Рішення № 103247208, 09.02.2022, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/973/21

Провадження № 2-а/386/9/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі :

головуючого судді Гут Ю. О.

за участю секретаря судового засідання Корніцької Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , до інспектора роти № 7, 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Бузило Вікторії Валеріївні та Департамету патрульної поліції Управління патрульної поліції у Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_1 07.10.2021 звернувся до Голованівського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до інспектора роти № 7, 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Бузило Вікторії Валеріївні про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою серії ЕАО №483112 від 28.09.2021 інспектором роти № 7, 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Бузило Вікторією Валеріївною на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за те, що він керуючи транспортним засобом автомобілем марки «TOYOTA PRADO» номерний знак « НОМЕР_1 » 28.09.2021 об 11 год. 30 хв. в с. Алтестове Траса-05 на 450 км. рухався зі швидкістю 104 км/год у зоні дії знаку 3.26 обмеження максимальної швидкості 50 км/год, перевищив допустиму максимальну швидкість на 54 км/год, чим порушив вимоги п. 12.9. ПДР України, правопорушення зафіксоване на вимірювальний засіб «TruСam» 8382.

Позивач вказав, що дійсно рухався транспортним засобом автомобілем марки «TOYOTA PRADO» номерний знак « НОМЕР_1 » 28.09.2021 об 11 год. 30 хв. в с. Алтестове Траса-05 на 450 км, зі швидкістю 60-65 км/год. В цей момент його було зупинено працівником поліції, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення про те, що він згідно показань вимірювального засобу «TruСam» 8382 нібито їхав зі швидкістю 104 км/год, тобто перевищив швидкість на 50 км/год., якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАп та накладено штраф у розмірі 1700 грн. Позивач вважає, що складання протоколу та винесення постанови відносно нього є безпідставним, оскільки він рухався зі швидкістю 60-65 км/год та в його діях відсутні ознаки правопорушення. 28.09.2021 була похмура погода, йшов дощ, а згідно технічних характеристик вимірювального засобу «TruСam», який працює на основі лазерної технології має велику похибку вимірювання швидкості в погану погоду, також вимірювання швидкості працівниками поліції здійснювалось вимірювальним засобом «TruСam» з порушенням, тобто не з штативу, а з руки, що може дати похибку. Вважає, що постанова ЕАО №483112 від 28.09.2021 є протиправною та підлягає скасуванню. Позивач вказав, що рухаючись транспортним засобом по трасі-05 на даному відрізку траси він не бачив попереджувальних знаків 5.70 «фото-відеофіксація порушень ПДР». Крім того, вимірювання швидкості руху транспортного засобу, яким він керував здійснювалось не в автоматичному режимі, а лазерним вимірювачем швидкості руху «TruСam» 8382 та на підтвердження факту вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення відповідачем до постанови не надано фото з «TruСam» 8382 щодо перевищення ним швидкості. За таких умов він не мав часу та відповідно фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО № 4831112 від 28.09.2021 якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладеного адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

04.11.2021 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

09.12.2021 постановлену ухвалу суду про залучення до участі в справі співвідповідача - Департамету патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області.

