Рішення № 10322433, 06.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.10                                                                                           Справа№ 15/71

за позовною заявою Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів

до відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, м.Львів

про стягнення 725 116, 44 грн.                                                  

Суддя Т.Костів

при секретарі Ю.Качур

Представники

Від позивача: Рудик О.М. - представник

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позов заявлено Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця", м.Львів до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, м.Львів про стягнення 725 116, 44 грн. заборгованості за договором позики № Л/НФ-0411з/НЮ від 29.04.2004 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.04.2010р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 13.05.2010 р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 13.05.2010 року, 01.06.2010 року та 22.06.2010 року.

Представнику позивача роз'яснювались його права та обов'язки згідно зі ст.22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підств, викладених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики № Л/НФ-0411з/НЮ від 29.04.2004 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу позику в сумі 500 000, 00 грн., відповідач зобов'язався повернути отримані від позивача кошти до 01.01.2006 року. На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу обумовлені договором кошти.Однак, відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав, позику не повернув, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 500 000, 00 грн.. За порушення грошового зов'язання позивач нарахував відповідачу інфляційні витрати в розмірі 191 500, 00 грн. та три проценти річних в розмірі 33 616, 44 грн.. Просить позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів та відзиву на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4655798.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Враховуючи ту обставину, що у випадку зайнятості представника, сторона вправі призначити іншого пердставника для участі у справі, суд наголошує відповідачу на обов'язку, передбаченому ст. 22 ГПК України добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, подані докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача суд встановив наступне.

В зв'язку з недостатнім фінансуванням з державного бюджету, Управління МВС України у Львівській області звернулось з листом №14/235 від 21.04.2004 до Львівської державної залізниці про надання фінансової допомоги на придбання спеціальних автомобілів для Управління МВС України у Львівській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 №1990.

Між Львівською державною залізницею, яка перейменована згідно п. 1 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 80 від 31.01.2006 у Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця», та Управління МВС України у Львівській області укладено Договір позики № Л/НФ-041 1з/НЮ від 29.04.2004 (надалі - договір), у відповідності до якого позивач надає відповідачу грошову позику в сумі 500 000, 00грн. на термін до 01.01.2006, а відповідач зобов'язується повернути позику в термін визначений договором шляхом перерахування суми позики на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до п.3 договору позивачем було перераховано одним траншом 500 000, 00грн. на рахунок Управління МВС України у Львівській області, що підтверджується платіжним дорученням №790 від 13.05.2004.

Згідно з п. 4 договору по закінченню терміну дії даного договору, відповідач, зобов'язаний повернути суму позики, яка була ним отримана.

У зв'язку з закінченням терміну дії договору позивач звернувся з листом від 09.12.2005 №Н-10/4267 до відповідача з проханням повернути суму позики. У листі УМВС України у Львівській області від 10.01.2006 № 14/11 зазначалось, що обмеженість фінансових ресурсів УМВС України у Львівській області не дозволяє на сьогоднішній день виконувати умови договору позики від 29.04.2004 щодо повернення позики в сумі 500 000,00грн. та просило розглянути можливість пролонгації даного договору або реструктуризації заборгованості на термін не менше двох років. З огляду на прохання відповідача, між ДТГО "Львівська залізниця" та УМВС України у Львівській області укладено угоду від 30.01.2006 № Л/НФ -0610з/НЮ про зміну терміну виконання договору позики № Л/НФ-0411з/НЮ від 29.04.2004, в якій сторони визначили новий термін повернення грошової позики, а саме до 31.12.2007 та погодили графік її погашення. Враховуючи прохання відповідача про продовження терміну дії договору, висловлене в листі від 11.09.2007 № 14/739, у жовтні 2007 року позивачем було надано відповідачу проект додаткової угоди про зміну терміну виконання зобов'язання по поверненню позики до 31 грудня 2008 року. Однак, відповідачем зазначена додаткова угода підписана не була та на адресу позивача не поверталась.

На численні звернення позивача з проханням добровільно повернути позику, відповідач безпідставно відмовив в поверненні грошових коштів, про що свідчать листи від 08.12.2008 №14/2286, від 19.05.2009 №14/775.

Відповідно до п. 7 договору позика вважається повернутою після зарахування її на розрахунковий рахунок позивача. Однак, позика повернута не була, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 500 000, 00 грн.. За порушення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу фінансові санкції на загальну суму 225 116, 44 грн., а саме: три проценти річних в розмірі 33 616, 44 грн. та інфляційні витрати в розмірі 191 500, 00 грн..

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 725 116, 44 грн. і станом на день розгляду справи віповідачем не погашена.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Оскільки, спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати слід покласти на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79000, м.Львів, вул.Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 08592247) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (79007, м.Львів, вул.оголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) 500 000, 00 грн. основного боргу, 33 616, 44 грн. трьох процентів річних, 191 500, 00 грн. інфляційних витрат, 7 251, 16 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя