Рішення № 10321428, 17.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2010 р. Справа № 7/073-10

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго», м. Чернігів,

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄГА КОМ», м. Славутич, Київська область,

про                    стягнення 1439,12грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Костенкова О.П. –представник за довіреністю №02/676 від 08.02.2010року;

від відповідача: не з’явився.

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №02/1921 від 19.04.2010року (вх. №2000 від 06.05.2010року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄГА КОМ»(далі –відповідач) про стягнення 1439,12грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором про постачання електричної енергії №545 від 15.03.2007року, а саме щодо оплати в подвійному розмірі спожитої електричної енергії понад договірну величину.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.05.2010року було порушено провадження у справі № 7/073-10 та призначено її розгляд на 08.06.2010року.

У зв’язку з неявкою у судове засідання 08.06.2010року представників сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду спору, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та враховуючи подане позивачем клопотання №56 від 01.06.2010року (вх. №6392 від 07.06.2010року) про відкладення розгляду справи, господарським судом було відкладено розгляд справи на 17.06.2010року.

В судовому засіданні 17.06.2010року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 17.06.2010року повторно не з’явились. Відповідач про причини неявки у судове засідання не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши наявні докази в їх сукупності суд встановив:

15.03.2007року між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго»(постачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЄГА КОМ»(споживач за договором, відповідач у справі) було укладено договір про постачання електричної енергії №545 (далі –договір).

Відповідно до п. 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 174,0 кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії по ТОВ «ВЄГА КОМ»встановлена на межі балансової належності між електропостачальною організацією ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»та власником мереж ТОВ «Електросервіс»згідно «Акту розмежування балансової належності»до договору про технічне забезпечення постачання електроенергії.

Сторони п. 2.1. договору узгодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно п. 2.3.3. договору, споживач зобов’язується оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючим у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з умовами Додатку №3 до цього договору «Порядок розрахунків», Додатку №2 до цього договору «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»та діючого законодавства.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 20 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (Додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу).

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2007року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. (п. 9.4. договору).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, договір в порядку п. 9.4., був продовжений сторонами.

Господарським судом досліджено, що відповідно до Додатку №5 до договору (копія наявна в матеріалах справи) сторонами було узгоджено обсяг споживання електричної енергії, зокрема, на квітень 2009року у розмірі 15000 кВт-год.

Однак як стверджує позивач, та підтверджується актом №A2D2545_05-2009 від 22.05.2009року, який підписаний уповноваженими представниками як позивача, так і відповідача, останній за квітень 2009року спожив електричну енергію у розмірі 19663 кВт-год. Тобто, як визначено в акті, споживачем допущено перевищення договірного обсягу споживання електричної енергії в розмірі 4663 кВт-год (19663 кВт-год - 15000кВт-год).

Пунктом 4.2.2. договору сторони визначили, що за перевищення, протягом розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

На цій підставі позивачем було розраховано суму, що підлягала оплаті у зв’язку з споживанням електричної енергії понад договірну величину, а саме в розмірі 2439,12грн. з ПДВ (4663 кВт-год різниця фактично спожитої та договірної величини * 0,4359грн. діючий тариф +406,52грн. ПДВ).

На оплату вищезазначеної суми за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, позивачем було виставлено відповідачу рахунок №2D2545_05-2009 від 22.05.2009року. Вказаний рахунок отримано уповноваженим представником ТОВ «ВЄГА КОМ», про що свідчить підпис представника останнього на рахунку.

Як стверджує позивач та не заперечено відповідачем, вказаний рахунок ТОВ «ВЄГА КОМ»оплатило частково, а саме в сумі 1000,00грн.

Господарським судом встановлено, що у зв’язку з неповною оплатою відповідачем суми за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, між сторонами 28.09.2009року була підписана угода про порядок погашення заборгованості до договору №545 від 15.03.2007року.

Згідно п. 1 вказаної вище угоди, боржник (ТОВ «ВЄГА КОМ») зобов’язався сплатити на користь кредитора (ВАТ ЕК «Чернігівобленерго») –1439,12грн. за перевищення ліміту споживання електричної енергії за розрахунковий період з 23.04.2009року по 22.05.2009року.

При цьому, відповідно до п. 2 угоди, сторони узгодили, що погашення зазначеної суми буде здійснюватись в наступні терміни і в наступному порядку: жовтень –479,71грн. (останній строк 22.10.2009року); листопад –479,71грн. (останній строк 22.11.2009року); грудень –479,70грн. (останній строк 22.12.2009року).

Однак в порушення умов договору №545 від 15.032007року та угоди б/н від 28.09.2009року відповідач вказану суму за перевищення ліміту споживання електричної енергії не сплатив, що підтверджується атом звірки взаєморозрахунків від 31.12.2009року, який підписаний представниками позивача та відповідача і скріплений печатками товариств.

Вищенаведене свідчить, що відповідач визнав факт споживання ним за період з 23.04.2009року по 22.05.2009року електричної енергії понад договірну величину, а також визнав існування заборгованості у розмірі 1439,12грн. по оплаті суми за таке перевищення.

Отже, господарським судом встановлено, що станом на момент розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за споживання у період з 23.04.2009року по 22.05.2009року електричної енергії понад договірну величину становить 1439,12грн. (2439,12грн. нарахована позивачем сума –1000,00 грн. проведена оплата за перевищення споживання).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання які мають ознаки договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого, відповідно до ст.714 ЦК України, одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму використання відповідної мережі, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Об’єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природний газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Зокрема, особливості договірних відносин постачання енергетичних та інших ресурсів визначаються Законами України «Про електроенергетику», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про енергозбереження», та ін., а також прийнятими на їх основі підзаконними нормативно-правовими актами, такими як, Правила користування електричною енергією, Правила користування електричною енергією для населення тощо.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Пункт 3 ч. 1 ст. 611ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергоспостачальником. Споживач енергії зобов’язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно з законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 ст. 26 вищенаведеного Закону встановлено, що споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідач, на якого, відповідно до вимог ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, покладається обов’язок доказування, не надав жодних доказів на підтвердження проведення оплати за споживання у період з 23.04.2009року по 22.05.2009року електричної енергії понад договірну величину. Ні копій платіжних доручень, ні будь-яких інших доказів проведення розрахунку відповідачем надано не було.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку про доведеність існування заборгованості відповідача перед позивачем за споживання електричної енергії понад договірну величину в розмірі 1439,12грн., а відтак заявлені позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, у сумі 1439,12грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄГА КОМ»(07100, Київська область, м. Славутич, квар. Ризький 8, к.29, код ЄДРПОУ 34845536) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго»(14000, м. Чернігів, вул. Горького, 40, код ЄДРПОУ 22815333) 1 439 (одну тисячу чотириста тридцять дев’ять) грн. 12 коп. заборгованості та судові витрати: 102 ( сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В. М.