Ухвала суду № 10322172, 02.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032 м. Київ, вул. Комінтерну, 16, тел. 230-31-77

УХВАЛА

"02" липня 2010 р. Справа 4/184-09

Суддя господарського суду Київської області Щоткін О.В. розглянувши скарги

Закритого акціонерного товариства “Росава” на дії державного виконавця та скасування постанови “Про стягнення з боржника виконавчого збору”від 15.03.2010р. постанови “Про арешт коштів боржника” від 01.03.2010р., постанови «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій»від 24.03.2010р. у справі № 4/184-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Конімпекс”(Konimpex Ltd.), м.Конін, Польща,

до Закритого акціонерного товариства “Росава”, м.Біла Церква, Київської області, Україна

про стягнення 1348451,90 доларів США

за участю представників сторін:

від заявника –Колісніченко С.В. –предст.

від органу ДВС –Бабій В.О.

від стягувача - не з’явився;

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 29.09.2009р. позов задоволено повністю, стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Росава”(09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, будинок 91, код ЄДРПОУ –30253385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Конімпекс” (Konimpex Ltd.), (62-500, Польща, місто Конін, вул. Міцкевича, 24, реєстраційний номер згідно державного судового реєстру Польщі KRS № 0000043189) 1244 548,45 (один мільйон двісті сорок чотири тисячі п‘ятсот сорок вісім) доларів США 45 центів основного боргу, 92 356 (дев‘яносто дві тисячі триста п‘ятдесят шість) доларів США 23 центів пені, 11547 ( одинадцять тисяч п‘ятсот сорок сім) доларів США 22 центи річних, 3320 (три тисячі триста двадцять) доларів США –державного мита, 18 (вісімнадцять) доларів - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Від закритого акціонерного товариства “Росава” 26.04.2010р. надійшли на адресу суду скарги на дії органу ДВС, відповідно до яких останній просить скасувати постанови “Про стягнення з боржника виконавчого збору” від 15.03.2010р. та постанови “Про арешт коштів боржника” від 01.03.2010р.

12.05.2010р. через загальний відділ господарського суду надійшла скарга на дії державного виконавця та скасування постанови «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій»від 24.03.2010р.

Ухвалами господарського суду Київської області вищезазначені скарги були прийняті до розгляду та призначені на 27.05.2010р.

Вказані скарги обґрунтовані тим, що Підрозділом примусового виконання рішення відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області було незаконно винесено вищезазначені постанови, оскільки Закритим акціонерним товариством “Росава” не було пропущено строк на добровільне виконання рішення господарського суду.

Представник Державної виконавчої служби в судовому засіданні подав письмові пояснення на скаргу, в якій зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 16469865 від 18.12.2009р. була надіслана боржнику в п’ятиденний термін, у зв’язку з чим державний виконавець правомірно виніс оскаржувані постанови.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2010р. розгляд скарг було відкладено на 14.06.2010р.

Ухвалою суду від 27.05.2010р. строк вирішення спору було продовжено на один місяць.

В судовому засіданні, яке відбулось 14.06.2010р., було оголошено перерву до 21.06.2010р.

Представником заявника та Державної виконавчої служби було подано додаткові пояснення по справі.

В судових засіданнях 21.06.2010р. та 24.06.2010р. оголошувались перерви.

02.07.2010р. представником ЗАТ «Росава»було подано додаткові пояснення.

Розглянувши скаргу про скасування постанови “Про арешт коштів боржника” від 01.03.2010р., судом встановлено, що вона ґрунтується на тому, що 09.03.2010 року ЗАТ «Росава»стало відомо, що постановою Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області від 01.03.2010 року було накладено арешт на розрахункові рахунки Закритого акціонерного товариства «Росава»відкриті в установах банків, які були направлені до банківських установ листом № 1564 від 03.03.2010 року.

Однак, за словами скаржника, при винесенні вказаної постанови державним виконавцем не було враховано факту сплати з боку ЗАТ «Росава»значної частини заборгованості перед ТОВ «Конімпекс», а саме було сплачено суму в розмірі 611 158,20 доларів США, що підтверджується копіями платіжних доручень в іноземній валюті: № 4662 від 27.11.2009 року; № 4863 від 30.12.2009 року; №4862 від 30.12.2009 року; №33 від 13.01.2010 року; №48 від 14.01.2010 року; №54 від 15.01.2010 року; №45 від 14.01.2010 року; №53 від 15.01.2010 року; № 146 від 03.02.2010 року; №240 від 05.03.2010 року; №242 від 09.03.2010 року.