Представник відповідача Департамету патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області – Єфіменко С.С. надіслав до суду відзив на адміністративний позов, шляхом направлення 13.01.2022 відзиву електронною поштою з ЕЦП, а також 13.01.2022 поштою, який надійшов до суду 18.01.2022. Відзив обґрунтовує тим, що представник відповідача категорично не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необгрунтованими, такими, що не відповідають нормам діючого законодавства виходячи з наступного. Факт перевищення швидкості руху позивачем зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів «TruСam» II LТІ 20/20 №ТС008382, що підтверджується роздруківкою файлу 16328293422200_0928_114222.jmx та відеозаписом з даного пристрою. Підтвердженням наявності дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год» на автодорозі М-05 Київ - Одеса 450-й км. є відеозапис ділянки дороги по маршруту Факт вчинення позивачем правопорушення підтверджується фото- та відео-матеріалами відзнятими лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів «TruСam» II LТІ 20/20 №ТС008382 та підтверджується роздруківкою файлу 1632829342_2200 _0928_114222.jтх з пристрою, на якому зокрема, вказана система географічних координат з кутовими величинами: географічна широта 46°37'55.10"N і географічна довгота 30°32'35.52"Е місця події автодороги М-05 Київ-Одеса. 450 км. Зазначений пристрій («TruСam» II LТІ 20/20 №ТС008382) відповідає всім вимогам законодавства, пройшов відповідну повірку та його покази являються належними, допустимими, достовірними доказами. Результатом фіксації порушень правил дорожнього руху лазерним вимірювачем швидкості «TruСam» II LТІ 20/20 №ТС008382 - є файл 1632829342_2200_0928_114222.jтх. На роздруківці файлу міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення позивачем, а саме: назва та модель приладу, яким здійснювалось вимірювання; прізвище та номер нагрудного жетона інспектора, який здійснював вимірювання: дата та час здійснення правопорушення; географічні коорданати місця вчинення правопорушення; швидкість руху автомобіля, щодо якого здійснюється вимірювання; дистанція до автомобіля; дозволена швидкість на даній ділянці дороги; фотофіксація автомобіля в потоці позначеного відміткою «+» вказуючою, який саме об`єкт вимірюється; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку. Патрульний поліцейський під час розгляду справи та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4831112 від 28.09.2021 за своїм внутрішнім переконанням дослідив наявні у справі докази та дійшов висновку про їх достатність, які в сукупності підтверджували факт вчинення громадянином ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП. Під час розгляду справи, позивача було ознайомлено з його правами згідно ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Треба врахувати, що позивач скористався своїм правом на власний розсуд і не надав поліцейським письмового пояснення по суті вчиненого ним правопорушення. Жодної іншої письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки, так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п. 5 ст. 278 КУпАП - не надходило. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача інспектором патрульної поліції було винесено постанову, зі змістом якої позивача було ознайомлено та роз`яснено права та строки її оскарження. Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП інспектор виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу. Негайно, після закінчення розгляду справи інспектор відповідно до ст. 285 КУпАП оголосив винесену постанову та надав її копію позивачу.

Отже, відеозапис правопорушення з приладу ТгиСАМ II який надав інспектор позивачу під час розгляду справи отриманий з дотриманням приписів ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно відповіді Служби автомобільних доріг в Одеській області за вих. №01-1011/12 від 17.03.2021 в якій вказано, що дорожні знаки 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» з табличкою 7.2.1 «Зона дії» встановлені на початку серпня на км 360+000 - км 440+000 та км 442+000 - км 463+000 автодороги М-05 Київ - Одеса згідно листа УПП в Одеській області ДПП. На сайті ДПП розміщено мапу України з зазначеними ділянками доріг з розташуванням пристроїв вимірювання швидкості «TruСam». Дана інформація є загальнодоступною та неодноразово висвітлювалась в засобах масової інформації. Позивач не надав жодного доказу того, що дорожний знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» відсутні на ділянці автодороги М-05 Київ - Одеса 450 км. Під час винесення постанови серії ЕАО № 4831112 від 28.09.2021 у фабулі було зазначено пристрій за допомогою якого вимірювалась швидкість руху позивача «TruСam» II LТІ 20/20 №ТС008382. У зв`язку з чим, постанова серії ЕАО № 4831112 від 28.09.2021 відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та нормам чинного законодавства.

Позивач не надав жодного доказу неправомірного використання «TruСam» II LТІ 20/20 №ТС008382 з руки; на офіційному сайті виробника наявні фото та відео, на яких продемонстровано спосіб використання приладу «TruСam» з руки; на офіційному сайті виробника є перелік комплектуючих частин до приладу «TruСam» II LТІ 20/20 №ТС008382, серед яких є приклад; сертифікат відповідності на вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний «TruСam» II LТІ 20/20 №ТС008382 видано 23.12.2020 приватному підприємству «ДИРЕКТОН». Лазерний вимірювач «TruСam» II LТІ 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що підтверджується у відповіді ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 01.10.2019 вих. № 16289/41/35/02-19.

