Рішення № 10322240, 05.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2010 р. Справа № 17/083-10

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Червона Рута”

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 8962,24грн.

За участю представників:

від позивача: Уваркін М.М. (довіреність № 266 від 03.06.2010р.);

від відповідача: не зявилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Червона Рута” (далі - позивач) звернулося з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 8962,24грн. заборгованості, з яких: 8769,30грн. основного боргу та 192,94грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором купівлі продажу № 39/1 від 22.03.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2010р. порушено провадження у справі № 17/083-10, розгляд справи призначено на 11.06.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2010р. розгляд справи відкладено на 21.06.2010р.

В судовому засіданні 21.06.2010р. представником позивача подано доповнення до позовної заяви (а.с. 31), згідно якого він просить суд, в доповнення до раніше заявлених позовних вимог, розірвати договір купівлі-продажу № 39/1 від 22.03.2010р., яке прийнято судом, розгляд справи відкладено на 05.07.2010р.

В судовому засіданні 05.07.2010р. представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з урахуванням поданого ним доповнення до позовної заяви та просив розірвати договір купівлі-продажу № 39/1 від 22.03.2010р. та стягнути з відповідача 8962,24грн. заборгованості, з яких: 8769,30грн. основного боргу та 192,94грн. пені.

Представник відповідача в судові засідання 11.06.2010р., 21.06.2010р. та 05.07.2010р. не зявився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.03.2010р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Червона Рута” (Виконавець) укладено договір купівлі-продажу № 39/1, за умовами якого продавець зобовязався передати у власність товар згідно рахунку-фактури, а покупець прийняти та сплатити 12045,30грн. по ціні та в строки, згідно з умовами даного договору. Асортимент та ціна товару, який є предметом даного договору містяться у рахунку-фактурі, який є невідємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1., 2.1.1., 2.1.2, 2.1.3. договору продавець зобовязується: поставити товар, обумовлений в договорі та в рахунку-фактурі до нього на протязі 14 банківських днів з моменту підписання договору; поставити товар, який є предметом договору в кількості, вказаній у рахунку-фактурі; у випадку затримки поставки товару, негайно повідомити про це покупця і вирішити питання про дату поставки.

Згідно п.п. 2.2., 2.2.1. договору покупець зобовязується сплатити продавцю суму за товар з розрахунку: 70 % вартості товару при підписанні договору, інші 30 % - за день до поставки товару, згідно умов договору, в іншому разі поставка товару переноситься з вини покупця на термін поки не буде внесена доплата в повному обсязі.

Вартість товару, який є предметом договору складає 12045,30грн. без ПДВ. (п. 3.1. договору).

22.03.2010р. між сторонами укладено додаток до угоди № 39 від 22.03.2010р. (а.с. 12), згідно якого відповідач та позивач домовились, що вартість виготовлених чохлів складатиме 12045,30грн.

Рахунком-фактури № 42 від 24.03.2010р. (а.с. 13) встановлено, що вартість поставленого товару складає 12045,30грн.

Суд встановив, що позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, на виконання п. 2.2.1 договору 24.03.2010р. перерахував на рахунок відповідача 70 % вартості товару у розмірі 8769,30грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 22).

Про належне виконання позивачем зобовязань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Відповідач, в свою чергу, обовязки за договором в частині поставки товару за договором у строк встановлений договором (14 банківських днів з моменту підписання договору (22.03.2010р.), до 13.04.2010р.) належним чином не виконав; суму попередньої оплати в сумі 8769,30грн. позивачу не повернув.

Предметом позову з урахуванням поданого позивачем доповнення до позовної заяви (а.с. 31) є вимога позивача про розірвання договору купівлі-продажу № 39/1 від 22.03.2010р. та стягнення з відповідача 8962,24грн. заборгованості, з яких: 8769,30грн. основного боргу та 192,94грн. пені.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 ГК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України встановлено, що продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання однією стороною друга сторона має право частково або у повному обсязі відмовитися від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Відповідно до частин третьої та пятої ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у звязку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Суд встановив: позивач належним чином виконав умови договору, а саме: 24.03.2010р. перерахував 70 % вартості товару у розмірі 8769,30грн.; відповідач протягом 14 банківських днів з моменту підписання договору (до 13.04.2010р.) товар визначений у рахунку-фактурі № 42 від 24.03.2010р. не передав; наявність істотного порушення відповідачем умов договору, яке полягає у невиконанні останнім дій щодо передачі товару, визначеного у рахунку-фактурі № 42 від 24.03.2010р. та за своїм правовим наслідком позбавляє позивача можливості отримати результат співпраці, в строк визначений договором, на який останній розраховував при укладенні договору.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу № 39/1 від 22.03.2010р., укладеного між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Червона Рута” та стягнення з відповідача 8769,30грн. збитків, завданих розірванням договору (попередньої оплати) є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 192,94грн. пені за період з 06.04.2010р. по 19.05.2010р.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За порушення строків відвантаження товару продавець виплачує покупцю пеню у розмірі 0,05% від вартості товару за кожний день прострочки (п. 4.1. договору).

Відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики №631 від 18.06.2004р., банківський день - день, коли банківська система України дозволяє перерахування коштів.

Оскільки у вихідні (субота та неділя) та святкові дні банківська система України міжбанківські перекази коштів через СЕП не здійснювала, відповідач мав передати товар 12.04.2010р. відповідно.

Таким чином, право на нарахування пені виникло у позивача 13.04.2010р., у звязку з тим, що відповідач не передав позивачу товар на протязі 14 банківських днів з моменту підписання договору (22.03.2010р.).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 8), суд обмежив період її нарахування з 13.04.2010р. (від дня, коли зобовязання мало бути виконано) до 19.05.2010р. (дата вказана позивачем в поданому ним розрахунку). Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 13.04.2010р. по 19.05.2010р. становить 162,23грн. Відтак, вимога про стягнення 192,94грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 162,23грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу № 39/1 від 22.03.2010р., укладеного між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Червона Рута” та стягнення з відповідача 8769,30грн. збитків, завданих розірванням договору (попередньої оплати) та 162,23грн. пені є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір купівлі-продажу № 39/1, що був укладений 22.03.2010р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (09108, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Червона Рута” (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 24; код ЄДРПОУ 20049304).

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (09108, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Червона Рута” (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 24; код ЄДРПОУ 20049304) 8 769 (вісім тисяч сімсот шістдесят девять гривень) 30 коп. збитків, 162 (сто шістдесят дві гривні) 23 коп. пені, 186 (сто вісімдесят шість гривень) 65 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять гривень) 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Рішення підписане: 07.07.2010р.