Рішення № 10321345, 02.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2010 р. Справа № 14/084-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Серга І. В. (довіреність № 01-182 від 16.03.2010 р.);

від відповідача: Бегейович Р. В. (довіреність № 01-14-46 від 17.11.2009 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією „IAS-Бориспіль”, м. Бориспіль

до Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль”, м. Бориспіль

про стягнення 424 488, 00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДП з іноземною інвестицією „IAS-Бориспіль” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” про стягнення 424 488, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати за отримані послуги, а саме за послуги з обслуговування візків для перевезення пасажирського вантажу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.05.2010 р. порушено провадження у справі № 14/084-10 за позовом ДП з іноземною інвестицією „IAS-Бориспіль” до ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” про стягнення 424 488, 00 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 02.06.2010 р.

02.06.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

02.06.2010 р. у судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позов, а також усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує відсутністю підписаного сторонами відповідного договору про надання послуг у письмовій формі. Відповідач зазначив, що договір про надання послуг повинен укладатись відповідачем із дотриманням вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 р. „Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Договір про надання послуг сторонами не був підписаний через відмову Міністерства економіки України у погодженні застосування процедури закупівлі послуг в одного учасника у зв’язку з тим, що надані документи не підтверджують наявності умови для застосування процедури закупівлі в одного учасника. При цьому відповідач не заперечував факт надання позивачем послуг.

За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

13.03.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 02.2-28.1-19 згідно п. 1.1. якого виконавець виконує послуги комерційні інші, а саме обслуговування візків для перевезення пасажирського вантажу, далі- послуги, замовник оплачує виконані послуги.

Згідно п. 1.2. договору замовник доручає виконавцю обслуговування 1150 багажних візків, далі - обладнання, для обслуговування пасажирів в терміналах „А”, „Б”, „С”, які будуть передані замовником виконавцю згідно акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 1.5. договору договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2009 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов’язань, що лишились невиконаними. Датою підписання є пізніша дата, якщо договір підписувався сторонами окремо.

Пунктом 2.1. договору визначено, що щомісячна ціна послуг становить 115 142, 00 грн., крім того ПДВ у сумі 23028, 40 грн., всього 138170, 40 грн.

Згідно п. 2.2. договору ціна договору становить 1077 729, 12 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору термін надання послуг з 01.03.2009 р. по 20.10.2009 р.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що замовник щомісячно протягом 10-ти банківських днів після підписання сторонами акту виконаних послуг сплачує виконавцю ціну фіктично наданих послуг.

Згідно п. 4.2. договору сторони щомісяця підписують акт виконаних послуг до 5 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 5.1. договору замовник передає, а виконавець приймає на обслуговування обладнання згідно з п. 1.2. цього договору по акту приймання-передачі.

10.07.2009 р. між сторонами було підписано Додаткову угоду № 2 до договору від 13.03.2009 р., в якій сторони домовилися викласти п. 3.1. договору від 13.03.2009 р. № 02.2-28.1-19 в наступній редакції: термін надання послуг з 01.03.2009 р. по 30.11.2009 р.

Протягом періоду з січня по лютий (включно) 2010 р. позивачем було надано відповідачу послуги по обслуговуванню візків для перевезення пасажирського вантажу на загальну суму 424488, 00 грн., що підтверджується актом приймання-здачі виконаних послуг від 31.01.2010 р. на суму 212244, 00 грн., актом приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2010 р. на суму 212244, 00 грн., рахунком-фактурою № 99 від 31.01.2010 р. на суму 212244, 00 грн., рахунком-фактурою № 192 від 26.02.2010 р. на суму 212244, 00 грн.

В березні 2010 р. позивач звернувся до відповідача із претензією вих. № 01-223 від 24.03.2010 р., якою просив відповідача оплатити вартість отриманих послуг на суму 424 488, 00 грн. в десятиденний строк з дня отримання даної претензії. На претензію вих. № 01-223 від 24.03.2010 р. відповідач надав позивачу відповідь № 35-22-127 від 06.04.2010 р., у якій зазначив, що претензія ним розглянута та визнана безпідставною.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України зазначає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що будь-яких інших додаткових договорів про внесення змін і доповнень до договору № 02.2-28.1-19 від 13.03.2009 р. чи його пролонгацію сторони не підписували. На підставі вказаного та у зв’язку із тим, що строк дії договору № 02.2-28.1-19 від 13.03.2009 р. закінчився, суд дійшов висновку, що надання послуг згідно вищевказаних актів здачі-приймання виконаних послуг здійснювалась поза його дією та регулюванням, а тому безпідставним є застосування його положень до спірних відносин.

Підписання сторонами актів наданих послуг за окремий місяць свідчить про укладення ними відповідних разових договорів про надання послуг із предметом і на умовах, визначених у актах наданих послуг.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи договір про надання послуг у письмовій формі між сторонами не підписувався.

Отже, виходячи із вищевказаних норм, обов’язок відповідача щодо оплати за надані позивачем послуги виник після закінчення семиденного строку від дня пред’явлення вимоги, а саме з 01.04.2010 р.

У встановлений законом строк відповідач обов’язок щодо оплати за надані позивачем послуги у період з січня по лютий (включно) 2010 р. не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 424 488, 00 грн., що підтверджується актом приймання-здачі виконаних послуг від 31.01.2010 р. та актом приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2010 р.

Факти надання позивачем послуг з обслуговування візків для перевезення пасажирського вантажу у спірний період відповідач не заперечував.

Недотримання відповідачем (державним підприємством) вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 р. „Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” є перешкодою для укладення ним договорів, однак не звільняє його від обов’язку по оплаті за послуги у разі їх фактичного отримання.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 424488, 00 грн. за договором про надання послуг є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” (ідентифікаційний код 20572069) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією „IAS-Бориспіль” (ідентифікаційний код 20581826) 424488 (чотириста двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 00 (нуль) коп. заборгованості та судові витрати 4 244 (чотири тисячі двісті сорок чотири) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (сорок) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

14 червня 2010 р.