В обґрунтування власної позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які спростовували факт перевищення ним встановленої дорожнім знаком 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год» швидкості руху в Одеська область, Біляївський район, с. Алтестове автодорога М-05 (Київ - Одеса), 450 км.

Стороною відповідача надано відеоматеріали та покази технічних приладів, котрі підтверджують наявність в діяннях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП. Доводи позивача спростовуються вищенаведеним аргументами і нічим обє`ктивно не підтверджуються та зводяться до намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення за ч.4 ст. 122 КУпАП, яка встановлюс адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, з огляду на все зазначене вище, в діях позивача є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП. Інспектор Бузило В.В., мав всі законні підстави для зупинки транспортного засобу позивача, розгляду справи на місці вчинення правопорушення, ним дотримана процедура розгляду справи, постанова обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Доводи позивача щодо необхідності її скасування безпідставні, необгрунтовані, не підкріплені нормами законодавства та доказами. Представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 09.02.2022 надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач інспектор роти № 7, 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Бузило В.В. в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином у відповідності до ст. 126 КАС України, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого листа разом з судовою повісткою під підпис 20.01.2022, про причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність суду не надала.

Представник відповідача Департамету патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у відповідності до ст. 126 КАС України, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих листів разом з судовими повістками під підпис 20.01.2022, про причини неявки суду не повідомив, надав суду відзив, заяви про розгляд справи у його відсутність суду не надав.

В порядку ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.09.2021 інспектором роти № 7, 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Бузило Вікторією Валеріївною на трасі М-05 на 450 км с.Алтестове Біляєвського району Одеської області було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №483112, якою притягнув до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. (а.с. 9).

Як зазначено в постанові, позивачу ставиться в провину те, що він керуючи транспортним засобом автомобілем марки «TOYOTA PRADO» номерний знак « НОМЕР_1 » 28.09.2021 об 11 год. 30 хв. в с. Алтестове Траса-05 на 450 км. рухався зі швидкістю 104 км/год у зоні дії знаку 3.26 обмеження максимальної швидкості 50 км/год, перевищив допустиму максимальну швидкість на 54 км/год, чим порушив вимоги п. 12.9. ПДР України, правопорушення зафіксоване на вимірювальний засіб «TruСam» 8382.

Відповідно частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно до п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Пунктом 12.9. б ПДР України водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Дорожній знак 3.29 ПДР України “Обмеження максимальної швидкості”. забороняє рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знаку.

Дорожній знак 5.70 ПДР України «Фото-відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» лише інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Він відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків.

В той же час, Закон не зобов`язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху.

З урахуванням викладеного, посилання позивача про те, що TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, суд вважає помилковим.

Також, враховуючи вищевикладене, доводи позивача щодо неможливості використання вказаного вимірювального пристрою швидкості судом TruCam оцінюються критично.

За змістом ч. 4 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ст.ст. 245, 246 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 268 КУпАП передбачає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Порядок розгляду справи встановлено ст. 279 КУпАП. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Зміст та вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення, визначені ст. 283 КУпАП, відповідно якої постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, також, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення визначено розділом ІV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за №1496/27941 (далі – Інструкція).

Так, згідно пунктів 3, 4, 8 Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП. У випадках, передбачених частиною першою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 7).

Постанова по справі про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка постанови по справі про адміністративне правопорушення (додаток 8), на якому проставлено відповідні серію і номер.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 затверджено «Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Згідно п.4 розділу І наведеної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч.4 ст.122 КУпАП.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 2 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 9, 10 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п.2 р.IV Інструкції зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам статті 283 КУпАП.

