Рішення № 10321469, 11.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2010 р. Справа № 14/078-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Поліщук К. О. (довіреність № 323 від 08.09.2009 р.);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Імпорт-Офіс”, м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Вишгород

про стягнення 17753, 77 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Імпорт-Офіс” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення 17753, 77 грн. (16174, 63 грн. основна заборгованість, 838, 07 пеня, 122, 64 грн. 3 % річних, 618, 43 грн. інфляційні збитки).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати за товар по договору поставки № 264 від 13.11.2009 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.04.2010 р. порушено провадження у справі № 14/078-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Імпорт-Офіс” до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення 17753, 77 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 26.05.2010 р.

26.05.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 11.06.2010 р.

11.06.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обовязок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: АДРЕСА_1, та за іншими адресами зазначених в позовній заяві. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

13.11.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 264, згідно п. 1.1. якого постачальник зобовязується поставити канцелярські товари та товари для офісу, а покупець зобовязується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього.

Згідно п. 1.2. договору кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється, узгоджується сторонами заздалегідь та фіксуються у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невідємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1. покупець сплачує за товар по ціні, що зазначена в рахунку-фактурі та видатковій накладній, що надаються постачальником на кожну партію товару.

Пунктом 2.6. договору визначено, що покупець здійснює оплату за товар протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно п. 7.1. договору даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками обох сторін та діє до 15.11.2010 р.

На виконання умов договору позивачем було передано у власність (поставлено) відповідачу товар на загальну суму 16174, 63 грн., що підтверджується видатковою накладною № 32118 від 27.11.2009 р. на суму 1996, 82 грн., видатковою накладною № 34167 від 08.12.2009 р. на суму 10246, 31 грн., видатковою накладною № 37091 від 29.12.2009 р. на суму 3931, 50 грн.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк та на момент розгляду справи відповідач не виконав обовязок щодо оплати товару і його заборгованість перед позивачем складає 16174, 63 грн., що підтверджується вищевказаними матеріалами справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 16174, 63 грн. за договором поставки № 264 від 13.11.2009 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 264 від 13.11.2009 р., за період прострочення виконання обовязку по оплаті товару у загальному розмірі 838, 07 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

1) з 07.12.2009 р. по 24.03.2010 р. у розмірі 120, 00 грн. по накладній № 32118 від 27.11.2009 р.

2) з 18.12.2009 р. по 24.03.2010 р. у розмірі 552, 46 грн. по накладній № 34167 від 08.12.2009 р.

3) з 08.01.2010 р. по 24.03.2010 р. у розмірі 165, 61 грн. по накладній № 37091 від 29.12.2009 р.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що покупець за порушення обовязку, визначеного в п. 2.6. данного договору, забовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0, 5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення із урахуванням обмежень, встановлених Законом України від 22.11.1996 р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, згідно претензії та рахунку на пеню, які надаються постачальником.

Розрахунок пені, виконаний позивачем є вірним, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені у розмірі 838, 07 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від суми заборгованості за період прострочення відповідачем виконання зобовязання по оплаті товару згідно договору поставки № 264 від 13.11.2009 р. у розмірі 122, 64 грн.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних, виконаний позивачем, є вірним, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми заборгованості у розмірі 122, 64 грн.

Розрахунок інфляційних збитків, виконаний позивачем, є невірним.

Період заборгованості - з 08.12.2009 р. по 28.02.2010 р., розмір заборгованості 1996, 82 грн., середній індекс інфляції за період заборгованості 1, 047, інфляційне збільшення суми боргу - 93, 85 грн., сума боргу з врахуванням індексу інфляції- 2090, 67 грн.

Розрахунок інфляційних збитків за вказаний період складає: 1996, 82 грн. * 1, 047 = 2090, 67 грн.

Період заборгованості - з 19.12.2009 р. по 28.02.2010 р., розмір заборгованості 10246, 31 грн., середній індекс інфляції за період заборгованості 1, 037, інфляційне збільшення суми боргу - 379, 11 грн., сума боргу з врахуванням індексу інфляції- 10625, 42 грн.

Розрахунок інфляційних збитків за вказаний період складає: 10246, 31 грн. * 1, 037 = 10625, 42 грн.

Період заборгованості - з 09.01.2010 р. по 28.02.2010 р., розмір заборгованості 3931, 50 грн., середній індекс інфляції за період заборгованості 1, 037, інфляційне збільшення суми боргу - 145, 47 грн., сума боргу з врахуванням індексу інфляції- 4076, 97 грн.

Розрахунок інфляційних збитків за вказаний період складає: 3931, 50 грн. * 1, 037 = 4076, 97 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків за договором поставки № 264 від 13.11.2009 р. становить 618, 43 грн. (93, 85 грн.+379, 11 грн.+145, 47 грн.).

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості за договором поставки у розмірі 618, 43 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Імпорт-Офіс” (ідентифікаційний код 21657750) 16 174 (шістнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 63 (шістдесят три) коп. заборгованості, 838 (вісімсот тридцять вісім) грн. 07 (сім) коп. пені, 618 (шістсот вісімнадцять) грн. 43 (сорок три) коп. інфляційних збитків, 122 (сто двадцять дві) грн. 64 (шістдесят чотири) коп. 3% річних від суми заборгованості та судові витрати 177 (сто сімдесят сім) грн. 54 (пятдесят чотири) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

18 червня 2010 р.