Представник Державної виконавчої служби в своїх поясненнях зазначив, що 12.03.2010р. до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області надійшла заява від представника Закритого акціонерного товариства «Росава»з вимогою про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з фактичним виконанням.

Враховуючи факт виконання рішення в повному обсязі, державним виконавцем 15.03.2010р. було винесено постанову про звільнення коштів з-під арешту, а тому суд зазначає, що на момент звернення скаржника до суду з поданою скаргою, постанова “Про арешт коштів боржника” від 01.03.2010р. вже була скасована постановою «Про звільнення коштів з-під арешту», у зв’язку з чим суд відмовляє в задоволенні поданої скарги.

Закрите акціонерне товариство «Росава»просить суд також скасувати постанови “Про стягнення з боржника виконавчого збору” від 15.03.2010р. та постанову «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій»від 24.03.2010р.

15.03.2010р. Підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби у Головного управління юстиції в Київській області було винесено постанову “Про стягнення з боржника виконавчого збору”, відповідно до якої з товариства «Росава» було стягується 382 927 грн. 82 коп. виконавчого збору.

24.03.2010р. Підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби у Головного управління юстиції в Київській області було винесено постанову «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій», за якою із Закритого акціонерного товариства було стягнуто 54,75 грн., яку скаржник отримав 09.04.2010р.

Вказані постанови були винесені в межах виконавчого провадження, відкритого за наказом господарського суду Київської області № 4/184-09 від 04.12.2009 року про стягнення із Закритого акціонерного товариства «Росава»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конімпекс»(Польща) 880 033,05 доларів США.

В постановах зазначається, що рішення суду в добровільно наданий строк боржником було виконано частково, залишок боргу станом на 01.03.2010 року становить 479 258,85 доларів США, що становить в національній валюті 3 829 278,21 грн., у зв’язку з чим державним виконавцем було стягнуто виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій.

Скаржник з винесеними постановами не погоджується, вважає їх такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства, оскільки ним не було пропущено строк на добровільне виконання, так як постанова «Про відкриття виконавчого провадження»від 18.12.2009р. була отримана боржником лише 10.03.2010р.особисто під розписку.

Представник Державної виконавчої служби повністю заперечує проти вимог скаржника, посилаючись на те, що державним виконавцем у порядку, встановленому статтями 3, 18, 20-1, 24 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову № 16469865 від 18.12.2009 про відкриття виконавчого провадження, копія якої надіслана боржнику 23.12.2009р., про що свідчить реєстр відправлених поштою листів.

Оскільки, Закрите акціонерне товариство «Росава»в семиденний термін, який встановлений законом для добровільного виконання рішення, не сплатив всю суму заборгованості за рішенням № 4/184-09, державний виконавець правомірно, у відповідності до норм чинного законодавства виніс оскаржувані постанови.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, встановив, що подані скарги підлягають задоволенню з наступних підстав:

18.12.2009 року Підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби у Головного управління юстиції в Київській області було винесено постанову «Про відкриття виконавчого провадження».

Згідно ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця стягується виконавчий збір у розмірі 10% від фактично стягненої суми.

Відповідно до п. 4.16.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. N 74/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.12.1999р. за N 865/4158 (надалі - інструкція) постанова про стягнення виконавчого збору, зокрема, виноситься після завершення добровільного строку для добровільного виконання виконавчого документу та встановлення, що виконавчий документ боржником у добровільному порядку не виконано.

У відповідності до п. 1 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Державним виконавцем або іншою особою, уповноваженою державним виконавцем, документи виконавчого провадження можуть бути вручені особисто сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку, п. 4 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”.

Згідно п. 1 ст. 30 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст. 24 Закону.

Згідно п. 4.1.1 Інструкції державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток, тобто рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75(із змінами і доповненнями, внесеними наказами Вищого господарського суду України від 17.11.2003 № 57, від 25.10.2004 № 64), факт неодержання процесуального документа адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

Аналіз зазначених положень Закону та Інструкції дає суду підстави зробити висновок, що постанова про відкриття виконавчого провадження має бути надіслана боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору після пересвідчення в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та здійснення ним дій, спрямованих на добровільне виконання виконавчого документа та закінчення строку добровільного виконання виконавчого документа.