Відповідно до п.5 р.IV Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. За наявності технічної можливості після винесення постанови в електронній формі у вигляді стрічки на мобільному логістичному пристрої відображається двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 вказав, скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Положеннями ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» надано право поліції застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За визначенням, наведеним у ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення серії містить посилання на те, що швидкість руху позивача вимірювалась приладом «TruСam» II LТІ 20/20 №ТС008382.

На підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем долучено до матеріалів справи диск з відеозаписом та роздруківку фото з лазерного вимірювача швидкості «TruСam» II LТІ 20/20 №ТС008382, на яких зафіксовано рух транспортного засобу «TOYOTA PRADO» номерний знак « НОМЕР_1 » , зі швидкістю 104 км/год. на відстані 450 м, та зазначено дату і час фіксації 28.09.2021 о 11:49 год., поміряна дистанція 110,1 км., дані геолокації – ділянка автодороги М05, 450км, широта – 46 37 55.10”E, довгота – 30 32”35.52”Е.

Дані, що містяться на роздруківці відповідають обставинам справи, зазначеним в оскаржуваній постанові.

Згідно зі ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний «TruСam» II LТІ 20/20 №ТС008382 сертифікований 23.12.2020 приватним підприємством «ДИРЕКТОН». Строк дії вказаного сертифікату відповідності експертного висновку до 26.12.2028.

Лазерний вимірювач «TruСam» II LТІ 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що підтверджується у відповіді ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 01.10.2019 вих. № 16289/41/35/02-19.

Приладом TruCAM перевіряють швидкість за допомогою лазера, що дозволяє уникнути неточностей, робоча дистанція пристроїв контролю швидкості TruCam сягає 1,2 км. TruCam - лазерний вимірювач швидкості, оснащений режимом відеофіксації. Основна відмінність приладу від «Візира» і йому подібних - він використовує не радіохвилю, а світловий промінь - лазер, який дозволяє зафіксувати перевищення швидкості конкретного автомобілю в потоці транспорту на відстані, що перевищує кілометр.

Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу (на відео видно, як червона позначка фіксується на автомобілі позивача, тобто вимірює швидкість саме даного автомобіля). Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео.

Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення Правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Відповідно до листа ДП «ВДНВЦСМСЗПС» Укрметртестстандарт Мінекономрозвитку України диста № 22-38/49 від 01.10.2019, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruСam» II LТІ 20/20 №ТС008382 (виробник Laser Technology Inc., США), відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год

Отже, лазерний вимірювач швидкості «TruСam» II LТІ 20/20 №ТС008382 зареєстрований в Державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, а прилад TruСam» II LТІ 20/20 №ТС008382 пройшов періодичну повірку, свідоцтво було чинним станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому суд вважає, що його показання є належним та допустимим доказом вчинення позивачем інкримінованого порушення у розмінні 73-75 КАС України.

Відповідно до додатку до листа Служби автомобільних доріг у Одеській області від 17.03.2021 про надання інформації щодо встановлення на мережі автомобільних доріг загального користування державного значення Одеської області дорожніх знаків 5.70 «Фото-відеофіксування порушень Правил дорожнього руху»» з табличкою 7.2.1. «Зона дії» встановлено на автодорозі М-05 Київ-Одеса на 360 км.-440 км та 442+463 км .

Фіксація швидкості автомобіля позивача мала місце на 450 км а/д М-05 Київ-Одеса, тобто в межами дії дорожнього знаку знаків 5.70 та 3.29.

Листом Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Міністерства економічного розвитку та торгівлі від 01 жовтня 2019 року № 22-38/49 підтверджується, що лазерний вимірювач TruСam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, та крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач T TruСam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювання швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Отже, використання приладу TruCam відбувається у автоматичному режимі як у мобільному, так і у статичному положенні, а тому користування приладом у ручному режимі не є порушенням.

Вищевикладене спростовує доводи позивача про неможливість використання приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів TruСam в ручному режимі.

