Рішення № 10321522, 16.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2010 р. Справа № 11/090-10          

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратібор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Валентина ЛТД"

про стягнення 44 989,04 грн.

Суддя –Мальована Л.Я.

позивач – Демченко І.М. – дов.

Представники: від 28.10.2010 р.

відповідач –Черторижська А.П. –дов.

№22/1 від 04.06.2010р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 44 989,04 грн., які складають: 40000, 00 грн. заборгованості по договору №081006/1 від 06.10.2008р., 789,04 грн. –3% річних, 4200 грн. інфляційних втрат та 2000,00 грн. за надані позивачу адвокатські послуги.

Відповідач в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд в частині основного боргу припинити провадження у справі, у зв’язку з відсутністю предмету спору, в задоволенні вимог по стягненню інфляційних втрат, 3% річних та адвокатських послуг відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

          06.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ратібор" (далі –позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Валентина ЛТД" (далі –відповідач, покупець) було укладено договір постачання товару №081006/1, відповідно до умов якого продавець зобов’язується виготовляти та систематично постачати і передавати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов’язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

          Відповідно до п. 1.2. договору предметом постачання є солома пшенична та солома тритикале врожаю 2008 року.

          За умовами договору покупець зобов’язався оплатити поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, яка додається до даного договору.

          Відповідно до специфікації від 06.10.2008р., накладної №25 від 08.10.2008р. та рахунку №9 від 06.10.2008р. відповідач отримав солому тюковану в кількості 168,57 т. на загальну суму 59000,00 грн.

          Отримання наведеного товару підтверджується довіреністю серії ЯПЖ №291779 від 27.10.2008р. (копія міститься в матеріалах справи).

          Відповідач частково розрахувався з позивачем за отриманий товар в сумі 19000 грн., про що свідчить виписка з банку за 08.10.2008р. Таким чином, борг на день розгляду справи складає 40000 грн.

          З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 08.07.2009. на суму заборгованості з вимогою про сплату.

          В подальшому відповідачу було направлено повторну претензію №04/01 від 04.01.2010р. Відповідачем дану претензію отримано, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

          Відповідач листом №1/1 від 17.01.2010р. повідомив позивача про те, що в договорі не передбачено кінцевого терміну оплати, просить привести претензію у відповідність до ч. 4 ст. 222 ГК України, та направити акт звірки взаєморозрахунків. Позивач заперечує оскільки претензія відповідає вимогам чинного законодавства, просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідача 40000, 00 грн. заборгованості по договору №081006/1 від 06.10.2008р., 789,04 грн. –3% річних, 4200 грн. інфляційних втрат та 2000,00 грн. за надані позивачу адвокатські послуги.

          Відповідач в своєму відзиві факт отримання товару від позивача не заперечує, заборгованість не спростовує, просить припини провадження у справі, у зв’язку з відсутністю предмету спору. Зокрема, відповідач звертає увагу суду, що позивачем не дотримано досудове врегулювання спору передбачене п. 6.1., 6.2. договору. Стосовно основного боргу відповідач не ухиляється від сплати, проте вважає, що термін дії договору не визначений, а отже провадження стосовно основного боргу підлягає припиненню. Що стосується нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних, відповідач вважає, що до даної позовної вимоги має бути застосовано положення ст. 258 ЦК України, зокрема слід застосувати строк позовної давності. Також відповідач заперечує, проти стягнення 2000, 00 грн. адвокатських послуг у зв’язку з відсутністю доказів перерахування цих коштів.

Що стосується заперечень відповідача щодо основної суми заборгованості, суд з ними не погоджується, оскільки позивачем дотримано порядок досудового врегулювання спору, разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 6 ГПК України підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення сума боргу в розмірі 40000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

          Суд також не погоджується з запереченнями відповідача про застосування строку позовної давності до нарахованих інфляційних втрат та 3% річних, оскільки ст. 258 ЦК України встановлено, що спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). До нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та 3% річних спеціальна позовна давність не встановлена.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Враховуючи викладене позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими. Розрахунок їх розміру відповідає матеріалам справи.

          Що стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача суми витрат за надані позивачу юридичні послуги слід зазначити наступне:

          28.10.2009р. між позивачем та адвокатом Демченко І.П. було укладено угоду про адвокатські послуги. Відповідно до умов угоди адвокат прийняв на себе зобов’язання надання юридичної допомоги позивачу шляхом збирання доказів, складання, подання позову та представництво в суді до ТОВ ВКФ "Валентина ЛТД" про стягнення заборгованості. Позивач зобов’язався оплатити послуги адвоката в розмірі 2000,00 грн. готівкою не пізніше 10-го дня з моменту підписання угоди (п. 2.2., 3.1, 3.2 угоди).

          В матеріалах справи міститься доказ сплати позивачем зазначеної угодою суми, зокрема квитанція до прибуткового касового ордеру №84, відповідно до якої адвокат Демченко І.П. прийняв від позивача на підставі угоди про адвокатські послуги від 28.10.2009р. - 2000,00 грн.

          Таким чином матеріали справи свідчать про надання юридичних послуг позивачу а отже, вимога про стягнення суми витрат за надані юридичні послуги підлягає задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Валентина ЛТД" (08606, Київська обл., м. Васильків, вул. Київська, 97 ідентифікаційний код 20612125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратібор (08600, Київська обл., м. Васильків, пер. Ворошилова, 42А, ідентифікаційний код 32610555) –40000 грн. 00 коп. заборгованості, 789 грн. 04 коп. –3% річних, 4200 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 2000 грн. 00 коп. адвокатських послуг, 449 грн. 89 коп. держмита, 236 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Мальована Л.Я.

дата підпису 23.06.10