Державним виконавцем не надано суду належних доказів, які б свідчили про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме повідомленням про вручення рекомендованого листа; реєстр вихідної кореспонденції, на який посилається державний виконавець не може вважатися належним доказом відправки.

Державна виконавча служба в своїх запереченнях наголошує на тому, що постанова про відкриття виконавчого провадження має надсилатись простою кореспонденцією.

Суд не погоджується з вищевказаною позицією державного виконавця з підстав зазначених вище.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи (стаття 34 ГПК України).

В судовому засіданні представник ЗАТ «Росава»допустимими та належними доказами довів суду той факт, що постанова «Про відкриття виконавчого провадження» ним була отримана тільки 10.03.2010р., про що свідчить власноручний підпис представника боржника на вищезазначеній постанові.

Факт того, що на момент проведення виконавчих дій вищезазначена постанова на адресу суду не надходила підтверджується також журналами реєстрації вхідної кореспонденції ЗАТ «Росава»на кінець 2009 року та початок 2010 року (копії яких містяться в матеріалах справи).

Суд зазначає, що перебіг строку для добровільного виконання виконавчого документу обчислюється з моменту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій визначено строк добровільного виконання, у разі добровільного виконання виконавчого документа у визначений строк виконавчий збір стягненню не підлягає.

Разом з тим, державний виконавець не надав суду доказів, які б підтверджували факт отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.12.2009р., а також доказів, з яких би вбачалось, що при винесенні постанови “Про стягнення з боржника виконавчого збору” від 15.03.2010р. та постанови «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій»від 24.03.2010р., державний виконавець пересвідчився, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження отримана боржником і що останній не здійснив дії спрямовані на добровільне виконання виконавчого документа.

Отже, державний виконавець всупереч зазначених вимог Закону України “Про виконавче провадження” та приписів Інструкції про проведення виконавчих дій, не пересвідчившись в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та здійснення ним дій, спрямованих на добровільне виконання рішення суду та закінчення строку добровільного виконання виконавчого документа, виніс оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

В той же час, як ЗАТ «Росава»надало суду докази виконання в добровільному порядку рішення господарського суду Київської області у справі № 4/184-09 в строки визначені законодавством (останній платіж 10.03.2010р).

Постановою Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»зазначено, що відповідно до статей 45, 46 Закону № 606-ХІV витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово (п. 20).

Тобто пленумом Верховного суду України встановлено, що для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох обставин: порушення боржником строку для добровільного виконання рішення та вчинення державною виконавчою службою дій направлених на примусове виконання рішення.

Примусове стягнення грошових коштів, як в іноземній, так і в національній валютах, вважається здійсненим тоді, коли воно буде оформлено у вигляді списання таких коштів з розрахункових рахунків боржника за платіжними вимогами органів державної виконавчої служби.

Тобто доказом факту проведення примусового стягнення органами ДВС коштів з розрахункових рахунків боржників є платіжні вимоги відповідного органу ДВС.

Дані платіжні вимоги державним виконавцем не виставлялись. Отже, суд приходить до висновку, що рішення суду було виконано боржником в добровільному поряду.

Слід зауважити про те, що всі без виключення платежі на виконання вказаного наказу було здійснено ЗАТ «Росава»добровільно, згідно платіжних доручень останнього, копії яких залучені до матеріалів справи.

За таких обставин, скарги про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови “Про стягнення з боржника виконавчого збору” від 15.03.2010р. та постанови «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій»від 24.03.2010р. є доведеними, обґрунтованими, державним виконавцем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 86, 1212 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1.          Відмовити в задоволенні скарги Закритого акціонерного товариства “Росава” № 05-2189 від 18.03.2010р. на дії державного виконавця та скасування постанови “Про арешт коштів боржника” від 01.03.2010р.

2.          Скарги Закритого акціонерного товариства “Росава” №05-2190 від 18.03.2010р. на дії державного виконавця та скасування постанови “Про стягнення з боржника виконавчого збору” від 15.03.2010р. та №05-2812 від 19.04.2010р. на дії державного виконавця та скасування постанови «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 24.03.2010р. задовольнити.

3.          Визнати незаконними дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області.           4.          Визнати недійсною постанову «Про стягнення з боржника виконавчого збору»від 15.03.2010 р.

5.          Визнати недійсною постанову «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій»від 24.03.2010р.

6.          Ухвалу надіслати сторонам у справі та Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області.

Суддя