Тобто, позивач, керуючи транспортним засобом «TOYOTA PRADO» номерний знак « НОМЕР_1 », рухався зі швидкістю 104 км/год., де допустима швидкість встановлена 50 км/год, що є перевищенням дозволеної швидкості в населених пунктах згідно ПДР.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що вчинення позивачем порушення п. 12.4 ПДР підтверджено належними і допустимими доказами.

Доводи позивача щодо відсутності на відрізку дороги, на якому рухався автомобіль під керуванням позивача, дорожнього знаку 5.70 «Фото, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху», що, на його думку, свідчить про відсутність правових підстав для монтування/розміщення автоматичної фототехніки та відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху, зокрема, швидкісного режиму, є такими, що не підтверджуються документально, оскільки суду не надано доказів, які б вказували на відсутність вказаних знаків на вказаному відрізку дороги на момент винесення оскаржуваної постанови, натомість висловлену лише суб`єктивну думку, яка немає жодного нормативного та доказового підґрунтя.

До того ж, у своєму відзиві відповідач зазначав, що інформаційний знак 5.70 розміщений на початку серпня перед місцем проведення контролю швидкості руху автомобіля, а саме на 360 км.-440 км та 442+463 км, що не було спростовано позивачем.

В суду немає підстав вважати, що позивач, порушуючи на даній ділянці автодороги вимоги швидкісного режиму, не був завчасно проінформований дорожнім знаком 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Крім того, вказані доводи позивача судом оцінюються критично, оскільки відповідно до пункту 5.70 Правил дорожнього руху дорожній знак «Фото, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху»інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Відповідно до пп. ґ п. 8.4 Правил інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила.

Тобто, встановлення такого дорожнього знаку перед використання радарів має рекомендаційний характер і законодавством не передбачено обов`язковість його встановлення.

Разом з тим, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України, не розраховуючи на те, що факт вчинення правопорушення не буде належним чином зафіксований.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність складання оспорюваної постанови. Підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено. Стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції ч.4 ст. 122 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Всупереч встановленому КАС обов`язку доказування, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження не правомірності дій представника поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доказів, які б підтвердили вказані обставини та спростовували твердження відповідача.

Крім того, відповідно до ч.1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, представником відповідача спростовано доводи позивача ОСОБА_1 щодо не виконання ним вимог п 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме: перевищення водіями трансьпортних засобюів встановлених обмежень швидкості руху більше ніж як на 50 км/год.

У Рішенні Конституційного Суду від 29.06.2010 року №17-рп/2010 зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Отже, юридичні рішення суб`єктів владних повноважень повинні прийматися у відповідності з правовими нормами, які повинні бути чіткими, щоб дозволяти особі передбачити для себе певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Отже, суд дійшов висновку про те, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

При прийнятті такого рішення, судом також враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «О`Халлоран і Френсис проти Великобританії», де зазначено, що будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди; можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що інспектор поліції діяв в межах своїх повноважень при наявності адміністративного правопорушення в діях позивача, за вчинення якого, у передбаченому чинним законодавством порядку, виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, при визначенні розміру якого працівник патрульної поліції врахував особу порушника та конкретні обставини справи, права позивача при цьому порушені не були, у зв`язку з чим, у задоволенні позову відмовляє у повному обсязі.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Надані відповідачем докази на підтвердження правомірності оскарженої позивачем постанови є належними, достовірними та достатніми доказами у розумінні статей 73, 75, 76 КАС України.

Відповідно до вимог ч.5 ст.139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи приписи ст.139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 254, 255, 258, 268, 278-280, 284 КУпАП, ст.ст. 2, 72-77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора роти № 7, 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Бузило Вікторії Валеріївні та Департамету патрульної поліції Управління патрульної поліції у Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4831112 від 28.09.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн..

Судові витрати зі сплати судового збору компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Місцезнаходження відповідача інспектора роти № 7, 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Бузило Вікторії Валеріївни: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, б. №5, поштовий індекс 65114.

Місцезнаходження відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, б. №5, поштовий індекс 65114, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40108646.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 14 лютого 2022 року.

Суддя: Гут Ю. О.