 року, Додаток № 33 (специфікація) від 08.04.2021 року та комерційний рахунок № 93852592 від 12.04.2021 року засвідчені різними підписами та печатками уповноважених осіб. Наданий контракт між третіми особами від 12.10.2020 року № РМІ 2020-2 між METINVEST INTERNATIONAL SA (Швейцарія) та AYDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TAIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI. (Туреччина), інвойс від 08.04.2021 року № IHR 2021000000039 підписані різними особами від компанії AYDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI (Туреччина). Виникає питання щодо повноважень вказаних осіб на підпис відповідних документів. Відповідно до даних графи 9 (а) декларації митної вартості від 09.04.2021 року зазначено, що покупець ПРАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА» та продавець товару METINVEST INTERNATIONAL SA (Швейцарія) є пов`язаними особами. Однак, відповідно до графи 9 (а) декларації митної вартості зазначено, що вказаний взаємозв`язок не вплинув на ціну товару.

Позивачем у відповідь на вимогу митного органу було направлено до Азовської митниці Держмитслужби наступні документи та надані пояснення для підтвердження митної вартості товару: прибутковий ордер від 12.04.2021 року; цінова довідка видана відділенням у м. Маріуполь Донецької ТПП № Э-90 від 16.04.2021 року; лист компанії AYDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TAIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI. б/н від 15.02.2021 року; меморандум ТОВ «Делойт енд Туш ЮСК» від 13.04.2020 року; рахунок фактура № 93875999 від 27.04.2021 року на продаж товару в адресу ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ»; лист № 05/3083 від 17.05.2021 року про відсутність сплати за товар та наявність кредиторської заборгованості покупця перед продавцем з витягом із програм масиву, що підтверджує суму заборгованості.

За наслідком розгляду зазначених вище документів, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA700100/2021/000010/1 від 19.05.2021 року та оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № 700100/2021/00024, після чого, відповідно до ст. 55 МК України товар був випущений у вільний обіг за МД № UA700100/2021/002961 від 20.05.2021 року зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеної митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

В подальшому, уповноваженою особою декларанта (ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ») листом № 034/2021-ОДИ від 04.08.2021 року було надано відповідачу додаткові документи для підтвердження митної вартості товару за ціною договору (контракту), а саме: лист № 05/4710 від 03.08.2021 року ПРАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА» про наявність кредиторської заборгованості компанії «METINVEST INTERNATIONAL SA» у зв`язку з тим, що сплата за товар не здійснювалась; кредиторська заборгованість (витяг з програмного масиву); меморандум ТОВ «Делойт енд Туш ЮСК» від 12.03.2021 року.

Проте, доводи позивача, викладені у вказаному листі та додаткові документи не були взяті відповідачем до уваги, відповідач у листі № 7.1-1/7.1-28-05/13/1203 від 12.08.2021 року відмовив у визнанні митної вартості, посилаючись на відсутність документів, що підтверджують сплату за товар, коли термін сплати, обумовлений в договорі, сплинув.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 52 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною вісімнадцятою цієї ж статті передбачено, що при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем при декларуванні товару вказано про наявність пов`язаності із постачальником.

Таким чином, відповідна обставина не є спірною.

Визначальним для правильного вирішення цієї справи є встановлення того, чи належним чином позивачем спростовано вплив такої пов`язаності на ціну товару.

Судом встановлено, що постачальник товару здійснює його продаж виключно позивачу, що унеможливлює встановлення вартості операції при продажу постачальником ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну.

Натомість, на виконання вимог статті 58 МК України позивачем надано митному органу цінову довідку Донецької торгово-промислової палати (відділення у м. Маріуполь) від 16.04.2021 року № Э-90.

За змістом цієї довідки задекларована вартість ввезеного товару відповідає кон`юктурі ринку відповідного товару.

Посилання митного органу на відсутність у цій довідці методів дослідження вартості не приймаються до уваги, з огляду на те, що у довідці вказано про джерела отримання відповідної інформації. Крім того, суд зазначає, що Донецька торгово-промислова палата є повноважним та компетентним органом для надання такого висновку.

Суд також зазначає, що коригування митної вартості здійснено на підставі попередньо задекларованої та прийнятої митницею вартості операції з ввезення аналогічного товару. Застосовано, зокрема, третій метод визначення товару.

Отже, незважаючи на наявність належним чином оформленого повного пакету документів, що є достатнім для визначенням митної вартості товару за ціною Контракту (основний метод – п. 1 ч. 1 ст. 57 МК України), відповідач, в порушення вимог діючого законодавства, застосував метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно вимог ст. 60 МК України, а саме, визначив митну вартість товару за митною декларацією від 12.05.2020 року № UA700100/2020/002237 за ціною 21,17 дол. США/тн., про що зазначив в рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 700100/2021/000010/1 від 19.05.2021 року. Зазначені дії є грубим порушенням вимог МК України, оскільки в даній ситуації відповідач, виходячи із наданих позивачем документів повинен був визначити митну вартість товару виключно за ціною Контракту по першому основному методу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 57 МК України.

Вказані обставини підтверджуються калькуляціями вартості товару, здійсненими постачальником товару. З них вбачається, що зменшення ціни порівняно із попередньою поставкою обумовлено різною ціною закупівлі та транспортування.

З викладеного суд приходить до висновку про те, що позивачем виконано вимогу Митного кодексу щодо спростування впливу пов`язаності з постачальником на вартість товару.

Щодо інших підстав для сумніву у задекларованій вартості товару, вказаних у оскаржуваному рішенні, суд зазначає наступне.

Митний орган, зокрема, зазначає, що у поданих документах містяться різні підписи та печатки уповноважених осіб.

Зазначене, на переконання суду, не можу свідчити про наявність підробок, оскільки наявність декількох підписантів у однієї юридичної особи відповідає звичайній діловій практиці.

Відсутність у спірному випадку оплати товару в повному обсязі також не є самостійною підставою вважати, що його вартість є недостовірною.

Аналогічна позиція міститься в ухвалі ВАСУ № К/800/34735/14 від 28.05.2015 року, в якій суд касаційної інстанції зазначає про те, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначенням митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 7122,04 грн. (платіжне доручення № 4500107663 від 12.10.2021 року.)

Отже, вказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних призначень відповідача.

Питання про стягнення витрат на правничу допомогу буде вирішено окремо після подання позивачем детального розрахунку таких витрат, відповідно до вимог ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (місцезнаходження: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) до Донецької митниці (місцезнаходження: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, 1, код ЄДРПОУ ВП 44029605) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA700100/2021/00024 від 19.05.2021 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2021/00024 від 19.05.2021 року – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA700100/2021/000010/1 від 19.05.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2021/00024 від 19.05.2021 року

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відокремленого підрозділу Державної митної служби України Донецької митниці (місцезнаходження: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, 1, код ЄДРПОУ ВП 44029605) на користь приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (місцезнаходження: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) судові витрати у розмірі 7122 (сім тисяч сто двадцять дві) грн. 04 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко